www.wikidata.uk-ua.nina.az

Шочикалко Ця стаття містить перелік посилань але походження тверджень у ній залишається незрозумілим через практично пов

Шочикалко

Ця стаття містить перелік посилань, але походження тверджень у ній залишається незрозумілим через практично повну відсутність внутрішньотекстових джерел-виносок. Будь ласка, допоможіть поліпшити цю статтю, перетворивши джерела з переліку посилань на джерела-виноски у самому тексті статті.

Шочикалко (ісп. Xochicalco; науатль Xochicalco [ʃot͡ʃiˈkaɬko] ( прослухати) «будинок квітів») — стародавнє доколумбове поселення в західній мексиканського частині штату Морелос. Місце розкопок розташоване за 38 км на північний захід від міста Куернавака. Розквіт Шочикалько як політичного, релігійного і торгового центру припав на Постлкасичний період, що послідував після розпаду великих держав Месоамерики, таких як Теотіуакан, Монте-Албан, Паленке і Тікаль.

Район археологічних пам'ятників Шочикалко
Archaeological Monuments Zone of Xochicalco 
Світова спадщина
Піраміди Шочикалко
18°48′15″ пн. ш. 99°17′47″ зх. д. / 18.80430555558377748° пн. ш. 99.29663888891678880° зх. д. / 18.80430555558377748; -99.29663888891678880
Країна  Мексика
Тип Культурний
Критерії iii, iv
Об'єкт № 939
Регіон Латинська Америка і Кариби
Зареєстровано: 1999 (23 сесія)

Розташування на карті Мексики
 Шочикалко у Вікісховищі

З точки зору архітектури та іконографії, Шочикалько досить схожий на Теотіуакан, міста мая і культури Матлатцінка з долини Толука. В наш час[коли?] багато мешканцівв довколишніх поселень все ще розмовляють мовою науатль.

Основний церемоніальний центр і житлові споруди (велика частина яких не розкопана) розташовані на довгих терасах на схилах штучно вирівняного пагорба. Поселення було вперше засноване в 200 році до н. е., але розвинулося до міського центру тільки протягом 700—900 років. Практично всі будівлі, що збереглися, були збудовані в цей період. На піку розвитку населення міста могло складати до 20 тис.

В даний час в районі розкопок відкритий музей, який працює для відвідувачів з 10 до 17 без вихідних. Потрапити до обсерваторії можна тільки пополудні.

Основні пам'ятники ред.

Головний майданчик для гри у м'яч в Шочикалко

Особливий інтерес представляють скульптурні рельєфи на стінах деяких будівель. У храмі Пернатого змія присутні зображення цього божества, стиль яких з очевидністю говорить про вплив мистецтва Теотіуакану і мая. Дослідники припускають, що в Шочикалько могли жити художники з інших частин Месоамерики.

Серед інших пам'ятників — храми у формі терасних пірамід, палаци, три поля для гри у м'яч та незвичайний ряд круглих вівтарів і печерами з вирізаними ступенями. Також тут кілька стел, а ще кілька в наш час[коли?] виставляються в Антропологічному музеї в Мехіко.

Історія дослідження ред.

Руїни були вперше описані дослідником Антоніо Альсате в 1777 році. Александер фон Гумбольдт опублікував ілюстрації і опис Шочикалько в 1810 році. Руїни навіть відвідував імператор Мексики Максиміліан I. Храм Пернатого змія був відновлений під керівництвом мексиканського археолога Леопольдо Батреса в 1910 році. Велика частина розкопок і відновних робіт були виконані в ході проекту Едуардо Ногуера і Цесара Саерза, який тривав з 1940-х по 1960-ті роки 20-го століття. У 1976 році археолог Рене Хирт з Університету штату Пенсильванія розпочав багатосезонні польові роботи, в результаті яких була складена мапа міста і здійснені розкопки будинків і обсидіанових майстерень. У 1988 році також проводилися обширні археологічні роботи, після яких був створений музей для зберігання всіх експонатів.

Знищення міста ред.

Наскільки можна зрозуміти з археологічних даних, близько 900 року н. е. місто Шочикалько було спалене і знищене. У будинках були залишені різні предмети, що вказує на те, що місто було покинуте і знищене дуже швидко. Мала частина населення продовжувала мешкати на нижній частині пагорбу. Пізніше, біля 1200 року, поселення було повторно заселене предками ацтекомовних мешканців сучасного штату Морелос.

Шочикалько внесений до списку Світової спадщини ЮНЕСКО і дуже популярний серед туристів.

Храм Пернатого змія ред.

Храм Пернатого змія

Примітки ред.

  1. * Назва в офіційному англомовному списку

Література ред.

  • de la Fuente, Beatriz, Silvia Garza Tarazona, Norberto González Crespo, Arnold Leboef, Miguel León Portilla and Javier Wimer (1995) La Acrópolis de Xochicalco, Instituto de Cultura de Morelos, Cuernavaca.
  • González Crespo, Norberto, Silvia Garza Tarazona, Hortensia de Vega Nova, Pablo Mayer Guala and Giselle Canto Aguilar (1995) «Archaeological Investigations at Xochicalco, Morelos: 1984 and 1986», Ancient Mesoamerica 6:223-236.
  • Hirth, Kenneth G. (editor) (2000) Archaeological Research at Xochicalco, Volume 1, Ancient Urbanism at Xochicalco: The Evolution and Organization of a Pre-Hispanic Society., and Volume 2, The Xochicalco Mapping Project. University of Utah Press, Salt Lake City.
  • Hirth, Kenneth G. (editor) (2006) Obsidian Craft Production in Ancient Central Mexico, University of Utah Press, Salt Lake City.
  • Hirth, Kenneth G. and Ann Cyphers Guillén (1988) Tiempo y asentamiento en Xochicalco. Instituto de Investigaciones Antropológicas, Universidad Nacional Autónoma de México, Mexico City.

Посилання ред.

Координати: 18°48′14″ пн. ш. 99°17′45″ зх. д. / 18.80389° пн. ш. 99.295917° зх. д. / 18.80389; -99.295917

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Cya stattya mistit perelik posilan ale pohodzhennya tverdzhen u nij zalishayetsya nezrozumilim cherez praktichno povnu vidsutnist vnutrishnotekstovih dzherel vinosok Bud laska dopomozhit polipshiti cyu stattyu peretvorivshi dzherela z pereliku posilan na dzherela vinoski u samomu teksti statti Shochikalko isp Xochicalco nauatl Xochicalco ʃot ʃiˈkaɬko prosluhati budinok kvitiv starodavnye dokolumbove poselennya v zahidnij meksikanskogo chastini shtatu Morelos Misce rozkopok roztashovane za 38 km na pivnichnij zahid vid mista Kuernavaka Rozkvit Shochikalko yak politichnogo religijnogo i torgovogo centru pripav na Postlkasichnij period sho posliduvav pislya rozpadu velikih derzhav Mesoameriki takih yak Teotiuakan Monte Alban Palenke i Tikal Rajon arheologichnih pam yatnikiv ShochikalkoArchaeological Monuments Zone of Xochicalco 1 Svitova spadshinaPiramidi Shochikalko18 48 15 pn sh 99 17 47 zh d 18 80430555558377748 pn sh 99 29663888891678880 zh d 18 80430555558377748 99 29663888891678880Krayina MeksikaTip KulturnijKriteriyi iii ivOb yekt 939Region Latinska Amerika i KaribiZareyestrovano 1999 23 sesiya Roztashuvannya na karti Meksiki Shochikalko u VikishovishiZ tochki zoru arhitekturi ta ikonografiyi Shochikalko dosit shozhij na Teotiuakan mista maya i kulturi Matlatcinka z dolini Toluka V nash chas koli bagato meshkancivv dovkolishnih poselen vse she rozmovlyayut movoyu nauatl Osnovnij ceremonialnij centr i zhitlovi sporudi velika chastina yakih ne rozkopana roztashovani na dovgih terasah na shilah shtuchno virivnyanogo pagorba Poselennya bulo vpershe zasnovane v 200 roci do n e ale rozvinulosya do miskogo centru tilki protyagom 700 900 rokiv Praktichno vsi budivli sho zbereglisya buli zbudovani v cej period Na piku rozvitku naselennya mista moglo skladati do 20 tis V danij chas v rajoni rozkopok vidkritij muzej yakij pracyuye dlya vidviduvachiv z 10 do 17 bez vihidnih Potrapiti do observatoriyi mozhna tilki popoludni Zmist 1 Osnovni pam yatniki 2 Istoriya doslidzhennya 3 Znishennya mista 4 Hram Pernatogo zmiya 5 Primitki 6 Literatura 7 PosilannyaOsnovni pam yatniki red nbsp Golovnij majdanchik dlya gri u m yach v ShochikalkoOsoblivij interes predstavlyayut skulpturni relyefi na stinah deyakih budivel U hrami Pernatogo zmiya prisutni zobrazhennya cogo bozhestva stil yakih z ochevidnistyu govorit pro vpliv mistectva Teotiuakanu i maya Doslidniki pripuskayut sho v Shochikalko mogli zhiti hudozhniki z inshih chastin Mesoameriki Sered inshih pam yatnikiv hrami u formi terasnih piramid palaci tri polya dlya gri u m yach ta nezvichajnij ryad kruglih vivtariv i pecherami z virizanimi stupenyami Takozh tut kilka stel a she kilka v nash chas koli vistavlyayutsya v Antropologichnomu muzeyi v Mehiko Istoriya doslidzhennya red Ruyini buli vpershe opisani doslidnikom Antonio Alsate v 1777 roci Aleksander fon Gumboldt opublikuvav ilyustraciyi i opis Shochikalko v 1810 roci Ruyini navit vidviduvav imperator Meksiki Maksimilian I Hram Pernatogo zmiya buv vidnovlenij pid kerivnictvom meksikanskogo arheologa Leopoldo Batresa v 1910 roci Velika chastina rozkopok i vidnovnih robit buli vikonani v hodi proektu Eduardo Noguera i Cesara Saerza yakij trivav z 1940 h po 1960 ti roki 20 go stolittya U 1976 roci arheolog Rene Hirt z Universitetu shtatu Pensilvaniya rozpochav bagatosezonni polovi roboti v rezultati yakih bula skladena mapa mista i zdijsneni rozkopki budinkiv i obsidianovih majsteren U 1988 roci takozh provodilisya obshirni arheologichni roboti pislya yakih buv stvorenij muzej dlya zberigannya vsih eksponativ Znishennya mista red Naskilki mozhna zrozumiti z arheologichnih danih blizko 900 roku n e misto Shochikalko bulo spalene i znishene U budinkah buli zalisheni rizni predmeti sho vkazuye na te sho misto bulo pokinute i znishene duzhe shvidko Mala chastina naselennya prodovzhuvala meshkati na nizhnij chastini pagorbu Piznishe bilya 1200 roku poselennya bulo povtorno zaselene predkami actekomovnih meshkanciv suchasnogo shtatu Morelos Shochikalko vnesenij do spisku Svitovoyi spadshini YuNESKO i duzhe populyarnij sered turistiv Hram Pernatogo zmiya red nbsp Hram Pernatogo zmiyaPrimitki red Nazva v oficijnomu anglomovnomu spiskuLiteratura red de la Fuente Beatriz Silvia Garza Tarazona Norberto Gonzalez Crespo Arnold Leboef Miguel Leon Portilla and Javier Wimer 1995 La Acropolis de Xochicalco Instituto de Cultura de Morelos Cuernavaca Gonzalez Crespo Norberto Silvia Garza Tarazona Hortensia de Vega Nova Pablo Mayer Guala and Giselle Canto Aguilar 1995 Archaeological Investigations at Xochicalco Morelos 1984 and 1986 Ancient Mesoamerica 6 223 236 Hirth Kenneth G editor 2000 Archaeological Research at Xochicalco Volume 1 Ancient Urbanism at Xochicalco The Evolution and Organization of a Pre Hispanic Society and Volume 2 The Xochicalco Mapping Project University of Utah Press Salt Lake City Hirth Kenneth G editor 2006 Obsidian Craft Production in Ancient Central Mexico University of Utah Press Salt Lake City Hirth Kenneth G and Ann Cyphers Guillen 1988 Tiempo y asentamiento en Xochicalco Instituto de Investigaciones Antropologicas Universidad Nacional Autonoma de Mexico Mexico City Posilannya red Shochikalko na Tulane edu angl http www delange org Xochicalco1 Xochicalco1 htm Arhivovano 10 sichnya 2012 u Wayback Machine Koordinati 18 48 14 pn sh 99 17 45 zh d 18 80389 pn sh 99 295917 zh d 18 80389 99 295917 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Shochikalko amp oldid 40462009