www.wikidata.uk-ua.nina.az

Югра земля Югра Югорський край найменування територій на Північному Уралі та узбережжі Північного Льодовитого океану від

Югра (земля)

Югра (Югорський край) — найменування територій на Північному Уралі та узбережжі Північного Льодовитого океану від протоки Югорський Шар до гирла річки Таз, на яких мешкали угорські хантийські і частково мансійські племена. Назва використовувалася в московських джерелах XII—XVII століть.

Герб Землі югорської
Югра (Iuhra), «звідки походять угорці» (inde ungaroru origo), вказана Зиґмундом Герберштайном на схід від Обі на карті Московії 1549 р.

У польських джерелах XVI століття Югра розташована на північний схід від Московського князівства за Волгою і є найпівнічнішою частиною «Скіфії», що лежить на узбережжі Північного океану. За цими уявленнями безпосередньо в Югрі розташовувалася давня батьківщина угорців.

Топонім «Югра» зберігся в географічних назвах на крайньому Північному Сході Європи, таких як протока Югорський Шар і півострів Югорський в Ненецькому автономному окрузі.

Василь Татищев писав: «Від Двіни на схід югри і югдори річкою Юг, народ був великий і сильний. Їхнє володіння поширювалося в Галицьку область, місто Унжа було їх володінням. Мали своїх князів. Нині головні міста їхні Устюг Великий, Кевроль і Мезень» .

На початку XXI століття назву «Югра» почали використовувати для означення території Ханти-Мансійського автономного округу і офіційно закріпили в його назві.

Історія Редагувати

У 1032 в поході на «Залізні Ворота» новгородців очолив воєвода Улеб.

Нестор Літописець писав зі слів новгородця Юрія Тароговича в «Повісті временних літ» (бл. 1110—1118) про збір новгородськими ратниками данини у племені югра, що живе за річкою Печорою в «північних країнах», що говорив невідомою мовою: «Се же хочю сказати, яже слышах прежде сих четырех лет, я же сказа ми Юря Тарогович Новгородец, глаголя яко послах отрок мой в Печру по дань, иже дают тамо живящеи Новугороду. И пришед тамо, и оттуда иде с нами в Югру…».

У 1193 році на Урал з метою силою змусити Югру до сплати данини вирушив загін новгородського воєводи Ядрея, який був майже повністю винищений, у тому числі завдяки зраді якогось Савки — представника приватних новгородських підприємців, який «переветы дръжаше с князем югорскым».

З кінця XII століття і до 1470-х років Югра була колоніальним володінням Новгородської республіки, з якого нерегулярно брали данину хутром, рибою, моржевою кісткою тощо.

З кінця XII століття відомо про повстання племен Югри, об'єднаних у дрібні князівства, що тривали до XV століття включно. Найбільше повстання відбулося 1445 року.

У XIV столітті в Новгороді було створено окрему корпорацію — «Югорщина», члени якої були пов'язані з Югрою торгівлею та збором данини.

З кінця XIV століття у боротьбу з Новгородом за володіння північними та північно-західними землями, включаючи і Югру, вступає Велике князівство Московське. З другої половини XV століття починається поступове завоювання Югри Москвою в результаті походів 1465 та 1483 років .

У 1499—1500 роках був здійснений великий похід за Урал кількох воєвод: князя Семена Курбського, разом з князями Петром Федоровичем Ушатим і Василем Івановичем Заболоцьким-Бражником з 5000 устюжан, двінян і вятчан, для підкорення Югорської землі, тобто вогулів (мансі), які мешкали в пониззі річок Тобол і Об. Вони водним шляхом досягли Печори, де заклали фортецю Пустозерськ, а потім на лижах перетнули Урал. Московське військо дійшло містечка Ляпіна. Взяли 40 містечок, понад тисячу полонених і 50 князів. Тоді місцеві князі підкорилися Москві. З 1502 року московські князі стали додавати до своїх титулів слова «Обдорські та Югорські». Більшість напівнезалежних хантійських і мансійських князівств було знищено до кінця XVI століття, останні були скасовані в 1640-х роках. У джерелах термін «Югра» зустрічається востаннє 1606 року.

У XII—XVII століттях югрою називалися також місцеві хантійські та мансійські народи, що населяли Югру.

Примітки Редагувати

  1. ↑ Югра // Большая советская энциклопедия. — М. : Советская энциклопедия, 1969—1978.(рос.)
  2. Трактат про дві Сарматії.
  3. Татищев В. Н. История Российская, часть 1. Гл. 22. ОСТАВШИЕСЯ САРМАТЫ.(рос.)
  4. Гиппиус А. А. Скандинавский след в истории новгородского боярства // Slavica Helsingiensia 27, 2006. — С. 93—108.(рос.)
  5. ПСРЛ, т. III, с. 21—22.
  6. Новгородские походы в Югру XI—XV вв.
  7. Дмитриев А. А. Пермская старина: сб. ст. и материалов о Пермском крае. Пермь, 1893. Вып. 5. С. 49—50.
  8. . Архів оригіналу за 18 травня 2015. Процитовано 25 листопада 2010. 

Література Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Yugra Yugorskij kraj najmenuvannya teritorij na Pivnichnomu Urali ta uzberezhzhi Pivnichnogo Lodovitogo okeanu vid protoki Yugorskij Shar do girla richki Taz na yakih meshkali ugorski hantijski i chastkovo mansijski plemena 1 Nazva vikoristovuvalasya v moskovskih dzherelah XII XVII stolit Gerb Zemli yugorskoyiYugra Iuhra zvidki pohodyat ugorci inde ungaroru origo vkazana Zigmundom Gerbershtajnom na shid vid Obi na karti Moskoviyi 1549 r U polskih dzherelah XVI stolittya Yugra roztashovana na pivnichnij shid vid Moskovskogo knyazivstva za Volgoyu i ye najpivnichnishoyu chastinoyu Skifiyi sho lezhit na uzberezhzhi Pivnichnogo okeanu Za cimi uyavlennyami bezposeredno v Yugri roztashovuvalasya davnya batkivshina ugorciv 2 Toponim Yugra zberigsya v geografichnih nazvah na krajnomu Pivnichnomu Shodi Yevropi takih yak protoka Yugorskij Shar i pivostriv Yugorskij v Neneckomu avtonomnomu okruzi Vasil Tatishev pisav Vid Dvini na shid yugri i yugdori richkoyu Yug narod buv velikij i silnij Yihnye volodinnya poshiryuvalosya v Galicku oblast misto Unzha bulo yih volodinnyam Mali svoyih knyaziv Nini golovni mista yihni Ustyug Velikij Kevrol i Mezen 3 Na pochatku XXI stolittya nazvu Yugra pochali vikoristovuvati dlya oznachennya teritoriyi Hanti Mansijskogo avtonomnogo okrugu i oficijno zakripili v jogo nazvi Istoriya RedaguvatiU 1032 v pohodi na Zalizni Vorota novgorodciv ocholiv voyevoda Uleb 4 Nestor Litopisec pisav zi sliv novgorodcya Yuriya Tarogovicha v Povisti vremennih lit bl 1110 1118 pro zbir novgorodskimi ratnikami danini u plemeni yugra sho zhive za richkoyu Pechoroyu v pivnichnih krayinah sho govoriv nevidomoyu movoyu Se zhe hochyu skazati yazhe slyshah prezhde sih chetyreh let ya zhe skaza mi Yurya Tarogovich Novgorodec glagolya yako poslah otrok moj v Pechru po dan izhe dayut tamo zhivyashei Novugorodu I prished tamo i ottuda ide s nami v Yugru U 1193 roci na Ural z metoyu siloyu zmusiti Yugru do splati danini virushiv zagin novgorodskogo voyevodi Yadreya yakij buv majzhe povnistyu vinishenij u tomu chisli zavdyaki zradi yakogos Savki predstavnika privatnih novgorodskih pidpriyemciv yakij perevety drzhashe s knyazem yugorskym 5 6 7 Z kincya XII stolittya i do 1470 h rokiv Yugra bula kolonialnim volodinnyam Novgorodskoyi respubliki z yakogo neregulyarno brali daninu hutrom riboyu morzhevoyu kistkoyu tosho Z kincya XII stolittya vidomo pro povstannya plemen Yugri ob yednanih u dribni knyazivstva sho trivali do XV stolittya vklyuchno Najbilshe povstannya vidbulosya 1445 roku U XIV stolitti v Novgorodi bulo stvoreno okremu korporaciyu Yugorshina chleni yakoyi buli pov yazani z Yugroyu torgivleyu ta zborom danini Z kincya XIV stolittya u borotbu z Novgorodom za volodinnya pivnichnimi ta pivnichno zahidnimi zemlyami vklyuchayuchi i Yugru vstupaye Velike knyazivstvo Moskovske Z drugoyi polovini XV stolittya pochinayetsya postupove zavoyuvannya Yugri Moskvoyu v rezultati pohodiv 1465 ta 1483 rokiv U 1499 1500 rokah buv zdijsnenij velikij pohid za Ural kilkoh voyevod knyazya Semena Kurbskogo razom z knyazyami Petrom Fedorovichem Ushatim i Vasilem Ivanovichem Zabolockim Brazhnikom z 5000 ustyuzhan dvinyan i vyatchan dlya pidkorennya Yugorskoyi zemli tobto voguliv mansi yaki meshkali v ponizzi richok Tobol i Ob Voni vodnim shlyahom dosyagli Pechori de zaklali fortecyu Pustozersk a potim na lizhah peretnuli Ural Moskovske vijsko dijshlo mistechka Lyapina Vzyali 40 mistechok ponad tisyachu polonenih i 50 knyaziv Todi miscevi knyazi pidkorilisya Moskvi Z 1502 roku moskovski knyazi stali dodavati do svoyih tituliv slova Obdorski ta Yugorski 8 Bilshist napivnezalezhnih hantijskih i mansijskih knyazivstv bulo znisheno do kincya XVI stolittya ostanni buli skasovani v 1640 h rokah U dzherelah termin Yugra zustrichayetsya vostannye 1606 roku U XII XVII stolittyah yugroyu nazivalisya takozh miscevi hantijski ta mansijski narodi sho naselyali Yugru 1 Primitki Redaguvati a b Yugra Bolshaya sovetskaya enciklopediya M Sovetskaya enciklopediya 1969 1978 ros Traktat pro dvi Sarmatiyi Tatishev V N Istoriya Rossijskaya chast 1 Gl 22 OSTAVShIESYa SARMATY ros Gippius A A Skandinavskij sled v istorii novgorodskogo boyarstva Slavica Helsingiensia 27 2006 S 93 108 ros PSRL t III s 21 22 Novgorodskie pohody v Yugru XI XV vv Dmitriev A A Permskaya starina sb st i materialov o Permskom krae Perm 1893 Vyp 5 S 49 50 Pervye svedeniya v russkih letopisyah o narodnostyah hanty i nency staroe nazvanie ostyaki i samoedy otnosyatsya k XI veku Arhiv originalu za 18 travnya 2015 Procitovano 25 listopada 2010 Literatura RedaguvatiBahrushin S V Nauchnye trudy M 1955 1956 T 3 Ch 1 2 Bushen A B fon Opyt issledovaniya o drevnej Yugre Vestnik Russkogo geograficheskogo obshestva SPb 1855 T 4 vip 14 2 19 veresnya S 167 190 Istoriya Sibiri s drevnejshih vremyon do nashih dnej Leningrad 1968 T 1 2 Napolskih V V Jӧgra Rannie obsko ugorsko permskie kontakty i etnonimiya Antropologicheskij forum SPb 2005 3 19 veresnya S 240 268 Napolskih V V Geograficheskaya privyazka i etnoyazykovaya identifikaciya letopisnoj Yugry Yugra Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona v 86 t 82 t i 4 dop t SPb 1890 1907 ros doref Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Yugra zemlya amp oldid 37296520