Чеботарьо́в Фе́дір Кузьми́ч (15 червня 1904, с. Хороше, Слов'яносербський повіт, Катеринославська губернія, Російська імперія — 19 січня 1985, Київ, Українська РСР, СРСР) — український радянський державний діяч, голова виконавчого комітету Київської міськради депутатів трудящих у 1946—1947 роках. Депутат Верховної Ради УРСР 2-го скликання.
| Чеботарьов Федір Кузьмич | |
| |
|---|---|
| 2 лютого 1946 — грудень 1947 | |
| Попередник: | Федір Мокієнко |
| Спадкоємець: | Олексій Давидов |
| Народження: | 15 червня 1904 с. Хороше, Слов'яносербський повіт, Катеринославська губернія, Російська імперія (нині — Слов'яносербський район, Луганська область) |
| Смерть: | 19 січня 1985 (80 років) Київ, Українська РСР, СРСР |
| Країна: | Російська імперія → СРСР |
| Освіта: | Київський хіміко-технологічний інститут Ленінградська військово-технічна академія ім. Ф. Е. Дзержинського |
| Партія: | КПРС |
| Автограф: | |
| Нагороди: | |
| Медіафайли у Вікісховищі |
Біографія ред.
Народився на Луганщині в родині селян-бідняків. Працював учнем та підмайстром на черепичному заводі.
У 1919 році вступив до РКП(б), брав участь у громадянській війні. З 1919 року був бійцем 12-ї дивізії Червоної армії, районним військовим комісаром.
Після демобілізації з 1924 року працював на шахті Криворізького рудника та вчився на Луганському індустріальному робітничому факультеті. Того ж року переведений до Київського хіміко-технологічного інституту, який закінчив 1931 року. Одночасно вчився у Військово-технічній академії імені Дзержинського (м. Ленінград), яку закінчив у 1932 році.
У 1933 році був призначений директором Київського електромеханічного комбінату.
З 1934 року працював на заводі «Арсенал» заступником та начальником цеху, згодом — начальником виробництва, заступником головного інженера заводу.
У серпні 1937 року обраний першим секретарем Кіровського районного комітету КП(б)У міста Києва. 3 грудня 1937 року працював директором Київського заводу «Арсенал» (Червонопрапорного заводу № 393).
У 1939—1943 роках перебував на керівних посадах на промислових підприємствах Далекого Сходу. У 1943 році знов очолив артилерійський завод «Арсенал», який перебував у евакуації в східних районах РРФСР.
Згодом направлений до Києва, де з лютого 1946 до грудня 1947 року працював головою виконавчого комітету Київської міської ради депутатів трудящих.
У грудні 1947—1949 роках був заступником міністра місцевої промисловості УРСР із загальних питань. Пізніше працював начальником відділів Київського раднаргоспу, Міністерства харчової промисловості УРСР, Держплану УРСР.
Брав активну участь у громадському житті, обирався депутатом Верховної Ради УРСР, членом Київського міського та Печерського районного комітетів Компартії України.
Помер у Києві 19 січня 1985 року. Похований на Байковому цвинтарі в м. Києві.
Відзнаки ред.
Нагороджений орденами Леніна (8.06.1939), Вітчизняної війни І ступеня, двома орденами Червоної Зірки, медалями, Почесною Грамотою Президії Верховної Ради УРСР.
Джерела ред.
- Київ. Історична енциклопедія. 1917–2000 рр.
- Салій І. М. Обличчя столиці в долях її керівників [ 12 жовтня 2013 у Wayback Machine.] / Іван Салій; [ред. В. Ковалинський]. — К. : Довіра, 2008. — С. 72, 73. — ISBN 978-966-507-226-3.
- Чеботарьов Федір Кузьмич : некролог // Прапор комунізму. — 1985. — № 18 (2114). — 22 січня. — С. 3.
