Завод імені В. О. Малишева

Завод імені В. О. Малишева — державне підприємство, що спеціалізується на випуску та модернізації важкої і легкої бронетехніки, колишній Харківський завод транспортного машинобудування ім. В. О. Малишева (ЗТМ).

Завод імені В.О. Малишева

Логотип
Тип	державне підприємство
Форма власності	державне підприємство
Галузь	військово-промисловий комплекс, машинобудування
Гасло	військові та цивільні технології
Засновано	1895 (128 років)
Штаб-квартира	Україна, 61037, м. Харків, вул. Георгія Тарасенка, 126
Попередні назви	ЗТМ, Харківський паровозобудівний завод
Продукція	бронетехніка, двигуни, модернізована бронетехніка часів СРСР
Виторг	385 млн грн (за 2019 рік)
Чистий прибуток	421 млн грн збитків (за 2019 рік)
Співробітники	3521 (2020)
Холдингова компанія	Укроборонпром
Код ЄДРПОУ	14315629
malyshevplant.com
Завод імені В. О. Малишева у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Завод імені Малишева.

Історія

Імперський та радянський періоди

Підприємство засноване 1895 року поруч із харківським Балашовським вокзалом як паровозобудівний завод, і було одним із найбільших у Російській імперії та СРСР. 5 (17) грудня 1897 — завод випустив перший український паровоз (останній у Харкові випустили у 1968 році).

Згодом стали випускати двигуни (з 1911 р.; зокрема, дизель-генератори), сільськогосподарську (1909) та вугледобувну техніку (з 1922 р.; зокрема, рудникові електровози), трактори (1924), тепловози, танки та тягачі (1927). У жовтні 1922 року, після відновлення, введені в експлуатацію шість цехів паровозобудівного заводу.

Під час Другої світової війни завод евакуювали на Урал, згодом, після того, як СРСР встановив контроль над Харковом — повернули (майно частково лишилося). Бронетанкобудування стало пріоритетним напрямком у діяльності підприємства. Вже в довоєнний період підприємство почало виготовляти середні танки Т-34 та танкові двигуни В-2.

Незалежна Україна

Найзначнішою подією за часи незалежності України стало виконання пакистанського танкового контракту (1996—1999), коли було виготовлено 320 бойових машин. Це був перший вагомий вихід за кордон військово-промислового комплексу незалежної України.

Нині завод спільно зі своїми партнерами — конструкторськими бюро пропонує і реалізує на зовнішньому ринку бронетехніку: основні бойові танки Т-84У «Оплот», бронетранспортери БТР-3 та БТР-4, здійснює модернізацію танків, випущених у колишньому СРСР — Т-54, Т-55, Т-62, Т-64, Т-72, Т-80; бронетранспортерів — БТР-60, БТР-70.

Також підприємство виробляє продукцію сільськогосподарського машинобудування, двигуни, трактори, тягачі та бронетехніку. Спільно із заводом працюють два харківські спеціалізовані конструкторські бюро: КП Харківське конструкторське бюро машинобудування і КП Харківське конструкторське бюро двигунобудування.

У вересні 2011 року між ДК «Укрспецекспорт» та оперативним управлінням Королівської Тайської армії було укладено контракт щодо поставки до Таїланду 49 одиниць основного бойового танку «Оплот». Загальна вартість контракту перевищує 200 млн доларів США. Виконання зазначеного контракту розпочато у квітні 2012 року.

Станом на 2001 рік на заводі працювали 10 600 осіб.

Після 2014 року

У липні 2017 року керівництво заводу поширило повідомлення, про те, що у 2018 році за виробничою програмою агрегатний завод буде дуже завантажений, при цьому майданчик дизельного заводу буде недостатньо задіяний. Аби не відволікати агрегатний завод від основного виробництва, було прийняте рішення перенести випуск енергоагрегатів на основний майданчик підприємства і відновити складальну ділянку на базі дизельного заводу.

У листопаді 2017 року фахівці заводу приступили до капітального ремонту пакистанських Т-80УД.

У червні 2018 року на підприємстві завершується підготовка обладнання для локалізованого виробництва корпусів для БТР-4. Крім того, підприємство готується й до виготовлення корпусів для БТР-3Е — для них вже закуплено відповідні стенди та кантувач. Його реалізація буде діяти паралельно з виробництвом важкої бронетехніки. Раніше виробництво корпусів цих бронетранспортерів виконувалось на «Лозівському ковальсько-механічному заводі».

8 серпня 2018 року розпочалося зварювання першого експериментального корпусу бронетранспортера БТР-4. Окрім виробництва корпусу БТР-4, вже готуються до зварювання експериментального корпусу БТР-3.

Після 2019 року

У лютому 2019 року завод опанував та розпочав серійне виробництво нових гусениць для БМП зі спеціальних сталей українського виробництва.

29 травня 2019 року, через спробу змінити керівництво підприємства, відбувся багатотисячний мітинг на підтримку директора заводу Олександра Хланя

Оприлюднена фінансова звітність ДП «Завод імені В. О. Малишева» (ЗІМ) за 2019 рік показує падіння чистого доходу від реалізації продукції (послуг) на 85 % — 385 млн грн проти 2,5 мільярдів у 2018 році. Падіння чистого прибутку за результатами 2019 року склало 185 % — 421 млн грн збитків проти 449 мільйонів прибутку попереднього року.

При цьому прибуток від реалізації готової продукції склав 335 млн грн, від робіт та надання послуг (ремонт) — 40,4 млн грн.

Відстутність зростання обсягів виробництва у 2019 році, на підприємстві пояснюють завершенням виконання контракту з виготовлення танків БМ «Оплот» в інтересах Таїланда. За 2019 рік завод виконав роботи з відновлення чотирьох танків БМ «Булат».

Відповідно із річним звітом за 2019 рік, на 2020 рік пакет замовлень мав скласти близько 2 млрд грн. Завод імені В.  Малишева розраховував на виготовлення запчастин для танків, двигунів та МТВ з двигуном 6ТД-2 для Пакистану, виготовлення корпусів для БТР-3, БТР-4, гусениць для БМП, ремонт бронетехніки для Збройних Сил України та Національної гвардії.

Загальна кількість працівників на 31 грудня 2019 року складала 3521 особу.

Станом на початок 2022 року загальна сума підписаних контрактів перевищила 3,4 млрд грн, тривало виконання замовлення на ремонт парку танків Т-80УД. Цей контракт на суму $85,6 млн був підписаний у лютому 2021 року з Ісламською республікою Пакистан.

Структура

• Харківський агрегатний завод

Директори, генеральні директори

• 1895—1908 — Риццоні Павло Павлович
• 1917—1919 — Кац Яків Абрамович
• 1919—1919 — Заривайко Прокіп Авдійович
• 1920—1920 — Скляров Г. А.
• 1920—1920 — Заривайко Прокіп Авдійович
• 1920—1923 — Файєр Сергій Васильович
• 1923—1925 — Руденко А. І.
• 1925—1928 — Струков М. Д.
• 1928—1930 — Наконечний Г. Я.
• 1930—1933 — Владимиров Леонід Семенович
• 1933—1938 — Бондаренко Іван Петрович
• 1938—1941 — Максарьов Юрій Євгенович
• 1947—1949 — Махонін Сергій Нестерович
• 1949—1954 — Пєтухов Костянтин Дмитрович
• 1954—1958 — Соболь Микола Олександрович
• 1958—1965 — Личагін Микола Семенович
• 1965—1975 — Соїч Олег Владиславович
• 1975—1984 — Личагін Микола Семенович
• 1984—1991 — Пивоваров В'ячеслав В'ячеславович
• 1991—1994 — Левченко Геннадій Петрович
• 1994—1997 — Миргородський Юрій Якович
• 1997—2001 — Малюк Григорій Вікторович
• 2001—2006 — Гриценко Геннадій Дмитрович
• 2006—2006 — Підгорний Олексій Тимофійович
• 2007—2007 — Немілостівий Віталій Олександрович
• 2008—2010 — Підгорний Олексій Тимофійович
• 2010—2011 — Опанасенко Олександр Іванович
• 2011—2011 — Мазін Володимир Михайлович
• 2011—2011 — Предко Валерій Олексійович
• 2011—2012 — Бєлов Микола Львович
• 2012—2014 — Федосов Вадим Євгенійович
• 2014—2015 — Бєлов Микола Львович
• 2015—2015 — Шейко Олександр Іванович
• 2015—2016 — Козонак Віктор Миколайович
• 2016—2019 — Хлань Олександр Володимирович
• 2019 — Чурсін Олександр Олексійович
• 2019—2021 — Крилас Василь Дмитрович
• 2021-2023  — Винник Олег Миколайович
• квітень 2023 - червень 2023 — Сметанін Герман Володимирович,.

Розташування

• вул. Георгія Тарасенка, 126, Харків, 61001,  Україна

Транспорт:

• Залізнична станція Харків-Балашовський
• «Завод імені Малишева»
• зупинний пункт Качанівка

Див. також

• Список сучасних оборонно-промислових підприємств

Примітки

1. На заводі імені В. О. Малишева відбулися ходові випробування першого серійного танку «Оплот» [ 1 липня 2013 у Wayback Machine.] // УНН, 2013-06-27]
2. . Український мілітарний портал. 10 липня 2017. Архів оригіналу за 13 липня 2017. Процитовано 10 липня 2017. 
3. . http://www.ukrmilitary.com/. Ukrainian Military Pages. 10 листопада 2017. Архів оригіналу за 11 листопада 2017. Процитовано 10 листопада 2017. 
4. . https://mil.in.ua/. Український мілітарний портал. 7 червня 2018. Архів оригіналу за 12 червня 2018. Процитовано 7 червня 2018. 
5. . https://mil.in.ua/. Український мілітарний портал. 8 серпня 2018. Архів оригіналу за 8 серпня 2018. Процитовано 8 серпня 2018. 
6. . https://www.ukrmilitary.com/. Ukrainian Military Pages. 27 лютого 2019. Архів оригіналу за 28 лютого 2019. Процитовано 27 лютого 2019. 
7. АТН Харьков (29 травня 2019). . Архів оригіналу за 14 березня 2022. Процитовано 12 липня 2019. 
8. Витя Чиншов (29 травня 2019). . Архів оригіналу за 14 березня 2022. Процитовано 12 липня 2019. 
9. . Ukrainian Military Pages. 30 жовтня 2020. Архів оригіналу за 1 листопада 2020. Процитовано 2 листопада 2020. 
10. . Ukrainian Military Pages. 16 лютого 2022. Архів оригіналу за 17 лютого 2022. Процитовано 17 лютого 2022. 
11. . https://www.ukrmilitary.com/. Ukrainian Military Pages. 24 червня 2019. Архів оригіналу за 24 червня 2019. Процитовано 24 червня 2019. 
12. . korrespondent.net (рос.). Архів оригіналу за 24 січня 2022. Процитовано 9 січня 2020. 
13. В.о. гендиректора заводу ім. Малишева призначений Олексій Підгорний. www.unian.ua (укр.). Процитовано 9 січня 2020. 
14. . www.kommersant.ru (рос.). 25 листопада 2010. Архів оригіналу за 14 березня 2022. Процитовано 9 січня 2020. 
15. . Главное™. Архів оригіналу за 25 лютого 2022. Процитовано 9 січня 2020. 
16. . Економічна правда (укр.). Архів оригіналу за 14 березня 2022. Процитовано 9 січня 2020. 
17. . www.kommersant.ru (рос.). 13 липня 2011. Архів оригіналу за 14 березня 2022. Процитовано 9 січня 2020. 
18. . www.mediaport.ua (рос.). Архів оригіналу за 24 жовтня 2020. Процитовано 9 січня 2020. 
19. . 112.ua (ru-RU). Архів оригіналу за 29 серпня 2014. Процитовано 9 січня 2020. 
20. . oblrada.kharkov.ua. Архів оригіналу за 7 лютого 2020. Процитовано 9 січня 2020. 
21. . РЕДПОСТ. Архів оригіналу за 31 грудня 2019. Процитовано 9 січня 2020. 
22. Укроборонпром уволил директора завода Малышева, чтобы ускорить производство танков для АТО - РЕДПОСТ. m.dozor.kharkov.ua. Процитовано 9 січня 2020. 
23. . 112.ua (ru-RU). Архів оригіналу за 4 грудня 2016. Процитовано 9 січня 2020. 
24. nikcenter.org. Виктор Козонак назначен начальником николаевского филиала АМПУ. nikcenter.org (рос.). Процитовано 9 січня 2020. 
25. «Укроборонпром» назначил директором завода им. Малышева главу бронетанкового дивизиона госконцерна Чурсина [ 31 травня 2019 у Wayback Machine.] 29.05.2019(рос.)
26. На заводе имени Малышева — новый директор 29/05/2019(рос.)
27. . Харків Times (укр.). 9 січня 2020. Архів оригіналу за 30 листопада 2020. Процитовано 9 січня 2020. 
28. . Ukrainian Military Pages. 10 січня 2020. Архів оригіналу за 19 вересня 2020. Процитовано 10 січня 2020. 
29. . Харків Times (укр.). 20 листопада 2021. Архів оригіналу за 20 листопада 2021. Процитовано 20 листопада 2021. 
30. . Верховна Рада України (укр.). 21 квітня 2023. Архів оригіналу за 26 червня 2023. Процитовано 21 червня 2023. 
31. Уряд призначив Сметаніна новим очільником Укроборонпрому, Укрінформ, 28.06.2023

Посилання

• Завод імені В. О. Малишева, ДП [ 5 лютого 2018 у Wayback Machine.]
• Державне підприємство «Завод ім. В. О. Малишева» [ 11 березня 2007 у Wayback Machine.]
• . http://uprom.info/. Національний промисловий портал. 1 лютого 2018. Архів оригіналу за 2 лютого 2018. Процитовано 31 січня 2018. 
• . http://uprom.info/. Національний промисловий портал. 8 лютого 2018. Архів оригіналу за 9 лютого 2018. Процитовано 8 лютого 2018. 
• . https://www.ukrmilitary.com/. Ukrainian Military Pages. 14 червня 2018. Архів оригіналу за 14 червня 2018. Процитовано 14 червня 2018. 
• . http://uprom.info/. Національний промисловий портал. 1 листопада 2018. Архів оригіналу за 1 листопада 2018. Процитовано 1 листопада 2018. 

Література

• Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995.
• ХПЗ — Завод имени Малышева. 1895—1995. Краткая история развития / А.В. Быстриченко, Е.И. Добровольский, А.П. Дроботенко и др. — Харьков: Прапор, 1995.