Хрвоє Вукчич Хрватинич (хорв. Hrvoje Vukčić Hrvatinić; нар. бл. 1350 у Которі — †1416) — великий воєвода босанський, князь Нижніх країв, хорватський бан, герцог Сплітський.
Життєпис Редагувати
Хрвоє Хрватинич був найстаршим сином воєводи Вукаця зі шляхетного роду Хрватиничів. Імовірно, матір'ю Хрвоє була Катарина, сестра босанського бана Степана ІІ Котроманича.
Уперше Хрвоє згадується у грамоті 1376 року як князь і васал хорватського-угорського короля Лайоша І. 1380 року король Твртко I Котроманич надав йому титул великого воєводи. Після смерті Лайоша І Хрвоє Хрватинич брав участь у династичній боротьбі проти Сигізмунда I Люксембурга на боці Владислава Неапольського, який 1391 року надав Хрватиничу в управління Далмацію і Хорватію.
Був одружений з Єленою Неліпчич, майбутньою босанською королевою.
Після вступу на хорватсько-угорський престол (1403 р.) Владислав Неапольський призначив Хрватинича намісником Хорватії, Далмації і Врбаської бановини, іменував герцогом Сплітським, подарувавши йому острови Брач, Хвар і Корчулу.
Під час свого князювання Хрвоє карбував власну монету. «На славу князя Хрвоє, Сплітського воєводи і правителя Країв Нижніх та інших» «християнин Хвал» створив глаголичний ілюстрований «Хвалів збірник» — християнський рукопис, що складається з Нового заповіту, Давидових псалмів та апокрифічних текстів.
Хрватинич брав участь у скиненні з престолу короля Остоя і виборах нового босанського короля Твртка ІІ Твртковича (1404 р.). Був одним із організаторів повстання проти угорського короля Сигізмунда I Люксембурга, після поразки босанського війська біля Добору перейшов на його бік, зберігши при цьому всі свої титули й маєтності. Але перемога угорців у Боснії підірвала могутність Хрватинича. Іще більше зашкодило йому повторне обрання Остоя королем. Після численних конфліктів Сигізмунд забрав у Хрвоє Сану, острови і Спліт. Хрвоє попросив допомоги у незадоволених угорським пануванням босанських шляхтичів і османців. Угорсько-хорватська королівська армія зазнала поразки у битві на Лашві 10 серпня 1415 р., що стало початком османської експансії у Боснію.
Наступного 1416 р. князь Хрвоє помер.
Джерела Редагувати
- Березин Л. В. Хорватия, Славония и Далмация и Военная граница: В 2 т. — СПб. : Тип. и хромолит. А. Траншеля, 1879.
- Леонтович Ф. И. Древнее хорватско-далматинское законодательство // Записки Императорскаго Новороссийскаго университета. — Т. І. Вып. 3-4. — Одесса : Типографія Л. Нитче, 1868.
- Фрейдзон В. И. История Хорватии. Краткий очерк с древнейших времен до образования республики (1991 г.). — СПб. : Алетейя, 2001.
- Stallaerts R. Historical dictionary of Croatia. — 3rd ed. — Lanham, Md. : Scarecrow Press, 2010.