Ховрах жовтий як Citellus maximus (Spermophilus fulvus) — гризун з родини вивіркових (Sciuridae), один з представників роду ховрах (Spermophilus).
| Ховрах жовтий | |
|---|---|
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клада: | Синапсиди (Synapsida) |
| Клас: | Ссавці (Mammalia) |
| Ряд: | Мишоподібні (Rodentia) |
| Родина: | Вивіркові (Sciuridae) |
| Рід: | Ховрах (Spermophilus) |
| Вид: | Ховрах жовтий (S. fulvus) |
| Біноміальна назва | |
| Spermophilus fulvus (Lichtenstein, 1823) |
Опис ред.
Цей невеликий ховрах до 280 мм завдовжки, з хвостом до 65 мм (зазвичай 16–21% довжини тіла). Має внутрішні защічні мішки для перенесення їжі. Голова, шия і тіло різних відтінків сірувато-коричневого і є червонувато-вохристі плями на переніссі; щічні й надбрівні плями також вохристо-червоних тонів. Диплоїдний набір хромосом: 36.
Середовище проживання ред.
Країни поширення: Афганістан, Китай, Іран, Казахстан, Киргизстан, Російська Федерація, Таджикистан, Туркменістан, Узбекистан. У Європі — лише регіон на північ від Каспійського моря. Мешкає в піщаних, глинистих і лесових пустелях та напівпустелях.
Спосіб життя ред.
Зазвичай риє одну нори на великій території. Іноді використовує нори Rhombomys opimus. Сезонні міграції здійснюються, коли нора залита талими водами, або в пошуках свіжої рослинності. Зі сплячки вид виходить у середині травня, а через 3–4 місяці знову переходить в режим глибокого сну. Харчується надземними частинами злаків, полину і солянок.
Загрози та охорона ред.
На вид полюють задля м'яса та шкур для місцевої торгівлі. Можлива деградація середовища проживання шляхом випасу худоби за рахунок збільшення поголів'я худоби. Посухи також загрожують цього виду. Є в деяких охоронних територіях (приблизно 5% від ареалу виду в Монголії).
Примітки ред.
- Маркевич, О. П. Російсько-українсько-латинський зоологічний словник. Номенклатура. — Київ : Наук. думка, 1983. — С. 249.