| Анатолій Петрович Шпак | |
|---|---|
| рос. Анатолий Петрович Шпак | |
| | |
| Народився | 12 травня 1949 Невинномиськ, СРСР |
| Помер | 29 червня 2011 (62 роки) Київ, Україна |
| Поховання | Байкове кладовище |
| Країна | СРСР |
| Національність | українець |
| Діяльність | фізик |
| Alma mater | Південний федеральний університет (1971) |
| Галузь | матеріалознавство |
| Заклад | Інститут металофізики імені Г. В. Курдюмова НАН України НТУУ КПІ ім. Ігоря Сікорського |
| Посада | директор Інституту металофізики імені Г. В. Курдюмова НАН України |
| Вчене звання | професор |
| Науковий ступінь | доктор фізико-математичних наук |
| Членство | НАН України Академія наук СРСР |
| Нагороди |
Анатолій Петрович Шпак (рос. Анатолий Петрович Шпак; 12 травня 1949, Невинномиськ — 29 червня 2011, Київ) — український вчений у галузі фізики твердого тіла, фізичного матеріалознавства, доктор фізико-математичних наук, професор. Перший віце-президент, головний учений секретар Національної академії наук України, академік Національної академії наук України (з 14 квітня 1995 року), іноземний член Російської академії наук, іноземний член-кореспондент Австрійської академії наук в Секції математичних та природничих наук цієї академії (з 28 квітня 2006 року). Директор Інституту металофізики імені Г. В. Курдюмова НАН України.
Біографія Редагувати
Народився 12 травня 1949 року у місті Невинномиську Ставропольського краю (Росія). У 1971 році закінчив фізичний факультет Ростовського державного університету і того ж року розпочав трудову діяльність в Інституті металофізики АН УРСР в Києві.
Як зазначає у своїй книжці, Ігор Шаров, Анатолій Петрович — відомий спеціаліст у галузі фізики твердого тіла, який зробив великий внесок у розвиток цілого ряду напрямів сучасного матеріалознавства. На основі результатів фундаментальних досліджень атомної та електронної будови низькорозмірних систем він розробив фізико-хімічні основи нового напряму — кластерного матеріалознавства. При цьому був широко використаний сучасний арсенал експериментальних методів: рентгенівська та рентгеноелектронна спектроскопія, електронна мікроскопія та електронографія, ЯМП, ЕПР, ЯГР, EXAFS-спектроскопія, високоінформативні методи структурного аналізу. Особливе місце в роботах Шпака та його учнів належить дослідженню принципово нового класу наноматеріалів — металевих кластерів. Розроблено спеціальну технологію отримання кластерів розміром 1-10 нм із плазмового стану в магнітному полі складної структури. Експериментально доведена можливість формування металевих кластерів із віссю симетрії п'ятого порядку, забороненою законами класичної кристалографії. В тонких плівках, сформованих з ікосаедричних кластерів, виявлені аномально високі магнітні та електрофізичні характеристики.
З 1985 року завідував лабораторією, з 1996 року — відділом спектроскопії поверхні твердого тіла, з 1998 року також завідував кафедрою прикладної фізики фізико-технічного факультету НТУУ «КПІ», з 2002 року очолив Інститут металофізики імені Г. В. Курдюмова НАН України.
Жив в Києві. Помер 29 червня 2011 року. Похований в Києві на Байковому кладовищі (ділянка № 42).
Наукова і громадська діяльність Редагувати
Автор кількох сотень наукових робіт. На основі фундаментальних досліджень атомної та електронної структури низьковимірних систем Анатолієм Шпаком були розроблені фізико-хімічні основи нового наукового напрямку — кластерного матеріалознавства.
Був головним редактором наукових журналів «Металлофизика и новейшие технологии», «Успехи физики металлов» і збірника наукових праць «Наносистеми, наноматеріали, нанотехнології»; членом редколегій низки наукових часописів, серед яких: «Вісник НАН України», «Доповіді НАН України», «Искусственный интеллект», «Наука та наукознавство», «Наукові вісті Національного технічного університету України „Київський політехнічний інститут“», «Фізика і хімія твердого тіла» та «Українського реферативного журналу „Джерело“».
Був членом багатьох міжнародних і національних наукових товариств, комісій, очолював відділення Комітету з Державних премій України в галузі науки і техніки.
Відзнаки Редагувати
Заслужений діяч науки і техніки України, двічі лауреат Державних премій України в галузі науки і техніки(1992; 2002).
Нагороджений українськими орденами князя Ярослава Мудрого IV та V ступенів, «За заслуги» III ступеня, а також російським орденом Дружби.
Джерела Редагувати
Примітки Редагувати
- Сайт Національної академії наук України
- Сайт Російської академії наук
- Вчені України: 100 видатних імен
- Сайт Інституту металофізики НАН України [ 5 жовтня 2010 у Wayback Machine.](рос.)
- Сайт бібліотеки імені Вернадського
- за роботу «Структура та властивості метастабільних аморфних і мікрокристалічних сплавів, одержаних надшвидким охолодженням розплаву, та їх використання у техніці»
- за роботу «Ефекти колективізації станів та кореляції при дифракції і дифузному розсіянні, каналюванні та випромінюванні високоенергетичних квазічастинок у кристалах з дефектами»