Хорове́ць — село в Україні, в Улашанівській сільській громаді Шепетівського району Хмельницької області. Розташований на річці Корчик за 44 км від міста Шепетівка та за 26 км від залізничної станції Славута I.
| село Хоровець | ||
|---|---|---|
| ||
| Країна | Україна | |
| Область | Хмельницька область | |
| Район | Шепетівський район | |
| Громада | Улашанівська сільська громада | |
| Основні дані | ||
| Населення | 546 | |
| Площа | 2,31 км² | |
| Густота населення | 277,92 осіб/км² | |
| Поштовий індекс | 30082 | |
| Телефонний код | +380 3842 | |
| Географічні дані | ||
| Географічні координати | 50°22′48″ пн. ш. 27°07′49″ сх. д.H G O | |
| Середня висота над рівнем моря | 223 м | |
| Водойми | Корчик | |
| Відстань до обласного центру | 131 км | |
| Відстань до районного центру | 44 км | |
| Найближча залізнична станція | Славута I | |
| Відстань до залізничної станції | 26 км | |
| Місцева влада | ||
| Адреса ради | 30070, Хмельницька обл., Шепетівський р-н, с. Улашанівка | |
| Карта | ||
Хоровець | ||
Хоровець | ||
| Мапа | ||
| Хоровець у Вікісховищі |
Історія ред.
Село під назвою Горобовець згадується ще у 1588 році, коли воно ще належало князям Острозьким.
Офіційну назву села Хоровець вперше знаходимо в губернському архіві Волинської губернії в скарзі Миколая Незабитовського, війта маєтку Ганни Ходкевич на урядника села Корчик Григорія Мочульського від 4 червня 1623 року, що зберігається в місті Житомирі.
«Шляхетный Кгрегор Мочульский, урядник Малаго Корчика, маетности ясневельможнего пана его милости, пана Януша княжати Жаславского, воеводы Волынского, тут в повете Луцком лежачого, иж за волею и росказанем его милости пана воеводы Волынского, пана своего, в року теперешнем дорогу стародавную звыклую и гостинец, з розных местц через место Красный Ставь, а перед тым Хляпотин названого, идучую до места Жаславля и на Украину, чрез село Хоровец и далей на села волостей Заславских, на урочщча певние, которыми здавно еждживано, то ест на урочище Идруку, албо речку, названую Калиновку, до Менковец, а з Менковець до Заславля, — зарубал и закопал и ездити оным так людем гостиным, яко и месчанам Красноставским забороняет, чинечи им розные кривды».
Також в документах інколи зустрічається і назва Горовець.
Назва села Хоровець за переказами і даними церковного архіву і розповідями старожилів походить від хору овець.
Після Острозьких князювали Заславські, а далі (з 1851) Сангушки. В кінці XIX століття було 202 будинки та 779 мешканців. За переписом 1911 року в селі мешкало 1195 осіб, волость, поштова земська станція, однокласова школа, земська лічниця, акушерка, 1 крамниця, горілчана крамниця, кредитове товариство.
У 1837 році в селі (на місті старої) була збудована дерев'яна церква на честь архістратига Михаїла, якою керував отець Волович, яка проіснувала до 1936 року.
Колгосп створено у 1930 році, під час примусової колективізації. Під час голодомору 1932—1933 років в селі Хоровець від голоду померло 37 осіб. 13—14 січня 1944 року було звільнено від німецьких загарбників. За бойові заслуги на фронтах другої світової війни орденами і медалями СРСР було нагороджено 112 жителів, з поля бою додому не повернулися 142 односельці. У 1955 році пройшла електрифікація села. У 1970 році встановлено пам'ятник загиблим радянським воїнам, на мармурових плитах якого викарбувано прізвища загиблих, висаджено алею пам'яті усім тим, хто не повернувся з війни. 1972 року в село прийшов перший автобус. У 1997—1998 роках, заступник міністра зв'язку України, уродженець села Хоровець, Горбатюк Микола Ілліч допоміг телефонізувати села сільської ради.
Населення ред.
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 803 особи, з яких 352 чоловіки та 451 жінка.
За переписом населення України 2001 року в селі мешкала 641 особа.
Станом на 01.01.2010 року загальна чисельність населення — 545 осіб, з них:
- дітей дошкільного віку — 20;
- дітей шкільного віку — 83;
- громадян пенсійного віку — 203.
Станом на 01.01.2011 року загальна чисельність населення — 546 осіб, з них:
- дітей дошкільного віку — 29;
- дітей шкільного віку — 69;
- громадян пенсійного віку — 193.
Зайнятість населення ред.
Станом на 01.01.2010 року:
- Кількість працюючих громадян — 41;
- Кількість громадян працездатного віку, які перебувають на обліку як такі, що шукають роботу — 22.
Станом на 01.01.2011 року:
- Кількість працюючих громадян — 5;
- Кількість громадян працездатного віку, які перебувають на обліку як такі, що шукають роботу — 16.
Пільгові категорії населення ред.
- Інваліди німецько-радянської війни — 4;
- Учасники бойових дій — 5;
- Інваліди всіх груп — 14;
- Багатодітні сім'ї — 9;
- Діти з багатодітних сімей — 29;
- Діти-інваліди — 1;
- Самотні матері — 1.
Мова ред.
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 99,22 % |
| російська | 0,78 % |
Символіка ред.
Затверджена 6 червня 2016 року рішенням № 2 XI сесії сільської ради VII скликання. Автор — В. М. Напиткін.
На лазуровому щиті три срібних лебеді в правий перев'яз. Щит вписаний в золотий декоративний картуш і увінчаний золотою сільською короною. Внизу картуша напис «ХОРОВЕЦЬ». Три лебеді на лазуровому — символ ставу, що є в селі; водночас знак трьох сіл, що підпорядковуються сільській раді.
Школа ред.
У 1874 році було Хоровецьку волосну церковно-парафіяльну школу]. Учителем був Марівеч Іван Григорович, а після нього став житель села Гута Іванчук Прокіп. Далі школа працювала з перервами.
Причиною цього були революційні події 1917 року та громадянської війни. І лише у 1920 році в селі відкрилася початкова школа, яку організував вчитель Ровинський. Діти навчалися за свій рахунок. 1924 році був перший випуск 4 класу, а від 1928 року школа стала семирічною. У 1941 році був перший випуск Хоровецької середньої школи. Під час німецько-радянської війни школа не працювала. З 2000 року школа має назву Хоровецьке навчально-виховне об'єднання «Дошкільний заклад — середня загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів». Багато випускників школи стали вчителями, лікарями, агрономами, економістами, інженерами.
Відомі постаті ред.
Уродженцем села є український радянський журналіст і поет-пісняр, перекладач української прози Одудько Тимофій Романович.
Кандидатами та докторами наук стали:
- Семенюк Яків Павлович — кандидат медичних наук;
- Бублик Людмила Назарівна — кандидат історичних наук;
- Пінчаківська-Дарманська Галина Олександрівна — кандидат економічних наук;
- Савчук Анатолій Володимирович — кандидат технічних наук;
- Трохимчук Андрій Дмитрович — доктор фізико-математичних наук;
- Коршук Роман Миколайович — кандидат політичних наук.
Загальні характеристики ред.
- Загальна площа господарських земель 369 га.
- Під забудовою та присадибними ділянками 16400 м².
- Кількість дворів 200.
Основна діяльність ред.
Виборча діяльність
- Кількість жителів 546;
- Кількість виборців 438.
Результати виборів у багатомандатному загальнодержавному виборчому окрузі (31.10.2010 року):
- Партія регіонів 37 %;
- ВО «Батьківщина» 20.6 %.
Результати виборів Президента України (2010 рік)
- Янукович В. Ф. — 58 %;
- Тимошенко Ю. В. — 27 %.
Транспортне сполучення ред.
Від 1972 року в село прийшов перший автобус. Нині через село курсують автобусні рейси сполученням: Славута — Гута (двічі на день), Славута — Яблунівка (тричі на день).
Примітки ред.
- Прогноз погоди в селі Хоровець. weather.in.ua. Погода в Україні. оригіналу за 22 листопада 2011. Процитовано 8 квітня 2023.
- ↑ Відстань від села Хоровець. della.com.ua. оригіналу за 28 вересня 2022. Процитовано 8 квітня 2023.
- https://drive.google.com/file/d/0B6nl_pqnifGQeEJZcmZldXZnNjg/view [ 24 жовтня 2020 у Wayback Machine.] Хоровець
- Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Хмельницька область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Хмельницька область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- Розподіл населення за рідною мовою, Хмельницька область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
| Ця стаття не містить посилань на джерела. (8 квітня 2023) |
Посилання ред.
- [ ] [ 20 грудня 2011 у Wayback Machine.]