| Ця стаття є сирим перекладом з іншої мови. Можливо, вона створена за допомогою машинного перекладу або перекладачем, який недостатньо володіє обома мовами. (жовтень 2016) |
| Георгій Андрійович Шепель | |
|---|---|
| Народження | 8 вересня 1901 с. Станіслав, Станіславська волость, Херсонський повіт, Херсонська губернія Російська імперія |
| Смерть | після 1953 Рига, Латвійська РСР, СРСР |
| Країна | СРСР |
| Рід військ | Стрілецькі війська |
| Освіта | Військова академія Генерального штабу Збройних Сил Російської Федерації |
| Роки служби | 1922—1925, 1932—1948, 1951—1953 |
| Партія | КПРС |
| Звання | Полковник |
| Командування | 191-а стрілецька дивізія[ru] |
| Війни / битви | Громадянська війна в Росії Німецько-радянська війна Битва за Берлін |
| Нагороди |
Біографія ред.
Народився 8 вересня 1901 ріка в селі Станіслав (Білозерський район),в родині рибалки.
До служби в армії Шепель працював токарем на заводі імені Марті в місті Миколаїв. С вересня 1919 року по квітень 1920 року добровільно брав участь в Громадянській війні проти військ Врангеля.
Військова служба ред.
Міжвоєнний час ред.
22 вересня 1922 року покликаний в РСЧА Херсонським військкоматом і направлений в місто Брянськ в Тульську стрілецьку дивізію, через 2 місяці зарахований в дивізійну школу в місто Новозибків. У листопаді дивізійна школа була переведена до Москви. Після її закінчення призначений в окремий батальйон охорони РВС і Штабу РСЧА, в його складі проходил службу командиром відділення, помічником командира взводу і старшиною навчальної школи. 18 травня 1925 року звільнений в запас. Після звільнення виїхав в місто Керч де працював на Керченському металургійному комбінаті ім. П. Л. Войкова. У січні 1932 року Шепель через райвійськкомат був направлений на перепідготовку в 6-й корпусний центр в міста Одеса, після її завершення 9 березня того ж року знов був зарахований в кадри РСЧА і призначений в 44-й стрілецький полк 15-й Сиваської стрілецької дивізії КВО в місто Миколаїв. У цьому полку прослужив понад 8 років — в. п. командира взводу, помічником начальника штабу і начальника штабу батальйону, помічником начальника штабу полку. У квітні 1940 року переведений в 321-й стрілецький полк в місто Севастополь, де в. п. заступника начальника штабу полку і заступником командира батальйону. У 1940 році Шепель закінчив заочний факультет Військовой академії РСЧА ім. М.В.Фрунзе. У січні 1941 року направлений в САВО командиром батальйону 499-го окремого стрілецького полку, в квітні призначений командиром батальйону 830-го стрілецького полку 238-й стрілецькій дивізії в місто Семипалатинськ.
Німецько-радянська війна ред.
У війни на той же посаді. З 10 серпня 1941 року капітан Шепель в. п. начальника штабу 125-го запасного стрілецького полку 32-ї запасної стрілецької бригади САВО. Полк виконував завдання по прикриттю південного кордону СРСР і формуванню частин для армії, що діяла. У лютому 1942 року призначений начальником оперативного відділу штабу 8-й стрілецькій дивізії цього ж округу, що знаходилася на формуванні в місті Семипалатинськ. З 23 квітня по 5 травня 1942 року вона була перекинута на Брянський фронт в 3-тю армію. Після прибуття в травні капітан Шепель був призначений заступником командира 310-го, а в червні — командиром 229-го стрілецького полку цієї ж дивізії. Влітку 1942 роки дивізія в складі 48-й, потім 13-й армій цього ж фронту брала участь в Воронежсько-ворошиловградськой оборонної операції.
З січня по червень 1943 року підполковник Шепель знаходився на навчанні в Вищий військової академії ім. К.Е.Ворошилова (прискорений курс), після закінчення призначений заступником командира 238-й стрілецькій дивізії Брянського фронту (наказ НКО від 14.5.1943). У серпні дивізія у складі 46-го стрілецького корпусу 11-й армії цього ж фронту брала участь в Орловськой наступальної операції, у звільненні міста Карачев. Наказом ВГК від 15.08.1943 в ознаменування досягнутих успіхів їй було привласнено найменування «Карачевськая». В кінці серпня дивізія увійшла в 50-ю армію Брянського фронту і успішно діяла в Брянськой наступальної операції. 26 вересня її частини вступили на територію Білорусі і 28 вересня звільнили місто Климовичи. З 1 жовтня 1943 року дивізія у складі армії увійшла до підпорядкування Центрального (з 20.10.1943 — Білоруського, з 24.02.1944 — 1-го Білоруського) фронту. У листопаді 1943 року її частини у складі тієї ж армії брали участь в Гомельсько-речицкой наступальної операції і звільненні міста Новий Бихів[be], потім до червня 1944 року займали оборону на схід від міста Бихів. З 25 червня 1944 року дивізія успішно діяла в Могильовській, Мінській і Белостокській наступальних операціях. За зразкове виконання завдань командування в цих боях при форсуванні річок Проня і Дніпро, прорив сильно укріпленої оборони німців, а також за опанування міста Могильов вона була нагороджена орденом Червоного Прапора (10.7.1944).
З 28 липня 1944 року дивізія увійшла до складу 49-ї армії 2-го Білоруського фронту і брала участь в Осовецькій наступальній операції в оволодінні крепості Осовец. В ході подальшого настання її частині опанували міста Ломжа, Новогрод і ліквідовували останній плацдарм противника на лівому березі річки Нарев. За зразкове виконання завдань командування в боях за опанування міста і фортеці Ломжа вона була нагороджена орденом Суворова 2-го ст. (22.9.1944). В кінці вересня дивізія була виведена в другий ешелон, потім в жовтні — грудні 1944 року вела оборонні бої на південний схід від міста Остроленка.З січня 1945 року вона у складі 70-го стрілецького корпусу тих же армії і фронту брала участь в Східно-прусською, Млавсько-ельбінгськой наступальних операціях, в знищенні хельсбергськой угрупування противника. У 1944 році Шепель вступив в ВКП(б).
З 24 березня 1945 року полковник Шепель допущений до в. п. командира 191-й стрілецької дивізії 49-ї армії 2-го Білоруського фронту і брав участь з нею в Берлінськой наступальної операції, у форсуванні річки Одер і опануванні міст Гартц (Гарц), Везенберг, Світів. 3 травня її частини зустрілися з передовим загоном 7-ї американської армії в районі міста Шлемін, де і закінчили бойові дії. За час війни комдив Шепель був дев'ять разів згаданий в наказах Верховного Головнокомандуючого
Післявоєнний час ред.
Після війни в серпні 1945 року дивізія була розформована, а полковник Шепель призначений уповноваженим Контрольного апарату Радянської військової адміністрації при окружних комендатурах в Німеччині, округ Хемніц (Саксонія). З березня 1946 року в. п. заступника начальника відділу по комендантській службі Управління Радянської військової адміністрації федеральної землі Тюрінгия, з березня 1947 року був начальником Управління окружної військової комендатури округу Шверін.
У серпні 1947 року відряджений в розпорядження Управління кадрів МВО, потім Управління кадрів Сухопутних військ. У січні 1948 року за власним бажанням звільнений в запас і убув в місто Рига. З 31 серпня 1951 року в. п. начальника Пасвальського об'єднаного райвійськкомату Шяуляйськой області Литовської РСР. Наказом військового міністра СРСР від 19.11.1951 знов визначений в кадри Радянської армії із залишенням в колишній посаді. В жовтні 1953 року звільнений у запас.
Нагороди ред.
- два ордена Червоного Прапору (17.03.1945, 1952)
- орден Кутузова II ступеня (29.05.1945)
- орден Вітчизняної війни I ступеня (19.07.1944)
- два ордена Червоної Зірки (01.09.1943, 03.11.1944 )
- медали в том числе:
- Кавалер лицарського ордену «Віртуті Мілітарі» (ПНР, 1945)
- Медаль «За Одру, Нису и Балтику» (ПНР, 1945)
Примітки ред.
- Коллектив авторов. Великая Отечественная: Комдивы. Военный биографический словарь. — М.: Кучково поле, 2014. — Т. 5. — С. 1007-1009
- Архів оригіналу за 5 червня 2017. Процитовано 1 жовтня 2016.
- ↑ Награждён в соответствии с Указом Президиума Верховного Совета СССР от 04.06.1944 "О награждении орденами и медалями за выслугу лет в Красной Армии". Архів оригіналу за 4 серпня 2017. Процитовано 1 жовтня 2016.