Херсонський обласний академічний музично-драматичний театр імені Миколи Куліша — обласний академічний музично-драматичний театр, один із найбільших театрів Південної України, головна театральна сцена Херсонської області. Розташований у спеціально зведеній функціональній будівлі в центрі Херсона за адресою: вул. Театральна, 7.
Херсонський обласний академічний музично-драматичний театр імені Миколи Куліша | |
---|---|
Херсонський обласний академічний музично-драматичний театр імені Миколи Куліша | |
46°38′00″ пн. ш. 32°36′45″ сх. д. / 46.6334200000277760978° пн. ш. 32.61277000002777271° сх. д.Координати: 46°38′00″ пн. ш. 32°36′45″ сх. д. / 46.6334200000277760978° пн. ш. 32.61277000002777271° сх. д. | |
Країна | Україна |
Місто | |
Адреса | |
Назва на честь (епонім) | Куліш Микола Гурович |
Тип | музично-драматичний театр |
Статус | обласний академічний |
Відкрито | 6 листопада 1936 (86 років) |
Керівництво | генеральний директор-художній керівник Книга Олександр Андрійович |
teatrkulisha.org | |
Ідентифікатори і посилання | |
| |
Херсонський обласний академічний музично-драматичний театр імені Миколи Куліша у Вікісховищі |
Генеральний директор-художній керівник театру — заслужений діяч мистецтв України Олександр Книга.
Історія ред.
Театральне мистецтво в Херсоні бере свій початок з 1830-х років. У 1823—1828 роках дворянство Херсонської губернії придбало будинок генерала Лобрі і у 1830-х роках пристосувало одне з приміщень його для театру, в якому і тулилося сценічне мистецтво близько 50 років. У серпні 1846 року приїжджав український актор Михайло Щепкін, взявши участь у виставі херсонського театру, згодом писав, що йому сподобався місцевий колектив, сподобалась доброзичлива публіка, але дуже не сподобалося театральне приміщення — тісне і незатишне.
Херсонський глядач вже тоді любив свій театр. Навіть таке приміщення, як правило, було переповненим. У 1883 році за ініціативою губернатора О. С. Ерделі на засіданні міської думи вирішено розпочати в Херсоні будівництво приміщення театру. Проєкт здійснив архітектор Владислав Домбровський, який взяв за основу приміщення Одеського оперного театру.
1 жовтня 1889 року відбулося відкриття Херсонського міського театру.
6 листопада 1936 року відбулася прем'єра вистави «Переможці смерті» (п'єса В. Власова), у Херсоні відкрився новий театр. Називався він Херсонський міський український драматичний театр, потім Херсонський обласний український музично-драматичний театр, із 1990 року — імені Миколи Куліша, з 2005 року — Херсонський обласний академічний музично-драматичний театр імені Миколи Куліша.
У різні часи в театрі працювали: Владислав Данченко, Л. Свободіна, Іван Гранкін, В. Свєтланова, О. Каро, Г. Шевченко, М. Литвиненко, А. Щітка, Д. Короленко, Г. Мікуцька, А. Дмітрієва, Л. Мосєйчук, Валентина Галл-Савальська, Н. Литвиненко, Віктор Балаш, Іван Басюк, Олександр Горбенко та багато інших. Серед провідних артистів театру — народні артисти України Анатолій Манойло, Ружена Рубльова.
Під час німецько-радянської війни старе приміщення театру було підірване, але у 1950-х роках XX століття було збудоване нове приміщення, що збереглося і понині.
Репертуар ред.
- 2018:
- 6 березня — «Моя мрія — Broadway!» Сергія Новачука; реж. Ірина Корольова
- 22 квітня — «Малюк і Карлсон» Катерини Слажнєвої за повістю Астрід Ліндґрен; реж. Катерина Слажнєва
- 17 травня — «Херсон 1918/2018» Максима Курочкіна; реж. Андрій Май
- 18 травня — «Ображені. Росія» Андрія Курейчика[ru]; реж. Сергій Павлюк
- 21 травня — «Vitalius» за п’єсою «Півник із букваря» Андруса Ківіряхка; реж. Сергій Павлюк
- 26 травня — «Мрія» Ярослави Пулінович; реж. Сергій Павлюк
- 2019:
- 14 лютого — «Зірка кохання» Сергій Павлюк за мотивами п’єси «Сірена і Вікторія» Олександра Галіна; реж. Сергій Павлюк
- 23 травня — «Майська ніч» за мотивами повісті Миколи Гоголя; реж. Сергій Павлюк
- 1 чеврня — драма-балет «Незнайомка» за новелою «Лист незнайомки» Стефана Цвейга; реж. Катерина Слажнєва
- 2020:
- 6 березня — «Територія жінки» братів Капранових; реж. Сергій Павлюк
- 20 червня — «Сон літньої ночі» за однойменною п'єсою Вільяма Шекспіра; реж. Євгеній Резніченко
- 1 жовтня — «Ображені. Білорусь (сія)» Андрія Курейчика; реж. Сергій Павлюк
- 2021
- 19 лютого — «Безхребетність» Інгрід Лаузунда; реж. Сергій Павлюк (сцена «Під дахом»)
- 18 серпня — «Звірині історії» Дона Нігра; реж. Євгеній Карнаух (сцена «Під дахом»)
- 4 вересня — «6,5» вербатим Лєни Кудаєвої та Андрія Мая; реж. Андрій Май (сцена на сцені)
- 1 жовтня — «Криваве весілля» Федеріко Гарсія Лорки; реж. Каха Гогідзе[ka] (Грузія)
- 24 грудня — «12 стільців» за однойменним романом Іллі Ільфа та Євгена Петрова; реж. Сергій Павлюк (постановка за участі пересічних громадян міста, яки під час аукціону придбали ролі у виставі)
- 2022:
- 23 лютого — імерсивна вистава «Вічність і ще один день» за п'єсою Милорада Павича; реж. Сергій Павлюк
Люди театру ред.
- Олександр Книга — генеральний директор — художній керівник (з 1989)
- Сергій Павлюк — режисер-постановник.
- Юрій Керпатенко (1976—2022) — головний диригент (з серпня 2004 по 13 жовтня 2022).
Див. також ред.
- Категорія:Актори Херсонського музично-драматичний театру імені Миколи Куліша
- Категорія:Персоналії:Херсонський музично-драматичний театр імені Миколи Куліша
Примітки ред.
- Творчий склад театру на Вебсторінка театру
- . Архів оригіналу за 3 серпня 2020. Процитовано 8 березня 2020.
- . Архів оригіналу за 25 червня 2020. Процитовано 22 червня 2020.
- Сергій ВИННИЧЕНКО (26 вересня 2020). (укр.). Портал «Театральна риболовля». Архів оригіналу за 20 жовтня 2020. Процитовано 1 жовтня 2020.
- Світлана БІЛОУС, Таміла ІВАНОВА (9 лютого 2022). (укр.). «Суспільне». Архів оригіналу за 10 лютого 2022. Процитовано 2022-2-10.
- У Херсоні окупанти розстріляли диригента філармонії Керпатенка. lb.ua. 13 жовтня 2022.
Джерела та література ред.
Посилання ред.
- Херсонський обласний академічний музично-драматичний театр імені М. Куліша // Шевченківська енциклопедія : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2015. — Т. 6: Т—Я. — С. 601.
- «Мельпомена Таврійська» // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — Т. 2 : М — Я. — С. 25.