Ходіння по муках фільм 1959 Про однойменний радянський багатосерійний телевізійний художній фільм див Ходіння по муках ф

Про однойменний радянський багатосерійний телевізійний художній фільм див. Ходіння по муках (фільм, 1977)

Сестри
рос. Сёстри

Жанр	історична драма
Режисер	Григорій Рошаль
Сценарист	Борис Чирсков
На основі	Ходіння по муках^d
У головних ролях	Руфіна Ніфонтова Ніна Веселовська Вадим Медведєв Микола Гриценко
Оператор	Леонід Косматов
Композитор	Дмитро Кабалевський
Художник	Йосип Шпінель
Кінокомпанія	"Мосфільм"
Тривалість	100 хв.
Мова	російська
Країна	СРСР
Рік	1957
IMDb	ID 0168162

Вісімнадцятий рік
рос. Восемнадцатый год

Жанр	історична драма
Режисер	Григорій Рошаль
Сценарист	Борис Чирсков
На основі	Ходіння по муках^d
У головних ролях	Руфіна Ніфонтова Ніна Веселовська Вадим Медведєв Микола Гриценко
Оператор	Леонід Косматов
Композитор	Дмитро Кабалевський
Художник	Йосип Шпінель
Кінокомпанія	"Мосфільм"
Тривалість	103 хв.
Мова	російська
Країна	СРСР
Рік	1958
IMDb	ID 0168162

Похмурий ранок
рос. Хмурое утро

Жанр	історична драма
Режисер	Григорій Рошаль
Сценарист	Борис Чирсков
На основі	Ходіння по муках^d
У головних ролях	Руфіна Ніфонтова Ніна Веселовська Вадим Медведєв Микола Гриценко
Оператор	Леонід Косматов
Композитор	Дмитро Кабалевський
Художник	Йосип Шпінель
Кінокомпанія	"Мосфільм"
Тривалість	105 хв.
Мова	російська
Країна	СРСР
Рік	1959
IMDb	ID 0168162

«Ходіння по муках» — радянський повнометражний художній фільм-історична драма в трьох частинах за однойменним романом Олексія Толстого, його перша екранізація. Знятий Григорієм Рошалем на кіностудії «Мосфільм» в 1957—1959 роках.

Три частини фільму названі, так само як книги трилогії А. Толстого: «Сестри» (1957), «Вісімнадцятий рік» (1958) і «Похмурий ранок» (1959)

Сюжет Редагувати

Фільм присвячений долі двох сестер — Каті й Даші, на тлі розвалу Російської імперії і Громадянської війни, і їх історіям кохання відповідно до Рощиного і Телєгіного. Екранізація слідує тексту роману зі скороченнями, пов'язаними з кіноформатом.

Фільм № 1. «Сестри» Редагувати

1914 рік: показана безмовна сцена поїздки Каті з Бессоновим в прольотці. Далі слідує візит Даші на квартиру Телєгіна, вечір футуристів і знайомство з Телєгіним. Епізод скороминущої зустрічі Даші з Телєгіним вже навесні, коли вона не помічає його. Фіалки в подарунок від Бессонова і зізнання Каті в любові до нього. Вечірній прийом у Смоковникова і презентація «Сучасної Венери». Телєгін стає свідком страйку на заводі та розстрілу робітників. Даша приходить до Безсонова і пізніше вимовляє сестрі, після чого Катя зізнається чоловікові в зраді. Сестри роз'їжджаються з Петербурга: Катя — в Париж, а Даша складає іспити і їде до батька в Самару. На волзькому пароплаві вона знову зустрічає Телєгіна.

У батьківській квартирі Даша чує новину про вбивство ерцгерцога. Батько відправляє Дашу в Крим, щоб вона знайшла Катіного чоловіка Миколу Івановича і щоб той врятував Катю від її душевних вагань в Парижі. У Криму Бессонов лізе у вікно спаленьки Даші, але вона виганяє його. Нова випадкова зустріч з Телєгіним, який приїхав до неї попрощатися перед відходом на фронт, — починається Перша світова війна.

Даша отримує звістку про зникнення Телєгіна на фронті безвісти й починає працювати медсестрою. Катя повертається до Росії, і сім'я знову збирається в Москві, де Микола Іванович вперше приводить до хати Вадима Рощина. Телєгін тим часом перебуває в полоні, і після бунту, що спалахнув через самогубство російського офіцера, постає перед судом, звідки примудряється втекти. Катя також йде в медсестри. Настає 1917 рік: Рощин приходить до неї попрощатися перед від'їздом в чинну армію, і вони зізнаються один одному у своїх почуттях. Телєгін же приїжджає в Москву і знаходить Дашу в госпіталі.

Він їде в Петербург, де проходять численні демонстрації. Під час Лютневої революції Телєгін в Москві з Дашею. (В цій частині фільму — численні групові зйомки натовпу з транспарантами на тлі впізнаваних пам'яток обох столиць). Герої стають свідками засідання Ради робітничих депутатів. Молодята Даша і Телєгін поселяються в напівпорожній квартирі в Петрограді. Микола Іванович на фронті, агітуючи солдат, каже щось невдале, і його лінчують. Пізніше в Петрограді сестри розповідають таємниці про Рощина у квартирі Телєгіна, який пізніше приходить в гості вечеряти перед відходом в Добровольчу армію.

Фільм № 2. «Вісімнадцятий рік» Редагувати

1918 рік. У засніженому голодному Петрограді Телєгін на радянському мітингу зустрічає робочого Рубльова. У замерзлій квартирі сидить Даша в депресії після втрати дитини. Вона вирішує розлучитися з Телєгіним, який у підсумку їде воювати за Ради на Кубань.

Катя ж їде в поїзді з Вадимом в Ростов, і по дорозі вони зустрічають Олексія Красильникова, його колишнього вістового. У Ростові-на-Дону, в гостях, Тьотькін, колишній товариш по службі Рощина, дає притулок Каті після сварки з Рощиним. Він пробирається в Білу армію, де знайомиться з Онолі. Білі намагаються взяти Катеринодар, але генерал Корнілов гине напередодні атаки.

Телєгін в степах зустрічається з Рубльовим, надісланим в армію під командуванням Сорокіна комісаром. Вони відправляються в штаб Сорокіна за наказом про допомогу полку «Пролетарська свобода» і отримують відмову. (У фільмі позитивний робітник Рубльов, на відміну від книги, стає важливим персонажем і займає місце інших героїв — наприклад, за текстом Толстого, супутником Телєгіна був комісар Соколовський). Потім Телєгін і Рубльов спостерігають, як Сорокін молодецьким наскоком утихомирює обурення своїх солдатів.

Поручик Онолі стріляє в спину Рощину. Комісар Гимза відправляє Телєгіна в центр з посланням про те, що Сорокін перетворюється на диктатора. Онолі повідомляє Каті про загибель Рощина. У поїзді вона розмовляє з німцем і залишає йому свою адресу, потім поїзд грабують махновці, і її беруть в полон. В результаті Катю веде Красильников. Рощин приїжджає до Тьотькіна в пошуках Каті, потім вирушає з ним до Катеринослава.

Фільм № 3. «Похмурий ранок» Редагувати

Третій фільм кінотрилогії закінчує оповідання про громадянську війну в Росії 1918—1920 років. Взаємини двох люблячих пар, що розгортаються на тлі історичних подій, приходять до логічного фіналу.

У ролях Редагувати

У головних ролях Редагувати

Актор	Роль
Руфіна Ніфонтова	Катя Катя
Ніна Веселовська	Даша Даша
Вадим Медведєв	Телєгін Телєгін
Микола Гриценко	Рощин Рощин

У ролях Редагувати

Фільм № 1. «Сестри» Редагувати

Актор	Роль
Віктор Шарлахов	Смоковников Микола Іванович, адвокат, чоловік Каті
Володимир Муравйов	Булавін Дмитро Степанович, батько Каті і Даші
Владлен Давидов	Бессонов Олексій Олексійович, поет-декадент
Павло Винников	Тьотькін Тьотькін
Сергій Яковлєв	Рубльов Василь, робітник
Віктор Яковлєв	Мельшин, полонений офіцер
Петро Модников	Жуков, полонений офіцер
Алевтина Рум'янцева	дівчина (немає в титрах)
Віра Бурлакова	епізод епізод

Фільм № 2. «Вісімнадцятий рік» Редагувати

Актор	Роль
Майя Булгакова	Агрипина Чебрець Агрипина Чебрець
Віктор Авдюшко	Іван Гора Іван Гора
Сергій Яковлєв	Рубльов Василь, робітник
Павло Винников	Тьотькін Тьотькін
Віктор Яковлєв	Мельшин, полонений офіцер
Євген Матвєєв	Сорокін, головком Сорокін, головком
Григорій Кирилов	Бєляков, начальник штабу Сорокіна
Володимир Муравйов	Булавін Дмитро Степанович, батько Каті і Даші
Леонід Пархоменко	Олексій Красильников Олексій Красильников
Євген Тетерін	німець, попутник Каті німець, попутник Каті
Михайло Козаков	Онолі, поручик Білої армії, недруг Рощина
Олександр Смирнов	Тєплов, офіцер Білої армії, знайомий Рощина
Володимир Сез	фон Мекке, офіцер Білої армії, знайомий Рощина
Костянтин Немоляєв	Говядін Семен Семенович, самарський залицяльник Даші
Віктор Адаменко	Нефьодов Кузьма Кузьмич, попутник Даші, дяк-розстрига

Фільм № 3. «Похмурий ранок» Редагувати

Актор	Роль
Майя Булгакова	Агрипина Чебрець Агрипина Чебрець
Віктор Авдюшко	Іван Гора Іван Гора
Павло Винник	Тьотькін Тьотькін
Леонід Пархоменко	Олексій Красильников Олексій Красильников
Петро Модников	староста староста
Віктор Адаменко	Нефьодов Кузьма Кузьмич, попутник Даші, дяк-розстрига
Любов Соколова	Онися Онися
Наталія Кустинська	Маруся Маруся
Нонна Мордюкова	Мотря Красильникова Мотря Красильникова
Борис Андрєєв	матрос Чугай матрос Чугай
Анатолій Соловйов	Латугін Латугін
Віталій Матвєєв	Нестор Іванович Махно
Володимир Бєлокуров	Льова Задов Льова Задов
Володимир Таскін	Чорний, ідейний анархіст
Віктор Яковлєв	Мельшин, полонений офіцер
Олег Голубицький	Михайло Шаригін Михайло Шаригін
Семен Свашенко	Яків Яків
Олександр Титов	Чесноков, командир бригади
Ніна Меньшикова	Онися Онися
Микола Гладков	голова ревкому Катеринослава
Віра Бурлакова	епізод епізод

Знімальна група Редагувати

Режисер-постановник: Григорій Рошаль
Сценарій: Борис Чирсков
Оператор-постановник: Леонід Косматов
Композитор: Дмитро Кабалевський
Художник-постановник: Йосип Шпінель
Звукооператор: Лев Трахтенберг
Художник по костюмах: Ольга Кручиніна
Художник-гример: Є. Ломова
Другі режисери: Мері Анджапарідзе, М. Заржицька, К. Полонський
Другий оператор: Володимир Мінаєв
Монтаж: Єва Ладиженська
Редактор: Н. Рудакова
Комбіновані зйомки:

Заступник директора картини: Сергій Каграманов
Директор картини: Віктор Циргіладзе: Військові консультанти:
Генерал-лейтенант інженерно-технічної служби Валентин Орловський
Генерал-лейтенант Микола Осликовський: Оркестр Управління по виробництву фільмів
Диригент: Дмитро Кабалевський

Посилання Редагувати

Ходіння по муках на сайті IMDb (англ.)