Черка́ська Лозова́ — село в Україні, у Харківському районі Харківської області. Населення становить 4186 осіб. Колишній орган місцевого самоврядування — Черкасько-Лозівська сільська рада. З 2017 року у складі Малоданилівської селищної громади.
| село Черкаська Лозова | ||
|---|---|---|
| ||
| Країна | Україна | |
| Область | Харківська область | |
| Район | Харківський район | |
| Громада | Малоданилівська селищна громада | |
| Облікова картка | Черкаська Лозова | |
| Основні дані | ||
| Засноване | 1663 | |
| Населення | 4186 | |
| Площа | 3,826 км² | |
| Густота населення | 1094,09 осіб/км² | |
| Поштовий індекс | 62340 | |
| Телефонний код | +380 5763 | |
| Географічні дані | ||
| Географічні координати | 50°06′50″ пн. ш. 36°13′18″ сх. д. / 50.11389° пн. ш. 36.22167° сх. д.Координати: 50°06′50″ пн. ш. 36°13′18″ сх. д. / 50.11389° пн. ш. 36.22167° сх. д. | |
| Середня висота над рівнем моря | 152 м | |
| Водойми | р. Лозовенька | |
| Місцева влада | ||
| Адреса ради | 62340, Харківська обл., Дергачівський р-н, с. Черкаська Лозова, вул. 1-Травня, 1 | |
| Сільський голова | Шабалтас Павло Петрович | |
| Карта | ||
Черкаська Лозова | ||
Черкаська Лозова | ||
| Мапа | ||
| Черкаська Лозова у Вікісховищі |
Географія Редагувати
Село Черкаська Лозова знаходиться на річці Лозовенька, вище за течією за 3 км розташоване село Руська Лозова, нижче за течією на відстані 3 км — село Чайківка, на річці велика загата і Лозовеньківське водосховище, на відстані 1 км проходить Харківська окружна дорога (М03) — кордон Харкова (селище П'ятихатки).
Історія Редагувати
Село виникло на початку XVII ст., під час народно-визвольної війни, яка охопила Україну з 1648 по 1654 рр. проти польсько-шляхетських військ. У цей період, особливо після укладення Зборівської (1649 р.) та Білоцерківської (1651 р.) угод, скоротилося козацьке військо. Ті, хто не був внесений до списку козаків, повинні були повернутися до своїх панів, а шляхта одержала право знову володіти своїми маєтками. Тисячі козаків, селян і міщан України, рятуючись від польських та українських панів, переходили через кордон на південні території Російської держави і заселяли Слобідську Україну.
Переселенці освоювали цілинні землі, будували нові міста і села. Священик Іоанн Калінін у 1737 році писав: «Господа Квітки, предок яких полковий суддя Семен Опанасович Квітка отримав царську грамоту на землю в Лозовій та на поселення на ній 50 вільних козаків-черкасів, подарували Хрестовоздвиженській церкві два дзвони, прикрашені срібними ризами ікон». З документа також відомо, що церква була збудована в 1663 році.
За переписом 1732 року в селі Черкаська Лозова проживало: козаків-черкасів — 104 чоловік (33 двори); підпомічників — 245 чоловік (71 двір); підданих черкасів — 97 чоловік (71 двір); великоруських козаків — 14 чоловік (7 дворів). Згодом почали виділятися й інші соціальні верстви: ковалі, жовнярі, орачі, пічники, чоботарі.
За даними на 1864 рік у казенному селі Черкаська (Лозова) Деркачівської волості Харківського повіту мешкало 1966 осіб (954 чоловічої статі та 1012 — жіночої), налічувалось 223 дворових господарств, існувала православна церква.
Станом на 1914 рік кількість мешканців зросла до 3359 осіб..
Село постраждало внаслідок геноциду українського народу, проведеного урядом СССР в 1932—1933 роках, кількість встановлених жертв — 105 людей.
21 жовтня 1941 року село окупувала гітлерівська Німеччина. 13 серпня 1943 року у ході Білгородсько-Харківської операції Черкаська Лозова була звільнена. 176 воїнів Радянської Армії, в тому числі гвардії підполковник І. Л. Касперович, що командував 35-м окремим танковим полком, загинули смертю хоробрих в боях за Черкаську Лозову. Вони поховані в центрі села; на братській могилі споруджено пам'ятник.
У селі діють два народні колективи, танцювальний ансамбль «Асорті», працюють гуртки.
Село ввійшло у XXI століття. Газифікація, телефонізація, будівництво доріг, духовне відродження стає прикрасою життя мешканців села.
У вересні 2012 року частина села (вулиці Архітекторів, Богдана Хмельницького, Дубова Алея, Профспілкова, Сімферопольська; в'їзди Окружний і Санаторний) була включена в межі міста Харкова.
Об'єкти соціальної сфери Редагувати
- Школа.
- Клуб.
- Спортивний майданчик.
- Автокросу траса.
Особистості Редагувати
- Ендеберя Віктор Тихонович — український сатирик, гуморист.
- Шабалтас Іван Михайлович — радянський і російський актор театру і кіно, народний артист Росії.
- Хижняк Микола Антонович — український вчений у галузі електродинаміки, прискорювальної фізики та фізики плазми.
Галерея Редагувати
Див. також Редагувати
Примітки Редагувати
- рос. дореф. Харьковская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1864 года, томъ XLVI. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1869 — XCVI + 209 с.
- рос. дореф. Харьковскій календарь на 1914 годѣ. Изданіе Харьковскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Харьковъ. Типографія Губернскаго Правленія. 1914. VI+86+84+86+26+116+140+44 с.
- . Архів оригіналу за 23 лютого 2014. Процитовано 1 грудня 2015.
- Рішення Харківської міської ради від 24.10.2012 року № 907/12 «Про впорядкування найменувань» [Архівовано з першоджерела 27 лютого 2013.]
Джерела Редагувати
- Погода в селі Черкаська Лозова [ 7 серпня 2020 у Wayback Machine.]