www.wikidata.uk-ua.nina.az

Чернігівська фабрика музичних інструментів ім Павла Постишева колишнє підприємство в Чернігові що виробляло музичні інст

Чернігівська фабрика музичних інструментів

Чернігівська фабрика музичних інструментів ім. Павла Постишева — колишнє підприємство в Чернігові, що виробляло музичні інструменти. Фабрика заснована у 1933 році, до 1950 виробляла народні струнні щипкові музичні інструменти, згодом — піаніно («Україна»), з 1955 — малогабаритні піаніно (уперше в СРСР).

Чернігівська фабрика музичних інструментів
51°28′44″ пн. ш. 31°16′21″ сх. д. / 51.47888889002777546° пн. ш. 31.27250000002777952° сх. д. / 51.47888889002777546; 31.27250000002777952Координати: 51°28′44″ пн. ш. 31°16′21″ сх. д. / 51.47888889002777546° пн. ш. 31.27250000002777952° сх. д. / 51.47888889002777546; 31.27250000002777952
Тип компанія-виробник музичних інструментівd
Засновано 1933
Закриття (ліквідація) 2000
Штаб-квартира Чернігів
 Україна і  СРСР

Історія Редагувати

Створення Редагувати

Цей розділ потребує доповнення. (лютий 2023)

Післявоєнний період Редагувати

Цей розділ потребує доповнення. (лютий 2023)

У 1970 вироблено (у тис.): 26,3 піаніно, 75,9 гітар, 16,5 балалайок, 1,5 бандур; у 1960, відповідно — 14, 27, 33,2, 48,2, 586.

Після 1991 Редагувати

У період економічних змін кількість робітників на фабриці зменшилася з 1600 до 68. Фабрика перестала виробляти фортепіано: із дерев'яних запасів виробляла труни для італійського замовника[джерело?].

Майстрів, які вдома ще виробляють бандури, залишилося двоє: ціни концертних бандур піднялися до $850 за кожну (1999), а в 2007 — до $2000[джерело?].

При фабриці колись існував музей, де були представлені зразки найкращих інструментів фабрики; ці унікальні інструменти розкрадено та вивезено за кордон[джерело?].

В 2016 на покинутих площах колишньої фабрики музичних інструментів запрацювала швейна фабрика «Галант».

В 2018 році чернігівське підприємство з виробництва твердопаливних котлів викупило в фабрики музичних інструментів декілька верстатів, взяло на роботу їхніх працівників та виготовило п'ять бандур.

3 серпня 2020 року в одному з колишніх цехів фабрики, де в той час були складські приміщення, сталася пожежа та вибух, внаслідок чого обвалилися стіни будівлі, покрівля та перекриття.

Продукція Редагувати

Бандури Редагувати

Бандура, виготовлена на чернігівській фабриці

Відомо, що 5 бандур було зроблено у 30-х роках Михайлом Єрченком; пізніше бандур виробляв Микола Мартинчук.

У 1950 фабрика знову почала виробляти бандури за конструкцією Олександра Корнієвського, які виробляв майстер Іван Гладилін до 1954 року. У майстерні над бандурами також працювали Олександр Шуляковський, Микола Мартинчук та Олексій Кілочицький.

В 1954 фабрика почала виробляти бандури конструкції Івана Скляра за формою, яку розробив Опанас Сластіон. Почали серійно виготовляти 100 бандур щомісяця.

У 40-х роках працювала майстерня в Києві, яку очолив Григорій Палієвець, а після його арешту — Володимир Тузиченко. Згодом перебрав майстерню Іван Скляр: виготовляли інструменти для Київської капели бандуристів та для різних самодіяльних колективів. Згодом майстри переїхали в Чернігів, де умови для зберігання матеріалів та її сушки існували при Чернігівській музичній фабриці. На фабриці був побудований спеціальний будинок.

У 1955 на фабриці були виготовлені перші концертні бандури київського типу. Відтоді почали виготовляти по 10 концертних бандур на рік, які можна було замовити лише за дозволом Міністерства культури.

Крім Івана Скляра вклад в удосконалення бандур зробив Олексій Кілочицький, який ввів багатокольорову інкрустацію довкола бандури. Односторонній гриф ввели на пропозицію Андрія Омельченка; барельєф Т. Г. Шевченка розробив майстер Дем'ян Васильєв.

У 60-х роках надійшли замовлення з Північної Америки, що позитивно вплинуло на виробництво бандур на фабриці. З метою одержання іноземної валюти, велику кількість бандур було випущено для експорту в США, Канаду та Австралію.

Найкращі майстри могли підписувати свої інструменти, серед них: Олександр Шуляковський, Олексій Кілочицький, Микола Єщенко, Софія Золотар, Олександр Шльончик, Михайло Кезля, Йосиф Ментей.

Експериментальний цех виготовляв оркестрові бандури для Київської капели бандуристів — виготовляли альтові, басові і контрабасові інструменти. Також виготовлено і ладкові бас-бандури, які користувалися популярністю серед артистів капелі.

У експериментальному цеху серійно виготовляли і цимбали конструкції Олександра Незовибатька та Івана Скляра.

У 1967 майстри засвоїли києво-харківську бандуру конструкції Івана Скляра та, на жаль, до смерті конструктора зробили лише 8 інструментів — і перестали виробляти ці бандури.

До 1991 фабрика зробила 30 000 бандур і використала 500 кубометрів верби. Із вербою були пов'язані певні проблеми — це матеріал не комерційний, потрібно років 20-30, щоби верби виросли до відповідного розміру. У пошуках замінника у 70-х роках вдались до тополі: почали користуватися тополею для серійного виробництва інструментів. Це дещо негативно вплинуло на якість звуку, адже щоб протидіяти тенденції тріскання треба було більше матеріалу залишати на коряку. Лише концертні бандури продовжували виробляти з верби.

У 1988 році експериментальний цех виробляв 200 концертних бандур на рік. Кожний майстер виробляв по півтора-два інструменти щомісяця. У 1988 році було 10-12 майстрів в експериментальному цеху, а зараз залишився один — Д. Я. Петренко.

Найпоширеніші моделі бандури (ціна в 1988 році):

  • Дитяча бандура (48 крб)
  • Бандура пріма (86 крб)
  • Серійна концертна бандура (220 крб)
  • Заказна концертна бандура (350—420 крб)
  • Заказна концертна бандура з барельєфом Т. Шевченка (450—550 крб)

Піаніно Редагувати

Цей розділ потребує доповнення. (лютий 2023)

Примітки Редагувати

  1. Нова фабрика «Галант» // «Світ-інфо». — . — № 88. — С. 3.
  2. Альона Макаренко (28 жовтня 2018). Чернігівське підприємство з виробництва твердопаливних котлів почало виготовляти бандури. Суспільне Чернігів. Процитовано 22 лютого 2023. 
  3. Олена Сафарова (20 жовтня 2021). 1700 гривень штрафу: яка відповідальність за вибух на колишній музичній фабриці власника приміщень. Суспільне Чернігів. Процитовано 22 лютого 2023. 

Література Редагувати

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Chernigivska fabrika muzichnih instrumentiv im Pavla Postisheva kolishnye pidpriyemstvo v Chernigovi sho viroblyalo muzichni instrumenti Fabrika zasnovana u 1933 roci do 1950 viroblyala narodni strunni shipkovi muzichni instrumenti zgodom pianino Ukrayina z 1955 malogabaritni pianino upershe v SRSR Chernigivska fabrika muzichnih instrumentiv51 28 44 pn sh 31 16 21 sh d 51 47888889002777546 pn sh 31 27250000002777952 sh d 51 47888889002777546 31 27250000002777952 Koordinati 51 28 44 pn sh 31 16 21 sh d 51 47888889002777546 pn sh 31 27250000002777952 sh d 51 47888889002777546 31 27250000002777952Tip kompaniya virobnik muzichnih instrumentivdZasnovano 1933Zakrittya likvidaciya 2000Shtab kvartira Chernigiv Ukrayina i SRSR Zmist 1 Istoriya 1 1 Stvorennya 1 2 Pislyavoyennij period 1 3 Pislya 1991 2 Produkciya 2 1 Banduri 2 2 Pianino 3 Primitki 4 Literatura 5 PosilannyaIstoriya RedaguvatiStvorennya Redaguvati Cej rozdil potrebuye dopovnennya lyutij 2023 Pislyavoyennij period Redaguvati Cej rozdil potrebuye dopovnennya lyutij 2023 U 1970 virobleno u tis 26 3 pianino 75 9 gitar 16 5 balalajok 1 5 bandur u 1960 vidpovidno 14 27 33 2 48 2 586 Pislya 1991 Redaguvati U period ekonomichnih zmin kilkist robitnikiv na fabrici zmenshilasya z 1600 do 68 Fabrika perestala viroblyati fortepiano iz derev yanih zapasiv viroblyala truni dlya italijskogo zamovnika dzherelo Majstriv yaki vdoma she viroblyayut banduri zalishilosya dvoye cini koncertnih bandur pidnyalisya do 850 za kozhnu 1999 a v 2007 do 2000 dzherelo Pri fabrici kolis isnuvav muzej de buli predstavleni zrazki najkrashih instrumentiv fabriki ci unikalni instrumenti rozkradeno ta vivezeno za kordon dzherelo V 2016 na pokinutih ploshah kolishnoyi fabriki muzichnih instrumentiv zapracyuvala shvejna fabrika Galant 1 V 2018 roci chernigivske pidpriyemstvo z virobnictva tverdopalivnih kotliv vikupilo v fabriki muzichnih instrumentiv dekilka verstativ vzyalo na robotu yihnih pracivnikiv ta vigotovilo p yat bandur 2 3 serpnya 2020 roku v odnomu z kolishnih cehiv fabriki de v toj chas buli skladski primishennya stalasya pozhezha ta vibuh vnaslidok chogo obvalilisya stini budivli pokrivlya ta perekrittya 3 Produkciya RedaguvatiBanduri Redaguvati nbsp Bandura vigotovlena na chernigivskij fabriciVidomo sho 5 bandur bulo zrobleno u 30 h rokah Mihajlom Yerchenkom piznishe bandur viroblyav Mikola Martinchuk U 1950 fabrika znovu pochala viroblyati banduri za konstrukciyeyu Oleksandra Korniyevskogo yaki viroblyav majster Ivan Gladilin do 1954 roku U majsterni nad bandurami takozh pracyuvali Oleksandr Shulyakovskij Mikola Martinchuk ta Oleksij Kilochickij V 1954 fabrika pochala viroblyati banduri konstrukciyi Ivana Sklyara za formoyu yaku rozrobiv Opanas Slastion Pochali serijno vigotovlyati 100 bandur shomisyacya U 40 h rokah pracyuvala majsternya v Kiyevi yaku ocholiv Grigorij Paliyevec a pislya jogo areshtu Volodimir Tuzichenko Zgodom perebrav majsternyu Ivan Sklyar vigotovlyali instrumenti dlya Kiyivskoyi kapeli banduristiv ta dlya riznih samodiyalnih kolektiviv Zgodom majstri pereyihali v Chernigiv de umovi dlya zberigannya materialiv ta yiyi sushki isnuvali pri Chernigivskij muzichnij fabrici Na fabrici buv pobudovanij specialnij budinok U 1955 na fabrici buli vigotovleni pershi koncertni banduri kiyivskogo tipu Vidtodi pochali vigotovlyati po 10 koncertnih bandur na rik yaki mozhna bulo zamoviti lishe za dozvolom Ministerstva kulturi Krim Ivana Sklyara vklad v udoskonalennya bandur zrobiv Oleksij Kilochickij yakij vviv bagatokolorovu inkrustaciyu dovkola banduri Odnostoronnij grif vveli na propoziciyu Andriya Omelchenka barelyef T G Shevchenka rozrobiv majster Dem yan Vasilyev U 60 h rokah nadijshli zamovlennya z Pivnichnoyi Ameriki sho pozitivno vplinulo na virobnictvo bandur na fabrici Z metoyu oderzhannya inozemnoyi valyuti veliku kilkist bandur bulo vipusheno dlya eksportu v SShA Kanadu ta Avstraliyu Najkrashi majstri mogli pidpisuvati svoyi instrumenti sered nih Oleksandr Shulyakovskij Oleksij Kilochickij Mikola Yeshenko Sofiya Zolotar Oleksandr Shlonchik Mihajlo Kezlya Josif Mentej Eksperimentalnij ceh vigotovlyav orkestrovi banduri dlya Kiyivskoyi kapeli banduristiv vigotovlyali altovi basovi i kontrabasovi instrumenti Takozh vigotovleno i ladkovi bas banduri yaki koristuvalisya populyarnistyu sered artistiv kapeli U eksperimentalnomu cehu serijno vigotovlyali i cimbali konstrukciyi Oleksandra Nezovibatka ta Ivana Sklyara U 1967 majstri zasvoyili kiyevo harkivsku banduru konstrukciyi Ivana Sklyara ta na zhal do smerti konstruktora zrobili lishe 8 instrumentiv i perestali viroblyati ci banduri Do 1991 fabrika zrobila 30 000 bandur i vikoristala 500 kubometriv verbi Iz verboyu buli pov yazani pevni problemi ce material ne komercijnij potribno rokiv 20 30 shobi verbi virosli do vidpovidnogo rozmiru U poshukah zaminnika u 70 h rokah vdalis do topoli pochali koristuvatisya topoleyu dlya serijnogo virobnictva instrumentiv Ce desho negativno vplinulo na yakist zvuku adzhe shob protidiyati tendenciyi triskannya treba bulo bilshe materialu zalishati na koryaku Lishe koncertni banduri prodovzhuvali viroblyati z verbi U 1988 roci eksperimentalnij ceh viroblyav 200 koncertnih bandur na rik Kozhnij majster viroblyav po pivtora dva instrumenti shomisyacya U 1988 roci bulo 10 12 majstriv v eksperimentalnomu cehu a zaraz zalishivsya odin D Ya Petrenko Najposhirenishi modeli banduri cina v 1988 roci Dityacha bandura 48 krb Bandura prima 86 krb Serijna koncertna bandura 220 krb Zakazna koncertna bandura 350 420 krb Zakazna koncertna bandura z barelyefom T Shevchenka 450 550 krb Pianino Redaguvati Cej rozdil potrebuye dopovnennya lyutij 2023 Primitki Redaguvati Nova fabrika Galant Svit info 88 S 3 Alona Makarenko 28 zhovtnya 2018 Chernigivske pidpriyemstvo z virobnictva tverdopalivnih kotliv pochalo vigotovlyati banduri Suspilne Chernigiv Procitovano 22 lyutogo 2023 Olena Safarova 20 zhovtnya 2021 1700 griven shtrafu yaka vidpovidalnist za vibuh na kolishnij muzichnij fabrici vlasnika primishen Suspilne Chernigiv Procitovano 22 lyutogo 2023 Literatura RedaguvatiEnciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 Deko O A Majstri charivnih zvukiv K 1968 Deko O A Majstri charivnih zvukiv K 1984 Mishalov V Yu Harkivska bandura kulturologichno mistecki aspekti genezi i rozvitku vikonavstva na ukrayinskomu narodnomu instrumenti Harkiv Vidavec Savchuk O O 2013 368 s Seriya Slobozhanskij svit ISBN 978 966 2562 47 7 Larionova L Banduri Chernigivskoyi fabriki Skarbnicya ukrayinskoyi kulturi Chernigiv 2010 Vip 12 S 126 134 Larionova L Istoriya odniyeyi kolekciyi muzej Chernigivskoyi fabriki muzichnih instrumentiv Skarbnicya ukrayinskoyi kulturi Chernigiv 2005 Vip 5 S 92 99 Posilannya RedaguvatiYelena Pobochij Chernigivska fabrika muzichnih instrumentiv vid najbilshoyi v Yevropi do zanepadu slukh media Nataliya Potapchuk Muzichni umilci Chernigivshini samorodki ta uchni velikih majstriv Ukrinform 24 listopada 2017 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Chernigivska fabrika muzichnih instrumentiv amp oldid 39608422