Черокі (чер. ᏣᎳᎩ ᎦᏬᏂᎯᏍᏗ, трансліт. Tsalagi Gawonihisdi) — одна з ірокезьких мов, якою говорять індіанці племені черокі. Єдина досі вживана південноірокезька мова, що використовує унікальну складову абетку черокі, винайдену Секвоєю. Під час Другої світової війни, через маловідомість і складність мови черокі, вона використовувалася радистами-шифрувальниками армії США для передачі даних.
| Мова черокі | |
|---|---|
| ᏣᎳᎩ ᎧᏬᏂᎯᏍᏗ [цалаґі ґавонігісді] | |
| Поширена в | США |
| Регіон | Оклахома і резервації черокі у Північній Кароліні |
| Носії | 15.000-22.000 |
| Писемність | складова абетка черокі |
| Класифікація | ірокезька сім'я: Південноірокезька гілка |
| Офіційний статус | |
| Коди мови | |
| ISO 639-1 | — |
| ISO 639-2 | chr |
| ISO 639-3 | chr |
Фонологія Редагувати
У мові черокі тільки один лабіальний приголосний, /m/, введений в мову порівняно недавно, якщо тільки не вважати w в цій мові лабіальним, а не велярним.
Приголосні Редагувати
| Лабіальний | Альвеолярні | палатальні | Велярний | Глоткові | |
|---|---|---|---|---|---|
| Аспіранти | t | k | |||
| Вибухові | d | g | ʔ | ||
| Африкати | ʦ | ||||
| Спіранти | s | h | |||
| Носові | m | n | |||
| Апроксиманти | j | ɰ | |||
| Бічні | l |
Голосні Редагувати
| Передні | Середні | Задні | |
|---|---|---|---|
| Верхні | i | u | |
| Середньо-верхні | e | ə | o |
| Нижні | a |
Дифтонги Редагувати
У мові черокі тільки один незапозичений дифтонг: ai /ai/. Англійські звуки /ɔ/ і /b/, відсутні у вищенаведеній фонології, присутні в запозиченому англійському слові англ. automobile, використовуваному черокі Оклахоми.
Тони Редагувати
У мові черокі є система тонів, які можуть різноманітно поєднуватися між собою, слідуючи складним правилам, що залежать від спільноти носіїв мови. У багатьох мовних ареалах система тонів поступово спрощується, з огляду на те, що мова черокі звичайно друга (після англійської) рідна. Тим не менш, тони залишаються словорозрізнювальними і, як і раніше, точно відтворюються багатьма носіями мови, особливо найстаршими. Складова абетка черокі зазвичай не відображає тони, а випадки, коли відсутність тону на письмі практично призводить до двозначності, рідкісні для тих, кому мова черокі рідна. Це ж відноситься і до латинської транслітерації («osiyo», «dohitsu» тощо), в якій тон теж рідко вказується, крім словників. Носії мови можуть пояснити різницю між тонами на контексті.
Граматика Редагувати
Черокі, як і більшість інших індіанських мов, полісинтетична. Як і в німецькій або латинській мовах, морфеми з'єднуються між собою іноді в дуже довгі слова. Дієслова — найважливіші частини мови мови черокі, включають, як мінімум, займенникову приставку, корінь, суфікси виду і способу. У наступному дієслові:
Форма дієслова ge: ga G- e: -g -a займенникова приставка корінь «йти» суфікс виду суфікс способу
Дієслівна форма ge: ga — «йду», включає наступні елементи:
- Займенникову приставку g-, що вказує на першу особу і однину,
- Корінь -e- — «йти»,
- Суфікс виду, використаний для основи теперішнього часу: -g-,
- Суфікс способу для правильних дієслів у теперішньому часі: -a.
У дієслів також можуть бути поворотні приставки і похідні суфікси. З усіма можливими комбінаціями афіксів, у кожного правильного дієслова теоретично може бути 21 262 форми.
Лексика Редагувати
Полісинтетична природа мови черокі дозволяє легко утворювати неологізми для передачі нових понять. Приклади:
- Di-ti-yo-hi-hi, буквально: «сперечається постійно і навмисне», — «адвокат»,
- Di-da-ni-yi-s-gi — «ловить остаточно і безповоротно», — «поліцейський».
Багато слів, тим не менш, було запозичено з англійської мови — наприклад, англ. gasoline — «бензин», ga-so-li-ne. Чимало слів були запозичені з мов індіанських племен, що оселилися в Оклахомі на початку 1900-х років. Цікавий приклад — назва населеного пункту Ноуота. Слово nowata (точніше, nuwita) мовою делаварів означає «ласкаво просимо». Білі поселенці назвали ним своє місто, а черокі, які не знали справжнього походження слова, прийняли його за англійське англ. no water і назвали місто a-ma-di-ka-ni-gv-na-gv-na, «вся вода звідси пішла». Інші приклади запозичених слів: ka-wi — «кава», і wa-tsi — наручний або кишеньковий годинник, звідки слово u-ta-na wa-tsi буквально «великий годинник», позначає інші види годинників.
Писемність Редагувати
Починаючи з 1819 року для мови черокі використовується особливе складове письмо, винайдене Секвоєю. Воно складається з 85 складових знаків. Деякі з них нагадують латинські букви, але мають зовсім інше значення.
Діалекти і еволюція мови Редагувати
У сучасній мові черокі два головних діалекти: Гідува, або Східне плем'я, і Оталі, або західнопагорбовий діалект, що вживається в Оклахомі. Діалект Оталі істотно відхилився від стандарту Секвої за минулі 150 років, придбавши багато запозичених і скорочених слів. Тепер у діалекті Оталі використовують 122 різних склади, що перевищує кількість складів в абетці Секвої — 85.
Відповідність складів діалекту Оталі і абетки Секвої Склад Оталі Номер в абетці Секвої Символ в абетці Секвої Латинська транслітерація Nah 32 Ꮐ nah Hna 31 Ꮏ hna Qua 38 Ꮖ qua Que 39 Ꮗ que Qui 40 Ꮘ qui Quo 41 Ꮙ quo Quu 42 Ꮚ quu Quv 43 Ꮛ quv Dla 60 Ꮬ dla Tla 61 Ꮭ tla Tle 62 Ꮮ tle Tli 63 Ꮯ tli Tlo 64 Ꮰ tlo Tlu 65 Ꮱ tlu Tlv 66 Ꮲ tlv Tsa 67 Ꮳ tsa Tse 68 Ꮴ tse Tsi 69 Ꮵ tsi Tso 70 Ꮶ tso Tsu 71 Ꮷ tsu Tsv 72 Ꮸ tsv Hah 79 Ꮿ ya Gwu 11 Ꭻ gu Gwi 40 Ꮘ qui Hla 61 Ꮭ tla Hwa 73 Ꮹ wa Gwa 38 Ꮖ qua Hlv 66 Ꮲ tlv Guh 11 Ꭻ gu Gwe 39 Ꮗ que Wah 73 Ꮹ wa Hnv 37 Ꮕ nv Teh 54 Ꮦ te Qwa 06 Ꭶ ga Yah 79 Ꮿ ya Na 30 Ꮎ na Ne 33 Ꮑ ne Ni 34 Ꮒ ni No 35 Ꮓ no Nu 36 Ꮔ nu Nv 37 Ꮕ nv Ga 06 Ꭶ ga Ka 07 Ꭷ ka Ge 08 Ꭸ ge Gi 09 Ꭹ gi Go 10 Ꭺ go Gu 11 Ꭻ gu Gv 12 Ꭼ gv Ha 13 Ꭽ ha He 14 Ꭾ he Hi 15 Ꭿ hi Ho 16 Ꮀ ho Hu 17 Ꮁ hu Hv 18 Ꮂ hv Ma 25 Ꮉ ma Me 26 Ꮊ me Mi 27 Ꮋ mi Mo 28 Ꮌ mo Mu 29 Ꮍ mu Da 51 Ꮣ da Ta 52 Ꮤ ta De 53 Ꮥ de Te 54 Ꮦ te Di 55 Ꮧ di Ti 56 Ꮨ ti Do 57 Ꮩ do Du 58 Ꮪ du Dv 59 Ꮫ dv La 19 Ꮃ la Le 20 Ꮄ le Li 21 Ꮅ li Lo 22 Ꮆ lo Lu 23 Ꮇ lu Lv 24 Ꮈ lv Sa 44 Ꮜ sa Se 46 Ꮞ se Si 47 Ꮟ si So 48 Ꮠ so Su 49 Ꮡ su Sv 50 Ꮢ sv Wa 73 Ꮹ wa We 74 Ꮺ we Wi 75 Ꮻ wi Wo 76 Ꮼ wo Wu 77 Ꮽ wu Wv 78 Ꮾ wv Ya 79 Ꮿ ya Ye 80 Ᏸ ye Yi 81 Ᏹ yi Yo 82 Ᏺ yo Yu 83 Ᏻ yu Yv 84 Ᏼ yv To 57 Ꮩ do Tu 58 Ꮪ du Ko 10 Ꭺ go Tv 59 Ꮫ dv Qa 73 Ꮹ wa Ke 07 Ꭷ ka Kv 12 Ꭼ gv Ah 00 Ꭰ a Qo 10 Ꭺ go Oh 03 Ꭳ o Ju 71 Ꮷ tsu Ji 69 Ꮵ tsi Ja 67 Ꮳ tsa Je 68 Ꮴ tse Jo 70 Ꮶ tso Jv 72 Ꮸ tsv A 00 Ꭰ a E 01 Ꭱ e I 02 Ꭲ i O 03 Ꭳ o U 04 Ꭴ u V 05 Ꭵ v S 45 Ꮝ s N 30 Ꮎ na L 02 Ꭲ i T 52 Ꮤ ta D 55 Ꮧ di Y 80 Ᏸ ye K 06 Ꭶ ga G 06 Ꭶ ga
Література Редагувати
- Pulte, William, and Durbin Feeling. 2001. Cherokee. In: Garry, Jane, and Carl Rubino (eds.) Facts About the World's Languages: An Encyclopedia of the World's Major Languages: Past and Present. New York: HW Wilson. (Viewed at the )
- Scancarelli, Janine. «Cherokee Writing.» The World's Writing Systems.1998: Section 53. (Viewed at the )
Посилання Редагувати
- Cherokee (Tsalagi) Lexicon [Архівовано 18 січня 2010 у WebCite]
- Exploration of the Red River of Louisiana, in the year 1852 / by Randolph B. Marcy; assisted by George B. McClellan. [ 29 березня 2006 у Wayback Machine.] Hosted by the Portal to Texas History. [ 12 жовтня 2008 у Wayback Machine.] See Appendix H [ 16 березня 2009 у Wayback Machine.], which compares the English, Comanche, and Wichita languages.
- Unicode Chart [ 25 березня 2019 у Wayback Machine.]
- Offical Cherokee Font (Not Unicode-compatible) [ 10 березня 2016 у Wayback Machine.]
- CherokeeLessons.com [ 8 липня 2011 у Wayback Machine.] (Hosts Creative Commons licensed materials including a textbook covering grammar and many hours of challenge/response based audio lesson files).
- Montgomery-Anderson, Brad (30 травня 2008). . Архів оригіналу за 2 серпня 2014. Процитовано 2 липня 2011.
- (Includes PDF textbook and audio files).
- Cherokee numerals [ 13 липня 2011 у Wayback Machine.]
- Мова черокі на сайті Ethnologue: Cherokee. A language of United States (англ.)
- Мова черокі на сайті Glottolog 3.0: Language: Cherokee [ 12 серпня 2017 у Wayback Machine.] (англ.)
- Мова черокі на сайті WALS Online: Language Cherokee [ 12 серпня 2017 у Wayback Machine.] (англ.)