Студійський монастир (грец. Μονή Στουδίου) — найзначніший монастир середньовічного Константинополя. Був заснований 462 року римським патрикієм та присвячений Івану Хрестителю. Після падіння Константинополя монастир був перетворений османами в мечеть під назвою Імрахор (тур. İmrahor Camii).
Студійський монастир | |
---|---|
40°59′45″ пн. ш. 28°55′42″ сх. д. / 40.99611111002777619° пн. ш. 28.92861111002777719° сх. д.Координати: 40°59′45″ пн. ш. 28°55′42″ сх. д. / 40.99611111002777619° пн. ш. 28.92861111002777719° сх. д. | |
Тип споруди | d |
Розташування | Туреччина, Стамбул |
Початок будівництва | 5 століття |
Стиль | Архітектура Візантійської імперії |
Належність | православ'я[1] |
Присвячення | Іван Хреститель |
Студійський монастир (Туреччина) | |
Студійський монастир у Вікісховищі |
Історія
Історія Студійського монастиря бере свій початок з V століття, коли за часів імператора Лева І римський патрицій і консул Студій збудував у 462 році біля берега Мармурового моря храм Святого Івана Хрестителя і заснував при ньому монастир — Студіон. У 465 році в монастир переселилася частина громади .
В епоху іконоборства студійські ченці на чолі з ігуменом Савою (діяльним учасником Нікейського собору 787 р.) захищали іконошанування. Спадкоємцем Сави став преподобний Феодор Студит, за якого монастир став найважливішим центром культурного і суспільного життя Європи, а у богослужбовому відношенні став зразком для монастирів усієї Візантії. В цей час в монастирі був розроблений так званий Студійський устав, який згодом перейняли на Афоні та в інших православних монастирях по всьому світу. Феодор Студит активно брав участь у прийнятті найважливіших політичних рішень і мав вплив на візантійських імператорів. Він також оберігав традиції класичної грецької літератури, збирав у монастирі вчених і переписувачів. Ця традиція була продовжена його послідовниками. У середині IX століття в монастирі діяла майстерня, в якій, зокрема, був створений ілюстрований .
В середині IX століття ігумен Микола наважився перечити патріарху Фотію, за що був ув'язнений у власній келії. Діяльним учасником релігійних суперечок 1053–1054 років, які часто називають вирішальними подіями в історії розділення церков, був сподвижник Симеона Нового Богослова студійський монах (або Пекторат), який засуджував використання прісного хліба за літургією та деякі інші звичаї латинської церкви. Однак, після диспуту («колоквіуму») за участю папського легата кардинала Гумберта монах Микита Стифат визнав свою поразку, а також публічно власноруч спалив свій твір, спрямований проти Риму. Таким чином, Гумберт спотворив картину подій, і анафема папських легатів в Константинополі за спробу Гумберта, зроблену після скинення патріарха шляхом підбурювання населення до бунту, не мала відношення до засудження вчення римської церкви православними — від усіх претензій до Святого Престолу урочисто відмовилися ще до анафеми і знову їх не висували.
У XI столітті монастир переживав новий злет. Тут працювали кілька визначних візантійських письменників, обитель також мала популярність серед правлячих осіб — три скинутих з престолу імператора (Михайло V, Михайло VII та Ісаак Комнін) прийняли в Студійському монастирі чернечий постриг. У XII столітті монастир зберігав статус однієї з важливих обителей Константинополя. За повідомленнями паломників з Русі, в XIII столітті тут було до 700 ченців.
Студійський монастир зазнав руйнувань при розграбуванні Константинополя хрестоносцями в 1204 році й при взятті міста турками в 1453 році. Конюший Баязида II перетворив соборний храм Святого Івана Хрестителя на мечеть Імрахор (тобто «мечеть Конюшого»), але навіть це не врятувало його від руйнування пожежами 1782 і 1920 років. Землетрус 1894 року довершив руйнування студійських будівель. У передреволюційні роки на території монастиря діяв Російський археологічний інститут під керівництвом професора Федора Успенського.
До теперішнього часу монастир не було відреставровано і він стояв у напівзруйнованому стані. У лютому 2013 року влада Стамбула ухвалила рішення реконструювати монастир і перетворити його на мечеть.
Студійський устав
У IX столітті, коли ігуменом Студійського монастиря був преподобний Теодор Студит, в монастирі був розроблений устав, що отримав назву студійського. В ті часи кожен монастир мав власний устав, проте Студійський устав почали переймати й інші монастирі. З Константинополя Студійський устав поширився на Афон та на терени південної Італії. У 1073 році грецький чернець Михайло передав його преподобному Теодосію Печерському. Згодом цей устав перейняли всі монастирі Київської Русі, однак з плином часу ця чернеча традиція згубилась.
Примітки
- Контрольний номер Бібліотеки Конгресу
- СТУДИТИ/СТУДИТКИ — МОНАХИ ТА МОНАХИНІ СТУДІЙСЬКОГО УСТАВУ [ 1 лютого 2014 у Wayback Machine.] // Релігійно-інформаційна служба в Україні
- Влада Стамбула передасть мусульманам Студійський монастир [ 1 лютого 2014 у Wayback Machine.] // Православний оглядач
- Знаменитий православний монастир у Стамбулі перетворять у мечеть [ 2 лютого 2014 у Wayback Machine.] // Дзеркало тижня
Література
- Студийская обитель во имя св. Иоанна Предтечи (ныне «Эмир-Ахор») в Константинополе и житие св. Феодора Студита. — Одесса: изд. иером. Антония в пользу рус. Ильинск. скита на Афоне, 1886. — 30 с., 9 л. ил.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Studijskij monastir grec Monh Stoydioy najznachnishij monastir serednovichnogo Konstantinopolya Buv zasnovanij 462 roku rimskim patrikiyem ta prisvyachenij Ivanu Hrestitelyu Pislya padinnya Konstantinopolya monastir buv peretvorenij osmanami v mechet pid nazvoyu Imrahor tur Imrahor Camii Studijskij monastir40 59 45 pn sh 28 55 42 sh d 40 99611111002777619 pn sh 28 92861111002777719 sh d 40 99611111002777619 28 92861111002777719 Koordinati 40 59 45 pn sh 28 55 42 sh d 40 99611111002777619 pn sh 28 92861111002777719 sh d 40 99611111002777619 28 92861111002777719Tip sporudi dRoztashuvannya Turechchina StambulPochatok budivnictva 5 stolittyaStil Arhitektura Vizantijskoyi imperiyiNalezhnist pravoslav ya 1 Prisvyachennya Ivan HrestitelStudijskij monastir Turechchina Studijskij monastir u VikishovishiRuyini monastirya v teperishnomu StambuliIstoriyaIstoriya Studijskogo monastirya bere svij pochatok z V stolittya koli za chasiv imperatora Leva I rimskij patricij i konsul Studij zbuduvav u 462 roci bilya berega Marmurovogo morya hram Svyatogo Ivana Hrestitelya i zasnuvav pri nomu monastir Studion U 465 roci v monastir pereselilasya chastina gromadi V epohu ikonoborstva studijski chenci na choli z igumenom Savoyu diyalnim uchasnikom Nikejskogo soboru 787 r zahishali ikonoshanuvannya Spadkoyemcem Savi stav prepodobnij Feodor Studit za yakogo monastir stav najvazhlivishim centrom kulturnogo i suspilnogo zhittya Yevropi a u bogosluzhbovomu vidnoshenni stav zrazkom dlya monastiriv usiyeyi Vizantiyi V cej chas v monastiri buv rozroblenij tak zvanij Studijskij ustav yakij zgodom perejnyali na Afoni ta v inshih pravoslavnih monastiryah po vsomu svitu Feodor Studit aktivno brav uchast u prijnyatti najvazhlivishih politichnih rishen i mav vpliv na vizantijskih imperatoriv Vin takozh oberigav tradiciyi klasichnoyi greckoyi literaturi zbirav u monastiri vchenih i perepisuvachiv Cya tradiciya bula prodovzhena jogo poslidovnikami U seredini IX stolittya v monastiri diyala majsternya v yakij zokrema buv stvorenij ilyustrovanij V seredini IX stolittya igumen Mikola navazhivsya perechiti patriarhu Fotiyu za sho buv uv yaznenij u vlasnij keliyi Diyalnim uchasnikom religijnih superechok 1053 1054 rokiv yaki chasto nazivayut virishalnimi podiyami v istoriyi rozdilennya cerkov buv spodvizhnik Simeona Novogo Bogoslova studijskij monah abo Pektorat yakij zasudzhuvav vikoristannya prisnogo hliba za liturgiyeyu ta deyaki inshi zvichayi latinskoyi cerkvi Odnak pislya disputu kolokviumu za uchastyu papskogo legata kardinala Gumberta monah Mikita Stifat viznav svoyu porazku a takozh publichno vlasnoruch spaliv svij tvir spryamovanij proti Rimu Takim chinom Gumbert spotvoriv kartinu podij i anafema papskih legativ v Konstantinopoli za sprobu Gumberta zroblenu pislya skinennya patriarha shlyahom pidburyuvannya naselennya do buntu ne mala vidnoshennya do zasudzhennya vchennya rimskoyi cerkvi pravoslavnimi vid usih pretenzij do Svyatogo Prestolu urochisto vidmovilisya she do anafemi i znovu yih ne visuvali U XI stolitti monastir perezhivav novij zlet Tut pracyuvali kilka viznachnih vizantijskih pismennikiv obitel takozh mala populyarnist sered pravlyachih osib tri skinutih z prestolu imperatora Mihajlo V Mihajlo VII ta Isaak Komnin prijnyali v Studijskomu monastiri chernechij postrig U XII stolitti monastir zberigav status odniyeyi z vazhlivih obitelej Konstantinopolya Za povidomlennyami palomnikiv z Rusi v XIII stolitti tut bulo do 700 chenciv Studijskij monastir zaznav rujnuvan pri rozgrabuvanni Konstantinopolya hrestonoscyami v 1204 roci j pri vzyatti mista turkami v 1453 roci Konyushij Bayazida II peretvoriv sobornij hram Svyatogo Ivana Hrestitelya na mechet Imrahor tobto mechet Konyushogo ale navit ce ne vryatuvalo jogo vid rujnuvannya pozhezhami 1782 i 1920 rokiv Zemletrus 1894 roku dovershiv rujnuvannya studijskih budivel U peredrevolyucijni roki na teritoriyi monastirya diyav Rosijskij arheologichnij institut pid kerivnictvom profesora Fedora Uspenskogo Do teperishnogo chasu monastir ne bulo vidrestavrovano i vin stoyav u napivzrujnovanomu stani U lyutomu 2013 roku vlada Stambula uhvalila rishennya rekonstruyuvati monastir i peretvoriti jogo na mechet Studijskij ustavDokladnishe Studijskij ustav U IX stolitti koli igumenom Studijskogo monastirya buv prepodobnij Teodor Studit v monastiri buv rozroblenij ustav sho otrimav nazvu studijskogo V ti chasi kozhen monastir mav vlasnij ustav prote Studijskij ustav pochali perejmati j inshi monastiri Z Konstantinopolya Studijskij ustav poshirivsya na Afon ta na tereni pivdennoyi Italiyi U 1073 roci greckij chernec Mihajlo peredav jogo prepodobnomu Teodosiyu Pecherskomu Zgodom cej ustav perejnyali vsi monastiri Kiyivskoyi Rusi odnak z plinom chasu cya chernecha tradiciya zgubilas PrimitkiKontrolnij nomer Biblioteki Kongresu d Track Q620946d Track Q54837 STUDITI STUDITKI MONAHI TA MONAHINI STUDIJSKOGO USTAVU 1 lyutogo 2014 u Wayback Machine Religijno informacijna sluzhba v Ukrayini Vlada Stambula peredast musulmanam Studijskij monastir 1 lyutogo 2014 u Wayback Machine Pravoslavnij oglyadach Znamenitij pravoslavnij monastir u Stambuli peretvoryat u mechet 2 lyutogo 2014 u Wayback Machine Dzerkalo tizhnyaLiteraturaStudijskaya obitel vo imya sv Ioanna Predtechi nyne Emir Ahor v Konstantinopole i zhitie sv Feodora Studita Odessa izd ierom Antoniya v polzu rus Ilinsk skita na Afone 1886 30 s 9 l il