www.wikidata.uk-ua.nina.az

Тікаль Координати 17 13 19 пн ш 89 37 22 зх д 17 22194 пн ш 89 62278 зх д 17 22194 89 62278 Tikal або Tik al найбільше з

Тікаль

Координати: 17°13′19″ пн. ш. 89°37′22″ зх. д. / 17.22194° пн. ш. 89.62278° зх. д. / 17.22194; -89.62278

Тікаль (Tikal або Tik'al) — найбільше зі зруйнованих стародавніх доколумбівських міст мая, розквіт якого припав на 700 рік нашої ери, розташоване у департаменті Ель-Петен (El Petén, Гватемала). Зараз є частиною гватемальського Національного парку Тікаль, який був створений у 1955 році, пам'яткою світової спадщини ЮНЕСКО, дуже популярною серед туристів. Найближчі великі міста — Флорес і Санта-Єлена, на відстані приблизно 30 кілометрів.

Національний парк Тікаль
Tikal National Park 
Світова спадщина
17°13′19″ пн. ш. 89°37′25″ зх. д. / 17.222094444471779° пн. ш. 89.62361388891677905° зх. д. / 17.222094444471779; -89.62361388891677905
Країна  Гватемала
Тип Змішаний
Критерії i, iii, iv, ix, x
Об'єкт № 64
Регіон Латинська Америка і Кариби
Зареєстровано: 1979 (3 сесія)

Розташування на карті Гватемали
 Тікаль у Вікісховищі

Опис Редагувати

Територія міста близько 6,5 кв. км, велика частина якої покрита джунглями. У центрі міста знаходиться головна площа, оточена древніми будівлями. Східну та західну частини головної площі займають піраміди, на вершині яких розташовані храми. У південній частині індіанці мая звели Центральний акрополь. Між східним храмом і акрополем знаходиться майданчик для гри у м'яч. На півночі площі розташований Північний акрополь — комплекс різного роду споруд (храми, вівтарі, піраміди), які мають загальну велику кам'яну основу. На площі біля основи акрополя рядами встановлені кам'яні стели та вівтарі. Північний акрополь є місцем зародження Мутульского царства. На його території похований перший тікальский правитель — цар Йаш Еб Шоок.

Пізніше центр змістився на чотириста метрів далі в Мундо Пердідо («Загублений світ»). До складу архітектурного комплексу входить 37 споруд, побудованих навколо 32-х метрової піраміди мая — однієї з найдавніших в місті. Ця піраміда «Загубленого світу» нагадує піраміду, яку плем'я мая звело в місті Теотіуакан, розташованому за тисячу кілометрів звідси в Мексиці.

Відомо про захоплення у IV столітті теотіуаканцями столиці Мутульского Царства. Після цього спостерігається зміна життєвого укладу Тікаля. У його архітектурному вигляді з'явилися нові риси, змінилися методи ведення бойових дій, релігійним центром знову стає Північний акрополь. До початку VI століття місто переживало свої найкращі часи. Потім протягом декількох століть була низка воєн, втрата панівного становища, відродження, знову занепад та забуття.

Флора та фауна Редагувати

Руїни знаходяться у низовинному тропічному лісі. Відомі дерева в парку Тікаль включають гігантські сейби (Ceiba pentandra), священні дерева мая; тропічні кедри (Cedrela odorata) і червоне дерево (Swietenia). Щодо фауни, агуті, мавпи павуки, мавпи ревуни, індики, ігуани, тукани та зелені папуги живуть тут у великій кількості. Кажуть, тут інколи зустрічаються ягуари і коаті.

Тікаль у класичний період Редагувати

Емблема міста гліфами мая

Назва Тікаль (Tikal — «місце голосів» або «місце мов» місцевою мовою мая) може бути дуже старим, хоча ієрогліфічні тексти класичного періоду зазвичай згадують його як Мутуль (Mutul) або Йаш-Мутуль (Yax Mutul), що означає «зелена в'язка», і, можливо, метафорично «перше пророцтво».

Населення Тікаля в період розквіту (тобто протягом класичного періоду) за оцінками дослідників становило між 100 тис. і 200 тис. мешканців.

Тікаль був одним з найбільших культурних, політичних і населених центрів цивілізації мая. Монументальна архітектура почала з'являтися тут ще в 4-му столітті до н. е., у Тікалі знаходять червоно-помаранчевий посуд, що датується 700 роками до н. е.

Місто досягло розквіту протягом класичного періоду, приблизно з 200 року н. е. до 850 року. Будується комплекс «загублений світ» з пірамідою заввишки 10 метрів, котра ще 4 рази буде добудовуватись та досягне 32 метрів.

Після 850 року будівництво монументальних споруд припинилося, деякі з палаців були знищені, а населення знизилося, поки місто не було зовсім покинутим у 10 столітті.

Археологічні дослідження Редагувати

У 1848 році була організована перша наукова експедиція для дослідження городища, хоча перші згадки іспанських авторів про руїни Тікаля датовані XVII ст. Протягом XIX — початку XX ст. було кілька експедицій, коли були зроблені малюнки з барельєфів та написів. Була споруджена злітна смуга у 1951 році, що значно полегшила доступ до міста. Співробітниками Пенсильванського університету, у 1957–1970 роках. були проведені великі обсяги робіт. В 1979 році тут була запущена великомасштабна реставрація, ініційована урядом Гватемали та університетом Пенсильванії. Було відновлено безліч дуже важливих пам'ятників, які перебували під загрозою зникнення, упорядковувано всі інші структури. Реставрація продовжується і до цього дня.

Галерея Редагувати

Примітки Редагувати

  1. * Назва в офіційному англомовному списку

Література Редагувати

  • Nikolai Grube: «Lady Ti» und die Liebe. Die «Frau von Tikal» genannte Herrscherin gibt der Forschung Rätsel auf… in: Abenteuer Archäologie. Spektrum der Wissenschaft Verlagsgesellschaft, Heidelberg 2005,1. ISSN 1612-9954
  • Nikolai Grube: Maya. Gottkönige im Regenwald. Könemann-Verlag, Köln 2000, ISBN 3-8290-1564-X
  • Rudolf Oeser: Shield Skull: Der Maya-Herrscher Nuun Ujol Chaak von Tikal, Zeitschriftenartikel in: Amerindian Research Nr. 1, 2006
  • John Montgomery: Tikal — an illustrated history. Hippocrene, New York 2001, ISBN 0-7818-0853-7.
  • James & Oliver Tickell: Tikal — city of the Maya. Tauris Parke Books, London 1991, ISBN 1-85043-223-6.
  • Joyce Kelly: An Archaeological Guide to Northern Central America: Belize, Guatemala, Honduras, and El Salvador. Univ.of Oklahoma Pr., Norman 1996, ISBN 0-8061-2858-5, S. 129—145.


Посилання Редагувати

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Тікаль

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Koordinati 17 13 19 pn sh 89 37 22 zh d 17 22194 pn sh 89 62278 zh d 17 22194 89 62278 Tikal Tikal abo Tik al najbilshe zi zrujnovanih starodavnih dokolumbivskih mist maya rozkvit yakogo pripav na 700 rik nashoyi eri roztashovane u departamenti El Peten El Peten Gvatemala Zaraz ye chastinoyu gvatemalskogo Nacionalnogo parku Tikal yakij buv stvorenij u 1955 roci pam yatkoyu svitovoyi spadshini YuNESKO duzhe populyarnoyu sered turistiv Najblizhchi veliki mista Flores i Santa Yelena na vidstani priblizno 30 kilometriv Nacionalnij park TikalTikal National Park 1 Svitova spadshina17 13 19 pn sh 89 37 25 zh d 17 222094444471779 pn sh 89 62361388891677905 zh d 17 222094444471779 89 62361388891677905Krayina GvatemalaTip ZmishanijKriteriyi i iii iv ix xOb yekt 64Region Latinska Amerika i KaribiZareyestrovano 1979 3 sesiya Roztashuvannya na karti Gvatemali Tikal u Vikishovishi Zmist 1 Opis 2 Flora ta fauna 3 Tikal u klasichnij period 4 Arheologichni doslidzhennya 5 Galereya 6 Primitki 7 Literatura 8 PosilannyaOpis RedaguvatiTeritoriya mista blizko 6 5 kv km velika chastina yakoyi pokrita dzhunglyami U centri mista znahoditsya golovna plosha otochena drevnimi budivlyami Shidnu ta zahidnu chastini golovnoyi ploshi zajmayut piramidi na vershini yakih roztashovani hrami U pivdennij chastini indianci maya zveli Centralnij akropol Mizh shidnim hramom i akropolem znahoditsya majdanchik dlya gri u m yach Na pivnochi ploshi roztashovanij Pivnichnij akropol kompleks riznogo rodu sporud hrami vivtari piramidi yaki mayut zagalnu veliku kam yanu osnovu Na ploshi bilya osnovi akropolya ryadami vstanovleni kam yani steli ta vivtari Pivnichnij akropol ye miscem zarodzhennya Mutulskogo carstva Na jogo teritoriyi pohovanij pershij tikalskij pravitel car Jash Eb Shook Piznishe centr zmistivsya na chotirista metriv dali v Mundo Perdido Zagublenij svit Do skladu arhitekturnogo kompleksu vhodit 37 sporud pobudovanih navkolo 32 h metrovoyi piramidi maya odniyeyi z najdavnishih v misti Cya piramida Zagublenogo svitu nagaduye piramidu yaku plem ya maya zvelo v misti Teotiuakan roztashovanomu za tisyachu kilometriv zvidsi v Meksici Vidomo pro zahoplennya u IV stolitti teotiuakancyami stolici Mutulskogo Carstva Pislya cogo sposterigayetsya zmina zhittyevogo ukladu Tikalya U jogo arhitekturnomu viglyadi z yavilisya novi risi zminilisya metodi vedennya bojovih dij religijnim centrom znovu staye Pivnichnij akropol Do pochatku VI stolittya misto perezhivalo svoyi najkrashi chasi Potim protyagom dekilkoh stolit bula nizka voyen vtrata panivnogo stanovisha vidrodzhennya znovu zanepad ta zabuttya Flora ta fauna RedaguvatiRuyini znahodyatsya u nizovinnomu tropichnomu lisi Vidomi dereva v parku Tikal vklyuchayut gigantski sejbi Ceiba pentandra svyashenni dereva maya tropichni kedri Cedrela odorata i chervone derevo Swietenia Shodo fauni aguti mavpi pavuki mavpi revuni indiki iguani tukani ta zeleni papugi zhivut tut u velikij kilkosti Kazhut tut inkoli zustrichayutsya yaguari i koati Tikal u klasichnij period Redaguvati nbsp Emblema mista glifami mayaNazva Tikal Tikal misce golosiv abo misce mov miscevoyu movoyu maya mozhe buti duzhe starim hocha iyeroglifichni teksti klasichnogo periodu zazvichaj zgaduyut jogo yak Mutul Mutul abo Jash Mutul Yax Mutul sho oznachaye zelena v yazka i mozhlivo metaforichno pershe proroctvo Naselennya Tikalya v period rozkvitu tobto protyagom klasichnogo periodu za ocinkami doslidnikiv stanovilo mizh 100 tis i 200 tis meshkanciv Tikal buv odnim z najbilshih kulturnih politichnih i naselenih centriv civilizaciyi maya Monumentalna arhitektura pochala z yavlyatisya tut she v 4 mu stolitti do n e u Tikali znahodyat chervono pomaranchevij posud sho datuyetsya 700 rokami do n e Misto dosyaglo rozkvitu protyagom klasichnogo periodu priblizno z 200 roku n e do 850 roku Buduyetsya kompleks zagublenij svit z piramidoyu zavvishki 10 metriv kotra she 4 razi bude dobudovuvatis ta dosyagne 32 metriv Pislya 850 roku budivnictvo monumentalnih sporud pripinilosya deyaki z palaciv buli znisheni a naselennya znizilosya poki misto ne bulo zovsim pokinutim u 10 stolitti Arheologichni doslidzhennya RedaguvatiU 1848 roci bula organizovana persha naukova ekspediciya dlya doslidzhennya gorodisha hocha pershi zgadki ispanskih avtoriv pro ruyini Tikalya datovani XVII st Protyagom XIX pochatku XX st bulo kilka ekspedicij koli buli zrobleni malyunki z barelyefiv ta napisiv Bula sporudzhena zlitna smuga u 1951 roci sho znachno polegshila dostup do mista Spivrobitnikami Pensilvanskogo universitetu u 1957 1970 rokah buli provedeni veliki obsyagi robit V 1979 roci tut bula zapushena velikomasshtabna restavraciya inicijovana uryadom Gvatemali ta universitetom Pensilvaniyi Bulo vidnovleno bezlich duzhe vazhlivih pam yatnikiv yaki perebuvali pid zagrozoyu zniknennya uporyadkovuvano vsi inshi strukturi Restavraciya prodovzhuyetsya i do cogo dnya Galereya Redaguvati nbsp Hram Tikal II nbsp Hram Tikal IPrimitki Redaguvati Nazva v oficijnomu anglomovnomu spiskuLiteratura RedaguvatiNikolai Grube Lady Ti und die Liebe Die Frau von Tikal genannte Herrscherin gibt der Forschung Ratsel auf in Abenteuer Archaologie Spektrum der Wissenschaft Verlagsgesellschaft Heidelberg 2005 1 ISSN 1612 9954 Nikolai Grube Maya Gottkonige im Regenwald Konemann Verlag Koln 2000 ISBN 3 8290 1564 X Rudolf Oeser Shield Skull Der Maya Herrscher Nuun Ujol Chaak von Tikal Zeitschriftenartikel in Amerindian Research Nr 1 2006 John Montgomery Tikal an illustrated history Hippocrene New York 2001 ISBN 0 7818 0853 7 James amp Oliver Tickell Tikal city of the Maya Tauris Parke Books London 1991 ISBN 1 85043 223 6 Joyce Kelly An Archaeological Guide to Northern Central America Belize Guatemala Honduras and El Salvador Univ of Oklahoma Pr Norman 1996 ISBN 0 8061 2858 5 S 129 145 Posilannya RedaguvatiTikal najbilshe misto maya Arhivovano 12 travnya 2014 u Wayback Machine Tikal National Park Nacionalnij park Tikal angl Arhivovano 22 kvitnya 2021 u Wayback Machine nbsp Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Tikal Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Tikal amp oldid 40411521