www.wikidata.uk-ua.nina.az

Центральна лінія Лондон Центральна Лінія англ Central line лінія Лондонського метрополітену прямує від Еппінг Ессекс на

Центральна лінія (Лондон)

Центральна Лінія (англ. Central line) — лінія Лондонського метрополітену, прямує від Еппінг, Ессекс на північному сході до Ілінг-Бродвей та Вест-Раїсліп на заході. На схемі Лондонського метро зображена червоним кольором. Лінія має довжину 76 км, є найдовшою лінією Лондонського метро. З 49 станцій 20 розташовані під землею. В цілому вважається, що Центральна лінія має найбільшу швидкість між станціями серед всіх ліній Лондонського метро, ​​яка досягає 110 км/год після введення в дію вагонів 1992 серії.

Центральна лінія
Мережа автошляхів Лондонський метрополітен
Зазвичай використовуваний транспортний засіб London Underground 1992 Stockd і London Underground 1962 Stockd
Континент Європа
Країна  Велика Британія
Адміністративна одиниця Лондон
Історичне графство Мідлсекс
Шістнадцятковий триплет кольору DC241F
Оператор Transport for London
Дата офіційного відкриття 1900
Ширина колії європейська колія (1435 мм)
Залізничне депо Hainault depotd
Початкова чи кінцева точка Еппінґ, Ілінг-Бродвей, Вест-Райсліп, Вудфорд і Хейнолт
Довжина або відстань 74 км
Файл KML Template:Attached KML/Central lined
Маршрутна карта Template:Central line RDTd
Тип електрифікації 630 V DC railway electrificationd
Стан використання використовується[d]
Номер залізничної лінії Central
Офіційний сайт​(англ.)
 Центральна лінія у Вікісховищі

Координати: 51°34′10″ пн. ш. 0°26′13″ зх. д. / 51.56972200002777384° пн. ш. 0.437222000028° зх. д. / 51.56972200002777384; -0.437222000028

Лінія була відкрита як Central London Railway в 1900 році, перетинаючи по осі Схід-Захід центральний Лондон.

Опис Редагувати

Центральна лінія завдовжки 74 км обслуговує 49 станцій. Лінія має переважно дві колії, рідше три — на коротких відрізках на південь від Лейтонстону і на захід від Вайт-Сіті. Загальна довжина колій — 147,1 км, з яких 52,8 км прямують тунелями, колії електрифіковані мережею постійного струму з чотирма рейками: третя рейка живиться напргою −210 V і четверта — +420 В, що дає різницю потенціалів 630 В.

Одноколійну лінію на північ від Епінга, було закрито в 1994 році, тепер це історична залізниця Epping Ongar Railway.

Лінія має найкоротший ескалатор у Лондонському метрополітені, у Стратфорді, висота підйому — 4,1 м.

Лінію обслуговують три депо: Райсліп[en], Гайнолт[en] та Вайт-Сіті

Список станцій Редагувати

Відкриті станції Редагувати

Станція Фото Відкриття/початок обслуговування Гілка Примітки
Вест-Раїсліп 01948-11-2121 листопада 1948 Відгалуження Раїсліп Пересадка на National rail. Відкрита як Раїсліп-енд-Ікенгем в 1906 у складі Great Western and Great Central Joint Committee (GW&GCJC), перейменовано на Вест-Раїсліп (фор Ікенгем) в 1947; пізніше суфікс було відкинуто
Раїсліп-гарденс 01948-11-2121 листопада 1948 Відгалуження Раїсліп Відкрита в 1934 у складі GW&GCJC, магістраль обслуговує з 1958.
Саут-Раїсліп 01948-11-2121 листопада 1948 Відгалуження Раїсліп Пересадка на National rail. Відкрита як Норголт-джанкшен у складі GW&GCJC в 1908, перейменовано на Саут-Раїсліп-енд-Норголт-джанкшен в 1932, сьогоденну назву здобула в 1947.
Норголт 01948-11-2121 листопада 1948 Відгалуження Раїсліп Замінив сусідню станцію GWR, яка була відкрита в 1907 році.
Грінфорд 01947-06-3030 червня 1947 Відгалуження Раїсліп Пересадка на National rail. Станція GWR відкрита в 1904. Станція останньою використовувала дерев’яний ескалатор, який було демонтовано протягом 2014 року.
Перівеїл 01947-06-3030 червня 1947 Відгалуження Раїсліп Відкрита у складі GWR як «Перівеїл-гальт» в 1904, зачинено 1915–20; суфікс гальт було відкинуто в 1922.
Генгер-лейн 01947-06-3030 червня 1947 Відгалуження Раїсліп
Ілінг-Бродвей 01920-08-033 серпня 1920 Відгалуження Ілінг Пересадка на лінію Дистрикт and National rail. Відкрито у складі лінії Дистрикт в 1879, Пересадка на магістральну лінію в 1965/6.
Вест-Актон 01923-11-055 листопада 1923 Відгалуження Ілінг
Норт-Актон 01923-11-055 листопада 1923 Головний маршрут GWR станцію відкрито в 1904, перенесено на сьогоденне місце 1913 та закрито в 1947.
Іст-Актон 01920-08-033 серпня 1920 Головний маршрут
Вайт-Сіті 01947-11-2323 листопада 1947 Головний маршрут Пересадка на лінії Кільцеву та Гаммерсміт-енд-Сіті
Шепгердс-Буш 01900-07-3030 липня 1900 Головний маршрут Відремонтовано в 2008.
Голланд-парк 01900-07-3030 липня 1900 Головний маршрут
Ноттінг-гілл-гейт 01900-07-3030 липня 1900 Головний маршрут Пересадка на лінію Кільцеву та Дистрикт
Квінсвей 01900-07-3030 липня 1900 Головний маршрут Відкрито як Квінс-роуд; перейменовано 1 вересня 1946
Ланкастер-гейт 01900-07-3030 липня 1900 Головний маршрут
Марбл-арч 01900-07-3030 липня 1900 Головний маршрут
Бонд-стріт 01900-09-2424 вересня 1900 Головний маршрут Пересадка на лінію Джубилі.
Оксфорд-серкус 01900-07-3030 липня 1900 Головний маршрут Пересадка на лінії Бейкерлоо та Вікторія.
Тоттенгем-корт-роуд 01900-07-3030 липня 1900 Головний маршрут Пересадка на Північну лінію. Відкрита як Оксфорд-стріт; перейменовано 9 березня 1908.
Голборн 01933-09-2525 вересня 1933 Головний маршрут Початково відкрито як станція лінії Пікаділлі 15 грудня 1906, платформи Центральної лінії відкрито пізніше та станцію перейменовано на Голборн (Кінгзвей); суфікс скасовано пізніше.
Чансері-лейн 01900-07-3030 липня 1900 Головний маршрут Перейменовано на Чансері-лейн (Грей'з Інн) 25 червня 1934; суфікс скасовано пізніше
Святого Павла 01900-07-3030 липня 1900 Головний маршрут Відкрито як Пост-офіс; перейменовано 1 лютого 1937
Бенк/Моньюмент 01900-07-3030 липня 1900 Головний маршрут Пересадка на лінії Кільцеву, Дистрикт, Північну, Ватерлоо-енд-Сіті та DLR.
Ліверпуль-стріт 01912-07-2828 липня 1912 Головний маршрут Пересадка на лінії Кільцеву, Гаммерсміт-енд-Сіті та Метрополітен, London Overground, TfL Rail and National rail.
Бетнал-Грін 01946-12-044 грудня 1946 Головний маршрут
Майл-Енд 01946-12-044 грудня 1946 Головний маршрут Крос-платформова пересадка на лінії Дистрикт та Гаммерсміт-енд-Сіті. Відкрито в 1902 у складі лінії Дистрикт.
Стратфорд 01946-12-044 грудня 1946 Головний маршрут Пересадка на лінії Джубилі, London Overground, DLR, TfL rail та National rail. Відкрито у складі Eastern Counties Railway (ECR) в 1839.
Лейтон 01947-05-055 травня 1947 Головний маршрут Відкрита як Лов-Лейтон у складі ECR в 1856, перейменовано в 1868.
Лейтонстон 01947-05-055 травня 1947 Головний маршрут Відкрита у складі ECR в 1856.
Вонстед 01947-12-1414 грудня 1947 Петля Гаїнолт During the war, it was used as an air raid shelter and the tunnels as a munitions factory for Plessey electronics.
Редбрідж 01947-12-1414 грудня 1947 Петля Гаїнолт Під час війни завершені тунелі в Редбріджі використовувались компанією Plessey як завод авіаційних деталей.
Гантс-гілл 01947-12-1414 грудня 1947 Петля Гаїнолт Під час війни тунелі в Редбріджі використовувались компанією Plessey як завод авіаційних деталей.
Ньюбері-парк 01947-12-1414 грудня 1947 Петля Гаїнолт Відкрита 1903 у складі GER петлі Ферлоп.
Баркінсайд 01948-05-3131 травня 1948 Петля Гаїнолт Відкрита 1903 у складі GER петлі Ферлоп, зачинена 1916–19.
Ферлоп 01948-05-3131 травня 1948 Петля Гаїнолт Відкрита 1903 у складі GER петлі Ферлоп.
Гаїнолт 01948-05-3131 травня 1948 Петля Гаїнолт Відкрита 1903 у складі GER петлі Ферлоп, зачинена 1908–30.
Греїндж-гілл 01948-11-2121 листопада 1948 Петля Гаїнолт Відкрита 1903 у складі GER петлі Ферлоп.
Чигвелл 01948-11-2121 листопада 1948 Петля Гаїнолт Відкрита 1903 у складі GER петлі Ферлоп.
Родінг-Веллі 01948-11-2121 листопада 1948 Петля Гаїнолт Відкрита 1936 у складі LNER петлі Ферлоп.
Снерсбрук 01947-12-1414 грудня 1947 Відгалуження Еппінг Відкрито як Снерсбрук-енд-Вонстед у складі ECR в 1856, перейменовано на Снерсбрук-фор-Вонстед в 1929, перейменовано під передачі Центральній лінії.
Саут-Вудфорд 01947-12-1414 грудня 1947 Відгалуження Еппінг Відкрито у складі ECR в 1856 як Джордж-лейн, перейменовано на Саут-Вудфорд (Джордж-лейн) в 1937, сьогоденна назва з 1950.
Вудфорд 01947-12-1414 грудня 1947 Відгалуження Еппінг/Петля Гаїнолт Відкрито у складі ECR в 1856.
Бакгерст-гілл 01948-11-2121 листопада 1948 Epping branch Відкрито у складі ECR в 1856.
Лоутон 01948-11-2121 листопада 1948 Відгалуження Еппінг Відкрито у складі ECR в 1856.
Дебден 01949-09-2525 вересня 1949 Відгалуження Еппінг Відкрито у складі GER в 1865 як Чигвелл-роуд, перейменовано на Чигвелл-лейн за декілька років. Зачинено 1916–19, перейменовано під час передачі Центральній лінії.
Тейдон-Буа 01949-09-2525 вересня 1949 Відгалуження Еппінг Відкрито у складі GER в 1865 як Тейдон, перейменовано за декілька років.
Еппінг 01949-09-2525 вересня 1949 Відгалуження Еппінг Відкрито у складі GER в 1865.

Мапа Редагувати

Станції Центральної лінії лондонського метрополітену


Примітки Редагувати

  1. Central line facts. Transport for London. Архів оригіналу за 16 вересня 2012. Процитовано 1 грудня 2012. 
  2. ↑ . Transport for London. Архів оригіналу за 12 березня 2014. Процитовано 1 грудня 2012. 
  3. . carto.metro.free.fr. Архів оригіналу за 13 листопада 2012. Процитовано 1 грудня 2012. 
  4. Martin, Andrew (26 квітня 2012). . London: Profile Books. с. 137–138. ISBN 978-1-84765-807-4. Архів оригіналу за 2 січня 2014. Процитовано 7 грудня 2012. 
  5. . Transport for London. n.d. Архів оригіналу за 12 березня 2014. Процитовано 21 травня 2008. 
  6. Rose, 2007.
  7. Leboff, 1994, с. 152.
  8. Leboff, 1994, с. 117.
  9. ↑ Leboff, 1994, с. 126.
  10. Leboff, 1994, с. 64.
  11. Leboff, 1994, с. 108.
  12. Leboff, 1994, с. 42.
  13. Leboff, 1994, с. 97.
  14. Leboff, 1994, с. 92.
  15. Leboff, 1994, с. 160.
  16. ↑ Leboff, 1994, с. 86.
  17. ↑ Leboff, 1994, с. 87.
  18. Leboff, 1994, с. 96.
  19. Leboff, 1994, с. 18.
  20. ↑ Leboff, 1994, с. 54.
  21. Leboff, 1994, с. 65.
  22. Leboff, 1994, с. 63.
  23. Leboff, 1994, с. 115.
  24. Leboff, 1994, с. 127.
  25. Leboff, 1994, с. 27.
  26. Leboff, 1994, с. 41.
  27. Leboff, 1994, с. 134.
  28. Leboff, 1994, с. 53.


Це незавершена стаття про метрополітен.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Centralna Liniya angl Central line liniya Londonskogo metropolitenu pryamuye vid Epping Esseks na pivnichnomu shodi do Iling Brodvej ta Vest Rayislip na zahodi Na shemi Londonskogo metro zobrazhena chervonim kolorom Liniya maye dovzhinu 76 km ye najdovshoyu liniyeyu Londonskogo metro Z 49 stancij 20 roztashovani pid zemleyu 1 2 V cilomu vvazhayetsya sho Centralna liniya maye najbilshu shvidkist mizh stanciyami sered vsih linij Londonskogo metro yaka dosyagaye 110 km god pislya vvedennya v diyu vagoniv 1992 seriyi Centralna liniyaMerezha avtoshlyahivLondonskij metropolitenZazvichaj vikoristovuvanij transportnij zasibLondon Underground 1992 Stockd i London Underground 1962 StockdKontinentYevropaKrayina Velika BritaniyaAdministrativna odinicyaLondonIstorichne grafstvoMidlseksShistnadcyatkovij triplet koloruDC241FOperatorTransport for LondonData oficijnogo vidkrittya1900Shirina koliyiyevropejska koliya 1435 mm Zaliznichne depoHainault depotdPochatkova chi kinceva tochkaEpping Iling Brodvej Vest Rajslip Vudford i HejnoltDovzhina abo vidstan74 kmFajl KMLTemplate Attached KML Central linedMarshrutna kartaTemplate Central line RDTdTip elektrifikaciyi630 V DC railway electrificationdStan vikoristannyavikoristovuyetsya d Nomer zaliznichnoyi liniyiCentralOficijnij sajt angl Centralna liniya u VikishovishiKoordinati 51 34 10 pn sh 0 26 13 zh d 51 56972200002777384 pn sh 0 437222000028 zh d 51 56972200002777384 0 437222000028Liniya bula vidkrita yak Central London Railway v 1900 roci peretinayuchi po osi Shid Zahid centralnij London Zmist 1 Opis 2 Spisok stancij 2 1 Vidkriti stanciyi 3 Mapa 4 PrimitkiOpis RedaguvatiCentralna liniya zavdovzhki 74 km obslugovuye 49 stancij 2 Liniya maye perevazhno dvi koliyi ridshe tri na korotkih vidrizkah na pivden vid Lejtonstonu i na zahid vid Vajt Siti Zagalna dovzhina kolij 147 1 km z yakih 52 8 km pryamuyut tunelyami 3 koliyi elektrifikovani merezheyu postijnogo strumu z chotirma rejkami tretya rejka zhivitsya naprgoyu 210 V i chetverta 420 V sho daye riznicyu potencialiv 630 V 4 Odnokolijnu liniyu na pivnich vid Epinga bulo zakrito v 1994 roci teper ce istorichna zaliznicya Epping Ongar Railway Liniya maye najkorotshij eskalator u Londonskomu metropoliteni u Stratfordi visota pidjomu 4 1 m Liniyu obslugovuyut tri depo Rajslip en Gajnolt en ta Vajt Siti 5 Spisok stancij RedaguvatiVidkriti stanciyi Redaguvati Stanciya Foto Vidkrittya 6 pochatok obslugovuvannya Gilka PrimitkiVest Rayislip nbsp 01948 11 21 21 listopada 1948 Vidgaluzhennya Rayislip Peresadka na National rail Vidkrita yak Rayislip end Ikengem v 1906 u skladi Great Western and Great Central Joint Committee GW amp GCJC perejmenovano na Vest Rayislip for Ikengem v 1947 piznishe sufiks bulo vidkinuto 7 Rayislip gardens nbsp 01948 11 21 21 listopada 1948 Vidgaluzhennya Rayislip Vidkrita v 1934 u skladi GW amp GCJC magistral obslugovuye z 1958 8 Saut Rayislip nbsp 01948 11 21 21 listopada 1948 Vidgaluzhennya Rayislip Peresadka na National rail Vidkrita yak Norgolt dzhankshen u skladi GW amp GCJC v 1908 perejmenovano na Saut Rayislip end Norgolt dzhankshen v 1932 sogodennu nazvu zdobula v 1947 9 Norgolt nbsp 01948 11 21 21 listopada 1948 Vidgaluzhennya Rayislip Zaminiv susidnyu stanciyu GWR yaka bula vidkrita v 1907 roci 9 Grinford nbsp 01947 06 30 30 chervnya 1947 Vidgaluzhennya Rayislip Peresadka na National rail Stanciya GWR vidkrita v 1904 10 Stanciya ostannoyu vikoristovuvala derev yanij eskalator yakij bulo demontovano protyagom 2014 roku Periveyil nbsp 01947 06 30 30 chervnya 1947 Vidgaluzhennya Rayislip Vidkrita u skladi GWR yak Periveyil galt v 1904 zachineno 1915 20 sufiks galt bulo vidkinuto v 1922 11 Genger lejn nbsp 01947 06 30 30 chervnya 1947 Vidgaluzhennya RayislipIling Brodvej nbsp 01920 08 03 3 serpnya 1920 Vidgaluzhennya Iling Peresadka na liniyu Distrikt and National rail Vidkrito u skladi liniyi Distrikt v 1879 Peresadka na magistralnu liniyu v 1965 6 12 Vest Akton nbsp 01923 11 05 5 listopada 1923 Vidgaluzhennya IlingNort Akton nbsp 01923 11 05 5 listopada 1923 Golovnij marshrut GWR stanciyu vidkrito v 1904 pereneseno na sogodenne misce 1913 ta zakrito v 1947 13 Ist Akton nbsp 01920 08 03 3 serpnya 1920 Golovnij marshrutVajt Siti nbsp 01947 11 23 23 listopada 1947 Golovnij marshrut Peresadka na liniyi Kilcevu ta Gammersmit end SitiShepgerds Bush nbsp 01900 07 30 30 lipnya 1900 Golovnij marshrut Vidremontovano v 2008 Golland park nbsp 01900 07 30 30 lipnya 1900 Golovnij marshrutNotting gill gejt nbsp 01900 07 30 30 lipnya 1900 Golovnij marshrut Peresadka na liniyu Kilcevu ta DistriktKvinsvej nbsp 01900 07 30 30 lipnya 1900 Golovnij marshrut Vidkrito yak Kvins roud perejmenovano 1 veresnya 1946Lankaster gejt nbsp 01900 07 30 30 lipnya 1900 Golovnij marshrutMarbl arch nbsp 01900 07 30 30 lipnya 1900 Golovnij marshrutBond strit nbsp 01900 09 24 24 veresnya 1900 Golovnij marshrut Peresadka na liniyu Dzhubili Oksford serkus nbsp 01900 07 30 30 lipnya 1900 Golovnij marshrut Peresadka na liniyi Bejkerloo ta Viktoriya Tottengem kort roud nbsp 01900 07 30 30 lipnya 1900 Golovnij marshrut Peresadka na Pivnichnu liniyu Vidkrita yak Oksford strit perejmenovano 9 bereznya 1908 Golborn nbsp 01933 09 25 25 veresnya 1933 Golovnij marshrut Pochatkovo vidkrito yak stanciya liniyi Pikadilli 15 grudnya 1906 platformi Centralnoyi liniyi vidkrito piznishe ta stanciyu perejmenovano na Golborn Kingzvej sufiks skasovano piznishe Chanseri lejn nbsp 01900 07 30 30 lipnya 1900 Golovnij marshrut Perejmenovano na Chanseri lejn Grej z Inn 25 chervnya 1934 sufiks skasovano piznisheSvyatogo Pavla nbsp 01900 07 30 30 lipnya 1900 Golovnij marshrut Vidkrito yak Post ofis perejmenovano 1 lyutogo 1937Benk Monyument nbsp 01900 07 30 30 lipnya 1900 Golovnij marshrut Peresadka na liniyi Kilcevu Distrikt Pivnichnu Vaterloo end Siti ta DLR Liverpul strit nbsp 01912 07 28 28 lipnya 1912 Golovnij marshrut Peresadka na liniyi Kilcevu Gammersmit end Siti ta Metropoliten London Overground TfL Rail and National rail Betnal Grin nbsp 01946 12 04 4 grudnya 1946 Golovnij marshrutMajl End nbsp 01946 12 04 4 grudnya 1946 Golovnij marshrut Kros platformova peresadka na liniyi Distrikt ta Gammersmit end Siti Vidkrito v 1902 u skladi liniyi Distrikt 14 Stratford nbsp 01946 12 04 4 grudnya 1946 Golovnij marshrut Peresadka na liniyi Dzhubili London Overground DLR TfL rail ta National rail Vidkrito u skladi Eastern Counties Railway ECR v 1839 15 Lejton nbsp 01947 05 05 5 travnya 1947 Golovnij marshrut Vidkrita yak Lov Lejton u skladi ECR v 1856 perejmenovano v 1868 16 Lejtonston nbsp 01947 05 05 5 travnya 1947 Golovnij marshrut Vidkrita u skladi ECR v 1856 17 Vonsted nbsp 01947 12 14 14 grudnya 1947 Petlya Gayinolt During the war it was used as an air raid shelter and the tunnels as a munitions factory for Plessey electronics Redbridzh nbsp 01947 12 14 14 grudnya 1947 Petlya Gayinolt Pid chas vijni zaversheni tuneli v Redbridzhi vikoristovuvalis kompaniyeyu Plessey yak zavod aviacijnih detalej Gants gill nbsp 01947 12 14 14 grudnya 1947 Petlya Gayinolt Pid chas vijni tuneli v Redbridzhi vikoristovuvalis kompaniyeyu Plessey yak zavod aviacijnih detalej Nyuberi park nbsp 01947 12 14 14 grudnya 1947 Petlya Gayinolt Vidkrita 1903 u skladi GER petli Ferlop 18 Barkinsajd nbsp 01948 05 31 31 travnya 1948 Petlya Gayinolt Vidkrita 1903 u skladi GER petli Ferlop zachinena 1916 19 19 Ferlop nbsp 01948 05 31 31 travnya 1948 Petlya Gayinolt Vidkrita 1903 u skladi GER petli Ferlop 20 Gayinolt nbsp 01948 05 31 31 travnya 1948 Petlya Gayinolt Vidkrita 1903 u skladi GER petli Ferlop zachinena 1908 30 21 Greyindzh gill nbsp 01948 11 21 21 listopada 1948 Petlya Gayinolt Vidkrita 1903 u skladi GER petli Ferlop 22 Chigvell nbsp 01948 11 21 21 listopada 1948 Petlya Gayinolt Vidkrita 1903 u skladi GER petli Ferlop 20 Roding Velli nbsp 01948 11 21 21 listopada 1948 Petlya Gayinolt Vidkrita 1936 u skladi LNER petli Ferlop 23 Snersbruk nbsp 01947 12 14 14 grudnya 1947 Vidgaluzhennya Epping Vidkrito yak Snersbruk end Vonsted u skladi ECR v 1856 perejmenovano na Snersbruk for Vonsted v 1929 perejmenovano pid peredachi Centralnij liniyi 16 Saut Vudford nbsp 01947 12 14 14 grudnya 1947 Vidgaluzhennya Epping Vidkrito u skladi ECR v 1856 yak Dzhordzh lejn perejmenovano na Saut Vudford Dzhordzh lejn v 1937 sogodenna nazva z 1950 24 Vudford nbsp 01947 12 14 14 grudnya 1947 Vidgaluzhennya Epping Petlya Gayinolt Vidkrito u skladi ECR v 1856 17 Bakgerst gill nbsp 01948 11 21 21 listopada 1948 Epping branch Vidkrito u skladi ECR v 1856 25 Louton nbsp 01948 11 21 21 listopada 1948 Vidgaluzhennya Epping Vidkrito u skladi ECR v 1856 17 Debden nbsp 01949 09 25 25 veresnya 1949 Vidgaluzhennya Epping Vidkrito u skladi GER v 1865 yak Chigvell roud perejmenovano na Chigvell lejn za dekilka rokiv Zachineno 1916 19 perejmenovano pid chas peredachi Centralnij liniyi 26 Tejdon Bua nbsp 01949 09 25 25 veresnya 1949 Vidgaluzhennya Epping Vidkrito u skladi GER v 1865 yak Tejdon perejmenovano za dekilka rokiv 27 Epping nbsp 01949 09 25 25 veresnya 1949 Vidgaluzhennya Epping Vidkrito u skladi GER v 1865 28 Mapa Redaguvati nbsp Stanciyi Centralnoyi liniyi londonskogo metropolitenuPrimitki Redaguvati Central line facts Transport for London Arhiv originalu za 16 veresnya 2012 Procitovano 1 grudnya 2012 a b Key facts Transport for London Arhiv originalu za 12 bereznya 2014 Procitovano 1 grudnya 2012 Detailed London Transport Map carto metro free fr Arhiv originalu za 13 listopada 2012 Procitovano 1 grudnya 2012 Martin Andrew 26 kvitnya 2012 Underground Overground A Passenger s History of the Tube London Profile Books s 137 138 ISBN 978 1 84765 807 4 Arhiv originalu za 2 sichnya 2014 Procitovano 7 grudnya 2012 London Underground Key Facts Transport for London n d Arhiv originalu za 12 bereznya 2014 Procitovano 21 travnya 2008 Rose 2007 Leboff 1994 s 152 Leboff 1994 s 117 a b Leboff 1994 s 126 Leboff 1994 s 64 Leboff 1994 s 108 Leboff 1994 s 42 Leboff 1994 s 97 Leboff 1994 s 92 Leboff 1994 s 160 a b Leboff 1994 s 86 a b v Leboff 1994 s 87 Leboff 1994 s 96 Leboff 1994 s 18 a b Leboff 1994 s 54 Leboff 1994 s 65 Leboff 1994 s 63 Leboff 1994 s 115 Leboff 1994 s 127 Leboff 1994 s 27 Leboff 1994 s 41 Leboff 1994 s 134 Leboff 1994 s 53 nbsp Ce nezavershena stattya pro metropoliten Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Centralna liniya London amp oldid 37241650