«Шкурник» — український радянський художній фільм режисера Миколи Шпиковського в жанрі сатиричної комедії. Фільм знято 1929 року за оповіданням Вадима Охріменка «Цибала». Стрічку, однак, було заборонено до показу Головреперткомом РРФСР.
| Шкурник | |
|---|---|
| Жанр | сатирична комедія |
| Режисер | Микола Шпиковський |
| У головних ролях | Лука Ляшенко, Дмитро Капка, Дора Феллер-Шпиковська, Іван Садовський |
| Оператор | Олексій Панкратьєв |
| Художник | Соломон Зарицький |
| Кінокомпанія | ВУФКУ |
| Тривалість | 78 хв. |
| Мова | російська |
| Країна | УРСР |
| Рік | 1929 |
| IMDb | ID 2544016 |
Інші назви — «Знайоме обличчя», «Цибала», «Історія одного обивателя».
В незалежній Україні стрічку було віднайдено і реставровано. Фільм демонструвався, зокрема, на другому фестивалі німого кіно в Києві.
Займає 31-у позицію у списку 100 найкращих фільмів в історії українського кіно.
Сюжет Редагувати
Цей фільм може правити за путівник по радянській ідеології 20-х років.
Дія відбувається під час громадянської війни в Україні (див. Українсько-більшовицька війна 1917—1921). «Нейтральний обиватель» Аполлон Шмигуєв чхати хотів на усі ідеології, що воюють одна з одною на вулицях Києва. Він намагається всіма можливими засобами нажитися на безладі, що чиниться довкола. Сюжет цього комедійного роуд-муві заносить його то до червоних, то до білих, то до анархістів, але єдиним прагненням Аполлона Шмигуєва залишаються шкурні інтереси.
Режисер «Шкурника» хотів висміяти свого героя-пристосуванця, але він не знав, що саме Аполлон Шмигуєв невдовзі стане найпоширенішим типом радянської людини.
Примітки Редагувати
- ↑ Шкурник [ 13 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Энциклопедия кино. — 2010.
- ↑ Олексій Радинський (19 грудня 2003). . Дзеркало Тижня. Архів оригіналу за 11 жовтня 2014. Процитовано 7 жовтня 2014.
Джерела інформації Редагувати
- Олексій Радинський. — Дзеркало Тижня, № 49 (474).
Посилання Редагувати
| Це незавершена стаття про радянський фільм. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |