Хуан Мартін де Пуейредон (ісп. Juan Martín de Pueyrredón; 18 грудня 1777 — 13 березня 1850) — аргентинський генерал і політичний діяч XIX століття.
| Хуан Мартін де Пуейредон ісп. Juan Martín de Pueyrredón ісп. Juan Martin de Pueyrredon | ||
ісп. Juan Martín de Pueyrredón | ||
| ||
|---|---|---|
| 1816 — 1819 | ||
| Попередник: | Ігнасіо Альварес Томас | |
| Наступник: | Хосе Рондо | |
| Народження: | 18 грудня 1777 Буенос-Айрес, Аргентина | |
| Смерть: | 13 березня 1850 (72 роки) Сан-Ісідроd, Буенос-Айрес, Аргентина | |
| Поховання: | Реколета | |
| Країна: | Аргентина | |
| Релігія: | католицтво | |
| Освіта: | Colegio Nacional de Buenos Airesd | |
| Батько: | Хуан Мартін де Пуейредон | |
| Мати: | Марія Ріта Доган | |
| Діти: | Прілідьяно Пуейрредон | |
| Автограф: | ||
| Медіафайли у Вікісховищі |
Біографія ред.
Ранні роки ред.
Пуейредон народився у Буенос-Айресі, був п'ятим з семи синів Хуана Мартіна де Пуейредона і Марії Ріти Доган. Його батько був французьким купцем. Пуейредон здобував освіту у Королівському коледжі до смерті батька у 1791 році. Потім родина переїхала у Кадіс (Іспанія), де молодий Хуан Мартін почав вивчати торгову справу. Потім він займався торгівлею у Франції та Іспанії. Пізніше він повернувся до Буенос-Айреса.
Британське вторгнення ред.
У 1806 році до Буенос-Айреса увійшли війська Британії під час першого вторгнення британців до Ріо-де-ла-Плати. Пуейредон був одним із тих креолів, хто вважав, що британці не допоможуть Об'єднаним провінціям у набутті незалежності від Іспанії. Тому він переїхав до Монтевідео, де познайомився з місцевим губернатором Паскуалем Руїзом Гайдобро. Останній доручив йому організувати спротив, тому він повернувся до Буенос-Айреса, де потай почав готувати підґрунтя для визвольного руху. Проте британці розкрили підпілля, і Пуейредон був змушений тікати до Сакраменто, де приєднався до Сантьяго де Ліньєрса, війська якого зрештою перемогли британців.
У 1807 році він поїхав до Іспанії як представник Буенос-Айреса, але повернувся у 1809 році, тоді ж він очолив визвольний рух. Після Травневої революції 1810 року, яка встановила першу урядову хунту. Пуейредона було призначено на посаду губернатора Кордови. У 1812 році він очолив сили визволення і став членом нетривалого Першого Тріумвірату. З 1812 до 1815 року, він перебував у засланні у Сан-Луїсі.
Верховний правитель ред.
У 1816 році Пуейредона було обрано на посаду Верховного правителя Об'єднаних провінцій Ріо-де-ла-Плати. Він рішуче підтримував військову кампанію Хосе де Сан-Мартіна в Чилі. Пуейредон заснував перший банк Аргентини й національний монетний двір. Повстання 1819 року змусило його піти у відставку й вирушити у вигнання до Монтевідео. З цього часу він відігравав дуже незначну роль у політиці. У 1829 році він виконував функцію посередника між Хуаном Мануелем де Росасом і Хуаном Лаваллем. Помер Пуейредон на своєму ранчо у передмісті Буенос-Айреса.
Приватне життя ред.
Пуейредон був одружений з Марією Каліштою Телешею-і-Кавідес. У них народився єдиний син, майбутній відомий художник і цивільний інженер Прілідіано Пуейредон, народився у Буенос-Айресі 24 січня 1823 року. З 1835 до 1849 року Пуейредон і його родина проживали у Європі.
Література ред.
- Luna, Félix (1999). Grandes protagonistas de la historia argentina: Juan Martín de Pueyrredón (Spanish). Buenos Aires: Editorial Planeta. ISBN 950-49-0469-6.
Примітки ред.
- ↑ SNAC — 2010.
- Diccionario biográfico español — Real Academia de la Historia, 2011.
- Luna, p. 9-11
- Luna, p. 13-15
- Luna, p. 16-19
Посилання ред.
- Biography by José M. Carcione (PDF file) [ 4 лютого 2012 у Wayback Machine.] (італ.)
- Short biography at Biografías y Vidas [ 4 лютого 2012 у Wayback Machine.] (ісп.)