Христовий Микола Федорович Мико ла Фе дорович Христови й 1894 Лютенька Гадяцький повіт Полтавська губернія 27 квітня 193
Христовий Микола Федорович
Мико́ла Фе́дорович Христови́й (*1894, Лютенька, Гадяцький повітПолтавська губернія — †27 квітня1938, Вологда) — революціонер-есер, функціонер з боротьбистів, журналіст-українізатор, літератор, культурний діяч, мистецтвознавець, музейник, науковий співробітник ВУАН, редактор перших україномовних газет «Боротьба», «Вісті ВУЦВК», «Кіно» та ін., жертва сталінських репресій.
Начальник відділу культури при Наркомосі, культурний діяч. З 1929 директор Київського оперного театру. Директор Музею мистецтв ВУАН.
Партія
Українська комуністична партія (боротьбистів)
Конфесія
православний
У шлюбі з
Філатова Катерина Павлівна, 1900—1969 рр.
Діти
Філатова Рада Миколаївна, 1924—2013 рр.
Біографіяред.
Родина. Народився Микола у 1894 році у селі Лютенька, Гадяцького повітуПолтавської губернії, у заможній родині Федіра Никифоровича Христового та Дарії Тимофіївни Буряк, які були нащадками козаків. Пращури Христового є у сповідному розписі Миколаївської церкви за 1784 рік. Окрім Миколи в родині було ще троє дітей: брат Олексій, сестри Ольга та Оксана. Батько Миколи був мельником і мав 70 десятин землі, та був дійсним членом Православної спілки Полтавського відділення, які приписані до Миколаївської церкви (1898 рік) та головою піклування по будуванню церковно приходської школи.
У «Полтавських єпархіальних вістях» № 2 від 10 січня 1901 року зазначено:
Раннею весною приходское попечительство и приступило къ дѣлу постройки. 8-го мая совершена была съ молитвой закладка новаго зданія въ присутствіи всѣхъ прихожанъ и учениковъ церковныхъ школъ въ приходѣ. Благодаря ревностнымъ трудамъ и заботамъ предсѣдателя попечительства Ѳеодора Никифоровича Христоваго, постройка все время шла успѣшно, и безпрепятственно, и въ настоящее время зданіе является совершенно законченнымъ, исключая внутренней поправки, которая отложена до будущей весны. Прихожане но справедливости м тутъ теперь гордиться своею школою. Послѣ Лютеньской Успенской церковноприходской школы, это самое большое и самое лучшее школьное зданіе во всемъ Гадячскомъ уѣдѣ.
Освіта. Закінчив місцеву церково приходську школу. З 1913 по 1917 рік Христовий навчається в Московському міському народному університеті ім. А. Л. Шанявського на юридичному та історико-філологичному факультетах. Під час навчання знайомиться з Олександром Шумським та потрапляє у романтичну атмосферу революційно налаштованої молоді московського гуртка українських есерів (Української партії соціалістів-революціонерів УПСР).
Боротьбісти відстоювали гасла, які відрізнялись від більшовицьких:
1. Державна мова — українська;
2. Радянська Україна — незалежна держава;
3. Не допустити відмови від соціалізації землі.
Микола Христовий на допросі НКВС говорив про політичні погляди боротьбістів (з матеріалів карної справи № 737, стор. 50, мова оригіналу):
«Интересы украинского национально-сознательного пролетариата, как и интересы всей нации, заключаются в том, чтобы создать свою самостоятельную национальную промышленость и тем самым наиболее благоприятные условия для развития материальных и духовных сил рабочего класса и всей нации».
Але після політичних маніпуляцій Леніна, які призвели до розпуску боротьбістської партії укапістів, Христовий разом з іншими членами увійшов до складу КП(б)У у березні 1920 році.
Журналістська та культурна діяльність.
У 1919—1920 рр. займався журналістською справою, працював редактором газет «Боротьба» (орган партії боротьбистів), «Червона правда» (орган Київського губкому КП(б)У), «Вісті» (орган Київського губвиконкому).
Г. Єфіменко у своїй роботі «Перетворити українську мову в знаряддя комуністичної освіти. Як колишні боротьбисти курс на українізацію втілювали» описав як було здійснено низку важливих кроків для впровадження українізації в життя, зокрема створення у Харкові, першій столиці УРСР, у травні 1920 р. україномовної газети «Вісті ВУЦВК» і згадав М. Христового:
"Одним із перших було переведення на українську мову «Известий ВУЦВК» — центрального радянського друкованого видання… Причому це була справді нова газета, редакція якої вела свою історію саме від 28 травня 1920-го. Адже днем раніше, 27 травня, помешкання редакції на Карла Лібкнехта, 13 (раніше там розміщувалася редакція газети «Южный край») залишив не лише редактор «Известий» Адольф Верхотурський, а і вся його «команда».
Як згодом згадував член редколегії «Вістей ВУЦВК» зразка 1920 року Микола Христовий, «ми не застали там ні технічного персоналу, ні запасів матеріялу, нічого — ніякої спадщини. Ми мали не продовжувати видання вже існувавшого органу, лиш іншою мовою, але утворити цілком нову газету, і то одразу, без перерви і підготовки. Бувший редактор російських „Известий“, т. Верхотурський та його співробітники, пам'ятаю, з жалем уступали нам спорожніле помешкання. […]
- Коли ж почнуть виходити ваші „Вісти“? — питали вони.
- Завтра — твердо відповідав т. Блакитний.
Це здавалось неймовірним. Але газету справді було створено за один день. Вона вийшла на другий день з новим матеріялом, в українській мові й у тім самім розмірі, що й „Известия“.
„Вісти ВУЦВК“ стали першою центральною владною газетою УСРР, що друкувалася лише українською. Але головна роль „Вістей“ полягала навіть не в цьому. З перших днів її існування чимало окремих матеріалів — як то було і в газетах боротьбистів та незалежників у 1919-му році — було спрямовано на пропаганду і розвиток української мови та культури. У газеті була навіть створена регулярна рубрика — „Культура і мистецтво“, якою, звичайно, справа не обмежувалася».
Делегати Першої Всесоюзної конференції Асоціації пролетарських письменників СРСР, представники України та Білорусі. Зліва-направо, сидять: Микола Хвильовий, Сергій Пилипенко, Цішка Гартний, Адам Бабареко. Стоять: Григорій Епік, Міхась Чарот, Анатоль Вольний, Микола Христовий. м. Москва, 6 січня 1925 року (світлина з сімейного архіву)
У 1921—1922 рр. М. Христовий перебував на дипломатичній роботі у Варшаві, як член делегації російсько-української (мішаної) комісії з питань репатріації й обміну полоненими після поразки червоної армії у польсько-радянській війні 1920 р.
Після роботи у комісії, Христовий повернувся до Харкова, і у 1922—1924 рр. працював у Радіо-телеграфному агентстві України (РАТАУ), редактором журналу «Коммунист України» та у видавництві «Путь просвещения».
Діяльність у Наркомосі.
З 1924 по 1929 рр. очолював відділ Мистецтва при Наркомосі УСРР. Був членом Харківського осередку спілки пролетарських письменників «Гарт». Метою організації, як зазначалося в статуті, було об'єднання українських пролетарських письменників та прагнення до створення єдиної інтернаціональної комуністичної культури. Мова творів «гартян» мала бути українською. Христовий сприяв курсу «українізації», яка була складовою «коренізації», проголошеної XII з'їздом РКП(б)1923 р. офіційним політичним курсом після утворення унітарного СРСР і фактичної ліквідації міжнародної правосуб'єктності національних республік.
З 1926 по 1928 рік працював редактором у щомісячному журналі «Кіно», органу Всеукраїнського фотокіноуправління (ВУФКУ — державна установа, яка об'єднала всю галузь, включаючи кіностудії, кінопрокат, кінопромисловість, кіноосвіту та кінопресу).
Іван Майстренко в оповіді «Історія мого покоління. Спогади учасника революційних подій в Україні» згадує Миколу Христового та його родину:
«Справжнім політичним редактором газети Полтавський боротьбіст став невдовзі прибулий звідкись Микола Хрестовий, як видно із старих боротьбістських кадрів. Віку він був приблизно такого, як і деякі боротьбістські вожді — народився у першій половині 1890-их років. Він був близький до боротьбістської верхівки, але членом ЦК не був, мабуть тому, що в нього був відкритий процес туберкульози. Відразу після Полтави Хрестовий переїхав до Харкова. В роки українізації працював у наркомосвіті керівником управління мистецтвом і провадив активну українізацію оперових театрів та всіх мистецьких установ. Він висував українські драматичні театри на першій плян, а російські відсунув на другий. Взагалі відіграв дуже велику ролю в українізації.Цікавою була родина Хрестового. Батько був дуже заможній селянин з Гадяцького повіту на Полтавщині. Один з братів Миколи був керівником повстанського протибільшовицького загону. Так і писали тоді — „банда Хрестового“. Молодша сестра Миколи, кремезна хутірська дівка, але з гімназіяльною освітою, працювала, вже будучи членом КП(б)У разом з боротьбістами. Мені сьогодні здається неймовірним, щоб один Хрестовий працював на видатній радянській роботі, а другий керував протирадянською „бандою“. Але тоді саме так і було.Я гадаю, що це питання розглядалося у ЦК КП(б)У, і там Миколу Хрестового ті цого сестру Настю було толеровано, а її навіть послано на дипломатичну роботу в посолстві УРСР у Варшаві, коло посла Шумського. Сьгодні таку ситуацію в радянському партапараті навіть уявити не можна.»
Нарком фінансів УРСР у 1924-26 рр., товарищ по УПСР та партії Боротьбістів Михайло Полоз з дружиною Тетяною Мягковою та Микола Христоий з дружиною Катериною Філатовою. Середина 1920-х рр. Харків (світлина із сімейного архіву)
Сім'я. З 1922 року живе з дружиною Катериною Павлівною Філатовою (1900—1969 рр.) та донькою Радою (1924—2013).
Репресія та страта.
Наприкінці 1920-х років починається переслідування української інтелігенції. А вже на початку 1930-х рр. діяльність Миколи Христового стала об'єктом нищівної критики. На сторінках журналу «Радянське мистецтво» у 1932 р. проти нього виступив голова політпросвіти К. Кравченко, який проаналізував тези М. Христового «Театр за доби соціалістичної реконструкції», зачитані ним у Театральній комісії Київської філії ВУАМЛІН. К. Кравченко звинуватив М. Христового у розгляді театрального процесу з меншовицьких позицій, запереченні партійності мистецтва, відсутності класових сил у цьому процесі, відході від побудови театрального репертуару з позицій тогочасних вимог відображення у виставах театру революційної дійсності. Це було передумовою арешту М. Христового, який здійснили 13 травня 1933 рроку за звинуваченням у приналежності до Української військової організації (УВО) — підпільної організації, яка нібито складалася з колишніх членів КПЗУ («шумськістів») і готувала антирадянське збройне повстання.
Не останню роль у звинуваченні стало спорідненість (двоюрідний брат) з Леонтієм Христовим, отаманом антибільшовицького повстанського загону який діяв у районі Гадяча, Зінькова, Миргорода у 1920—1921 рр.
23 вересня 1933 трійка НКВС оголосила вирок: три роки заслання до Волоґди, де він працював за економіста на металообробному заводі. Коли скінчився строк, завод його затримав.
Андрій Хвиля у своїй розгромній статті 1935 р. писав:
«Майже з перших років революції, — писав він, — до 1931 року в апараті НКО саме музейною ділянкою керували такі махрові контрреволюціонери-націоналісти, як Яворський, Коник, Озерський, Червяк, Дубровський, Криворотченко і т. ін. Зрозуміло, яку „лінію“ вони проводили в керівництві музеями […]. Ці контрреволюціонери, використовуючи музейну ділянку для своєї шкідницької роботи, […] порозставляли своїх людей майже у всіх музеях, особливо у найголовніших. У Всеукраїнському Музейному Городку заправляв націоналіст Курінний. У Київському Історичному музеї сиділи націоналісти Ернст, Щербаківський. У Київському музеї західного мистецтва працювали контрреволюціонери Врона, Христовий. У Харківському музеї українського мистецтва був контрреволюціонер Таранущенко»
16 грудня 1937 він від'їздив до дружини з дочкою, але на вокзалі його знов заарештували і 27 квітня 1938 винесли вирок — вища міра покарання. Місце захоронення невідоме.
Дочка «ворога народу» Миколи Христового Рада все життя жила під прізвищем своєї матері (яка не уникла сталінських таборів на рубежі 1940—1950 рр.) — Філатова, не знала української мови і була відірвана від свого коріння радянською системою.
Микола Христовий був реабілітований 14 червня 1957 року, після звернення дружини для перегляду справи чоловіка.
Див.: ЦДАГО України. Ф. 1. Оп. 85. № 5014. Арк. 69; Ф. 263. Оп. 1. № 37203 ФП / кор. 379. Арк. 9, 64, 149, 153, 158—159; Історія Національної Академії наук України, 1929—1933: Док. і мат. К., 1998. С. 362—363.
Єфіменко, Геннадій. . Радіо Свобода(укр.). Архів оригіналу за 19 листопада 2021. Процитовано 19 листопада 2021.
Єфімов, Геннадій (19.05.2021). . dsnews.ua(укр.). Архів оригіналу за 17 листопада 2021. Процитовано 17 листопада 2021.
. http://irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/ua/elib.exe?S21CNR=20&S21REF=10&S21STN=1&C21COM=S&I21DBN=UKRLIB&P21DBN=UKRLIB&S21All=%3C.%3EA=Христовий%20Микола%20Федорович%3C.%3E&S21FMT=preitem&S21SRW=dz&S21SRD=UP(укр.). Архів оригіналу за 18 листопада 2021. Процитовано 18 листопада 2021.
. Архів оригіналу за 25 січня 2022. Процитовано 25 січня 2022.
↑ Майстренко, Іван (1985). Історія мого покоління. Спогади учасника революційних подій в Україні(укр.). Альбертський Університет, Едмонтон: Канадський Інститут Українських Студій. с. 120 с.
Білокінь, Сергій. . Сергій Білокінь (Київ) Персональний сайт історика України(укр.). Архів оригіналу за 5 березня 2021. Процитовано 20 червня 2019.
Це незавершена стаття про особу. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Miko la Fe dorovich Hristovi j 1894 Lyutenka Gadyackij povit Poltavska guberniya 27 kvitnya 1938 Vologda revolyucioner eser funkcioner z borotbistiv zhurnalist ukrayinizator literator kulturnij diyach mistectvoznavec muzejnik naukovij spivrobitnik VUAN redaktor pershih ukrayinomovnih gazet Borotba Visti VUCVK Kino ta in zhertva stalinskih represij Hristovij Mikola FedorovichPsevdo Psolovich ArgatNarodivsya 1894 Gadyackij povit Poltavska guberniya Rosijska imperiyaPomer 27 kvitnya 1938 1938 04 27 Krayina SRSR Rosijska imperiyaNacionalnist ukrayinecDiyalnist Nachalnik viddilu kulturi pri Narkomosi kulturnij diyach Z 1929 direktor Kiyivskogo opernogo teatru Direktor Muzeyu mistectv VUAN Partiya Ukrayinska komunistichna partiya borotbistiv Konfesiya pravoslavnijU shlyubi z Filatova Katerina Pavlivna 1900 1969 rr Diti Filatova Rada Mikolayivna 1924 2013 rr Biografiya red Rodina Narodivsya Mikola u 1894 roci u seli Lyutenka Gadyackogo povitu Poltavskoyi guberniyi u zamozhnij rodini Fedira Nikiforovicha Hristovogo ta Dariyi Timofiyivni Buryak yaki buli nashadkami kozakiv Prashuri Hristovogo ye u spovidnomu rozpisi 1 Mikolayivskoyi cerkvi za 1784 rik Okrim Mikoli v rodini bulo she troye ditej brat Oleksij sestri Olga ta Oksana Batko Mikoli buv melnikom i mav 70 desyatin zemli ta buv dijsnim chlenom Pravoslavnoyi spilki Poltavskogo viddilennya yaki pripisani do Mikolayivskoyi cerkvi 1898 rik 2 ta golovoyu pikluvannya po buduvannyu cerkovno prihodskoyi shkoli U Poltavskih yeparhialnih vistyah 2 vid 10 sichnya 1901 roku zaznacheno Ranneyu vesnoyu prihodskoe popechitelstvo i pristupilo k dѣlu postrojki 8 go maya sovershena byla s molitvoj zakladka novago zdaniya v prisutstvii vsѣh prihozhan i uchenikov cerkovnyh shkol v prihodѣ Blagodarya revnostnym trudam i zabotam predsѣdatelya popechitelstva Ѳeodora Nikiforovicha Hristovago postrojka vse vremya shla uspѣshno i bezprepyatstvenno i v nastoyashee vremya zdanie yavlyaetsya sovershenno zakonchennym isklyuchaya vnutrennej popravki kotoraya otlozhena do budushej vesny Prihozhane no spravedlivosti m tut teper gorditsya svoeyu shkoloyu Poslѣ Lyutenskoj Uspenskoj cerkovnoprihodskoj shkoly eto samoe bolshoe i samoe luchshee shkolnoe zdanie vo vsem Gadyachskom uѣdѣ Osvita Zakinchiv miscevu cerkovo prihodsku shkolu Z 1913 po 1917 rik Hristovij navchayetsya v Moskovskomu miskomu narodnomu universiteti im A L Shanyavskogo na yuridichnomu ta istoriko filologichnomu fakultetah Pid chas navchannya znajomitsya z Oleksandrom Shumskim ta potraplyaye u romantichnu atmosferu revolyucijno nalashtovanoyi molodi moskovskogo gurtka ukrayinskih eseriv Ukrayinskoyi partiyi socialistiv revolyucioneriv UPSR Revoyucijna ta politichna diyalnist Z 1916 roku chlen UPSR Z 1918 pislya rozkolu UPSR M Hristovij uvijshov do livogo krila tak zvanih livoberezhnikiv borotbistiv razom z Levko Kovaliv Gnat Mihajlichenko Oleksandr Shumskij Vasil Blakitnij Mihajlo Poloz Andrij Zalivchij Panas Lyubchenko Anton Prihodko ta in yake ocholilo CK i stoyalo na poziciyah radyanskoyi formi vladi ta za spivpracyu z bilshovikami U 1918 1919 rr provodiv pidpilnu revolyucijnu robotu u Kiyevi na Poltavshini u Galichini Z vesni 1919 do 1920 vhodiv do Ukrayinskoyi komunistichnoyi partiyi borotbistiv Borotbisti vidstoyuvali gasla yaki vidriznyalis vid bilshovickih 3 1 Derzhavna mova ukrayinska 2 Radyanska Ukrayina nezalezhna derzhava 3 Ne dopustiti vidmovi vid socializaciyi zemli Mikola Hristovij na doprosi NKVS govoriv pro politichni poglyadi borotbistiv z materialiv karnoyi spravi 737 stor 50 mova originalu Interesy ukrainskogo nacionalno soznatelnogo proletariata kak i interesy vsej nacii zaklyuchayutsya v tom chtoby sozdat svoyu samostoyatelnuyu nacionalnuyu promyshlenost i tem samym naibolee blagopriyatnye usloviya dlya razvitiya materialnyh i duhovnyh sil rabochego klassa i vsej nacii Ale pislya politichnih manipulyacij Lenina yaki prizveli do rozpusku borotbistskoyi partiyi ukapistiv Hristovij razom z inshimi chlenami uvijshov do skladu KP b U u berezni 1920 roci Zhurnalistska ta kulturna diyalnist U 1919 1920 rr zajmavsya zhurnalistskoyu spravoyu pracyuvav redaktorom gazet Borotba organ partiyi borotbistiv Chervona pravda organ Kiyivskogo gubkomu KP b U Visti organ Kiyivskogo gubvikonkomu G Yefimenko u svoyij roboti Peretvoriti ukrayinsku movu v znaryaddya komunistichnoyi osviti Yak kolishni borotbisti kurs na ukrayinizaciyu vtilyuvali opisav yak bulo zdijsneno nizku vazhlivih krokiv dlya vprovadzhennya ukrayinizaciyi v zhittya zokrema stvorennya u Harkovi pershij stolici URSR u travni 1920 r ukrayinomovnoyi gazeti Visti VUCVK i zgadav M Hristovogo 4 Odnim iz pershih bulo perevedennya na ukrayinsku movu Izvestij VUCVK centralnogo radyanskogo drukovanogo vidannya Prichomu ce bula spravdi nova gazeta redakciya yakoyi vela svoyu istoriyu same vid 28 travnya 1920 go Adzhe dnem ranishe 27 travnya pomeshkannya redakciyi na Karla Libknehta 13 ranishe tam rozmishuvalasya redakciya gazeti Yuzhnyj kraj zalishiv ne lishe redaktor Izvestij Adolf Verhoturskij a i vsya jogo komanda Yak zgodom zgaduvav chlen redkolegiyi Vistej VUCVK zrazka 1920 roku Mikola Hristovij mi ne zastali tam ni tehnichnogo personalu ni zapasiv materiyalu nichogo niyakoyi spadshini Mi mali ne prodovzhuvati vidannya vzhe isnuvavshogo organu lish inshoyu movoyu ale utvoriti cilkom novu gazetu i to odrazu bez perervi i pidgotovki Buvshij redaktor rosijskih Izvestij t Verhoturskij ta jogo spivrobitniki pam yatayu z zhalem ustupali nam sporozhnile pomeshkannya Koli zh pochnut vihoditi vashi Visti pitali voni Zavtra tverdo vidpovidav t Blakitnij Ce zdavalos nejmovirnim Ale gazetu spravdi bulo stvoreno za odin den Vona vijshla na drugij den z novim materiyalom v ukrayinskij movi j u tim samim rozmiri sho j Izvestiya Visti VUCVK stali pershoyu centralnoyu vladnoyu gazetoyu USRR sho drukuvalasya lishe ukrayinskoyu Ale golovna rol Vistej polyagala navit ne v comu Z pershih dniv yiyi isnuvannya chimalo okremih materialiv yak to bulo i v gazetah borotbistiv ta nezalezhnikiv u 1919 mu roci bulo spryamovano na propagandu i rozvitok ukrayinskoyi movi ta kulturi U gazeti bula navit stvorena regulyarna rubrika Kultura i mistectvo yakoyu zvichajno sprava ne obmezhuvalasya nbsp Delegati Pershoyi Vsesoyuznoyi konferenciyi Asociaciyi proletarskih pismennikiv SRSR predstavniki Ukrayini ta Bilorusi Zliva napravo sidyat Mikola Hvilovij Sergij Pilipenko Cishka Gartnij Adam Babareko Stoyat Grigorij Epik Mihas Charot Anatol Volnij Mikola Hristovij m Moskva 6 sichnya 1925 roku svitlina z simejnogo arhivu U 1921 1922 rr M Hristovij perebuvav na diplomatichnij roboti u Varshavi yak chlen delegaciyi rosijsko ukrayinskoyi mishanoyi komisiyi z pitan repatriaciyi j obminu polonenimi pislya porazki chervonoyi armiyi u polsko radyanskij vijni 1920 r Pislya roboti u komisiyi Hristovij povernuvsya do Harkova i u 1922 1924 rr pracyuvav u Radio telegrafnomu agentstvi Ukrayini RATAU redaktorom zhurnalu Kommunist Ukrayini ta u vidavnictvi Put prosvesheniya Diyalnist u Narkomosi Z 1924 po 1929 rr ocholyuvav viddil Mistectva pri Narkomosi USRR Buv chlenom Harkivskogo oseredku spilki proletarskih pismennikiv Gart Metoyu organizaciyi yak zaznachalosya v statuti bulo ob yednannya ukrayinskih proletarskih pismennikiv ta pragnennya do stvorennya yedinoyi internacionalnoyi komunistichnoyi kulturi Mova tvoriv gartyan mala buti ukrayinskoyu Hristovij spriyav kursu ukrayinizaciyi yaka bula skladovoyu korenizaciyi progoloshenoyi XII z yizdom RKP b 1923 r oficijnim politichnim kursom pislya utvorennya unitarnogo SRSR i faktichnoyi likvidaciyi mizhnarodnoyi pravosub yektnosti nacionalnih respublik Z 1926 po 1928 rik pracyuvav redaktorom u shomisyachnomu zhurnali Kino 5 organu Vseukrayinskogo fotokinoupravlinnya VUFKU derzhavna ustanova yaka ob yednala vsyu galuz vklyuchayuchi kinostudiyi kinoprokat kinopromislovist kinoosvitu ta kinopresu Z grudnya 1929 do svogo areshtu u travni 1933 roku Hristovij pracyuvav u Kiyevi na posadi direktora Kiyivskoyi derzhavnoyi akademichnoyi ukrayinskoyi operi nini Kiyivskogo teatru operi ta baletu de vistavi jshli ukrayinskoyu movoyu A takozh na posadi direktora Kiyivskogo muzeyu zahidnogo mistectva zaraz Muzej mistectv imeni Bogdana ta Varvari Hanenkiv VUAN Vseukrayinskoyi akademiyi nauk vchenij sekretar sekciyi Literaturi ta movi UAN 6 Ivan Majstrenko v opovidi Istoriya mogo pokolinnya Spogadi uchasnika revolyucijnih podij v Ukrayini zgaduye Mikolu Hristovogo ta jogo rodinu 7 Spravzhnim politichnim redaktorom gazeti Poltavskij borotbist stav nevdovzi pribulij zvidkis Mikola Hrestovij yak vidno iz starih borotbistskih kadriv Viku vin buv priblizno takogo yak i deyaki borotbistski vozhdi narodivsya u pershij polovini 1890 ih rokiv Vin buv blizkij do borotbistskoyi verhivki ale chlenom CK ne buv mabut tomu sho v nogo buv vidkritij proces tuberkulozi Vidrazu pislya Poltavi Hrestovij pereyihav do Harkova V roki ukrayinizaciyi pracyuvav u narkomosviti kerivnikom upravlinnya mistectvom i provadiv aktivnu ukrayinizaciyu operovih teatriv ta vsih misteckih ustanov Vin visuvav ukrayinski dramatichni teatri na pershij plyan a rosijski vidsunuv na drugij Vzagali vidigrav duzhe veliku rolyu v ukrayinizaciyi Cikavoyu bula rodina Hrestovogo Batko buv duzhe zamozhnij selyanin z Gadyackogo povitu na Poltavshini Odin z brativ Mikoli buv kerivnikom povstanskogo protibilshovickogo zagonu Tak i pisali todi banda Hrestovogo Molodsha sestra Mikoli kremezna hutirska divka ale z gimnaziyalnoyu osvitoyu pracyuvala vzhe buduchi chlenom KP b U razom z borotbistami Meni sogodni zdayetsya nejmovirnim shob odin Hrestovij pracyuvav na vidatnij radyanskij roboti a drugij keruvav protiradyanskoyu bandoyu Ale todi same tak i bulo Ya gadayu sho ce pitannya rozglyadalosya u CK KP b U i tam Mikolu Hrestovogo ti cogo sestru Nastyu bulo tolerovano a yiyi navit poslano na diplomatichnu robotu v posolstvi URSR u Varshavi kolo posla Shumskogo Sgodni taku situaciyu v radyanskomu partaparati navit uyaviti ne mozhna nbsp Narkom finansiv URSR u 1924 26 rr tovarish po UPSR ta partiyi Borotbistiv Mihajlo Poloz z druzhinoyu Tetyanoyu Myagkovoyu ta Mikola Hristoij z druzhinoyu Katerinoyu Filatovoyu Seredina 1920 h rr Harkiv svitlina iz simejnogo arhivu Sim ya Z 1922 roku zhive z druzhinoyu Katerinoyu Pavlivnoyu Filatovoyu 1900 1969 rr ta donkoyu Radoyu 1924 2013 Represiya ta strata Naprikinci 1920 h rokiv pochinayetsya peresliduvannya ukrayinskoyi inteligenciyi A vzhe na pochatku 1930 h rr diyalnist Mikoli Hristovogo stala ob yektom nishivnoyi kritiki Na storinkah zhurnalu Radyanske mistectvo u 1932 r proti nogo vistupiv golova politprosviti K Kravchenko yakij proanalizuvav tezi M Hristovogo Teatr za dobi socialistichnoyi rekonstrukciyi zachitani nim u Teatralnij komisiyi Kiyivskoyi filiyi VUAMLIN K Kravchenko zvinuvativ M Hristovogo u rozglyadi teatralnogo procesu z menshovickih pozicij zaperechenni partijnosti mistectva vidsutnosti klasovih sil u comu procesi vidhodi vid pobudovi teatralnogo repertuaru z pozicij togochasnih vimog vidobrazhennya u vistavah teatru revolyucijnoyi dijsnosti 7 Ce bulo peredumovoyu areshtu M Hristovogo yakij zdijsnili 13 travnya 1933 rroku za zvinuvachennyam u prinalezhnosti do Ukrayinskoyi vijskovoyi organizaciyi UVO pidpilnoyi organizaciyi yaka nibito skladalasya z kolishnih chleniv KPZU shumskistiv i gotuvala antiradyanske zbrojne povstannya Ne ostannyu rol u zvinuvachenni stalo sporidnenist dvoyuridnij brat z Leontiyem Hristovim otamanom antibilshovickogo povstanskogo zagonu yakij diyav u rajoni Gadyacha Zinkova Mirgoroda u 1920 1921 rr 1 23 veresnya 1933 trijka NKVS ogolosila virok tri roki zaslannya do Vologdi de vin pracyuvav za ekonomista na metaloobrobnomu zavodi Koli skinchivsya strok zavod jogo zatrimav Pid chas areshtu ta zaslannya rodini Mikoli Hristovogo materialno dopomagav Mihajlo Donec narodnij artist URSR odin iz providnih solistiv Kiyivskogo teatru operi ta baletu zgodom vbitij v kativni NKVS Andrij Hvilya u svoyij rozgromnij statti 1935 r pisav 8 Majzhe z pershih rokiv revolyuciyi pisav vin do 1931 roku v aparati NKO same muzejnoyu dilyankoyu keruvali taki mahrovi kontrrevolyucioneri nacionalisti yak Yavorskij Konik Ozerskij Chervyak Dubrovskij Krivorotchenko i t in Zrozumilo yaku liniyu voni provodili v kerivnictvi muzeyami Ci kontrrevolyucioneri vikoristovuyuchi muzejnu dilyanku dlya svoyeyi shkidnickoyi roboti porozstavlyali svoyih lyudej majzhe u vsih muzeyah osoblivo u najgolovnishih U Vseukrayinskomu Muzejnomu Gorodku zapravlyav nacionalist Kurinnij U Kiyivskomu Istorichnomu muzeyi sidili nacionalisti Ernst Sherbakivskij U Kiyivskomu muzeyi zahidnogo mistectva pracyuvali kontrrevolyucioneri Vrona Hristovij U Harkivskomu muzeyi ukrayinskogo mistectva buv kontrrevolyucioner Taranushenko 16 grudnya 1937 vin vid yizdiv do druzhini z dochkoyu ale na vokzali jogo znov zaareshtuvali i 27 kvitnya 1938 vinesli virok visha mira pokarannya Misce zahoronennya nevidome Dochka voroga narodu Mikoli Hristovogo Rada vse zhittya zhila pid prizvishem svoyeyi materi yaka ne unikla stalinskih taboriv na rubezhi 1940 1950 rr Filatova ne znala ukrayinskoyi movi i bula vidirvana vid svogo korinnya radyanskoyu sistemoyu Mikola Hristovij buv reabilitovanij 14 chervnya 1957 roku pislya zvernennya druzhini dlya pereglyadu spravi cholovika Dzherela red Poltavski yeparhialni visti 2 vid 10 sichnya 1901 roku Arhivovano 26 sichnya 2022 u Wayback Machine Karna sprava 737 Hristovogo Mikoli Fedorovicha po st 54 II KK URSR vid 13 05 1933 r arhiv SBU Mi berezilci Teatralni spogadi rozdumi Roman Cherkashin Yuliya Fomina 2008 Nishennya muzeyiv Sergij Bilokin Arhivovano 5 bereznya 2021 u Wayback Machine Div CDAGO Ukrayini F 1 Op 85 5014 Ark 69 F 263 Op 1 37203 FP kor 379 Ark 9 64 149 153 158 159 Istoriya Nacionalnoyi Akademiyi nauk Ukrayini 1929 1933 Dok i mat K 1998 S 362 363 Ivan Majstrenko Istoriya mogo pokolinnya Spogadi uchasnika revolyucijnih podij v Ukrayini Kanadskij institut ukrayinskih studij Albertskij universitet Edmonton 1985 r 415 s https hromadalib files wordpress com 2016 01 maistrenko 1985 istorija moho pokolinnia pdf Arhivovano 16 listopada 2021 u Wayback Machine Gennadij Efimenko Zaprovadzhennya politiki korenizaciyi https www jnsm com ua h 0425U Arhivovano 16 listopada 2021 u Wayback Machine Gennadij Yefimenko Peretvoriti ukrayinsku movu v znaryaddya komunistichnoyi osviti Yak kolishni borotbisti kurs na ukrayinizaciyu vtilyuvali DSnews ua Dzyuba I M Internacionalizm chi rusifikaciya K Vidavnichij dim KM Academia 1998 276 s http litopys org ua idzuba dz htm Arhivovano 23 travnya 2006 u Wayback Machine Primitki red a b Hristovij Leontij Ostapovich Vikipediya ukr 22 zhovtnya 2021 Procitovano 17 listopada 2021 Mikolayivska cerkva Lyutenka Yefimenko Gennadij Mihajlo Poloz rozstrilyanij u Sandarmosi spivtvorec SSSR Radio Svoboda ukr Arhiv originalu za 19 listopada 2021 Procitovano 19 listopada 2021 Yefimov Gennadij 19 05 2021 Peretvoriti ukrayinsku movu v znaryaddya komunistichnoyi osviti Yak kolishni borotbisti kurs na ukrayinizaciyu vtilyuvali dsnews ua ukr Arhiv originalu za 17 listopada 2021 Procitovano 17 listopada 2021 ELEKTRONNA BIBLIOTEKA UKRAYiNIKA http irbis nbuv gov ua cgi bin ua elib exe S21CNR 20 amp S21REF 10 amp S21STN 1 amp C21COM S amp I21DBN UKRLIB amp P21DBN UKRLIB amp S21All 3C 3EA Hristovij 20Mikola 20Fedorovich 3C 3E amp S21FMT preitem amp S21SRW dz amp S21SRD UP ukr Arhiv originalu za 18 listopada 2021 Procitovano 18 listopada 2021 Derzhavna arhivna sluzhba Ukrayini Arhiv originalu za 25 sichnya 2022 Procitovano 25 sichnya 2022 a b Majstrenko Ivan 1985 Istoriya mogo pokolinnya Spogadi uchasnika revolyucijnih podij v Ukrayini ukr Albertskij Universitet Edmonton Kanadskij Institut Ukrayinskih Studij s 120 s Bilokin Sergij Nishennya muzeyiv Sergij Bilokin Kiyiv Personalnij sajt istorika Ukrayini ukr Arhiv originalu za 5 bereznya 2021 Procitovano 20 chervnya 2019 nbsp Ce nezavershena stattya pro osobu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Hristovij Mikola Fedorovich amp oldid 37518700
