Югорський півострів — великий півострів на крайньому північному сході Європи, між Баренцовим і Карським морем, у Ненецькому автономному окрузі Архангельської області Росії. На півночі від острова Вайгач відокремлено протокою Югорський Шар.
| Югорський півострів | |
| 69°28′ пн. ш. 61°31′ сх. д. / 69.467° пн. ш. 61.517° сх. д.Координати: 69°28′ пн. ш. 61°31′ сх. д. / 69.467° пн. ш. 61.517° сх. д. | |
| Країна | Росія |
|---|---|
| Тип | півострів |
| | |
| Югорський півострів Югорський півострів (Росія) | |
Географія ред.
Площа півострова — близько 18 тис. км². Поверхня є горбистою рівниною (пагорби заввишки до 200 м). Тут широко розвинені морські (у прибережних районах) і льодовикові відкладення. Центральна частина півострова зайнята кряжем Пай-Хой (найвища точка — гора Мореїз, 423 м над рівнем моря). Найбільша річка півострова — Великий Ою.
Карський кратер ред.
На південному сході Югорського півострова розташований метеоритний Карський кратер. Усть-Карський кратер розташовано на певній відстані — за 15 км на схід від Карської губи. Раніше вважалося, що ці дві астроблеми є двома окремими кратерами, і що вони утворюють подвійну ударну структуру, яка утворилася внаслідок падіння величезного метеорита, що впав у пізній крейді. Проте, найімовірніше, Усть-Карський кратер є лише складовою Карського кратеру.
Клімат ред.
Клімат на півострові субарктичний. Зима тривала (до 7 місяців), літо коротке і прохолодне (середня температура січня –20 °C, липня +7 °C). Опадів випадає близько 300 мм на рік.
Флора і фауна ред.
З рослин на півострові переважають мохові, лишайникові й полігональні тундри (в полігональній тундрі рослинний покрив утворює сітку з багатокутників або кілець).
Населені пункти ред.
На півночі півострова розташовано порт Амдерма. Щільність населення невелика. Корінне населення — ненці, проживають також і росіяни.
Примітки ред.
- ↑ GEOnet Names Server — 2018.
- {{{Заголовок}}}. — ISBN 5-8483-0040-2.
- Badjukov, DD; Raitala J; Ohmann T; Lorenz CA (2002). . Lunar and Planetary Science 33: 1480. Bibcode:2002LPI....33.1480B. Архів оригіналу за 5 червня 2011. Процитовано 3 січня 2010.
- NASA 1988, Hodge 1994
- Тыртиков А. П. . {{{Заголовок}}}. — С. 7.