Чен-ван (кит. трад.: 成王; піньїнь: Cheng) — другий ван давньокитайської держави Чжоу, син У-вана.
| Чен-ван | |
| 1043 — 1021 до н. е. | |
|---|---|
| Попередник: | У |
| Наступник: | Кан |
| Народження: | 11 століття до н. е. |
| Смерть: | 1021 до н. е. |
| Країна: | Західна Чжоу |
| Рід: | Династія Чжоу |
| Батько: | У-ван |
| Мати: | Yi Jiangd |
| Шлюб: | Ван Сіd |
| Діти: | Кан-ван |
| Медіафайли у Вікісховищі |
Правління Редагувати
Впродовж перших семи років правління Чен-вана його володіннями керував як регент його дядько Чжоу-ґун, при цьому в безпосередньому підпорядкуванні останнього перебували всі східні території імперії, а західними областями опікувався Шао-ґун.
На самому початку правління Чена спалахнув відкритий заколот на чолі з трьома братами його батька, які підтримували претензії на трон з боку У Ґена, нащадка поваленої династії Шан. Те повстання, що його підтримали східні варварські племена, було успішно придушено Чжоу-ґуном, після чого відбувся перерозподіл феодальних володінь, в основному, серед представників царської родини. З метою попередження подальших виступів шанців проти влади династії Чжоу за Чен-вана, було здійснено їхнє масштабне переселення з територій історичного проживання до інших районів імперії.
Те повстання також зумовило східну спрямованість військових походів Чжоу. Під час придушення виступів Чжоу-ґун здійснив каральний похід проти племен східних варварів — і. В подальшому під особистим проводом Чен-вана було здійснено ще три походи проти східних варварів: перший проти чуського бо, другий — проти одного зі східних хоу, третій — проти східних і. Окрім того, за дорученням імператора неодноразово відряджались військові експедиції на схід і південний схід. Джерела вказують на 12 військових походів часів володарювання Чена.
Період самостійного правління Чен-вана відзначався умиротворенням і дотриманням правопорядку.
До моменту смерті Чен-вана чиновницький апарат держави очолював уже Шао-ґун, який обіймав посаду тай бао («великий захисник»), він же керував приготуваннями до поховання імператора й церемонією зведення на престол його спадкоємця.
Джерела Редагувати
- Васильев Л. С. Древний Китай. — М. : Видавницька фірма «Восточная литература» РАН, 1995. — Т. 1: Предыстория, Шан-Инь, Западное Чжоу (до VIII в. до н.э.). — 379 с. — ISBN 5-02-017867-5. (рос.)
- Крил, Хэрли Глесснер. Становление государственной власти в Китае. Империя Западная Чжоу / переклад з англійської Р. В. Котенко. — СПб. : Видавнича група «Евразия», 2001. — 480 с. — ISBN 58071-0080-8. (рос.)
- Фань Вэнь-лань. Древняя История Китая. От первобытно-общинного строя до образования централизованного феодального государства / під ред. Р. В. Вяткина. — М. : Издательство Академии наук СССР, 1958. — 295 с. (рос.)