Юань женьміньбі (кит. 元 人民币, пін. Yuán rénmínbì «народна грошова одиниця юань», в міжнародному контексті часто китайський юань або просто юань, кит. 元, формальний запис трад. 圓, спрощ. 圆, піньїнь yuán) — офіційна валюта Китайської Народної Республіки. Емісійний інститут — Народний банк Китаю.
| Юань КНР 元 (人民币) | |
|---|---|
| Банкнота 100 юанів | |
| Держава(и) | КНР |
| Банкноти | 1¥, 5¥, 10¥, 20¥, 50¥, 100¥ |
| Монети | 0.1¥, 0.5¥, 1¥ |
| Символ | ¥ |
| Літерний код | CNY |
| Цифровий код | 156 |
| Центральний банк | Народний банк Китаю |
| Вебсайт | pbc.gov.cn |
| Валютні курси | |
| 1 USD = | 7,301 CNY (22 вересня 2023) |
| 1 EUR = | 7,773 CNY (22 вересня 2023) |
| 1 UAH = | 0,1998 CNY (22 вересня 2023) |
| Юань женьміньбі у Вікісховищі |
У китайській мові «юанем» називають базову одиницю будь-якої валюти, наприклад, долар США — це мей юань (美元). Але в міжнародному контексті це слово позначає юань КНР — або, рідше, одну з інших валют китайськомовних держав (регіонів) — тайванський долар, гонконгський долар і аоминська патака.
Юань КНР — базова одиниця китайської грошової системи женьміньбі (кит. 人民币, «народні гроші» — в латинському написанні renminbi (RMB)). Міжнародне позначення валюти за ISO 4217 — CNY. Символ: ¥. Один юань ділиться на 10 цзяо (角), які, у свою чергу, діляться на 10 фенів (分). Наприклад, сума в 3,14 юаня вимовляється як сань юань ї цзяо си фень (三元一角四分), «три юаня один цзяо чотири феня». Слова цзяо і фень також позначають десяткові приставки 10−1 і 10−2 відповідно. У повсякденній мові при позначенні ціни замість слова «юань» також уживається куай (块), а замість «цзяо» — мао (毛). В обігу є монети номіналом 1, 5 цзяо та 1 юань. Монети найдрібніших номіналів в 1, 2, 5 фенів, будучи платоспроможними, в грошовому обігу знайти практично неможливо. Також в обігу перебувають банкноти в 1, 5, 10, 20, 50 та 100 юанів різних випусків. Новий тип монет і банкнот зразка 2019 року згодом переважатиме, поступово витіснивши з обігу попередні випуски.
Станом на 2014 рік, юань КНР посідає п'яте місце у світі за кількістю розрахунків у системі SWIFT. У жовтні 2016 року Міжнародний валютний фонд додав китайський юань у свій список резервних валют (SDR).
Етимологія Редагувати
Слово юань буквально означає «круглий об'єкт» або «кругла монета». Так називалися круглі срібні монети династії Цін.
Так само, як і для позначення чисел, існують дві форми символу юаня — звичайний запис (元) і складніший формальний запис (圓 або 圆), використовуваний у фінансових документах для запобігання підробкам і помилкам. Останнім часом у КНР також використовується символ Ұ (Y з однією горизонтальною рискою). У Гонконзі та Макао зазвичай використовується символ долара ($).
Назви валют Японії (єна, yen) і Корєї (вона, won) походять від слова юань і раніше використовували той же символ 圓. У Японії він спростився до 円, а в Кореї (як у КНДР, так і в Південній Кореї) в наш час[коли?] повсюдно використовується запис за допомогою хангиль: 원.
Історична довідка Редагувати
До початку XX сторіччя основною грошовою одиницею в Китаї був срібний Лян (Таель), рівний 10 мао і 100 феням. Для більших платежів існували також срібні злитки-ямби (yuanbao) вагою до 50 лян. У сільській місцевості ходіння мали стародавні мідні монети — цяні, або кеши. Широке розповсюдження мали банкноти і монети різних іноземних держав.
Юані почали випускатися у вигляді срібних монет у 1835 році. Проте лян залишався в обігу як грошова одиниця. У лянах обчислювалися митні збори (до 1930 року) і податки (до 1933).
6 квітня 1933 року був виданий закон про уніфікацію грошової системи, але фактично він не привів до встановлення єдиної валюти. Як і раніше, широке розповсюдження мали гроші різних іноземних держав і місцеві гроші — маньчжурські юані (гобі) в Північно-східному Китаї, санги в Тибеті, синьцзянські юані і юані Внутрішньої Монголії відповідно в Синьцзяні і Внутрішній Монголії, місцеві паперові гроші у ряді інших провінцій. У Центральному і Східному Китаї з 1938 по 1943 рік в обігу були японські військові ієни.
До 1935 року в Китаї фактично діяв срібний стандарт. Курс китайської валюти коливався залежно від світової ціни срібла. З 15 жовтня 1934 року курс юаня відійшов від вартості срібла на світовому ринку у зв'язку з встановленням мита на срібло, що вивозилося з Китаю.
У 1935 була проведена грошова реформа, срібні юані були вилучені і замінені паперовими — «фабі». Оголосили про відмову від срібного стандарту і перехід до валюти на базі золота, але без фіксованого золотого змісту юаня. Надмірна паперово-грошова емісія привела до інфляції юаня. Якщо в 1935 році курс юаня до долара США становив 3,36 юаня за 1 долар, то в серпні 1946 року — 3350 юанів за долар.
Народні гроші Редагувати
Після грошової реформи 1948 золотий зміст юаня був встановлений в 0,22217 г чистого золота і випущені нові паперові гроші — «золоті юані», на яких обмінювалися «фабі» (3 млн фабі на 1 «золотий юань»). Офіційний курс до долара США був встановлений в 4 «золотих юаня» за долар, проте вже 12 грудня 1948 він був девальвований до двадцяти за долар.
У міру возз'єднання районів, опанованих комуністичною Народно-визвольною армією Китаю, відбувалося злиття місцевих банків. 1 грудня 1948 був створений Народний банк Китаю. З обороту вилучалися всі місцеві гроші, випущені в різних звільнених районах, і замінювалися банкнотами Народного банку Китаю — женьміньбі (юань).
Після утворення КНР грошовий обіг був поставлений під строгий нагляд держави на всій території країни. Для кожного району встановлювався обмінний курс місцевих грошей на юані з урахуванням їх купівельної спроможності і соціального становища їх утримувачів. Обмін в основному завершився до початку 1952 (у Тибеті — в 1959).
Від 1 березня до 30 квітня 1955 проводився обмін старих грошей на нові за співвідношенням 10000: 1.
У червні 1969 офіційно оголосили латинське найменування китайських грошей — «женьміньбі» (Renminbi — «народні гроші»), одиницею яких є юань.
До 1974 курс юаня до іноземних валют встановлювався переважно через фунт стерлінгів, а також гонконгський долар. З серпня 1974 введено щоденне котирування юаня до долара США та інших валют на базі валютного кошика.
Банкноти Редагувати
Поточною в обігу є п'ята серія банкнот, перший випуск якої був здійснений в 1999 році, другий у 2005.
| П'ята серія банкнот, другий випуск (2005) | |||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Зображення | Номінал | Різміри | Головний колір | Опис | Дата | ||||
| Аверс | Реверс | Аверс | Реверс | Водяний знак | друку | випуску | |||
| [1] [ 1 січня 2017 у Wayback Machine.] | [2] [ 1 січня 2017 у Wayback Machine.] | ¥5 | 135 × 63 мм | Фіолетовий | Мао Цзедун і Нарцис | Гора Тайшань | Нарцис | 2005 | 31 серпня 2005 |
| [3] [ 1 січня 2017 у Wayback Machine.] | [4] [ 1 січня 2017 у Wayback Machine.] | ¥10 | 140 × 70 мм | Синій | Мао Цзедун і Шипшина | «Три ущелини» на річці Янцзи | Шипшина | ||
| [5] [ 1 січня 2017 у Wayback Machine.] | [6] [ 1 січня 2017 у Wayback Machine.] | ¥20 | 145 × 70 мм | Коричневий | Мао Цзедун і Лотос | Гори поблизу Гуйліня | Лотос | ||
| [7] [ 1 січня 2017 у Wayback Machine.] | [8] [ 1 січня 2017 у Wayback Machine.] | ¥50 | 150 × 70 мм | Зелений | Мао Цзедун і Хризантема | Палац Потала | Мао Цзедун | ||
| [9] [ 13 серпня 2019 у Wayback Machine.] | [10] [ 1 січня 2017 у Wayback Machine.] | ¥100 | 155 × 77 мм | Червоний | Мао Цзедун і Японська слива | Велика народна зала |
![[1]](http://www.chinatoday.com/fin/mon/rmbnew5a.jpg){kind=link}
![[2]](http://www.chinatoday.com/fin/mon/rmbnew5b.jpg){kind=link}
![[3]](http://www.chinatoday.com/fin/mon/rmbnew10a.jpg){kind=link}
![[4]](http://www.chinatoday.com/fin/mon/rmbnew10b.jpg){kind=link}
![[5]](http://www.chinatoday.com/fin/mon/RMB20NEW.JPG){kind=link}
![[6]](http://www.chinatoday.com/fin/mon/rmb20new1.jpg){kind=link}
![[7]](http://www.chinatoday.com/fin/mon/rmbnew50a.jpg){kind=link}
![[8]](http://www.chinatoday.com/fin/mon/rmbnew50b.jpg){kind=link}
![[9]](http://www.chinatoday.com/fin/mon/rmb100new.jpg){kind=link}
![[10]](http://www.chinatoday.com/fin/mon/rmb100new1.jpg){kind=link}
Юань КНР як світова валюта Редагувати
Частка китайського юаня у світовій торгівлі та валютних резервах постійно збільшується в міру зростання економіки КНР яка сьогодні є третьою за величиною у світі. У 2016 році китайський юань став однією з п'яти резервних валют Міжнародного валютного фонду посівши за часткою (11%) одразу третє місце - після Долара США (40%) та Євро (31%). В загальносвітових резервах МВФ оцінює частку юанів в 1,96%. Великим недоліком валюти КНР є надмірне державне регулювання курсоутворення та економіки країни загалом що не дозволяє зараховувати її до переліку вільноконвертованих валют. В разі запровадження вільного обігу юаня (що на думку експертів може статися не раніше 10-15 років), переходу до ринкової економіки а також загальної демократизації Китаю, юань КНР може зайняти лідируючі позиції серед світових валют.
У 2018 році, китайський юань, за даними МВФ, піднявся з 7 на 5 місце серед валют за часткою валютних резервів, обійшовши австралійський та канадський долари.
| 2022 | 2021 | 2020 | 2019 | 2018 | 2017 | 2016 | 2015 | 2014 | 2013 | 2012 | 2011 | 2010 | 2009 | 2008 | 2007 | 2006 | 2005 | 2004 | 2003 | 2002 | 2001 | 2000 | 1999 | 1998 | 1997 | 1996 | 1995 | 1984 | 1983 | 1982 | 1980 | 1976 | 1972 | 1970 | |
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Долар США | 58,58 % | 58,80 % | 58,92 % | 60,75 % | 61,76 % | 62,73 % | 65,36 % | 65,75 % | 65,17 % | 61,28 % | 61,50 % | 62,69 % | 62,24 % | 62,15 % | 63,77 % | 63,87 % | 65,04 % | 66,51 % | 65,51 % | 65,45 % | 66,50 % | 71,51 % | 71,13 % | 71,01 % | 69,28 % | 65,10 % | 61,98 % | 58,96 % | 65,8 % | 68,5 % | 68,4 % | 67,2 % | 76,6 % | 78,6 % | 77,2 % |
| Євро | 20,37 % | 20,59 % | 21,29 % | 20,59 % | 20,67 % | 20,17 % | 19,14 % | 19,15 % | 21,21 % | 24,21 % | 24,07 % | 24,44 % | 25,76 % | 27,70 % | 26,21 % | 26,13 % | 24,99 % | 23,89 % | 24,68 % | 25,03 % | 23,65 % | 19,18 % | 18,29 % | 17,90 % | |||||||||||
| Німецька марка | 13,79 % | 14,48 % | 14,67 % | 15,75 % | 12,1 % | 11,2 % | 12,4 % | 14,8 % | 8,8 % | 4,6 % | 1,9 % | ||||||||||||||||||||||||
| Японська єна | 5,50 % | 5,52 % | 6,03 % | 5,87 % | 5,19 % | 4,90 % | 3,95 % | 3,75 % | 3,55 % | 3,82 % | 4,09 % | 3,61 % | 3,66 % | 2,90 % | 3,47 % | 3,18 % | 3,46 % | 3,96 % | 4,28 % | 4,42 % | 4,94 % | 5,04 % | 6,06 % | 6,37 % | 6,24 % | 5,77 % | 6,71 % | 6,77 % | 5,4 % | 4,7 % | 4,6 % | 4,3 % | 2,1 % | 0,1 % | |
| Британський фунт | 4,90 % | 4,81 % | 4,73 % | 4,64 % | 4,43 % | 4,54 % | 4,35 % | 4,72 % | 3,70 % | 3,99 % | 4,04 % | 3,84 % | 3,94 % | 4,25 % | 4,22 % | 4,82 % | 4,52 % | 3,75 % | 3,49 % | 2,86 % | 2,92 % | 2,70 % | 2,75 % | 2,89 % | 2,66 % | 2,58 % | 2,68 % | 2,11 % | 2,8 % | 2,6 % | 2,4 % | 2,9 % | 1,9 % | 7,1 % | 10,4 % |
| Китайський юань | 2,61 % | 2,80 % | 2,29 % | 1,94 % | 1,89 % | 1,23 % | 1,08 % | ||||||||||||||||||||||||||||
| Канадський долар | 2,38 % | 2,38 % | 2,08 % | 1,86 % | 1,84 % | 2,03 % | 1,94 % | 1,78 % | 1,75 % | 1,83 % | 1,43 % | ||||||||||||||||||||||||
| Австралійський долар | 1,96 % | 1,84 % | 1,83 % | 1,70 % | 1,63 % | 1,80 % | 1,69 % | 1,77 % | 1,60 % | 1,82 % | 1,46 % | ||||||||||||||||||||||||
| Французький франк | 1,62 % | 1,44 % | 1,85 % | 2,35 % | 1,0 % | 1,1 % | 1,3 % | 1,7 % | 1,6 % | 0,9 % | 1,1 % | ||||||||||||||||||||||||
| Швейцарський франк | 0,23 % | 0,17 % | 0,17 % | 0,15 % | 0,14 % | 0,18 % | 0,16 % | 0,27 % | 0,24 % | 0,27 % | 0,21 % | 0,08 % | 0,13 % | 0,12 % | 0,14 % | 0,16 % | 0,17 % | 0,15 % | 0,17 % | 0,23 % | 0,41 % | 0,25 % | 0,27 % | 0,23 % | 0,33 % | 0,35 % | 0,30 % | 0,33 % | 2,0 % | 2,3 % | 2,7 % | 3,2 % | 2,2 % | 1,0 % | 0,7 % |
| Нідерландський гульден | 0,27 % | 0,35 % | 0,24 % | 0,32 % | |||||||||||||||||||||||||||||||
| Інші | 3,47 % | 3,09 % | 2,66 % | 2,51 % | 2,45 % | 2,43 % | 2,33 % | 2,82 % | 2,78 % | 2,78 % | 3,20 % | 5,33 % | 4,27 % | 2,88 % | 2,20 % | 1,83 % | 1,81 % | 1,74 % | 1,87 % | 2,01 % | 1,58 % | 1,31 % | 1,49 % | 1,60 % | 4,50 % | 3,86 % | 4,48 % | 4,87 % | 10,9 % | 9,6 % | 8,2 % | 5,9 % | 6,8 % | 7,7 % | 8,7 % |
| Джерела: World Currency Composition of Official Foreign Exchange Reserves Міжнародний валютний фонд (1995-2022), The evolution of reserve currency diversification, December 1986 Банк міжнародних розрахунків (1970-1984) |
Курс і купівельна спроможність Редагувати
З 1994 китайська влада законсервувала курс юаня на рівні $1/8,28 юаня. Останнім часом, проте, Китай знаходився під наростаючим тиском з боку країн ЄС, Японії і особливо США, що наполягали на лібералізації курсу юаня. На їх думку, курс юаня занижений і в результаті китайські товари отримують додаткову конкурентну перевагу. Негативне сальдо США в торгівлі з Китаєм склало $162 млрд в 2004, а в I кварталі 2005 збільшилося ще на 40 % по відношенню до аналогічного торішнього періоду.
21 липня 2005 Китай відмовився від прив'язки юаня до долара і підняв курс національної валюти на 2 %. Курс юаня тепер визначатиметься виходячи з його відношення до кошика з декількох валют.
На думку китайських експертів, прив'язка до кошика валют зробить курс юаня чуйнішим до світової економічної кон'юнктури, але при цьому не створить загрози стійкості фінансової системи країни.
За оцінкою Світового банку, в 2003 році купівельна спроможність юаня становила приблизно $1/1,8 юаня.
У серпні 2015 року, Центробанк Китаю протягом трьох днів поспіль (11-13 серпня) знизив курс юаня відносно долара США на 1,9, 1,6 та 1,11 відсотків відповідно, що є мінімумом більш, ніж за 20 років. Це сталося після виходу новин про сповільнення економічного зростання Китаю. Влада сподівається, що це має додатково розігріти економіку КНР.
Станом на 2016 рік, режим валютного курсу китайського юаня не є цілком плаваючим, його курс прив'язаний до валютного кошика найважливіше місце в якому займає долар США. На думку експертів, у довгостроковому плані Китай зацікавлений у плаваючому валютному курсі однак такий перехід до чисто ринкового формування курсу може тривати від 10 до 15 років.
Поточний курс Редагувати
Станом на 22 вересня 2023, валютний курс китайського юаня (за даними МВФ, ЄЦБ та НБУ) становить 7,301 юань за 1 долар США (0,137 долара США за 1 юань), 7,773 юань за 1 євро (0,1287 євро за 1 юань) та 0,1998 юаня за 1 гривню (5,004 гривень за 1 юань).
Див. також Редагувати
Примітки Редагувати
- . Архів оригіналу за 21 липня 2015. Процитовано 24 жовтня 2015.
- Юань увійшов до п'ятірки найпоширеніших валют світу [ 11 січня 2016 у Wayback Machine.] forbes.ua, 28 Січня 2015
- ↑ Юань став резервною валютою і потіснив євро [ 2 жовтня 2016 у Wayback Machine.] Deutsche Welle, 30.09.2016
- Китай знижує курс юаня третій день поспіль [ 13 серпня 2015 у Wayback Machine.] korrespondent.net, 13.08.2015
Посилання Редагувати
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Юань женьміньбі |
- Народний банк Китаю [ 9 лютого 2006 у Wayback Machine.] (кит.) -(англ.)
- Юань Женьміньбі на сайті finance.ua [ 3 лютого 2016 у Wayback Machine.]
- Юань Женьміньбі - Історичні та поточні банкноти Китаю (CNY / RMB) 1953-2019 [ 1 вересня 2019 у Wayback Machine.] (англ.) (нім.) (фр.)
- Юанські сертифікати - Валютні сертифікати (FEC) КНР 1980-1994 [ 23 серпня 2019 у Wayback Machine.] (англ.) (нім.) (фр.)