www.wikidata.uk-ua.nina.az

Харківська астрономічна обсерваторія НДІ астрономії Харківського національного університету імені В Н Каразіна або науко

Харківська астрономічна обсерваторія

НДІ астрономії Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна, або Харківська астрономічна обсерваторія — науковий заклад при Харківському університеті. Установу було започатковано 1808 року як астрономічний кабінет університету, а 1888 року, головно завдяки зусиллям Григорія Левицького, було створено відповідно обладнану обсерваторію в окремому будинку.

Харківська астрономічна обсерваторія
Головний корпус обсерваторії
Головний корпус обсерваторії
50°00′09″ пн. ш. 36°13′51″ сх. д. / 50.0026250° пн. ш. 36.2308778° сх. д. / 50.0026250; 36.2308778
Країна  Україна
Розташування Харків, Україна
Код 101
Висота 120 м.
Відкрито 1824
Сайт: astron.kharkov.ua/index_r.html
Харківська астрономічна обсерваторія
Харківська астрономічна обсерваторія (Україна)

Зараз головними темами наукових досліджень обсерваторії є закони розсіювання світла поверхнями небесних тіл, малі тіла Сонячної системи, зоряні каталоги й зоряна динаміка, гравітаційні лінзи. Інститутові підпорядковано Чугуївську спостережну станцію, на якій розташовано головні астрономічні інструменти обсерваторії. На території інституту працює також Музей астрономії.

Історія Редагувати

Меридіанне коло 1904 року.

1808 року, через 3 роки після організації Харківського університету, до Харкова було запрошено німецького астронома професора Йоганна Сигізмунда Готфріда Гута. Він привіз з собою астрономічні інструменти, створив в університеті астрономічний кабінет, а пізніше — тимчасову обсерваторію (біля старої будівлі університету, на Університетській вулиці). 1811 року Гут переїхав до Дерпту (теперішній Тарту). Астрономічний кабінет в університеті залишився, і в наступні десятиріччя його інструменти продовжували використовувати для навчання студентів, а для читання лекцій з астрономії запрошували різних вчених. Але університету не вдавалось досягти спадковості наукових традицій, виховати власних фахівців для розвитку й викладання астрономії. Частково це було пов'язано з відсутністю при університеті постійно діючої астрономічної обсерваторії.

1883 року з ініціативи Григорія Левицького було створено обсерваторію, в окремому будинку на тодішній околиці Харкова. В обсерваторії було встановлено меридіанне коло, яке дозволяло вимірювати координати зір з високою точністю, і зоряні каталоги стали однією з головних тем роботи обсерваторії. На посаді директора Левицького змінив Людвіг Струве, член відомої династії астрономів, онук засновника Пулковської обсерваторії. За Левицького та Струве в Харківському університеті почався випуск астрономів, деякі з них залишились працювати в обсерваторії й університеті, передаючи свій досвід наступним поколінням вчених.

Під час Громадянської війни Людвіг Струве мусив втекти з Харкова, бо його син Отто, також співробітник Харківської обсерваторії, воював за Білу армію. Людвіг Струве помер в Сімферополі в 1920, а Отто Струве переїхав до США й досяг визначних успіхів в астрономії.

В роки Великого терору в Харкові був страчений співробітник обсерваторії Борис Сємейкін, а Ленінграді — колишній співробітник Харківської обсерваторії Борис Герасимович.

Під час Німецько-радянської війни на час німецької окупації Харкова (1941—1943) в.о. директора Володимир Михайлов сховав в підвалах основні інструменти обсерваторії. Більшість співробітників перебували в евакуації в Казахстані.

В середині ХХ століття, під керівництвом академіка М. П. Барабашова, на передній план в роботі обсерваторії вийшли дослідження планет Сонячної системи, почала формуватися харківська школа планетології, до якої належить більшість теперішніх працівників обсерваторії.

Через розширення міста, заснована на його межі обсерваторія тепер опинилася в центрі Харкова, поруч з головною площею міста, що з часом спричиняло все більше світлове забруднення. Прокладення під обсерваторією Салтівської лінії Харківського метрополітену спричинило додаткові вібрації, неприйнятні для точних астрономічних інструментів. Тепер всі основні інструменти обсерваторії перебувають на Чугуївській спостережній станції за межами міста, натомість як телескопи обсерваторії використовують переважно для демонстраційних і навчальних цілей.

Вид обсерваторії зі сходу близько 1900
Вид обсерваторії зі сходу близько 1900 
Будівля обсерваторії близько 1900
Будівля обсерваторії близько 1900 
Павільйон меридіанного кола близько 1900
Павільйон меридіанного кола близько 1900 
Будівля обсерваторії 1914
Будівля обсерваторії 1914 

Структура Редагувати

Панорама обсерваторії з балкону головного корпусу. На задньому плані видно будівлю ХНУ.
Купол телескопа.
Місце для відпочинку біля входу до корпусу «розрахункового центру».

Відділ астрофізики Редагувати

У 1975—1995 відділ переважно займався спекл-інтерферометрією, а з 1995 переключився на вивчення гравітаційних лінз. З затримки сигналу на гравітаційних лінзах співробітниками відділу було уточнено значення сталої Габбла. Дослідження змін яскравості Хреста Ейнштейна дозволило визначити маси тіл, що викликають мікролінзування його випромінення, а також зробити висновок про відсутність масивних структур в гало темної матерії лінзуючої галактики.

Лабораторія астрометрії Редагувати

Астрометричні дослідження в Харківській обсерваторії розпочалася з встановленням в 1886 році меридіанного інструмента Репсольда. Протягом ХХ століття основними задачами лабораторії були створення фундаментальної системи координат та визначення всесвітнього часу.

Зараз лабораторія займається задачами створення високоточних каталогів положень і власних рухів зірок, вивчення закономірностей руху Галактики, астрометрії та фотометрії комет, покриттів, змінних зір.

Відділ фізики астероїдів і комет Редагувати

У 1977 Харківська обсерваторія першою в Радянському Союзі почала систематичні астрофізичні дослідження астероїдів. 1993 організовано відділ «Фізика астероїдів», 2005 — перетворено його на Відділ фізики астероїдів і комет. Першим керівником відділу був Дмитро Лупішко, а з 2012 — його учениця Ірина Бельська. Відділ досліджує астероїди головного поясу, навколоземні астероїди, троянці Юпітера, транснептунові об'єкти й комети.

Співробітниками відділу виміряно опозиційний ефект багатьох астероїдів (~70 % світових даних), що стало основою для перегляду Міжнародним астрономічним союзом системи обчислень абсолютних зоряних величин астероїдів, виявлено десятки подвійних астероїдів, виміряно прискорення обертання астероїдів внаслідок YORP-ефекту (~50 % світових даних), теоретично передбачено тангенціальний YORP-ефект. Відділ є одним зі світових лідерів поляриметричних досліджень астероїдів, дві створені співробітниками відділу поляриметричні бази включено до бази даних НАСА «Planetary Data System[en]».

Відділ дистанційного зондування планет Редагувати

Основні напрямки досліджень відділу — розробка моделей розсіювання світла поверхнями небесних тіл та аналіз даних наземних і космічних спостережень поверхонь планет. Співробітники відділу працювали з даними космічних апаратів «Галілео», «Клементина», «Лунар Проспектор», космічного телескопа «Габбл».

Відділ фізики Сонця, Місяця і планет Редагувати

Відділ досліджує відбиття світла поверхнею Місяця та методи дистанційного зондування місячної поверхні, вивчає атмосферу Юпітера та хромосферу Сонця, займеється моніторингом сонячної активності, обробкою зображень та планетною картографією.

Чугуївська спостережна станція Редагувати

Чугуївська спостережна станція, також відома під неофіційною назвою «Обсерваторія Гракове», була заснована в Чугуївському районі з ініціативи Барабашова на початку 1960-х років. Тут працює 70-см рефлектор АЗТ-8 і кілька менших телескопів, знаходиться 2-поверховий будинок спостерігачів. Головним чином, звідси проводяться спостереження астероїдів, транснептунових об'єктів, космічного сміття.

Бібліотека Редагувати

Бібліотека НДІ астрономії містить близько 9000 книг з астрономії та суміжних наук, в тому числі видання кінця XVIII — початку XIX століть, а також книжки з особистих колекцій родини Струве[ru], академіка Барабашова, профессора Александрова. Також в бібліотеці представлена ​​велика колекція атласів зоряного неба й астрономічних каталогів, і багато наукової періодики різних епох.

Музей астрономії імені Миколи Барабашова Редагувати

Музей астрономії було засновано 2007 року в перебудованому павільоні меридіанного кола. 2020 року музей відкрито після реконструкції. Він містить астрономічні інструменти від початку XIX століття.

В музеї історії астрономії
В музеї історії астрономії 
Вид з музею на головний корпус ХНУ
Вид з музею на головний корпус ХНУ 
В підвалі музею
В підвалі музею 
Стародавні астрономічні інструменти
Стародавні астрономічні інструменти 

Директори Редагувати

Видатні співробітники Редагувати

Академіки:

Члени-кореспонденти:

Лауреати Державної премії України в галузі науки і техніки:

Лауреати Премії НАН ім. акад. М. П. Барабашова:

Лауреати Премії НАН України імені С. Я. Брауде:

Лауреати Премії НАН України імені Є. П. Федорова:

На честь працівників Харківської обсерваторії названо 8 кратерів на Місяці, Марсі та Венері, а також низку астероїдів

Література Редагувати

Примітки Редагувати

  1. ↑ Шкуратов Ю. Г. Предисловие редактора // 200 лет астрономии в Харьковском университете / Шкуратов Ю. Г. (ред.). — Харьков, 2008. — С. 6-10. — 500 прим. (рос.)
  2. Обновленный музей астрономии в Харькове: как он выглядит. Укринформ. 5 лютого 2020. Процитовано 8 березня 2020.  (рос.)
  3. В Харькове открыли обновленный музей астрономии. Редпост. Городской дозор. 29 січня 2020. Процитовано 8 березня 2020.  (рос.)
  4. Открытие реконструированного музея астрономии имени Николая Барабашова. Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна. 29 січня 2020. Процитовано 8 березня 2020.  (рос.)
  5. Відкриття реконструйованого музею астрономії імені Миколи Барабашова. Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна. 29 січня 2020. Процитовано 8 березня 2020. 
  6. Список заведующих кафедрой астрономии и директоров астрономической обсерватории и время их пребывания в должности // 200 лет астрономии в Харьковском университете / Шкуратов Ю. Г. (ред.). — Харьков, 2008. — С. 192. — 500 прим. (рос.)
  7. Александров Ю. В. На картах Солнечной системы // Космос и люди (по материалам журнала «UNIVERSITATES») / Александров Ю. В., Лупишко Д. Ф., Шкуратов Ю. Г. (сост.). — Харьков, 2011. — P. 240-243.

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
NDI astronomiyi Harkivskogo nacionalnogo universitetu imeni V N Karazina abo Harkivska astronomichna observatoriya naukovij zaklad pri Harkivskomu universiteti Ustanovu bulo zapochatkovano 1808 roku yak astronomichnij kabinet universitetu a 1888 roku golovno zavdyaki zusillyam Grigoriya Levickogo bulo stvoreno vidpovidno obladnanu observatoriyu v okremomu budinku Harkivska astronomichna observatoriyaGolovnij korpus observatoriyi Golovnij korpus observatoriyi50 00 09 pn sh 36 13 51 sh d 50 0026250 pn sh 36 2308778 sh d 50 0026250 36 2308778Krayina UkrayinaRoztashuvannya Harkiv UkrayinaKod 101Visota 120 m Vidkrito 1824Sajt astron kharkov ua index r htmlHarkivska astronomichna observatoriyaHarkivska astronomichna observatoriya Ukrayina Zaraz golovnimi temami naukovih doslidzhen observatoriyi ye zakoni rozsiyuvannya svitla poverhnyami nebesnih til mali tila Sonyachnoyi sistemi zoryani katalogi j zoryana dinamika gravitacijni linzi Institutovi pidporyadkovano Chuguyivsku sposterezhnu stanciyu na yakij roztashovano golovni astronomichni instrumenti observatoriyi Na teritoriyi institutu pracyuye takozh Muzej astronomiyi Zmist 1 Istoriya 2 Struktura 2 1 Viddil astrofiziki 2 2 Laboratoriya astrometriyi 2 3 Viddil fiziki asteroyidiv i komet 2 4 Viddil distancijnogo zonduvannya planet 2 5 Viddil fiziki Soncya Misyacya i planet 2 6 Chuguyivska sposterezhna stanciya 2 7 Biblioteka 2 8 Muzej astronomiyi imeni Mikoli Barabashova 3 Direktori 4 Vidatni spivrobitniki 5 Literatura 6 Primitki 7 PosilannyaIstoriya Redaguvati nbsp Meridianne kolo 1904 roku 1808 roku cherez 3 roki pislya organizaciyi Harkivskogo universitetu do Harkova bulo zaprosheno nimeckogo astronoma profesora Joganna Sigizmunda Gotfrida Guta Vin priviz z soboyu astronomichni instrumenti stvoriv v universiteti astronomichnij kabinet a piznishe timchasovu observatoriyu bilya staroyi budivli universitetu na Universitetskij vulici 1811 roku Gut pereyihav do Derptu teperishnij Tartu Astronomichnij kabinet v universiteti zalishivsya i v nastupni desyatirichchya jogo instrumenti prodovzhuvali vikoristovuvati dlya navchannya studentiv a dlya chitannya lekcij z astronomiyi zaproshuvali riznih vchenih Ale universitetu ne vdavalos dosyagti spadkovosti naukovih tradicij vihovati vlasnih fahivciv dlya rozvitku j vikladannya astronomiyi Chastkovo ce bulo pov yazano z vidsutnistyu pri universiteti postijno diyuchoyi astronomichnoyi observatoriyi 1 1883 roku z iniciativi Grigoriya Levickogo bulo stvoreno observatoriyu v okremomu budinku na todishnij okolici Harkova V observatoriyi bulo vstanovleno meridianne kolo yake dozvolyalo vimiryuvati koordinati zir z visokoyu tochnistyu i zoryani katalogi stali odniyeyu z golovnih tem roboti observatoriyi Na posadi direktora Levickogo zminiv Lyudvig Struve chlen vidomoyi dinastiyi astronomiv onuk zasnovnika Pulkovskoyi observatoriyi Za Levickogo ta Struve v Harkivskomu universiteti pochavsya vipusk astronomiv deyaki z nih zalishilis pracyuvati v observatoriyi j universiteti peredayuchi svij dosvid nastupnim pokolinnyam vchenih 1 Pid chas Gromadyanskoyi vijni Lyudvig Struve musiv vtekti z Harkova bo jogo sin Otto takozh spivrobitnik Harkivskoyi observatoriyi voyuvav za Bilu armiyu Lyudvig Struve pomer v Simferopoli v 1920 a Otto Struve pereyihav do SShA j dosyag viznachnih uspihiv v astronomiyi V roki Velikogo teroru v Harkovi buv strachenij spivrobitnik observatoriyi Boris Syemejkin a Leningradi kolishnij spivrobitnik Harkivskoyi observatoriyi Boris Gerasimovich Pid chas Nimecko radyanskoyi vijni na chas nimeckoyi okupaciyi Harkova 1941 1943 v o direktora Volodimir Mihajlov shovav v pidvalah osnovni instrumenti observatoriyi Bilshist spivrobitnikiv perebuvali v evakuaciyi v Kazahstani V seredini HH stolittya pid kerivnictvom akademika M P Barabashova na perednij plan v roboti observatoriyi vijshli doslidzhennya planet Sonyachnoyi sistemi pochala formuvatisya harkivska shkola planetologiyi do yakoyi nalezhit bilshist teperishnih pracivnikiv observatoriyi Cherez rozshirennya mista zasnovana na jogo mezhi observatoriya teper opinilasya v centri Harkova poruch z golovnoyu plosheyu mista sho z chasom sprichinyalo vse bilshe svitlove zabrudnennya Prokladennya pid observatoriyeyu Saltivskoyi liniyi Harkivskogo metropolitenu sprichinilo dodatkovi vibraciyi neprijnyatni dlya tochnih astronomichnih instrumentiv Teper vsi osnovni instrumenti observatoriyi perebuvayut na Chuguyivskij sposterezhnij stanciyi za mezhami mista natomist yak teleskopi observatoriyi vikoristovuyut perevazhno dlya demonstracijnih i navchalnih cilej nbsp Vid observatoriyi zi shodu blizko 1900Vid observatoriyi zi shodu blizko 1900 nbsp Budivlya observatoriyi blizko 1900Budivlya observatoriyi blizko 1900 nbsp Paviljon meridiannogo kola blizko 1900Paviljon meridiannogo kola blizko 1900 nbsp Budivlya observatoriyi 1914Budivlya observatoriyi 1914 Struktura Redaguvati nbsp Panorama observatoriyi z balkonu golovnogo korpusu Na zadnomu plani vidno budivlyu HNU nbsp Kupol teleskopa nbsp Misce dlya vidpochinku bilya vhodu do korpusu rozrahunkovogo centru Viddil astrofiziki Redaguvati U 1975 1995 viddil perevazhno zajmavsya spekl interferometriyeyu a z 1995 pereklyuchivsya na vivchennya gravitacijnih linz Z zatrimki signalu na gravitacijnih linzah spivrobitnikami viddilu bulo utochneno znachennya staloyi Gabbla Doslidzhennya zmin yaskravosti Hresta Ejnshtejna dozvolilo viznachiti masi til sho viklikayut mikrolinzuvannya jogo viprominennya a takozh zrobiti visnovok pro vidsutnist masivnih struktur v galo temnoyi materiyi linzuyuchoyi galaktiki Laboratoriya astrometriyi Redaguvati Astrometrichni doslidzhennya v Harkivskij observatoriyi rozpochalasya z vstanovlennyam v 1886 roci meridiannogo instrumenta Repsolda Protyagom HH stolittya osnovnimi zadachami laboratoriyi buli stvorennya fundamentalnoyi sistemi koordinat ta viznachennya vsesvitnogo chasu Zaraz laboratoriya zajmayetsya zadachami stvorennya visokotochnih katalogiv polozhen i vlasnih ruhiv zirok vivchennya zakonomirnostej ruhu Galaktiki astrometriyi ta fotometriyi komet pokrittiv zminnih zir Viddil fiziki asteroyidiv i komet Redaguvati U 1977 Harkivska observatoriya pershoyu v Radyanskomu Soyuzi pochala sistematichni astrofizichni doslidzhennya asteroyidiv 1993 organizovano viddil Fizika asteroyidiv 2005 peretvoreno jogo na Viddil fiziki asteroyidiv i komet Pershim kerivnikom viddilu buv Dmitro Lupishko a z 2012 jogo uchenicya Irina Belska Viddil doslidzhuye asteroyidi golovnogo poyasu navkolozemni asteroyidi troyanci Yupitera transneptunovi ob yekti j kometi Spivrobitnikami viddilu vimiryano opozicijnij efekt bagatoh asteroyidiv 70 svitovih danih sho stalo osnovoyu dlya pereglyadu Mizhnarodnim astronomichnim soyuzom sistemi obchislen absolyutnih zoryanih velichin asteroyidiv viyavleno desyatki podvijnih asteroyidiv vimiryano priskorennya obertannya asteroyidiv vnaslidok YORP efektu 50 svitovih danih teoretichno peredbacheno tangencialnij YORP efekt Viddil ye odnim zi svitovih lideriv polyarimetrichnih doslidzhen asteroyidiv dvi stvoreni spivrobitnikami viddilu polyarimetrichni bazi vklyucheno do bazi danih NASA Planetary Data System en Viddil distancijnogo zonduvannya planet Redaguvati Osnovni napryamki doslidzhen viddilu rozrobka modelej rozsiyuvannya svitla poverhnyami nebesnih til ta analiz danih nazemnih i kosmichnih sposterezhen poverhon planet Spivrobitniki viddilu pracyuvali z danimi kosmichnih aparativ Galileo Klementina Lunar Prospektor kosmichnogo teleskopa Gabbl Viddil fiziki Soncya Misyacya i planet Redaguvati Viddil doslidzhuye vidbittya svitla poverhneyu Misyacya ta metodi distancijnogo zonduvannya misyachnoyi poverhni vivchaye atmosferu Yupitera ta hromosferu Soncya zajmeyetsya monitoringom sonyachnoyi aktivnosti obrobkoyu zobrazhen ta planetnoyu kartografiyeyu Chuguyivska sposterezhna stanciya Redaguvati Dokladnishe Chuguyivska sposterezhna stanciyaChuguyivska sposterezhna stanciya takozh vidoma pid neoficijnoyu nazvoyu Observatoriya Grakove bula zasnovana v Chuguyivskomu rajoni z iniciativi Barabashova na pochatku 1960 h rokiv Tut pracyuye 70 sm reflektor AZT 8 i kilka menshih teleskopiv znahoditsya 2 poverhovij budinok sposterigachiv Golovnim chinom zvidsi provodyatsya sposterezhennya asteroyidiv transneptunovih ob yektiv kosmichnogo smittya Biblioteka Redaguvati Biblioteka NDI astronomiyi mistit blizko 9000 knig z astronomiyi ta sumizhnih nauk v tomu chisli vidannya kincya XVIII pochatku XIX stolit a takozh knizhki z osobistih kolekcij rodini Struve ru akademika Barabashova professora Aleksandrova Takozh v biblioteci predstavlena velika kolekciya atlasiv zoryanogo neba j astronomichnih katalogiv i bagato naukovoyi periodiki riznih epoh Muzej astronomiyi imeni Mikoli Barabashova Redaguvati Muzej astronomiyi bulo zasnovano 2007 roku v perebudovanomu paviloni meridiannogo kola 2020 roku muzej vidkrito pislya rekonstrukciyi Vin mistit astronomichni instrumenti vid pochatku XIX stolittya 2 3 4 5 nbsp V muzeyi istoriyi astronomiyiV muzeyi istoriyi astronomiyi nbsp Vid z muzeyu na golovnij korpus HNUVid z muzeyu na golovnij korpus HNU nbsp V pidvali muzeyuV pidvali muzeyu nbsp Starodavni astronomichni instrumentiStarodavni astronomichni instrumenti Direktori RedaguvatiLevickij Grigorij Vasilovich 1883 1894 Struve Lyudvig Ottovich 1894 1917 Yevdokimov Mikola Mikolajovich 1917 1929 Barabashov Mikola Pavlovich 1930 1971 Yezerskij Volodimir Josipovich 1971 1977 Dudinov Volodimir Mikolajovich 1977 1993 Zahozhaj Volodimir Anatolijovich 1993 2004 Shkuratov Yurij Grigorovich 2004 2014 Kajdash Vadim Grigorovich z 2014 6 Vidatni spivrobitniki RedaguvatiAkademiki Barabashov Mikola Pavlovich AN Ukrayinskoyi RSR Fesenkov Vasil Grigorovich AN Kazahskoyi RSR Chleni korespondenti Shkuratov Yurij Grigorovich NAN Ukrayini Laureati Derzhavnoyi premiyi Ukrayini v galuzi nauki i tehniki 1986 Dudinov Volodimir Mikolajovich Stankevich Dmitro Gennadijovich Cvyetkova Viktoriya Sergiyivna Shkuratov Yurij Grigorovich 2010 Belska Irina Mikolayivna Kajdash Vadim Grigorovich Lupishko Dmitro FedorovichLaureati Premiyi NAN im akad M P Barabashova 1987 Akimov Leonid Opanasovich Aleksandrov Yurij Volodimirovich Lupishko Dmitro Fedorovich 1997 Shkuratov Yurij Grigorovich 2012 Velichko Fedir Petrovich Kruglij Yurij Mikolajovich Shevchenko Vasil GrigorovichLaureati Premiyi NAN Ukrayini imeni S Ya Braude 2010 Vakulik Viktor GrigorovichLaureati Premiyi NAN Ukrayini imeni Ye P Fedorova 2012 Fedorov Petro MikolajovichNa chest pracivnikiv Harkivskoyi observatoriyi nazvano 8 krateriv na Misyaci Marsi ta Veneri a takozh nizku asteroyidiv 7 Krateri nazvani na chest spivrobitnikiv Harkivskoyi observatoriyi Spisok nepovnij Misyachni krateri FesenkovMarsianski krateri Barabashov Syemejkin Fesenkov Asteroyidi nazvani na chest spivrobitnikiv Harkivskoyi observatoriyi1857 Parhomenko 2126 Gerasimovich 2227 Otto Struve 2286 Fesenkov 2883 Barabashov 3210 Lupishko 4208 Kiselov 8786 Belska 12234 Shkuratov 15898 Harastertim 17035 Velichko 17036 Kruglij 17034 Vasilshev 17700 Oleksijgolubov 18750 Leonidakimov 20334 Glevickij 30435 Slyusarev 33931 Oleksijsergyeyev 79472 ChornijLiteratura Redaguvati200 let astronomii v Harkovskom universitete Shkuratov Yu G red Harkov 2008 632 s 500 prim ros Balishev M A Astronomichni doslidzhennya u Harkovi naprikinci HIH st pershij polovini HH st Kiyiv Naukova dumka 2022 560 s Monografiya onlajn Balishev M A Centralna Ukrayinska observatoriya u Harkovi Do istoriyi nerealizovanogo proyektu Doslidzhennya z istoriyi i filosofiyi nauki i tehniki 2021 T 30 2 S 69 78 Balishev M A Stvorennya ta rozvitok Astronomichnoyi observatoriyi Harkivskogo universitetu u 80 h ta 90 h rokah HIH st Istoriya nauki i biografistika 2021 2 S 45 72 Balishev M A Rozvitok astronomiyi u Harkovi na pochatku HH stolittya 1900 1917 Doslidzhennya z istoriyi i filosofiyi nauki i tehniki 2021 T 30 1 s 51 61 Balishev M A Astronomiya v Harkovi u roki gromadyanskoyi vijni periodu Ukrayinskoyi revolyuciyi 1917 1921 Doslidzhennya z istoriyi i filosofiyi nauki i tehniki 2020 T 29 2 S 110 118 Balishev M A Harkivska astronomichna observatoriya pid chas nimeckoyi okupaciyi 1941 1943 u roki Drugoyi svitovoyi vijni Istoriya nauki i biografistika 2020 3 C 86 107 Balishev M A Dokumentalni pam yatki Harkivskoyi observatoriyi problemi zberezhennya ta vvedennya do naukovogo obigu Arhivi Ukrayini 2008 5 6 S 156 160 Barabashev M Semejkin B Harkivska astronomichna observatoriya na sluzhbi socbudivnictva Harkiv DVOU Ukrayinskij robitnik 1932 1000 prim Primitki Redaguvati a b Shkuratov Yu G Predislovie redaktora 200 let astronomii v Harkovskom universitete Shkuratov Yu G red Harkov 2008 S 6 10 500 prim ros Obnovlennyj muzej astronomii v Harkove kak on vyglyadit Ukrinform 5 lyutogo 2020 Procitovano 8 bereznya 2020 ros V Harkove otkryli obnovlennyj muzej astronomii Redpost Gorodskoj dozor 29 sichnya 2020 Procitovano 8 bereznya 2020 ros Otkrytie rekonstruirovannogo muzeya astronomii imeni Nikolaya Barabashova Harkivskij nacionalnij universitet imeni V N Karazina 29 sichnya 2020 Procitovano 8 bereznya 2020 ros Vidkrittya rekonstrujovanogo muzeyu astronomiyi imeni Mikoli Barabashova Harkivskij nacionalnij universitet imeni V N Karazina 29 sichnya 2020 Procitovano 8 bereznya 2020 Spisok zaveduyushih kafedroj astronomii i direktorov astronomicheskoj observatorii i vremya ih prebyvaniya v dolzhnosti 200 let astronomii v Harkovskom universitete Shkuratov Yu G red Harkov 2008 S 192 500 prim ros Aleksandrov Yu V Na kartah Solnechnoj sistemy Kosmos i lyudi po materialam zhurnala UNIVERSITATES Aleksandrov Yu V Lupishko D F Shkuratov Yu G sost Harkov 2011 P 240 243 Posilannya RedaguvatiNII astronomii Harkovskogo Nacionalnogo Universiteta Vselennaya polna tajn statya k 200 letiyu astronomii v Harkove Kafedra astronomii i Astronomicheskaya observatoriya Harkovskogo universiteta v XIX veke Rozenfeld M Harkovskie istorii Vypusk 12 Obratnaya storona luny Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Harkivska astronomichna observatoriya amp oldid 40615665