www.wikidata.uk-ua.nina.az

Хохітва Обухівський район У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Хохітва значення Хохітва село в Україні в

Хохітва (Обухівський район)

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Хохітва (значення).

Хохітва́ — село в Україні, в Обухівському районі Київської області. Населення становить 1193 осіб.

село Хохітва
Садиба Марко Вовчок у Хохітві
Садиба Марко Вовчок у Хохітві
Країна  Україна
Область Київська область
Район Обухівський
Рада Хохітвянська сільська рада
Облікова картка Хохітва 
Основні дані
Населення 1193
Площа 3,6 км²
Густота населення 331,39 осіб/км²
Поштовий індекс 09740
Телефонний код +380 4561
Географічні дані
Географічні координати 49°30′56″ пн. ш. 30°54′30″ сх. д. / 49.51556° пн. ш. 30.90833° сх. д. / 49.51556; 30.90833Координати: 49°30′56″ пн. ш. 30°54′30″ сх. д. / 49.51556° пн. ш. 30.90833° сх. д. / 49.51556; 30.90833
Середня висота
над рівнем моря 		147 м
Водойми р. Рось
Місцева влада
Адреса ради 09740, с. Хохітва
Карта
Хохітва
Хохітва
Мапа

 Хохітва у Вікісховищі

Монастир ред.

Початок Богуславського монастиря належить до 1575–1586 років. У ті часи у місті Самборі (тепер на цьому місці розташоване с. Лісовичі Білоцерківського району) був монастир. Під час набігів та знищення міста Самбора татарами дерев'яну церкву монастиря монахи розібрали і лісами перенесли за Богуслав — під село Хохітву, в урочище Чернечий Яр. Монастир був названий в честь Різдва Пресвятої Богородиці. В кінці XVI століття під час татарських набігів монастир був зруйнований.

Історія ред.

Виникнення села Хохітви належить до другої половини XVIII століття. Місцевість сучасного села була вкрита густими лісом, в якому водилося безліч різної птиці. Ліс був улюбленим місцем збору багатих і знатних людей з міста Богуслава. За свідченнями старожилів, назва села виникла від наявності в колишньому лісі великої кількості птиці роду стрепетів (хохітви).

Хохітвянська сільська рада складається з таких населених пунктів: Хохітва, Івки, Поташня. Село Хохітва розташоване на правому березі мальовничої річки Рось, притока річки Дніпра, на схід від районного центру м. Богуслава, за 8 кілометрів від залізничної станції. Місцевість села хвилясто-горбиста. З півдня на північ село перетинає річка Реп'яшок, що впадає в річку Рось.

З заходу на схід через центр села проходить шосейна дорога міжрайонного значення Богуслав — Стеблів, яку викладено 1936—1936 р.р. обсаджені декоративними деревами та кущами.

За переписом 1857 року в селі Хохітва нараховувалося 70 дворів.

Станом на 1885 рік у колишньому власницькому селі Богуславської волості Канівського повіту Київської губернії мешкало 729 осіб, налічувалося 92 дворових господарства, існували 3 постоялих будинки, винокурний і бурякоцукровий заводи.

За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 920 осіб (441 чоловічої статі та 479 — жіночої), з яких 863 — православної віри.

У 1908 році їх було уже 90, у 1923 році кількість дворів зросла до 230. На перше січня 1967 року на території села налічувалося 556 дворів, в яких проживало 1653 осіб, населення, у тому числі в селі Хохітва становило 1055 осіб, а в селі Івки — 442, в Поташні — 176.

До Жовтневого перевороту 1917 року селяни Хохітви мали в своєму користуванні 500 гектарів землі. Поміщику Петровському також належало 500 гектарів землі. У володінні церкви було 53 гектари найкращої орної землі.

Після встановлення Радянської влади селянам було передано землі поміщика, церковні землі, землі з державного лісового фонду. В 1927 році на території села Хохітви було організовано Товариство по спільному обробітку землі з 14 дворів. Організаторами були Кузьменко Ульян Лукович і Ситник Матвій Іванович, бідняки. В 1929 році Товариство по спільному обробітку землі було перетворено на сільськогосподарську артіль «Правда», і селяни масово почали вступати в нього. Першим головою артілі був Кузьменко Ульян Лукович. В 1932 році колективізація села була повністю завершена.

У 1954 році було об'єднано колгоспні господарства сіл Хохітви і Розкопанців, а також міста Богуслав, назвали цю сільськогосподарську артіль «Україна», яка нараховувала 3036 гектарів землі, в тому числі орної 1886 га. Основний напрямок у колгоспі — рільництво, а також тваринництво в якому колгосп спеціалізується на відгодівлі великої рогатої худоби. Для забезпечення необхідними верстатами в колгоспі є майстерня для ремонту обладнання, двох млинів.

Спонсорську допомогу надає Київський домобудівний комбінат силами якого в колгоспі збудовано телятник на 100 голів, зрошувальну систему на 50 га, надано допомогу в будівництві сінника для худоби. Крім, цього керівники надають колгоспові «Україна» кошти в придбанні запасних частин до машин, будівельні матеріали та інше.

В селі працювала восьмирічна школа, в якій навчалося 176 учнів. Працює консультаційний пункт Богуславської середньої школи, де навчалися 73 учні. Приміщення школи міститься в цегляному будинку, навчання проводиться в одну зміну. До 1925 року в селі працював один учитель, який навчав два класи. Тоді приміщення було в простій сільській хаті, під солом'яною стріхою. Про село згадують у творах Івана Нечуя-Левицького, зокрема в творі «Старосвітські батюшки і матушки», де письменник в художніх образах змальовує картини природи села Хохітви, описує про тяжке життя селян. Вперше цей твір було надруковано у 1884 році.

Садибний будинок Марко Вовчок, сучасний стан

На околиці села, на правому березі річки Рось є мальовниче місце, де стоїть красивий двох поверховий будинок. У 1887—1893 роках в ньому мешкала письменниця Марко Вовчок. На будинку встановлено меморіальну таблицю. Під час революції в цьому будинку мешкав Кузьма Запорожець. З розповідей жителів села та літератури відомо, що син Кузьми Запорожця — Петро Кузьмович Запорожець до Жовтневого перевороту навчався в Петербурзькому технологічному інституті, був діячем російського революційного руху, соратником В. І. Леніна. У 1895 році приїжджав у Київ із організаційним завданням і у грудні того ж року революціонера було арештовано та засуджено на п'ять років заслання. Перебуваючи в тюрмі, психічно захворів. З 1897 року перебував у київській Кирилівській психіатричній лікарні. 1905 року помер в лікарні у Вінниці. Цей будинок нині перебуває в аварійному стані.

Радянська влада в селі встановлена в 1918 році. В 1922 році було створено комсомольську організацію, першим секретарем якої було обрано Любченка Івана Хромовича.

Під час німецько-радянської війни 277 місцевих мешканців воювали у складі різних військових з'єднаннях радянської армії, з них 120 — загинуло в цій війні, 146 нагороджені орденами та медалями. 7 жителів села були учасниками партизанських загонів під час війни, з них 3 загинуло, 4 нагороджено урядовими орденами.

Відомі люди ред.

  • Дорошенко Тимофій Григорович (1876 — після 1944) — український громадський діяч в Харбіні (Китай)

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. Прогноз погоди в селі Хохітва. weather.in.ua. Погода в Україні. Процитовано 1 квітня 2023. 
  2. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
  3. рос. дореф. Населенныя мѣста Россійской Имперіи в 500 и болѣе жителей съ указаніем всего наличнаго въ них населенія и числа жителей преобладающихъ вѣроисповѣданій по даннымъ первой всеобщей переписи 1897 г. С-Петербург. 1905. — IX + 270 + 120 с., (стор. 1-89)

Джерела ред.

Посилання ред.

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Садиба-Музей Марко Вовчок у Хохітві
Ця стаття містить текст, що не відповідає енциклопедичному стилю. Будь ласка, допоможіть удосконалити цю статтю, погодивши стиль викладу зі стилістичними правилами Вікіпедії. Можливо, сторінка обговорення містить зауваження щодо потрібних змін. (травень 2013)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Hohitva znachennya Hohitva selo v Ukrayini v Obuhivskomu rajoni Kiyivskoyi oblasti Naselennya stanovit 1193 osib selo HohitvaSadiba Marko Vovchok u HohitviSadiba Marko Vovchok u HohitviKrayina UkrayinaOblast Kiyivska oblastRajon ObuhivskijRada Hohitvyanska silska radaOblikova kartka Hohitva Osnovni daniNaselennya 1193Plosha 3 6 km Gustota naselennya 331 39 osib km Poshtovij indeks 09740Telefonnij kod 380 4561Geografichni daniGeografichni koordinati 49 30 56 pn sh 30 54 30 sh d 49 51556 pn sh 30 90833 sh d 49 51556 30 90833 Koordinati 49 30 56 pn sh 30 54 30 sh d 49 51556 pn sh 30 90833 sh d 49 51556 30 90833Serednya visotanad rivnem morya 147 m 1 Vodojmi r RosMisceva vladaAdresa radi 09740 s HohitvaKartaHohitvaHohitvaMapa Hohitva u Vikishovishi Zmist 1 Monastir 2 Istoriya 3 Vidomi lyudi 4 Div takozh 5 Primitki 6 Dzherela 7 PosilannyaMonastir red Pochatok Boguslavskogo monastirya nalezhit do 1575 1586 rokiv U ti chasi u misti Sambori teper na comu misci roztashovane s Lisovichi Bilocerkivskogo rajonu buv monastir Pid chas nabigiv ta znishennya mista Sambora tatarami derev yanu cerkvu monastirya monahi rozibrali i lisami perenesli za Boguslav pid selo Hohitvu v urochishe Chernechij Yar Monastir buv nazvanij v chest Rizdva Presvyatoyi Bogorodici V kinci XVI stolittya pid chas tatarskih nabigiv monastir buv zrujnovanij Istoriya red Viniknennya sela Hohitvi nalezhit do drugoyi polovini XVIII stolittya Miscevist suchasnogo sela bula vkrita gustimi lisom v yakomu vodilosya bezlich riznoyi ptici Lis buv ulyublenim miscem zboru bagatih i znatnih lyudej z mista Boguslava Za svidchennyami starozhiliv nazva sela vinikla vid nayavnosti v kolishnomu lisi velikoyi kilkosti ptici rodu strepetiv hohitvi Hohitvyanska silska rada skladayetsya z takih naselenih punktiv Hohitva Ivki Potashnya Selo Hohitva roztashovane na pravomu berezi malovnichoyi richki Ros pritoka richki Dnipra na shid vid rajonnogo centru m Boguslava za 8 kilometriv vid zaliznichnoyi stanciyi Miscevist sela hvilyasto gorbista Z pivdnya na pivnich selo peretinaye richka Rep yashok sho vpadaye v richku Ros Z zahodu na shid cherez centr sela prohodit shosejna doroga mizhrajonnogo znachennya Boguslav Stebliv yaku vikladeno 1936 1936 r r obsadzheni dekorativnimi derevami ta kushami Za perepisom 1857 roku v seli Hohitva narahovuvalosya 70 dvoriv Stanom na 1885 rik u kolishnomu vlasnickomu seli Boguslavskoyi volosti Kanivskogo povitu Kiyivskoyi guberniyi meshkalo 729 osib nalichuvalosya 92 dvorovih gospodarstva isnuvali 3 postoyalih budinki vinokurnij i buryakocukrovij zavodi 2 Za perepisom 1897 roku kilkist meshkanciv zrosla do 920 osib 441 cholovichoyi stati ta 479 zhinochoyi z yakih 863 pravoslavnoyi viri 3 U 1908 roci yih bulo uzhe 90 u 1923 roci kilkist dvoriv zrosla do 230 Na pershe sichnya 1967 roku na teritoriyi sela nalichuvalosya 556 dvoriv v yakih prozhivalo 1653 osib naselennya u tomu chisli v seli Hohitva stanovilo 1055 osib a v seli Ivki 442 v Potashni 176 Do Zhovtnevogo perevorotu 1917 roku selyani Hohitvi mali v svoyemu koristuvanni 500 gektariv zemli Pomishiku Petrovskomu takozh nalezhalo 500 gektariv zemli U volodinni cerkvi bulo 53 gektari najkrashoyi ornoyi zemli Pislya vstanovlennya Radyanskoyi vladi selyanam bulo peredano zemli pomishika cerkovni zemli zemli z derzhavnogo lisovogo fondu V 1927 roci na teritoriyi sela Hohitvi bulo organizovano Tovaristvo po spilnomu obrobitku zemli z 14 dvoriv Organizatorami buli Kuzmenko Ulyan Lukovich i Sitnik Matvij Ivanovich bidnyaki V 1929 roci Tovaristvo po spilnomu obrobitku zemli bulo peretvoreno na silskogospodarsku artil Pravda i selyani masovo pochali vstupati v nogo Pershim golovoyu artili buv Kuzmenko Ulyan Lukovich V 1932 roci kolektivizaciya sela bula povnistyu zavershena U 1954 roci bulo ob yednano kolgospni gospodarstva sil Hohitvi i Rozkopanciv a takozh mista Boguslav nazvali cyu silskogospodarsku artil Ukrayina yaka narahovuvala 3036 gektariv zemli v tomu chisli ornoyi 1886 ga Osnovnij napryamok u kolgospi rilnictvo a takozh tvarinnictvo v yakomu kolgosp specializuyetsya na vidgodivli velikoyi rogatoyi hudobi Dlya zabezpechennya neobhidnimi verstatami v kolgospi ye majsternya dlya remontu obladnannya dvoh mliniv Sponsorsku dopomogu nadaye Kiyivskij domobudivnij kombinat silami yakogo v kolgospi zbudovano telyatnik na 100 goliv zroshuvalnu sistemu na 50 ga nadano dopomogu v budivnictvi sinnika dlya hudobi Krim cogo kerivniki nadayut kolgospovi Ukrayina koshti v pridbanni zapasnih chastin do mashin budivelni materiali ta inshe V seli pracyuvala vosmirichna shkola v yakij navchalosya 176 uchniv Pracyuye konsultacijnij punkt Boguslavskoyi serednoyi shkoli de navchalisya 73 uchni Primishennya shkoli mistitsya v ceglyanomu budinku navchannya provoditsya v odnu zminu Do 1925 roku v seli pracyuvav odin uchitel yakij navchav dva klasi Todi primishennya bulo v prostij silskij hati pid solom yanoyu strihoyu Pro selo zgaduyut u tvorah Ivana Nechuya Levickogo zokrema v tvori Starosvitski batyushki i matushki de pismennik v hudozhnih obrazah zmalovuye kartini prirodi sela Hohitvi opisuye pro tyazhke zhittya selyan Vpershe cej tvir bulo nadrukovano u 1884 roci nbsp Sadibnij budinok Marko Vovchok suchasnij stanNa okolici sela na pravomu berezi richki Ros ye malovniche misce de stoyit krasivij dvoh poverhovij budinok U 1887 1893 rokah v nomu meshkala pismennicya Marko Vovchok Na budinku vstanovleno memorialnu tablicyu Pid chas revolyuciyi v comu budinku meshkav Kuzma Zaporozhec Z rozpovidej zhiteliv sela ta literaturi vidomo sho sin Kuzmi Zaporozhcya Petro Kuzmovich Zaporozhec do Zhovtnevogo perevorotu navchavsya v Peterburzkomu tehnologichnomu instituti buv diyachem rosijskogo revolyucijnogo ruhu soratnikom V I Lenina U 1895 roci priyizhdzhav u Kiyiv iz organizacijnim zavdannyam i u grudni togo zh roku revolyucionera bulo areshtovano ta zasudzheno na p yat rokiv zaslannya Perebuvayuchi v tyurmi psihichno zahvoriv Z 1897 roku perebuvav u kiyivskij Kirilivskij psihiatrichnij likarni 1905 roku pomer v likarni u Vinnici Cej budinok nini perebuvaye v avarijnomu stani Radyanska vlada v seli vstanovlena v 1918 roci V 1922 roci bulo stvoreno komsomolsku organizaciyu pershim sekretarem yakoyi bulo obrano Lyubchenka Ivana Hromovicha Pid chas nimecko radyanskoyi vijni 277 miscevih meshkanciv voyuvali u skladi riznih vijskovih z yednannyah radyanskoyi armiyi z nih 120 zaginulo v cij vijni 146 nagorodzheni ordenami ta medalyami 7 zhiteliv sela buli uchasnikami partizanskih zagoniv pid chas vijni z nih 3 zaginulo 4 nagorodzheno uryadovimi ordenami Vidomi lyudi red Doroshenko Timofij Grigorovich 1876 pislya 1944 ukrayinskij gromadskij diyach v Harbini Kitaj Div takozh red Perelik naselenih punktiv sho postrazhdali vid Golodomoru 1932 1933 Kiyivska oblast Primitki red Prognoz pogodi v seli Hohitva weather in ua Pogoda v Ukrayini Procitovano 1 kvitnya 2023 Volosti i vazhnѣjshiya seleniya Evropejskoj Rossii Po dannym obslѣdovaniya proizvedennago statisticheskimi uchrezhdeniyami Ministerstva Vnutrennih Dѣl po porucheniyu Statisticheskago Sovѣta Izdanie Centralnago Statisticheskago Komiteta Vypusk III Gubernii Malorossijskiya i Yugo Zapadnyya Sostavil starshij redaktor V V Zverinskij SanktPeterburg 1885 ros doref ros doref Naselennyya mѣsta Rossijskoj Imperii v 500 i bolѣe zhitelej s ukazaniem vsego nalichnago v nih naseleniya i chisla zhitelej preobladayushih vѣroispovѣdanij po dannym pervoj vseobshej perepisi 1897 g S Peterburg 1905 IX 270 120 s stor 1 89 Dzherela red Hohitva Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR v 26 t Kiyivska oblast Red kol toma Rudich F M gol redkol Bakumenko P I Bachinskij P P Borsh Yu F Guslistij K G Kononenko V I Korolov B I zast gol redkol Majstrenko A A vidp sekr redkol Makarenko G K Marchenko M I Panin Ya G Petrenko M 3 Pshenichnij G S Sazhenyuk S N Sergiyenko G Ya Slabyeyev I S Tiholaz G A Shevchenko F P Shmorgun P M AN URSR Institut istoriyi Kiyiv Golovna redakciya URE AN URSR 1971 S 182 Kanevskij uezd Skazaniya o naselennyh mestnostyah Kievskoj gubernii ili statisticheskie istoricheskie i cerkovnye zametki obo vseh derevnyah selah mestechkah i ogorodah v predelah gubernii nahodyashihsya Sobral L Pohilevich Bila Cerkva vidavec O V Pshonkivskij 2005 S 425 477 ISBN 966 8545 15 H ros A D Drachenko Hohitva Mista i sela Ukrayini Kiyivshina istoriko krayeznavchi narisi V Bolgov A Prisyazhnyuk Kiyiv 2011 T 1 S 161 Chochutwa Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1880 T I S 597 pol Posilannya red Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Sadiba Muzej Marko Vovchok u HohitviPrognoz pogodi v seli Hohitva weather in ua Pogoda v Ukrayini Procitovano 1 kvitnya 2023 Klirovi vidomosti metrichni knigi spovidni rozpisi cerkvi Rizdva Hristovogo s Hohitva pripisni ss Ivki Potashnya Boguslavskogo pov Kiyivskogo nam z 1797 r Boguslavskoyi volosti pov z 1846 r Kanivskogo pov Kiyivskoyi gub zberigayutsya v CDIAK Ukrayini cdiak archives gov ua CDIAK Ukrayini Arhiv originalu za 19 lipnya 2019 Procitovano 19 lipnya 2019 Cya stattya mistit tekst sho ne vidpovidaye enciklopedichnomu stilyu Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu pogodivshi stil vikladu zi stilistichnimi pravilami Vikipediyi Mozhlivo storinka obgovorennya mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin traven 2013 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Hohitva Obuhivskij rajon amp oldid 40540830