Хі (велика Χ, мала χ; грец. Χι МФА: [çiː]) — двадцять друга літера грецької абетки, в системі грецьких чисел, має значення 600.
Вимова Редагувати
Давньогрецька Редагувати
У давньогрецькій мові читалася як придиховий глухий м'якопіднебінний проривний /kʰ/. У західному варіанті грецької абетки читання було іншим — /ks/.
Койне Редагувати
У грецькому койне і пізніших діалектах вимова змінилася на фрикативний [x] чи [ç]. Зміни в читанні відбулися також з літерами «тета» і «фі».
Новогрецька Редагувати
У новогрецькій мові залежно від положення в слові літера має два різні читання: перед голосними переднього ряду /e/ чи /i/ вона вимовляється як [ç], перед голосними непереднього ряду /o/ чи /u/, а також перед приголосними — як [x].
Транслітерація Редагувати
У латинізованому запису грецьких слів χ передається диграфом ch. Іноді трапляється транслітерація як kh.
Оскільки в латині не було звука [kʰ]/[x] як окремої фонеми (він траплявся у деяких словах, наприклад pulcher, де був алофоном звука [k]), у пізній латині звичайне читання ch у грецизмах як [k].
Нащадки Редагувати
Від Χ візантійського уніціалу походить кирилична Х. Оскільки в західних варіантах грецького алфавіту χ використовували замість ξ («ксі») для позначення /ks/, то від неї походить і латинська X з тим самим фонетичним значенням.
Інше використовування Редагувати
Мала літера Редагувати
- У міжнародному фонетичному алфавіті — позначення глухого язичкового фрикативного звука.
- У фізиці — позначення електричної чи магнітної сприйнятливості.
Інше Редагувати
- Від назви літери утворений літературознавчий термін хіазм, а також термін хіазма в генетиці й інша назва перехрестя зорових нервів.
Примітки Редагувати
- Μποτίνης, Α. (2011): Φωνητική της ελληνικής. ISEL. σελ. 89, 111.
- . Архів оригіналу за 5 травня 2015. Процитовано 13 липня 2018.
Ця стаття потребує додаткових посилань на джерела для поліпшення її перевірності. (серпень 2018) |
Це незавершена стаття про мову. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |