Аль-Каміль Сайф ад-Дін Шабан ібн Мухаммад (араб. الملك الكامل سيف الدين شعبان بن محمد; 1328–1346) — мамелюкський султан Єгипту з династії Бахрітів.
| Шабан I аль-Каміль араб. الملك الكامل سيف الدين شعبان بن محمد | ||
| ||
|---|---|---|
| 1345 — 1346 | ||
| Попередник: | Ісмаїл ас-Саліх | |
| Спадкоємець: | Хаджжі I аль-Музаффар | |
| Народження: | 1328 Каїр, Єгипет | |
| Смерть: | 21 вересня 1346 Каїр, Єгипет | |
| Країна: | Мамлюкський султанат | |
| Релігія: | Іслам сунітського спрямування | |
| Рід: | Бахріти | |
| Батько: | Мухаммад I ан-Насір | |
| Медіафайли у Вікісховищі |
Життєпис ред.
Незадовго до своєї смерті у серпні 1345 року султан Ісмаїл ас-Саліх призначив своїм наступником свого брата Шабана. Фактичним правителем держави за Шабана був Аргун аль-Алай, командир мамелюків султана. Аргун не був навіть еміром, однак мав репутацію ефективного адміністратора. Окрім того, він одружився з матір'ю Ісмаїла та Шабана.
Як і його попередник, Шабан мав фінансові проблеми. Задля подолання фінансових негараздів він запровадив податок на продаж землі солдатам.
1346 року віце-султан у Дамаску, Ях'яві аль-Ялбуга, повстав проти влади емірів у Каїрі та проти свавільних арештів і страт деяких емірів у Єгипті. Ялбуга був натхнений чутками про те, що проти Шабана виступив його зведений брат Хаджжі аль-Музаффар. Повстання Ялбуги, у свою чергу, спонукнуло єгипетських емірів, таких як Маліктимур аль-Хіджазі повалити султана. Шабан був ув'язнений у вересні 1346 року, а Аргун помер у полоні за кілька років. До влади прийшов Хаджжі.
Джерела ред.
- Robert Irwin: The Middle East in the Middle Ages: The Early Mamluk Sultanate, 1250–1382. New York 2008, стор. 133–134