Чоктавська мова

Чоктавська мова поширена серед народності чокто, яка проживає на південному заході США, входить в мускозькі мови. Чоктавська мова була поширена як лінгва франка поселенців кордону на початку 19 ст., причому серед людей, що володіли цією мовою, були майбутні президенти США Ендрю Джексон і Вільям Генрі Гаррісон.

Чоктавська мова
Chahta
Поширена в	США
Регіон	південно-східна Оклахома і східно-центральна частина штату Міссісіпі, частково — Луїзіана і Теннесі
Носії	близько 9200
Писемність	неписьменна (лінгвісти використовують декілька варіантів на основі латинки)
Класифікація	Мускозька сім'я
Офіційний статус
Офіційна	немає
Коди мови
ISO 639-1	—
ISO 639-2	cho
ISO 639-3	cho

Сучасне поширення чоктавскої мови

Мова перебуває в близькому спорідненні з чикасавською мовою, причому деякі лінгвісти розглядають їх як два діалекти однієї мови, хоча за іншими даними, носії чактавської мови не розуміють чикасавців.

Старий чоктавський алфавіт складається з 21 букви, двох дифтонгів і 4 назалізованих голосних, сучасний алфавіт містить 26 знаків. Цікаво відзначити, що чоктавська мова не містить звуків, схожих на «r».

Орфографія

Чоктавська писемність заснована на англійській версії латиниці. Вона виникла в рамках програми уряду США з «цивілізації» корінного населення на початку 1800-х рр.. Існують численні проекти чоктавського алфавіту, з яких найбільше поширення отримали такі:

«Старий алфавіт»

Чоктавський алфавіт — транслітерація з книги Chahta Holisso Ai Isht Ia Vmmona, 1800-ті рр.

Алфавіт Байїнгтона / Суонтона

Чоктавський алфавіт, наведений у Choctaw Language Dictionary, автор — Cyrus Byington, пізніше зміни в алфавіт вніс John Swanton, 1909.

Сучасний (міссісіпський) алфавіт

Сучасний чоктавський алфавіт, використовується асоціацією Mississippi Band of Choctaw Indians.

Сучасний (лінгвістичний варіант)

Преподобний Сайрус Байінгтон працював приблизно 50 років над створенням чоктавсько-англійського словника. Він проживав разом з чоктавами в Міссісіпі до їхнього переселення на Індійські території в Оклахомі.

У багатьох публікаціях лінгвістів з чоктавської мови використовується злегка змінений варіант «сучасної орфографії», де довгі голосні передаються подвоєнням літери. У «лінгвістичній» версії акцент акут передає положення акценту, а не довжину голосного. У даній статті використовується «лінгвістичний» алфавіт.

Діалекти

У чоктавській мові є 3 діалекти (Mithun 1999): оклахомський (південно-східна Оклахома), міссісіпський (центральна Оклахома) і філадельфійський (бл. Філадельфії, штат Міссісіпі)

Фонологія

Приголосні

	Лабіальні	Альвеолярні	Постальвеолярні	Велярні	Гортанні
Назальні	m	n
Плозивні	p, b	t	k
Африкати	tʃ
Фрикативні	f	s	ʃ	h
Латеральні	l
Латеральні фрикативні	ɬ
Апроксиманти	j	w

У деяких різновидах орфографії використовуються символи <š> та <č> для /ʃ/ і /tʃ/; в інших використовуються диграфи <sh> і <ch>. /J / вимовляється <y>, крім того, в більшості сучасних орфографій використовується диграф <lh> для позначення бічного фрикативного.

Голосні

	Передні	Центральні	Задні
Закриті	i, iː, ĩː
Середньо-закриті	o, oː, õː
Відкриті	a, aː, ãː

У закритих складах [ɪ], [ʊ] і [ə] існують як алофони /i/, /o/ і /a/. У орфографії назалізовані голосні зазвичай передаються підкресленням голосного (наприклад, o відповідає /õː/), а алофон [ʊ] нерідко пишеться як <u> .

У традиційній орфографії (використовуваною в чоктавському перекладі Нового Заповіту) використовується <v> і <u> для слабких алофонів коротких /a/ і /o/, тобто [ə] і [ʊ]. У даній орфографії також використовується <e> для передачі деяких варіантів /iː/, і <i> для інших, а також <a>, <i> , і <o> для відображення як коротких, так і довгих фонем /a/, /i/ і /o/.

Морфологія і граматика

Дієслівна морфологія

Чоктавське дієслово володіє багатою флективно-деривативною морфологією. У чоктавській мові категорія дієслова може також включати слова, які в європейських мовах відносилися б до прикметників або показників кількості. На початку дієслова можуть перебувати до 3 префіксів, а в кінці — до 5 суфіксів. Крім того, дієслівні корені можуть містити Інфікси, що передають категорію виду.

Дієслівні префікси

Дієслівні префікси можна розділити на три групи: погоджувальні (особа, число), аплікативи і анафори (повернення або взаємність дії). Вони вживаються у такому порядку: Узгодження-анафора-аплікатіви-дієслівна основа

Афікси узгодження

Афікси узгодження представлені в нижченаведеній таблиці. Майже всі вони — префікси, тільки один (-li) є суфіксом.

	I	II	III	N
1-а особа однини	(-Li)	Sa-	Am-/ a-	Ak-
2-а особа однини	Ish-	Chi-	Chim-/chi-	Chik-
1-а особа множини	Il-/ii-	Pi-	Pim-/ pi-	Kil-/kii-
2-а особа множини	Hash-	Hachi-	Hachim-/hachi-	Hachik-
Не маркується	Ø	Ø	Im / i-	Ik-

I, II і III є нейтральними маркерами для трьох граматичних осіб. Деякі автори називають ці маркери «агенс / паціеенс / датив» або «номінатив / акузатив / датив».

Погоджувальний маркер 1-ї особи однини — /-li/, єдиний суфікс серед погоджувальних маркерів.

Використання маркерів I, II і III пов'язане з досить складним набором умов. Перехідні дієслова являють собою найбільш передбачувану парадигму. У типового перехідного активного дієслова суб'єкт (підмет) приймає маркер I, пряме доповнення — маркер II, а непряме доповнення — маркер III. Як показує таблиця вище, для третьої особи відсутнє узгодження за числом і особою. Розглянемо такі парадигми: Habli-li-tok. `Я штовхнув його/її/це/їх.’
Ish-habli-tok. `Ти штовхнув його/її/це/їх.’
Habli-tok. `Він/вона/воно/вони штовхнула його/її/це/їх.’
Ii-habli-tok. `Ми штовхнули його/її/це/їх.’
Hash-habli-tok. `Ви штовхнули його/її/це/їх.’

Sa-habli-tok. `Він/вона/воно/вони штовхнули мене.’
Chi-habli-tok. `Він/вона/воно/вони штовхнули тебе.’
Habli-tok. `Він/вона/воно/вони штовхнули його/її/їх.’
Pi-habli-tok. `Він/вона/воно/вони штовхнули нас.’
Hachi-habli-tok. `Він/вона/воно/вони штовхнули вас.’
Am-anoli-tok. `Він/вона/воно/вони сказали мені.’
Chim-anoli-tok. `Він/вона/воно/вони сказали тобі.’
Im-anoli-tok. `Він/вона/воно/вони сказали йому/їй/їм.’
Pim-anoli-tok. `Він/вона/воно/вони сказали нам.’
Hachim-anoli-tok. `Він/вона/воно/вони сказали вам.’
Якщо у перехідного дієслова є більше одного узгоджувального префікса, то префікс I передує префіксам II і III: Iichip í satok.
Ii-chi-p í sa-tok.
1 множ. I — 2 одн. II -дивитися <ngr> -мин.ч.
Ми бачили тебе.

Ishpimanoolitok.
Ish-pim-anooli-tok.
2 одн. I — 1 множ. III -сказати — мин.ч.
Ти сказав нам.

У неперехідних дієсловах — складніша парадигма узгодження. Для неперехідних дієслів суб'єкти активних дієслів зазвичай вимагають узгодження I типу, суб'єкти стативних дієслів — II типу, а тип III потрібен для суб'єктів ряду дієслів «психологічного» значення. Baliililitok.
Baliili-li-tok.
бігти — 1 особа однини I — мин.ч.
`Я біг.’
Saniyah.
Sa-niya-h.
1 ос. одн. II — жирний -час
`Я жирний.’

A ponnah.
A -ponna-h.
1 ос. одн. III -умілий -час
`Я умілий.’

Такий тип морфології зазвичай описується як модель «актив-статив».

Заперечення

Ряд погоджувальних маркерів, зазначених вище як N, використовуються для заперечення. Заперечення має декілька різних маркерів, при цьому погоджувальний маркер, зазначений I, в негативній конструкції замінюється на відповідний маркер, позначений N, дієслово з'являється в подовженій формі (див. нижче), а суфікс /-o(k)-/ слідує за дієсловом, при цьому зникає попередній кінцевий голосний. Факультативний суфікс /-kii/ може додаватися після /-o(k)-/. Розглянемо наступний приклад: Akíiyokiittook.
Ak-íiya-o-kii-ttook.
1 ос. од. N — йти <lgr>-запер.-запер.-минул,.
`Я не пішов’
Позитивний варіант цієї ж фрази: Iyalittook
Iya-li-ttook.
йти-1 ос. од. I -минул,.
`Я пішов’
Щоб перетворити наведений приклад в негативну форму, суфікс 1 особи однини /-Li/ замінюється на префікс 1 особи одн запер. /Ak-/; корінь дієслова iya подовжується і отримує акцент — виходить íiya; додається суфікс /-o/, кінцевий голосний групи iiya опускається, і додається суфікс /-kii /.

Анафоричні префікси

Рефлексії (повернення) позначається префіксом /ili-/, а взаємність — префіксом /itti-/:

Ilipísalitok.
Ili-p í sa-li-tok.
Повернення — бачити <ngr>-1-а особа одн. -мин.ч.
Я бачив себе.

Дієслівні суфікси

Якщо дієслівні префікси позначають зв'язок між дієсловом і його аргументом, то суфікси охоплюють ширшу семантичну сферу, включаючи інформацію про валентності, модальності, час й очевидності.

У наступних прикладах представлені модальні та тимчасові суфікси, як /-aachii/ 'irrealis' (приблизно передає майбутній час), /-tok/ 'минулий час', /-h/ 'часи за замовчуванням' :

Baliilih.
Baliili-h.
бігти — час за замовчуванням
Вона біжить.
Baliilaachih.
Baliili-aachi-h.
бігти-нерегулярність-час за замовчуванням
Вона побіжить.

Є також суфікси, які позначають очевидність, або джерело очевидності твердження, як у такій парі: Nipi 'awashlihli.
Nipi 'awashli-hli
м'ясо смажити-очевидність
Вона смажила м'ясо (я бачив, як вона робила це). Nipi 'awashlitokasha.
Nipi 'awashli-tok-asha
м'ясо смажити-мин.-здогадка
Вона смажила м'ясо (як я вважаю).

Існують також суфікси, які означають, що речення — питальне, окличне, наказове: Awashlitoko?
Awashli-tok-o
смажити — мин.ч. -питання
Вона посмажила це?

Chahta 'siahokii!
Chahta 'si-ah-okii
Чоктау 1 ос.одн. II -бути -час -оклич.
Я — чоктау! (Або: безумовно, я — чоктау!)

Дієслівні інфікси

До дієслівних основ в чоктавській мові приєднуються різні інфікси, які зазвичай передають дієслівний вид (традиційно іменуються «ступені», `grades '):

Найменування «ступеня»	Утворення	Використання
N-ступінь	Інфікс n в передостанньому складі, наголос на цьому складі	Дуратив (дія триває певний проміжок часу)
L-ступінь	Акцент на передостанньому складі, подовження голосного складу, якщо він відкритий	Перед кількома поширеними суфіксами, такими, як заперечення /-o(k)/ і змінні відносні маркери /-cha/ і /-na/
Hn-ступінь	Вставити новий склад /-hV/ після передостаннього складу. V — назалізований варіант попереднього приголосного.	Для передачі повторюваності дії, вираженої даним дієсловом
Y-ступінь	Вставити -Vyy- перед передостаннім складом	Для передачі уповільненого початку дії
G-ступінь	Утворюється подовженням передостаннього голосного кореня, з акцентом на перед-передостанньому складі, і гемінацією приголосного перед перед-передостаннім складом.	Для передачі уповільненого початку дії
H-ступінь	Вставити -h- після передостаннього голосного в корені.	Раптова дія

Приклади, що ілюструють наведені вище «ступені»: У наступному прикладі l-ступінь утворюється за допомогою суфіксів /-na/ «інший суб'єкт» і /-o(k)/ «заперечення»:

… Lowat táahana falaamat akíiyokiittook.
lowa-t táaha-na falaama-t ak-íiya-o-kii-ttook
горіти -ss заверш. <lgr>-ds повернення -ss 1 ос. одн. N-йти <lgr>-запер-запер-довг.мин,.
`… (Школа) згоріла, і я не повернувся.’

g-ступінь і y-ступінь зазвичай перекладаються як «нарешті зробив»: Taloowah.
Taloowa-h
співати -час
`Він співав’.
Tálloowah.
Tálloowa-h
співати <ggr>-час
`Він нарешті заспівав’.
hn-ступінь зазвичай перекладається як «продовжувати робити що-небудь»: Oh ó bana nittak pókkooli 'oshtattook.
Oh ó ba-na nittak pókkooli 'oshta-ttook
дощ <hngr> -ds день десять чотири -d-мин,.
`Дощ тривав сорок днів’.
h-ступінь зазвичай перекладається як «тільки що зробив» або «робив протягом короткого часу»: Nóhsih.
Nóhsi-h
спати <hgr> -час
`Він задрімав ненадовго’.

Морфологія імені

Іменні префікси

До іменників приєднуються префікси узгодження з власником. Узгоджувальні маркери класу 2 використовуються тільки для специфічного класу іменників, що включає багато (але не всі) термінів спорідненості і частини тіла. Цей клас зазвичай позначається як «клас невідчужуваної власності» (inalienable).

sanoshkobo 'моя голова'
sa-noshkobo '
1-а особа-одн.-II-голова
chinoshkobo 'твоя голова'
chi-noshkobo '
2-а особа-одн.-II-голова
noshkobo 'його/її/їх голова'
noshkobo '
голова
sashki 'моя мати'
sa-ishki '
1-а особа-одн.-II -мати
chishki 'твоя мати'
chi-ishki '
2-а особа-одн.-II-мати

Іменники, для яких не передбачено погодження типу II, приєднують маркери типу III: aki 'мій батько'
a-ki '
1-а особа-одн.-III-батько

amofi 'моя собака'
am-ofi '
1-а особа-одн.-III-собака

Хоча в ряді мов для відмінностей такого роду звичайно використовується термін «відчужувана / невідчужувана власність», для чоктавської мови він не зовсім коректний, оскільки відчужуваність має на увазі семантичне розрізнення типів іменників.

Морфологічна відмінність між іменами з узгоджувальною маркерами типів II і III у чоктавській мові лише частково збігається з семантичним поняттям відчужуваності.

Іменні суфікси

Чоктавські іменники мають в постпозиції різні визначальні й відмінкові суфікси, як у наступних прикладах, де зустрічаються визначники /-ma/ `той’, /-pa/ `цей’ /-akoo/ `протилежний’, а також відмінкові суфікси /-(y)at/ 'номінатив' та /-(y)a/ 'акузатив':

alla 'naknimat
alla 'nakni-m-at
дитина чоловічої статі-це-номінатив
`Цей хлопчик (номінатив)’
Hoshiit itti chaahamako obiniilih.
Hoshi'-at itti 'chaaha-m-ako o-biniili-h
птах — номінатив дерево високий — це -cntr: acc супересив-сидіти-показник часу
`Птах сидить на тому високому дереві’(а не на низькому)

Останній приклад показує, що назалізація останнього голосного після N — звичайний спосіб утворення акузатива.

Синтаксис і відмінкові маркери

Найпростіші речення в чоктавській мові складаються з дієслова та маркера часу, як у наступних прикладах:

Obatok.
Oba-tok
Дощити-мин.ч.
Йшов дощ.

Niyah.
Niya-h
Жирний-час
Він/вона/воно — жирний/жирна/ жирне.
Вони жирні.

Písatok.
Písa-tok
Бачити <ngr> -мин.ч.
Він/вона/воно бачив/ла/ло його/її/їх.

Як видно з цих прикладів, в чоктавському реченні наявність іменника не обов'язкова, і немає дієслівного узгодження з вказівкою на суб'єкт або об'єкт 3 особи.

Немає вказівки на граматичний рід, а для аргументів третьої особи немає вказівки на граматичне число (проте є кілька дієслів з Суплетивними формами, що позначають число суб'єкта або об'єкта, напр. Iyah `йти (одн.)’, ittiyaachih` йти (дв. ч.)’, і ilhkolih `йти (у множині)’.)

Коли є явний суб'єкт, він обов'язково маркується номінативним відмінком /-at/. Суб'єкт передує дієслову

Hoshiyat apatok.
Hoshi'-at apa-tok
птах -ном. їсти-мин,.
`Птахи з'їли їх '.

При наявності явного суб'єкта він може (не обов'язково) маркуватися як акузатив /-a/:
Hoshiyat shoshi (-ya) apatok.
Hoshi'-at sho shi '(-a) apa-tok.
птах -ном. жук-(акк.) їсти -мин,.
'Птахи з'їли жуків'.
У чоктавському реченні зазвичай дієслово знаходиться в кінці.
У ряді фраз визначуване знаходиться в кінці, ім'я володаря передує імені власності:

Ofi' hohchifo'
собака ім'я
'Ім'я собаки'
Tamaaha 'bilika
місто близько
`Біля міста’

Лексика

Поширені фрази і слова

• Чоктави (народ):Chahta
• Привіт!: Halito!
• До зустрічі!: Chi pisa la chike!
• Число: holhtina / holhtini
• Спасибі: Yakokí
• Як тебе звати?: Chi hohchifo yat nanta?
• Мене звуть …: Sa hohchifo yat …
• Так: a
• Ні: kíyo
• О-кей: ohmi
• Не розумію: Ak akostiníncho.
• Не знаю: Ak ikháno.
• Ви говорите чоктавською?: Chahta imanompa ish anompola hinla ho?
• Що це таке?: Yammat nanta?
• Черокі: Chalaki
• Чикасави: Chickashsha
• Семіноли: Siminóli
• Крик/Маскоги: Maskóki
• Сьогодні: himak nittak
• Сьогодні ввечері: himak ninak
• Завтра: onnakma
• Вчора: piláshásh
• Місяць: hashi
• Рік/2008: affami / talhípa sippokni toklo akochcha otochchína
• Будинок: chokka
• Школа: holisso ápisa
• Кіт: katos
• Собака: ofi
• Корова: wák
• Кінь: issoba / soba

Числівники до двадцяти

• 1:achoffa
• 2:toklo
• 3:tochchína
• 4:oshta
• 5:talhlhapi
• 6:hannali
• 7:otoklo
• 8:otochchina
• 9:chakkali
• 10:pokkoli
• 11:awahachoffa
• 12:awahtoklo
• 13:awahtochchina
• 14:awahoshta
• 15:awahtalhlhapi
• 16:awahhannali
• 17:awahotoklo
• 18:awahuntochchina
• 19:abichakkali
• 20:pokkoli toklo

Посилання

Wikimedia Incubator

В Інкубаторі Wikimedia існує тестовий розділ Вікіпедії чоктавською мовою

• Mississippi Band of Choctaw Indians
• Choctaw Nation of Oklahoma
• Чоктавська мова на сайті Ethnologue: Choctaw. A language of United States (англ.)
• Чоктавська мова на сайті Glottolog 3.0: Language: Choctaw (англ.)
• Чоктавська мова на сайті WALS Online: Language Choctaw (англ.)

Література

• Broadwell, George Aaron. (2006). A Choctaw reference grammar. Lincoln, NE: University of Nebraska Press.
• Broadwell, George Aaron. (1991). «Speaker and self in Choctaw». International Journal of American Linguistics,57, 411—425.
• Byington, Cyrus. (1915). A dictionary of the Choctaw language. JR Swanton & HS Halbert (Eds.). Bureau of American Ethnology bulletin 46. Washington, DC: Government Printing Office. (Reprinted 1973 & 1978).
• Downing, Todd. (1974). Chahta anompa: An introduction to the Choctaw language(3rd ed.). Durant, OK: Choctaw Bilingual Education Program, Southeastern Oklahoma State University.
• Haag, Marcia, and Willis, Henry. (2001). Choctaw Language & Culture: Chahta Anumpa, University of Oklahoma Press.
• Haag, Marcia, and Fowler, Loretta. (2001). Chahta Anumpa: A Choctaw Tutorial CD-ROM, University of Oklahoma Press.
• Heath, Jeffrey. (1977). Choctaw cases. Proceedings of the Berkeley Linguistic Society,3, 204—213.
• Heath, Jeffrey. (1980). Choctaw suppletive verbs and derivational morphology.
• Howard, Gregg; Eby, Richard; Jones, Charles G. (1991). Introduction to Choctaw: A primer for learning to speak, read and write the Choctaw language. Fayetteville, AR: VIP Pub.
• Jacob, Betty. (1980). Choctaw and Chickasaw. Abstract of paper delivered at the 1978 Muskogean conference. International Journal of American Linguistics,46, 43.
• Jacob, Betty; Nicklas, Thurston Dale; & Spencer, Betty Lou. (1977). Introduction to Choctaw. Durant, OK: Choctaw Bilingual Education Program, Southeastern Oklahoma State University.
• Mithun, Marianne. (1999). The languages of Native North America. Cambridge: Cambridge University Press. ISBN 0-521-23228-7 (hbk); ISBN 0-521-29875-X.
• Munro, Pamela. (1987). Some morphological differences between Chickasaw and Choctaw. In P. Munro (Ed.),Muskogean linguistics(pp. 119—133). Los Angeles: University of California at Los Angeles, Department of Linguistics.
• Munro, Pamela (Ed.). (1987). Muskogean linguistics. UCLA occasional papers in linguistics (No. 6). Los Angeles: University of California at Los Angeles, Department of Linguistics.
• Nicklas, Thurston Dale. (1974). The elements of Choctaw. (Doctoral dissertation, University of Michigan, Ann Arbor).
• Nicklas, Thurston Dale. (1975). Choctaw morphophonemics. In J. Crawford (Ed.),Studies in southeastern Indian languages(pp. 237—249). Athens: University of Georgia.
• Nicklas, Thurston Dale. (1979). Reference grammar of the Choctaw language. Durant, OK: Choctaw Bilingual Education Program, Southeastern Oklahoma State University.
• Pulte, William. (1975). The position of Chickasaw in Western Muskogean. In J. Crawford (Ed.),Studies in southeastern Indian languages(pp. 251—263). Athens: University of Georgia.
• Ulrich, Charles H. (1986). Choctaw morphophonology. (Doctoral dissertation, University of California, Los Angeles).
• Ulrich, Charles H. (1987). Choctaw g-grades and y-grades. In P. Munro (Ed.),Muskogean linguistics(pp. 171—178). Los Angeles: University of California at Los Angeles, Department of Linguistics.
• Ulrich, Charles H. (1987). Choctaw verb grades and the nature of syllabification. In A. Bosch, B. Need, & E. Schiller (Eds.),Papers from the 23rd annual regional meeting. Chicago: Chicago Linguistic Society.
• Ulrich, Charles H. (1988). The morphophonology of Choctaw verb roots and valence suffixes. In W. Shipley (Ed.),In honor of Mary Haas: From the Haas Festival conference on Native American linguistics(pp. 805–818). Berlin: Mouton de Gruyter. ISBN