Чорноморська синергія — ініціатива Європейського Союзу (ЄС), запущена у 2008 році, метою якої є розвиток регіональної співпраці між країнами чорноморського регіону і двосторонніх відносин між регіоном в цілому та Європейським Союзом. Ініціатива є частиною Європейської політики сусідства та має доповнювати програму Східного партнерства.
Пріоритетними напрямками програми є енергетика, транспорт, екологія, міграція та боротьба з транскордонною злочинністю. Партнерами ініціативи «Чорноморська синергія» є Болгарія, Румунія, Греція, Туреччина, Росія, Вірменія, Азербайджан, Грузія, Молдова та Україна. Ініціатива реалізується за рахунок спільного фінансування.[уточнити]
Історія Редагувати
1 січня 2007 року Румунія та Болгарія, країни з виходом до Чорного моря, приєдналися до Європейського Союзу.
11 квітня 2007 року Єврокомісія представила Європарламенту та Раді ЄС пропозицію нової ініціативи регіональної співпраці під назвою «Чорноморська синергія».
17 січня 2008 року Європарламент привітав пропозицію Єврокомісії та виділив 5 пріоритетних напрямків співпраці:
- питання безпеки (зокрема щодо нерозвʼязаної проблеми російського Чорноморського флоту в Україні),
- сприяння політичній стабільності та ефективній демократії,
- співпраця у сферах енергетики, транспорту та навколишнього середовища,
- торгівельна та економічна співпраця,
- освіта, навчання та наука.
14 лютого 2008 року у Києві відбулася перша міністерська зустріч між ЄС та Організацією Чорноморського економічного співробітництва (ОЧЕС), на якій зокрема було офіційно запущено співробітництво в рамках Чорноморської синергії.
19 червня 2008 року Єврокомісія представила перший звіт щодо першого року діяльності ініціативи.
15 березня 2010 року у Брюсселі Єврокомісія офіційно запустила перше секторальне партнерство у рамках Чорноморської синергії — Партнерство з охорони довкілля (англ. Environment Partnership), відповідальною за впровадження якого мала стати Румунія. Натомість Греція та Болгарія мали стати відповідальними за майбутні Транспортне та Енергетичне партнерства відповідно.
20 січня 2011 року Європарламент прийняв резолюцію щодо чорноморської стратегії ЄС, у якій зокрема вказав на обмежені результаті Чорноморської синергії і відсутність стратегічного бачення та політичного проводу в її реалізації, а також закликав запустити стратегію, яка б покращила узгодженість та видимість діяльності ЄС у чорноморському регіоні, і яка була б невідʼємною частиною ширшого бачення міжнародної та безпекової політики ЄС.
У 2015 році Єврокомісія та Європейська служба зовнішніх справ (англ. European External Action Service, EEAS) опублікували другий звіт щодо реалізації ініціативи, що охоплював період з 2009 до 2014 року.
5 березня 2019 року Єврокомісія та EEAS опублікували третій звіт за період з 2015 до 2018 року.
7 листопада 2019 року Міжнародний центр чорноморських студій[en] провів в Афінах регіональну конференцію на тему «Чорноморська синергія: шлях уперед».
Див. також Редагувати
Примітки Редагувати
- ↑ Пропозиція Єврокомісії щодо нової ініціативи регіональної співпраці "Чорноморська синергія". eur-lex.europa.eu (англ.). 11 квітня 2007. Процитовано 10 лютого 2023.
- ↑ Black Sea Synergy | EEAS Website. www.eeas.europa.eu. Процитовано 10 лютого 2023.
- Press corner. European Commission - European Commission (англ.). Процитовано 10 лютого 2023.
- Олександр Шаров (2019). Економічна дипломатія: основи, проблеми та перспективи : монографія. Київ: Національний інститут стратегічних досліджень. с. 176.
- Texts adopted - A Black Sea Regional Policy Approach - Thursday, 17 January 2008. www.europarl.europa.eu (англ.). Процитовано 10 лютого 2023.
- The EU’s New Black Sea Policy – What kind of regionalism is this?. CEPS (амер.). 26 серпня 2009. Процитовано 10 лютого 2023.
- Black Sea Synergy | Ministry of Foreign Affairs. mae.ro. Процитовано 10 лютого 2023.
- «Чорноморська синергія» у дії: підсумки київського форуму Євроатлантична Україна. www.ea-ua.info. Процитовано 10 лютого 2023.
- EUR-Lex - 52008DC0391 - EN - EUR-Lex. eur-lex.europa.eu (англ.). Процитовано 10 лютого 2023.
- Започатковано чорноморське екологічне партнерство // Євробюлетень, № 4, квітень 2010 р., С. 18.
- Projects for the Black Sea region | PERMANENT REPRESENTATION OF ROMANIA to the European Union. ue.mae.ro. Процитовано 10 лютого 2023.
- European Neighbourhood Policy: Launch of the Environment Partnership of the Black Sea Synergy - Press release. European Commission - European Commission (англ.). Процитовано 10 лютого 2023.
- Black Sea Synergy - Memo. European Commission - European Commission (англ.). Процитовано 10 лютого 2023.
- Texts adopted - An EU Strategy for the Black Sea - Thursday, 20 January 2011. www.europarl.europa.eu (англ.). Процитовано 10 лютого 2023.
- BlackSeaNews | European Parliament resolution on an EU Strategy for the Black Sea (1). BlackSeaNews (англ.). Процитовано 10 лютого 2023.
- UNGUREANU, Traian. Report on an EU Strategy for the Black Sea | A7-0378/2010 | European Parliament. www.europarl.europa.eu (англ.). Процитовано 10 лютого 2023.
- . BLACK SEA HORIZON - BLACK SEA HORIZON (англ.). Архів оригіналу за 4 лютого 2023. Процитовано 10 лютого 2023.
- . Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 10 лютого 2023.
- JOINT STAFF WORKING DOCUMENT - Black Sea Synergy: review of a regional cooperation initiative - period 2015-2018.
- Black Sea Synergy: the way forward. ICBSS - International Centre for Black Sea Studies (амер.). Процитовано 10 лютого 2023.
Посилання Редагувати
- Black Sea Synergy | EEAS Website. www.eeas.europa.eu. Процитовано 10 лютого 2023.
- The EU’s New Black Sea Policy – What kind of regionalism is this?. CEPS (амер.). 26 серпня 2009. Процитовано 10 лютого 2023.
- Black Sea Synergy | Ministry of Foreign Affairs. www.mae.ro. Процитовано 10 лютого 2023.
- BSEC-EU Cooperation - BSEC - Black Sea Economic Cooperation. www.bsec-organization.org. Процитовано 10 лютого 2023.
- Black Sea Synergy: the way forward. ICBSS - International Centre for Black Sea Studies (амер.). Процитовано 10 лютого 2023.
- Yazgan, Hatice (10 травня 2017). Black Sea Synergy: Success or Failure for the European Union?. Marmara Üniversitesi Siyasal Bilimler Dergisi 5 (Özel Sayı Nisan 2017). с. 83–94. ISSN 2147-6934. Процитовано 10 лютого 2023.