www.wikidata.uk-ua.nina.az

Шахтинська справа оф Шахтинський процес Справа про контрреволюційну організацію інженерів та техніків що працювали в кам

Шахтинська справа

Шахтинська справа (оф. «Шахтинський процес») — «Справа про контрреволюційну організацію інженерів та техніків, що працювали в кам'яновугільній промисловості СРСР» — сфабрикований судовий процес над «шкідниками» у вугільній промисловості у Шахтинському районі Донбасу. Перший політичний процес в СРСР, під час якого засуджено велику групу керівників вугільної промисловості Донбасу. Проходив 18 травня — 6 липня 1928 у Москві.

Підсудні під час оголошення вироку.

Судова справа Редагувати

Судову справу розглядав спеціальний склад Верховного Суду СРСР (голова — ректор МДУ А.Вишинський, члени — М.Васильєв-Южин, В.Антонов-Саратовський, М. Курченко та С. Кисельов). Державними обвинувачами були прокурор РФСРР М.Криленко та Г.Рогинський, громадськими — Г.Гринько, С.Шейн, Крумін та Осадчий. Захищали підсудних 15 відомих московських адвокатів. Хід процесу висвітлювало 120 журналістів. Підсудні (53 інженерно-технічних працівники вугільної промисловості, серед яких — керівники «Донвугілля», Управління нового будівництва Донбасу, 5 директорів шахт та рудоуправлінь, 5 головних інженерів шахт, чотири німецьких спеціалісти та ін.) були звинувачені у приналежності до «контрреволюційної організації», що діяла в 1922—1928 у Шахтинському (звідси і назва справи) та ін. районах Донбасу, у Харкові та Москві.

ОДПУ пред'явило обвинувачення підсудним у намаганні зруйнувати вугільну промисловість Донбасу — найважливішої паливної бази СРСР і таким чином зірвати індустріалізацію СРСР. Їх було звинувачено, що вони під керівництвом так званого паризького центру («Об'єднання колишніх гірничопромисловців Півдня Росії») та «Польським об'єднанням колишніх директорів і власників вугільних підприємств у Донбасі» здійснювали акти шкідництва і саботажу (висаджували у повітря і затоплювали шахти, підпалювали електростанції, псували устаткування тощо).

Справа готувалася заздалегідь. Про неї було відомо вищому керівництву Компартії України (зокрема, генеральному секретарю Л. Кагановичу). Початок «розробки» справи пов'язаний з кар'єристськими претензіями повноважного представника ОДПУ по Північно-Кавказькому краю Ю. Євдокимова. З санкції Й.Сталіна Ю.Євдокимов провів масові арешти спеціалістів, начальників рудоуправлінь, співробітників трестів. 13 березня 1928 у газеті «Известия ЦИК и ВЦИК» було надруковано офіційне повідомлення Прокурора Верховного Суду СРСР, в якому, зокрема, йшлося:

Абсурдність звинувачення Редагувати

Згідно з матеріалами слідства, вказівка на необхідність початку шкідницьких дій була віддана службовцям колишніми власниками на нараді власників і інженерів в Ростові-на-Дону в 1920-му році, під час з'їзду ради гірничопромисловців, яка відбувалася після звільнення Донбасу частинами Червоної Армії. До 1924-го року інженери виконували вказівки в індивідуальному порядку, з 1922-го намагалися відновити зв'язок з організаторами шкідництва, використовуючи особисте листування. З 1922-го року на копальнях формуються шкідницькі організації, які отримують гроші від колишніх власників для:

На фінансування шкідницької діяльності зарубіжною розвідкою і контрреволюцією було виділено до 700 тисяч рублів. При цьому, технічний персонал шахт і копалень свої шкідницькі дії заперечував, пояснюючи їх «неполадками».

Не обтяжував себе пошуками справжніх доказів і «радянський суд». Суд постійно доводив під час процесу, що «фактично ознаки шкідництва як такого, не є обов'язковою для його виявлення умовою, оскільки існує так зване „приховане“ і „тонке“ шкідництво, і зовні людина може справляти добре враження, але разом з тим бути „прихованим“ ворогом».

Вирок Редагувати

Під час судового слідства «визнали» свою провину повністю 20 обвинувачених, частково — 11, не визнали — 22. Вирок оголошено 5 липня 1928:

  • 11 обвинувачених засуджено до розстрілу;
  • трьох — до 10 років позбавлення волі з обмеженням у правах на 5 років та конфіскацією майна;
  • 21 — на термін ув'язнення від 4 до 8 років;
  • 10 — від 1 до 3 років;
  • четверо — засуджені умовно;
  • четверо (німецькі спеціалісти) — визнані невинними.

Згодом підсудним Миколі Березовському, Олексію Казаринову, Юрієві Матову, Сергієві Братановському, Георгієві Шадлуну та Миколі Бояршинову вищу міру покарання замінили позбавленням волі на 10 років з суворою ізоляцією, обмеженням у правах на 5 років та конфіскацією майна.

9 липня 1928 розстріляні завідувач підвідділу механізації «Донвугілля» Микола Горлецький, старший інженер проектного відділу УНБ Микола Кржижановський, технік-консультант з експорту антрациту в Парижі Авраам Юсевич, Микола Бояринов та Семен Будний (посади яких у вироку не зазначені).

Сталінський режим використав цей процес для розгортання масової кампанії переслідування «буржуазних» фахівців за «шкідництво» та придушення будь-якого опору авантюристичним темпам індустріалізації країни. Зокрема, під час проведення слідства та суду над шахтинцями співробітники Артемівського та Сталінського окрвідділів ДПУ розпочали кримінальні справи на кілька десятків спеціалістів вугільної промисловості (так звані «шахтинські справи») і спрямували їх на закритий розгляд Особливих нарад при колегіях ОДПУ СРСР та ДПУ УСРР.

Четверо із головних обвинувачених у справі, засуджених до смертної кари, забезпечили на початку 30-х років будівництво і розвиток Карагандинського вугільного басейну..

Серед репресованих Редагувати

  • Антонов Петро Ілліч
  • Бабенко Сергій Олександрович
  • Башкін Абрам Борисович
  • Беленко Венедикт Іванович
  • Березовський Микола Миколайович
  • Бояринов Микола Антонович
  • Бояришников Микола Прокопович
  • Братановський Сергій Павлович
  • Будинй Семен Захарович
  • Валіковський Андрій Костянтинович
  • Владимирський Володимир Васильович
  • Горлецький Микола Миколайович
  • Горлов Іван Григорович
  • Деттер Олександр Васильович
  • Еліадзе Олександр Якович
  • Іменітов Соломон Григорович
  • Казаринов Олексій Іванович
  • Калганов Микола Юхимович
  • Калнін Петро Ернестович
  • Колодуб Андрій Кирилович
  • Колодуб Омелян Кирилович
  • Кржижановський Микола Костянтинович
  • Кузьма Леонард Бернардович
  • Кулінченко Євген Володимирович
  • Люрі Володимир Володимирович
  • Лямін Іполит Михайлович
  • Матов Юрій Миколайович
  • Мєшков Леонід Миколайович
  • Моршанский Александр
  • Нашивочніков Василь Миколайович
  • Некрасов Олександр Євдокимович
  • Некрасов Іван Іванович
  • Овчарек Мечислав Антонович
  • Одров Володимир Клавдіанович
  • Петров Василь Пилипович
  • Потьомкін Григорій Петрович
  • Рабинович Лазар Григорович
  • Ржепецький Владислав Станіславович
  • Скорутто Микола Йосипович
  • Соколов Валерій Олімпійович
  • Стояновський Іван Кирилович
  • Сущевський Дмитро Михайлович
  • Файєрман Павло Маркович
  • Федорович Йосип Йосипович
  • Чинакал Микола Андрійович
  • Чорнокнижников Степан Юхимович
  • Шадлун Георгій Акимович
  • Штельбрінк Віктор Едуардович
  • Юсевич Авраам Якович

Примітки Редагувати

  1. Минаев В. «Подрывная работа иностранных разведок в СССР». //  М.: Воениздат НКО СССР, 1940. С 129.(рос.)
  2. Минаев В. «Подрывная работа иностранных разведок в СССР». //  М.: Воениздат НКО СССР, 1940. С 130.(рос.)
  3. Трепер Л. Большая игра: Воспоминания советского разведчика / Пер. с франц.— М.: Политиздат, 1990. — 382 с. — С. 45.(рос.)

Література Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Shahtinska sprava of Shahtinskij proces Sprava pro kontrrevolyucijnu organizaciyu inzheneriv ta tehnikiv sho pracyuvali v kam yanovugilnij promislovosti SRSR sfabrikovanij sudovij proces nad shkidnikami u vugilnij promislovosti u Shahtinskomu rajoni Donbasu Pershij politichnij proces v SRSR pid chas yakogo zasudzheno veliku grupu kerivnikiv vugilnoyi promislovosti Donbasu Prohodiv 18 travnya 6 lipnya 1928 u Moskvi Pidsudni pid chas ogoloshennya viroku Zmist 1 Sudova sprava 2 Absurdnist zvinuvachennya 3 Virok 4 Sered represovanih 5 Primitki 6 LiteraturaSudova sprava RedaguvatiSudovu spravu rozglyadav specialnij sklad Verhovnogo Sudu SRSR golova rektor MDU A Vishinskij chleni M Vasilyev Yuzhin V Antonov Saratovskij M Kurchenko ta S Kiselov Derzhavnimi obvinuvachami buli prokuror RFSRR M Krilenko ta G Roginskij gromadskimi G Grinko S Shejn Krumin ta Osadchij Zahishali pidsudnih 15 vidomih moskovskih advokativ Hid procesu visvitlyuvalo 120 zhurnalistiv Pidsudni 53 inzhenerno tehnichnih pracivniki vugilnoyi promislovosti sered yakih kerivniki Donvugillya Upravlinnya novogo budivnictva Donbasu 5 direktoriv shaht ta rudoupravlin 5 golovnih inzheneriv shaht chotiri nimeckih specialisti ta in buli zvinuvacheni u prinalezhnosti do kontrrevolyucijnoyi organizaciyi sho diyala v 1922 1928 u Shahtinskomu zvidsi i nazva spravi ta in rajonah Donbasu u Harkovi ta Moskvi ODPU pred yavilo obvinuvachennya pidsudnim u namaganni zrujnuvati vugilnu promislovist Donbasu najvazhlivishoyi palivnoyi bazi SRSR i takim chinom zirvati industrializaciyu SRSR Yih bulo zvinuvacheno sho voni pid kerivnictvom tak zvanogo parizkogo centru Ob yednannya kolishnih girnichopromislovciv Pivdnya Rosiyi ta Polskim ob yednannyam kolishnih direktoriv i vlasnikiv vugilnih pidpriyemstv u Donbasi zdijsnyuvali akti shkidnictva i sabotazhu visadzhuvali u povitrya i zatoplyuvali shahti pidpalyuvali elektrostanciyi psuvali ustatkuvannya tosho Sprava gotuvalasya zazdalegid Pro neyi bulo vidomo vishomu kerivnictvu Kompartiyi Ukrayini zokrema generalnomu sekretaryu L Kaganovichu Pochatok rozrobki spravi pov yazanij z kar yeristskimi pretenziyami povnovazhnogo predstavnika ODPU po Pivnichno Kavkazkomu krayu Yu Yevdokimova Z sankciyi J Stalina Yu Yevdokimov proviv masovi areshti specialistiv nachalnikiv rudoupravlin spivrobitnikiv trestiv 13 bereznya 1928 u gazeti Izvestiya CIK i VCIK bulo nadrukovano oficijne povidomlennya Prokurora Verhovnogo Sudu SRSR v yakomu zokrema jshlosya Na Pivnichnomu Kavkazi v Shahtinskomu rajoni Donbasu organami ODPU pri pryamomu spriyanni robitnikiv rozkrito kontrrevolyucijnu organizaciyu sho mala sobi za metu dezorganizaciyu ta rujnuvannya kam yanovugilnoyi promislovosti cogo rajonu Kerivnij organ ciyeyi organizaciyi sho pidtverdzhuyetsya bezperechnimi danimi slidstva znahoditsya za kordonom i skladayetsya z kolishnih kapitalistichnih vlasnikiv i akcioneriv kam yanovugilnih pidpriyemstv Doneckogo basejnu sho mali tisni zv yazki z okremimi agentami deyakih nimeckih promislovih firm ta polskoyu kontrrozvidkoyu Slidstvom vstanovleno sho robota ciyeyi kontrrevolyucijnoyi organizaciyi sho diyala protyagom kilkoh rokiv viyavilasya v zlisnomu sabotazhi ta prihovanij dezorganizaciyi diyalnosti v pidrivi kam yanovugilnogo gospodarstva metodami neracionalnogo budivnictva nepotribnih vitrat kapitalu znizhenni yakosti produkciyi pidvishenni sobivartosti a takozh v pryamomu zrujnuvanni shaht rudnikiv zavodiv tosho Absurdnist zvinuvachennya RedaguvatiZgidno z materialami slidstva vkazivka na neobhidnist pochatku shkidnickih dij bula viddana sluzhbovcyam kolishnimi vlasnikami na naradi vlasnikiv i inzheneriv v Rostovi na Donu v 1920 mu roci pid chas z yizdu radi girnichopromislovciv yaka vidbuvalasya pislya zvilnennya Donbasu chastinami Chervonoyi Armiyi Do 1924 go roku inzheneri vikonuvali vkazivki v individualnomu poryadku z 1922 go namagalisya vidnoviti zv yazok z organizatorami shkidnictva vikoristovuyuchi osobiste listuvannya Z 1922 go roku na kopalnyah formuyutsya shkidnicki organizaciyi yaki otrimuyut groshi vid kolishnih vlasnikiv dlya zberezhennya v poryadku vidibranih u nih shaht dlya pereobladnannya i polipshennya yih i nareshti dlya prihovannya vid radyanskoyi vladi najbilsh cinnih rodovish z tim shob najbilsh vazhlivi pidzemni bagatstva na moment padinnya Radyanskoyi vladi mogli buti poverneni vlasnikam nezajmanimi i nevisnazhenimi 1 Na finansuvannya shkidnickoyi diyalnosti zarubizhnoyu rozvidkoyu i kontrrevolyuciyeyu bulo vidileno do 700 tisyach rubliv Pri comu tehnichnij personal shaht i kopalen svoyi shkidnicki diyi zaperechuvav poyasnyuyuchi yih nepoladkami Ne obtyazhuvav sebe poshukami spravzhnih dokaziv i radyanskij sud Sud postijno dovodiv pid chas procesu sho faktichno oznaki shkidnictva yak takogo ne ye obov yazkovoyu dlya jogo viyavlennya umovoyu oskilki isnuye tak zvane prihovane i tonke shkidnictvo i zovni lyudina mozhe spravlyati dobre vrazhennya ale razom z tim buti prihovanim vorogom Dosvidchenishi i oberezhnishi shkidniki napriklad inzhener Kuzma provodili shkidnictvo tak tonko i obachno sho ne lishe ne bulo pomitne jogo slidiv ale navpaki zovni kopalnya spravlyala duzhe chudove vrazhennya 2 z materialiv slidstva Virok RedaguvatiPid chas sudovogo slidstva viznali svoyu provinu povnistyu 20 obvinuvachenih chastkovo 11 ne viznali 22 Virok ogolosheno 5 lipnya 1928 11 obvinuvachenih zasudzheno do rozstrilu troh do 10 rokiv pozbavlennya voli z obmezhennyam u pravah na 5 rokiv ta konfiskaciyeyu majna 21 na termin uv yaznennya vid 4 do 8 rokiv 10 vid 1 do 3 rokiv chetvero zasudzheni umovno chetvero nimecki specialisti viznani nevinnimi Zgodom pidsudnim Mikoli Berezovskomu Oleksiyu Kazarinovu Yuriyevi Matovu Sergiyevi Bratanovskomu Georgiyevi Shadlunu ta Mikoli Boyarshinovu vishu miru pokarannya zaminili pozbavlennyam voli na 10 rokiv z suvoroyu izolyaciyeyu obmezhennyam u pravah na 5 rokiv ta konfiskaciyeyu majna 9 lipnya 1928 rozstrilyani zaviduvach pidviddilu mehanizaciyi Donvugillya Mikola Gorleckij starshij inzhener proektnogo viddilu UNB Mikola Krzhizhanovskij tehnik konsultant z eksportu antracitu v Parizhi Avraam Yusevich Mikola Boyarinov ta Semen Budnij posadi yakih u viroku ne zaznacheni Stalinskij rezhim vikoristav cej proces dlya rozgortannya masovoyi kampaniyi peresliduvannya burzhuaznih fahivciv za shkidnictvo ta pridushennya bud yakogo oporu avantyuristichnim tempam industrializaciyi krayini Zokrema pid chas provedennya slidstva ta sudu nad shahtincyami spivrobitniki Artemivskogo ta Stalinskogo okrviddiliv DPU rozpochali kriminalni spravi na kilka desyatkiv specialistiv vugilnoyi promislovosti tak zvani shahtinski spravi i spryamuvali yih na zakritij rozglyad Osoblivih narad pri kolegiyah ODPU SRSR ta DPU USRR Chetvero iz golovnih obvinuvachenih u spravi zasudzhenih do smertnoyi kari zabezpechili na pochatku 30 h rokiv budivnictvo i rozvitok Karagandinskogo vugilnogo basejnu 3 Sered represovanih RedaguvatiAntonov Petro Illich Babenko Sergij Oleksandrovich Bashkin Abram Borisovich Belenko Venedikt Ivanovich Berezovskij Mikola Mikolajovich Boyarinov Mikola Antonovich Boyarishnikov Mikola Prokopovich Bratanovskij Sergij Pavlovich Budinj Semen Zaharovich Valikovskij Andrij Kostyantinovich Vladimirskij Volodimir Vasilovich Gorleckij Mikola Mikolajovich Gorlov Ivan Grigorovich Detter Oleksandr Vasilovich Eliadze Oleksandr Yakovich Imenitov Solomon Grigorovich Kazarinov Oleksij Ivanovich Kalganov Mikola Yuhimovich Kalnin Petro Ernestovich Kolodub Andrij Kirilovich Kolodub Omelyan Kirilovich Krzhizhanovskij Mikola Kostyantinovich Kuzma Leonard Bernardovich Kulinchenko Yevgen Volodimirovich Lyuri Volodimir Volodimirovich Lyamin Ipolit Mihajlovich Matov Yurij Mikolajovich Myeshkov Leonid Mikolajovich Morshanskij Aleksandr Nashivochnikov Vasil Mikolajovich Nekrasov Oleksandr Yevdokimovich Nekrasov Ivan Ivanovich Ovcharek Mechislav Antonovich Odrov Volodimir Klavdianovich Petrov Vasil Pilipovich Potomkin Grigorij Petrovich Rabinovich Lazar Grigorovich Rzhepeckij Vladislav Stanislavovich Skorutto Mikola Josipovich Sokolov Valerij Olimpijovich Stoyanovskij Ivan Kirilovich Sushevskij Dmitro Mihajlovich Fajyerman Pavlo Markovich Fedorovich Josip Josipovich Chinakal Mikola Andrijovich Chornoknizhnikov Stepan Yuhimovich Shadlun Georgij Akimovich Shtelbrink Viktor Eduardovich Yusevich Avraam YakovichPrimitki Redaguvati Minaev V Podryvnaya rabota inostrannyh razvedok v SSSR M Voenizdat NKO SSSR 1940 S 129 ros Minaev V Podryvnaya rabota inostrannyh razvedok v SSSR M Voenizdat NKO SSSR 1940 S 130 ros Treper L Bolshaya igra Vospominaniya sovetskogo razvedchika Per s franc M Politizdat 1990 382 s S 45 ros Literatura RedaguvatiV Yu Vasilyev Shahtinska sprava Arhivovano 13 bereznya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2013 T 10 T Ya S 600 784 s il ISBN 978 966 00 1359 9 Bolshoj enciklopedicheskij slovar T 2 M 1991 S 652 Nikolskij V Shahtinska sprava Dovidnik z istoriyi Ukrayini 2 e vidannya K 2001 S 1074 1075 Repressirovannye geologi Malij slovnik istoriyi Ukrayini vidpov red V A Smolij K Libid 1997 464 s ISBN 5 325 00781 5 Enciklopediya ukrayinoznavstva V 10 tomah Golovnij redaktor Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode Zhittya 1954 1989 Igor Rozdobudko Donshina v dobu stalinskih represij Donshina ta dali na Shid Arhivovano 17 bereznya 2015 u Wayback Machine Represiyi v Ukrayini 1917 1990 rr Naukovo dopomizhnij bibliografichnij pokazhchik Avt upor Ye K Babich V V Patoka avt Vstup Statti S I Bilokin K Smoloskip 2007 519 s Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Shahtinska sprava amp oldid 35842013