www.wikidata.uk-ua.nina.az

Чернецтво у Візантії Черне цтво було однією з найважливіших частин суспільства Візантійської імперії яка надавала вплив

Чернецтво у Візантії

Черне́цтво було однією з найважливіших частин суспільства Візантійської імперії, яка надавала вплив на повсякденне життя практично кожного візантійця.

Григорій Палама, ікона початку XV століття. Збори ДМОМ імені А. С. Пушкіна

Передумови Редагувати

Християнське чернецтво вперше з'явилося на території Римської імперії наприкінці ІІІ століття в Єгипті. У першій половині IV століття там склалися дві основні форми чернецтва, отшельническая і киновитная. Відлюдники, наслідуючи приклад Антонія Великого, прагнули досягти індивідуально порятунку шляхом аскетизму. У монастирях, що виникли у Верхньому Єгипті за зразком кіновіі Пахомія Великого, монахи проживали і працювали спільно і приносили обітницю послуху настоятелю. Монастирі, засновані за таким принципом, складалися з сотень або навіть тисяч ченців. З Єгипту монашество потрапило в Сирію і Палестину, де одержали поширення лаври, що поєднують пустельницькі та риси. В Анатолії Василій Великий склав монаші правила, які лягли в основу більш пізніх статутів-типиконов.

Характеристика Редагувати

Особливістю візантійського чернецтва, порівняно з західним, є відсутність чернечих орденів. Замість цього кожен монастир мав свій типікон, що слідував правилам Василя або похідним від них документам. Перевагу, що Василь віддав киновитному чернецтву перед відлюдництвом, і засудження крайніх форм аскетизму визначили подальшу популярність міського чернецтва. Наприкінці IV століття був заснований перший монастир в Константинополі, після чого їх число стало швидко рости. Зразком для наслідування в середньо- і пізньовизантийский період став столичний Студійський монастир, монахи якого в суспільній думці були головними хранителями істинної віри в період іконоборства у VIII—X століттях.

Організації чернечого життя Редагувати

Візантійські імператори приділяли значну увагу організації чернечого життя. Імператор Юстиніан I прийняв закони, що регулювали не лише економічну діяльність монастирів, але й їх внутрішній устрій. Завдяки пожертвам, здійснюваних імператорами і приватними особами, монастирі акумулювали величезні земельні володіння. Усвідомлюючи негативний вплив цього явища, спроби обмеження монастирського землеволодіння робили практично всі імператори, починаючи з VIII століття. З IX століття чернецтво стало масовим явищем. Окрім найбільших монастирів, які користувалися підтримкою імператорської сім'ї та вищої аристократії, існувало величезне число дрібних монастирів, в яких жило не більше трьох ченців. У XII столітті монастир став проявляти ознаки моральної деградації, яке стало наслідком тривалого періоду матеріального благополуччя. Падіння Константинополя в 1204 році викликало відродження чернецтва, воспринимавшегося в грецьких державах як ключовий елемент візантійської ідентичності. З відновленням Візантійської імперії в 1261 році почалися нові суперечки про ідеали чернецтва і християнської духовності, кульмінацією якого стало исихастское рух в XIV столітті на чолі з Григорієм Паламой.

Найважливішою функцією монастирів було надання притулку від світу, де можна було б вести праведне життя. Таке бажання могло виникнути у візантійців в будь-якому віці. Крім цього, монастирі виступали як благодійні установи, надаючи допомогу сиротам, людям похилого віку, хворим та іншим знедоленим верствам населення. На відміну від Заходу, освіта не входило в функції монастирів. Тим не менше їх роль в інтелектуальному і культурному житті країни була дуже значною. Найбільші монастирі мали скрипторії і бібліотеки праць переважно релігійного змісту. Значним був вплив чернецтва на розвиток візантійського богослов'я.

Література Редагувати

  • Hasse-Ungeheuer A. Das Mönchtum in der Religionspolitik Kaiser Justinians I. — B. : De Gruyter, 2016. — Т. 59. — 398 p. — (Millennium Studies в культурі та історії з першого millennium C.E.). — ISBN 978-3- 11-041136-2.
  • Savramis D. Zur Soziologie des byzantinischen Mönchtums. — Leiden–Köln : E.J. Brill, 1962. — 99 p.
  • Volk O. Die byzantinischen Klosterbibliotheken von Konstantinopel, Thessalonike und Kleinasien.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Cherne ctvo bulo odniyeyu z najvazhlivishih chastin suspilstva Vizantijskoyi imperiyi yaka nadavala vpliv na povsyakdenne zhittya praktichno kozhnogo vizantijcya Grigorij Palama ikona pochatku XV stolittya Zbori DMOM imeni A S Pushkina Zmist 1 Peredumovi 2 Harakteristika 3 Organizaciyi chernechogo zhittya 4 LiteraturaPeredumovi RedaguvatiHristiyanske chernectvo vpershe z yavilosya na teritoriyi Rimskoyi imperiyi naprikinci III stolittya v Yegipti U pershij polovini IV stolittya tam sklalisya dvi osnovni formi chernectva otshelnicheskaya i kinovitnaya Vidlyudniki nasliduyuchi priklad Antoniya Velikogo pragnuli dosyagti individualno poryatunku shlyahom asketizmu U monastiryah sho vinikli u Verhnomu Yegipti za zrazkom kinovii Pahomiya Velikogo monahi prozhivali i pracyuvali spilno i prinosili obitnicyu posluhu nastoyatelyu Monastiri zasnovani za takim principom skladalisya z soten abo navit tisyach chenciv Z Yegiptu monashestvo potrapilo v Siriyu i Palestinu de oderzhali poshirennya lavri sho poyednuyut pustelnicki ta risi V Anatoliyi Vasilij Velikij sklav monashi pravila yaki lyagli v osnovu bilsh piznih statutiv tipikonov Harakteristika RedaguvatiOsoblivistyu vizantijskogo chernectva porivnyano z zahidnim ye vidsutnist chernechih ordeniv Zamist cogo kozhen monastir mav svij tipikon sho sliduvav pravilam Vasilya abo pohidnim vid nih dokumentam Perevagu sho Vasil viddav kinovitnomu chernectvu pered vidlyudnictvom i zasudzhennya krajnih form asketizmu viznachili podalshu populyarnist miskogo chernectva Naprikinci IV stolittya buv zasnovanij pershij monastir v Konstantinopoli pislya chogo yih chislo stalo shvidko rosti Zrazkom dlya nasliduvannya v seredno i piznovizantijskij period stav stolichnij Studijskij monastir monahi yakogo v suspilnij dumci buli golovnimi hranitelyami istinnoyi viri v period ikonoborstva u VIII X stolittyah Organizaciyi chernechogo zhittya RedaguvatiVizantijski imperatori pridilyali znachnu uvagu organizaciyi chernechogo zhittya Imperator Yustinian I prijnyav zakoni sho regulyuvali ne lishe ekonomichnu diyalnist monastiriv ale j yih vnutrishnij ustrij Zavdyaki pozhertvam zdijsnyuvanih imperatorami i privatnimi osobami monastiri akumulyuvali velichezni zemelni volodinnya Usvidomlyuyuchi negativnij vpliv cogo yavisha sprobi obmezhennya monastirskogo zemlevolodinnya robili praktichno vsi imperatori pochinayuchi z VIII stolittya Z IX stolittya chernectvo stalo masovim yavishem Okrim najbilshih monastiriv yaki koristuvalisya pidtrimkoyu imperatorskoyi sim yi ta vishoyi aristokratiyi isnuvalo velichezne chislo dribnih monastiriv v yakih zhilo ne bilshe troh chenciv U XII stolitti monastir stav proyavlyati oznaki moralnoyi degradaciyi yake stalo naslidkom trivalogo periodu materialnogo blagopoluchchya Padinnya Konstantinopolya v 1204 roci viklikalo vidrodzhennya chernectva vosprinimavshegosya v greckih derzhavah yak klyuchovij element vizantijskoyi identichnosti Z vidnovlennyam Vizantijskoyi imperiyi v 1261 roci pochalisya novi superechki pro ideali chernectva i hristiyanskoyi duhovnosti kulminaciyeyu yakogo stalo isihastskoe ruh v XIV stolitti na choli z Grigoriyem Palamoj Najvazhlivishoyu funkciyeyu monastiriv bulo nadannya pritulku vid svitu de mozhna bulo b vesti pravedne zhittya Take bazhannya moglo viniknuti u vizantijciv v bud yakomu vici Krim cogo monastiri vistupali yak blagodijni ustanovi nadayuchi dopomogu sirotam lyudyam pohilogo viku hvorim ta inshim znedolenim verstvam naselennya Na vidminu vid Zahodu osvita ne vhodilo v funkciyi monastiriv Tim ne menshe yih rol v intelektualnomu i kulturnomu zhitti krayini bula duzhe znachnoyu Najbilshi monastiri mali skriptoriyi i biblioteki prac perevazhno religijnogo zmistu Znachnim buv vpliv chernectva na rozvitok vizantijskogo bogoslov ya Literatura Redaguvatina anglijskij moviAngold M Church and Society in Byzantium Under the Comneni 1081 1261 Cambr Cambridge University Press 1995 604 p ISBN 0 521 26432 4 Charanis P The Monastic Properties and the State in the Byzantine Empire Dumbarton Oaks Papers Dumbarton Oaks 1948 Vol 4 P 51 118 Charanis P The Monk as an Element of Byzantine Society Dumbarton Oaks Papers Dumbarton Oaks 1971 Vol 25 P 61 84 Crislip A T From Monastery to Hospital University of Michigan Press 2005 235 p ISBN 0 472 11474 3 Galatariotou C doc rebyz 0766 5598 1987 num 45 1 2206 Byzantine ktetorika typika a comparative study Revue des etudes byzantines 1987 Vol 45 P 77 138 DOI 10 3406 rebyz 1987 2206 Jones A H M The Later Roman Empire 284 602 Oxf Taylor amp Francis 1964 T II Hatlie P The Monks and Monasteries of Constantinople Ca 350 850 Cambr Cambridge University Press 2007 549 p ISBN 978 0 521 84821 3 Kaplan M Monasteries Institutionalisation and Organisation of Space in the Byzantine World until the End of the Twelfth Century Diverging Paths Shapes of Power and Institutions u Serednomu Christendom and Islam 2014 ISSN 0928 5520 Meyendorff J html id GoVeDXMvY 8C Byzantine Theology Historical Trends and Doctrinal Themes N Y Fordham University Press 1974 243 p ISBN 0 8232 0967 9 Miller T S The Birth of the Hospital in the Byzantine Empire 288 p ISBN 0 8018 2676 4 Morris R Monks and laymen in Byzantium 843 1118 Cambr Cambridge University Press 1995 330 p Nicol D M Church and Society in the Last Centuries of Byzantium Cambr Cambridge University Press 1979 162 p The Oxford Dictionary of Byzantium u 3 t ed by Dr Alexander Kazhdan N Y Oxf Oxford University Press 1991 2232 p ISBN 0 19 504652 8 Sheridan M From the Nile to the Rhone and Beyond Studies in Early Monastic Literature and Scriptural Interpretation Roma Studia Anselmiana 2012 T 156 509 p Analecta monastica 12 Talbot A M https www jstor org stable 41036120 Bluestocking Nuns Intellectual Life in the Convents of Late Byzantium Harvard Ukrainian Studies Cambridge MA Harvard University Press 1983 Vol 7 P 604 618 Talbot A M jstor org stable 23064039 An Introduction to Byzantine Monasticism Illinois Classical Studies Champaign University of Illinois Press 1987 Vol 12 2 P 229 241 Talbot A M jstor org stable 1291622 The Byzantine Family and the Monastery Dumbarton Oaks Papers Dumbarton Oaks 1990 Vol 44 P 119 129 na nimeckij moviHasse Ungeheuer A Das Monchtum in der Religionspolitik Kaiser Justinians I B De Gruyter 2016 T 59 398 p Millennium Studies v kulturi ta istoriyi z pershogo millennium C E ISBN 978 3 11 041136 2 Savramis D Zur Soziologie des byzantinischen Monchtums Leiden Koln E J Brill 1962 99 p Volk O Die byzantinischen Klosterbibliotheken von Konstantinopel Thessalonike und Kleinasien Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Chernectvo u Vizantiyi amp oldid 35256544