www.wikidata.uk-ua.nina.az

Ханларова Зейнаб Ях я кизи Зейнаб Ях я кизи Ханларова азерб Zeynəb Yəhya qızı Xanlarova нар 28 грудня 1936 Баку радянськ

Ханларова Зейнаб Ях'я-кизи

Зейнаб Ях'я кизи Ханларова (азерб. Zeynəb Yəhya qızı Xanlarova; нар. 28 грудня 1936, Баку) — радянська азербайджанська співачка (ліричне сопрано)|| . Народна артистка СРСР (1980).

Зейнаб Ханларова
азерб. Zeynəb Xanlarova
Зображення
Основна інформація
Дата народження 28 грудня 1936(1936-12-28) (86 років)
Місце народження Баку, Азербайджанська РСР, СРСР
Роки активності 1961 — н.в.
Громадянство СРСР і Азербайджан
Професії оперна співачка, політична діячка
Освіта Asaf Zeynally Music School in Bakud
Співацький голос сопрано
Інструменти вокал[d]
Жанри класична музика, національна музика і опера
Псевдоніми "Dünyanın Zeynəbi"
Нагороди

Автограф
 Файли у Вікісховищі

Біографія ред.

Дитинство ред.

Зейнаб Ханларова народилася 28 грудня 1936 року у Баку. Зейнаб була наймолодшою серед п'яти дітей у родині нефтяника Ях'ї та домогосподарки Периджаган Ханларових. Ще у дитячі роки батько виховав у Зейнабі любов до східної поезії, яка є невід'ємною частиною мугамів. З малих років Ханларова любила музику, у вільний час брала участь у гуртку художньої самодіяльності у місцевому Палаці піонерів.

Юність ред.

Навчалась у школі № 161 міста Баку. Ще з дитинства мріючи стати вчителем, поступила до Бакинської педагогічної школи імені Сабіра. Навіть будучи ученицею педагогічної школи, Зейнаб тягнулася до музики, брала участь у самодіяльності, у шкільних заходах виконувала мугами: навчаючись на останньому курсі у педшколі, у 1955 році, Зейнаб Ханларова разом с колективом виступила у Філармонії з азербайджанською народною піснею «Азербайджан марали»; її виконування високо оцінили Афрасіяб Бадалбейлі, Джаганґір Джаганґіров та Камбар Гусейнліі. За їхніми рекомендаціями, по закінченню педагогічної школи Ханларова одразу поступила до музикальної школи імені Асафа Зейналли.

Вчителем мугама Зейнабі Ханларовой став видатний ханенде Сеїд Шушинський. Ханенде навчав співачку не тільки музиці, але й сценичному поведінку. Сеїд Шушинський вирішив провести експеримент, запропонувавши виконати Зейнабі мугам «Чаргях», хоча той вважався виключно чоловічим мугамом. У 1960 році вона стала першою жінкою, виконавшою «Чаргях»; запис цього мугама у виконанні Ханларовой досі зберігається у Золотому фонді Азербайджанського радіо.

Подальша кар'єра ред.

Закінчив у 1961 році музичну школу імені Асафа Зейналли, за запрошенням заслуженого артиста республіки Шамсі Бадалбейлі З. Ханларова стала солісткою Азербайджанськоі державної філармонії імені Мусліма Магомаєва.

З 1975 року — художній керівник ансамблю народних інструментів. Серед учасників ансамблю були популярні у народі кларнетист Велі Кадимов, гармоніст Автандил Ісрафілов, кеманчист Адалят Везіров та інші.

Творчість ред.

Творча манера Зейнабі Ханларовой відрізняється артистизмом та темпераментом. У своїх виступах Ханларова часто застосовує танцювальні елементи, у виконанні пісень їй притаманні рулади та гайнатма. Про виконавчий стиль співачки добре відгукувались народні та заслужені артисти республіки, майстри мугаму, видатні діячи культури та захоплені глядачі з Азербайджану та інших країн.

Одна з платівок з піснями Зейнабі Ханларовой

Найбільших успіхів Ханларова досягла у музикальному жанрі естради. У виконанні популярність знайшли ряд народних пісень, пісні композиторів Тофіка Кулієва, Арифа Мелікова, Раміза Мирішли, Алекпера Тагиєва, Еміна Сабітогли, Кара Караєва, Фікрета Амірова, Октая Кязимова и других. Перші пісні композитора Алекпера Тагиєва прозвучали у виконанні Зейнабі Ханларової (у тому числі й найперша — «Ґоншу ґиз»), у її виконанні найбільш популярними стали ритмічні пісні Еміна Сабітогли. Важливе місце у репертуарі співачки займають пісні власного твору — пісні «Менім уреїм», «Бес не деїм» та інші. Ханларова виконувала пісні на російській («Калінка»), вірменській («Нуне»), грузинській («Долера»), фарсі («Ей ґолє ман»), пушту («Чекре»), японській («Даріка санга»), турецькій («Сені яланчи»), грецькій («Ела мо») та на інших мовах.

Велику популярність Зейнаб Ханларова отримала також за межами Азербайджану. За багато років своєї кар'єри співачка з успіхом відвідала республіки колишнього Радянського Союзу, Чехію, Словаччину, Румунію, Угорщину, Польщу, Францію, Іспанію, Канаду, Італію, Швецію, Швейцарію, Данію, Туреччину, Ірак, Афганістан, Японію, США, Ємен, Сирію, Ліван, Кувейт та інші країни.

Важливу роль у репертуарі Зейнабі Ханларової займають мугами. Ханенде професійно виконала мугами «Чарґях», «Махур-хінді», «Ґатар», «Харідж сеґях», «Хумаюн», «Баяти-Кюрд», «Шахназ», «Баяти-Шираз», тесніфи «Шур» та «Ділкєш».

На сцені Азербайджанського державного театру опери та балету Зейнаб Ханларова створила образи Лейлі («Лейлі та Меджнун» Узеїра Гаджибекова), Аслі («Аслі та Керем» Узеїра Гаджибекова), Арабзанґі («Шах-Ісмаїл» Мусліма Магомаєва), Санем («Скеля нареченої» Шафіги Ахундовой).

З піснями Зейнабі Ханларової випущено 38 платівок.

Громадське життя ред.

24 лютого 1985 року З. Я. Ханларова обрана по Мірбаширському округу № 333 до Верховної Ради Азербайджанської РСР XI скликання, стала членом Комісії з культури Верховної Ради. 30 вересня 1990 року обрана депутатом Верховної Ради Азербайджанської РСР XII скликання від Бакинського округу № 266.

12 листопада 1995 року обрана до Міллі Меджлису від Тертерського виборчого округу № 86, 5 листопада 2000 року — від Кобустан-Хизи-Сіязанського округу № 62, 6 листопада 2005 року — від Кобустан-Хизи-Кубінського округу № 50, 7 листопада 2010 року та 1 листопада 2015 року — від Кобустан-Хизи-Сумгаітського округу № 50. Член Комісії з культури Міллі Меджлису (з 1995 року до нинішнього часу).

Родина ред.

  • Батько — Ях'я Аслан огли Ханларов (1890—1968) — робочий на Бакинських нафтопромислах.
  • Мати — Периджаган Иса кизи Ханларова — домогосподарка.
  • Муж — Селім Бабаєв (у шлюбі з 1975 року) — працював на керуючих посадах у системі рибного господарства.
  • Діти — Рамін (1975) та Рамал (1978) Бабаєви.

Фільмографія ред.

  • 1970 — «Ритми Апшерону» (фільм-концерт)
  • 1970 — «Зустріч на весіллі» (фільм-концерт)
  • 1971 — «Концертна програма» (фільм-концерт)
  • 1979 — «Дивак» (вокал)
  • 1981 — «Співаюча земля»
  • 1981 — «Акорди довгого життя»
  • 1982 — «Здрастуй, Зейнаб!» (фільм-концерт)
  • 1984 — «Вимога» (вокал)
  • 1995 — «Гаджи Аріф»
  • 2000 — «Шеірін хазрісі» (неперекладаємо)
  • 2000 — «Рука Алієва»
  • 2003 — «Рятівник. Фільм третій»
  • 2007 — «Формула перемоги»
  • 2007 — «Я не втомився. Ровшан Беджат»

Нагороди та звання ред.

  • Орден Гейдара Алієва (26.12.2016) — за особливі заслуги у розвитку азербайджанської культури
  • Орден «Незалежність» (Азербайджан) (26.12.2006) — за великі заслуги у розвитку азербайджанської музикальної культури
  • Орден Дружби народів (26.12.1986) — за заслуги у розвитку радянського музикального мистецтва
  • Орден «Знак Пошани» (02.07.1971)
  • Народна артистка СРСР (28.07.1980) — за великі досяжнення у розвитку радянського музикального мистецтва
  • Заслужена артистка Азербайджанської РСР (1967)
  • Народна артистка Азербайджанскої РСР (1975) — за великі заслуги у розвитку азербайджанського радянського музикального та виконавчого мистецтва
  • Народна артистка Вірменської РСР (15.03.1978) — за заслуги у розвитку культурних відносин між Вірменською та Азербайджанскою РСР та високу виконавчу майстерність
  • Почесний диплом Президента Азербайджанськой Республіки (28.12.2011) — за активну пропаганду азербайджанської музики
  • Державна премія Азербайджанської РСР (1987) — за концертні програми
  • Почесний приз «Золотий диск» Всесоюзної фірми грамплатівок «Мелодія» (18.02.1986) — за грамзаписи азербайджанських пісень та пісень народів Східу

Примітки ред.

Коментарі ред.

  1. Гайнатма — переливчате звучання, створюване швидким та багатократним чергуванням звуків.

Джерела ред.

  1. Рахман-заде, 1985, с. 9-10.
  2. Рахман-заде, 1985, с. 15.
  3. ↑ Музыкальная энциклопедия, 1982.
  4. Рахман-заде, 1985, с. 17.
  5. Рахман-заде, 1985, с. 20.
  6. ↑ АСЭ, 1987.
  7. ↑ Байрамова, 2004.
  8. ↑ Одиннадцатый созыв, 1986.
  9. ↑ Джафар-заде, 1978.
  10. Гасан-заде, 1980.
  11. ↑ Варжапетян, 1977.
  12. Рахман-заде, 1985, с. 42, 56, 63-65, 76-78.
  13. Рахман-заде, 1985, с. 50-51.
  14. Рахман-заде, 1985, с. 55.
  15. Рахман-заде, 1985, с. 44.
  16. Ханларова Зейнаб. records.su. Процитовано 11 квітня 2018. 
  17. ЦИК, 1990.
  18. Рахман-заде, 1985, с. 9.
  19. Рахман-заде, 1985, с. 30.
  20. ↑ Кязим-заде, 2003.
  21. ↑ Кязим-заде, 2004.
  22. Ведомости, 1986.
  23. Ведомости, 1980.
  24. Рахман-заде, 1985.

Література ред.

Книги ред.

  • Ханларова Зејнәб Јәһја гызы // Азәрбајҹан Совет Енсиклопедијасы / Ч. Б. Гулијев. — Бакы: Азәрбајҹан Совет Енсиклопедијасы, 1987. — Т. X ҹилд: Фрост — Шүштәр. — С. 51.
  • Ханларова Зейнаб Яхья кызы // Музыкальная энциклопедия. — М., 1982. — Т. 6. — С. 960.
  • Рахман-заде Фазиль. Сердце, упоенное песней. — Б.: Ишыг, 1985. — 174 с.
  • Байрамова Алла. Женщины в музыкальной жизни Азербайджана. — Б., 2004. — С. 72-73.
  • Депутаты Верховного Совета Азербайджанской ССР. Одиннадцатый созыв.. — Баку: Азернешр, 1986.
  • Кязим-заде Айдын. Азербайджанское кино — 1 (каталог фильмов 1898—2002). — Б., 2003.
  • Кязим-заде Айдын. Наш Азербайджанфильм. 1923—2003 года.. — Б., 2004.

Статті ред.

  • Варжапетян В. Несмолкающая песня // Огонёк: журнал. — 1977. — 6 января (№ 10).
  • Джафар-заде Азиза Солнечное сердце // Литературный Азербайджан. — 1978. — С. 66-68.
  • Гасан-заде Нариман Звезда нашей песни // Коммунист. — Б., 1980. — 30 июля. — С. 4.
  • Информация Центрального Избирательного Комитета по выборам народных депутатов Азербайджанской ССР // Коммунист. — Б., 1990. — 10 октября. — С. 3.

Документи ред.

  • Указ Президиума Верховного Совета СССР «О награждении тов. Ханларовой З. Я. орденом Дружбы народов» от 26 декабря 1986 г. Шаблон:Ведомости ВС СССРВедомости Верховного Совета СССРШаблон:Ведомости ВС СССР
  • Указ Президиума Верховного Совета СССР «О присвоении почётного звания „Народный артист СССР“ тов. Ханларовой З. Я.» от 28 июля 1980 г. Шаблон:Ведомости ВС СССРВедомости Верховного Совета СССРШаблон:Ведомости ВС СССР
  • «О награждении З. Я. Ханларовой орденом Гейдара Алиева» : Азербайджанская Республика — Баку, 2016.
  • «О награждении З. Я. Ханларовой Почётным дипломом Президента Азербайджанской Республиики»: Азербайджанская Республика — Баку, 2011.
  • «О награждении З. Я. Ханларовой орденом Независимости»: Азербайджанская Республика — Баку, 2006.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Zejnab Yah ya kizi Hanlarova azerb Zeyneb Yehya qizi Xanlarova nar 28 grudnya 1936 Baku radyanska azerbajdzhanska spivachka lirichne soprano Narodna artistka SRSR 1980 Zejnab Hanlarovaazerb Zeyneb XanlarovaZobrazhennyaOsnovna informaciyaData narodzhennya 28 grudnya 1936 1936 12 28 86 rokiv Misce narodzhennya Baku Azerbajdzhanska RSR SRSRRoki aktivnosti 1961 n v Gromadyanstvo SRSR i AzerbajdzhanProfesiyi operna spivachka politichna diyachkaOsvita Asaf Zeynally Music School in BakudSpivackij golos sopranoInstrumenti vokal d Zhanri klasichna muzika nacionalna muzika i operaPsevdonimi Dunyanin Zeynebi NagorodiAvtograf Fajli u VikishovishiZmist 1 Biografiya 1 1 Ditinstvo 1 2 Yunist 1 3 Podalsha kar yera 2 Tvorchist 3 Gromadske zhittya 4 Rodina 5 Filmografiya 6 Nagorodi ta zvannya 7 Primitki 7 1 Komentari 7 2 Dzherela 8 Literatura 8 1 Knigi 8 2 Statti 8 3 DokumentiBiografiya red Ditinstvo red Zejnab Hanlarova narodilasya 28 grudnya 1936 roku u Baku Zejnab bula najmolodshoyu sered p yati ditej u rodini neftyanika Yah yi ta domogospodarki Peridzhagan Hanlarovih She u dityachi roki batko vihovav u Zejnabi lyubov do shidnoyi poeziyi yaka ye nevid yemnoyu chastinoyu mugamiv 1 Z malih rokiv Hanlarova lyubila muziku u vilnij chas brala uchast u gurtku hudozhnoyi samodiyalnosti u miscevomu Palaci pioneriv Yunist red Navchalas u shkoli 161 mista Baku She z ditinstva mriyuchi stati vchitelem postupila do Bakinskoyi pedagogichnoyi shkoli imeni Sabira Navit buduchi ucheniceyu pedagogichnoyi shkoli Zejnab tyagnulasya do muziki brala uchast u samodiyalnosti u shkilnih zahodah vikonuvala mugami navchayuchis na ostannomu kursi u pedshkoli u 1955 roci Zejnab Hanlarova razom s kolektivom vistupila u Filarmoniyi z azerbajdzhanskoyu narodnoyu pisneyu Azerbajdzhan marali yiyi vikonuvannya visoko ocinili Afrasiyab Badalbejli Dzhagangir Dzhagangirov ta Kambar Gusejnlii 2 Za yihnimi rekomendaciyami po zakinchennyu pedagogichnoyi shkoli Hanlarova odrazu postupila do muzikalnoyi shkoli imeni Asafa Zejnalli Vchitelem mugama Zejnabi Hanlarovoj stav vidatnij hanende Seyid Shushinskij 3 4 Hanende navchav spivachku ne tilki muzici ale j scenichnomu povedinku Seyid Shushinskij virishiv provesti eksperiment zaproponuvavshi vikonati Zejnabi mugam Chargyah hocha toj vvazhavsya viklyuchno cholovichim mugamom U 1960 roci vona stala pershoyu zhinkoyu vikonavshoyu Chargyah 5 6 7 zapis cogo mugama u vikonanni Hanlarovoj dosi zberigayetsya u Zolotomu fondi Azerbajdzhanskogo radio Podalsha kar yera red Zakinchiv u 1961 roci muzichnu shkolu imeni Asafa Zejnalli za zaproshennyam zasluzhenogo artista respubliki Shamsi Badalbejli Z Hanlarova stala solistkoyu Azerbajdzhanskoi derzhavnoyi filarmoniyi imeni Muslima Magomayeva 6 8 Z 1975 roku hudozhnij kerivnik ansamblyu narodnih instrumentiv 7 Sered uchasnikiv ansamblyu buli populyarni u narodi klarnetist Veli Kadimov garmonist Avtandil Israfilov kemanchist Adalyat Vezirov ta inshi Tvorchist red Tvorcha manera Zejnabi Hanlarovoj vidriznyayetsya artistizmom ta temperamentom 7 9 10 11 U svoyih vistupah Hanlarova chasto zastosovuye tancyuvalni elementi u vikonanni pisen yij pritamanni ruladi ta gajnatma komm 1 6 Pro vikonavchij stil spivachki dobre vidgukuvalis narodni ta zasluzheni artisti respubliki majstri mugamu vidatni diyachi kulturi ta zahopleni glyadachi z Azerbajdzhanu ta inshih krayin 12 nbsp Odna z plativok z pisnyami Zejnabi HanlarovojNajbilshih uspihiv Hanlarova dosyagla u muzikalnomu zhanri estradi U vikonanni populyarnist znajshli ryad narodnih pisen pisni kompozitoriv Tofika Kuliyeva Arifa Melikova Ramiza Mirishli Alekpera Tagiyeva Emina Sabitogli Kara Karayeva Fikreta Amirova Oktaya Kyazimova i drugih 13 Pershi pisni kompozitora Alekpera Tagiyeva prozvuchali u vikonanni Zejnabi Hanlarovoyi u tomu chisli j najpersha Gonshu giz u yiyi vikonanni najbilsh populyarnimi stali ritmichni pisni Emina Sabitogli Vazhlive misce u repertuari spivachki zajmayut pisni vlasnogo tvoru pisni Menim ureyim Bes ne deyim ta inshi 6 Hanlarova vikonuvala pisni na rosijskij Kalinka virmenskij Nune gruzinskij Dolera farsi Ej golye man pushtu Chekre yaponskij Darika sanga tureckij Seni yalanchi greckij Ela mo ta na inshih movah 14 Veliku populyarnist Zejnab Hanlarova otrimala takozh za mezhami Azerbajdzhanu Za bagato rokiv svoyeyi kar yeri spivachka z uspihom vidvidala respubliki kolishnogo Radyanskogo Soyuzu Chehiyu Slovachchinu Rumuniyu Ugorshinu Polshu Franciyu Ispaniyu Kanadu Italiyu Shveciyu Shvejcariyu Daniyu Turechchinu Irak Afganistan Yaponiyu SShA Yemen Siriyu Livan Kuvejt ta inshi krayini 15 6 9 Vazhlivu rol u repertuari Zejnabi Hanlarovoyi zajmayut mugami Hanende profesijno vikonala mugami Chargyah Mahur hindi Gatar Haridzh segyah Humayun Bayati Kyurd Shahnaz Bayati Shiraz tesnifi Shur ta Dilkyesh 6 Na sceni Azerbajdzhanskogo derzhavnogo teatru operi ta baletu Zejnab Hanlarova stvorila obrazi Lejli Lejli ta Medzhnun Uzeyira Gadzhibekova Asli Asli ta Kerem Uzeyira Gadzhibekova Arabzangi Shah Ismayil Muslima Magomayeva Sanem Skelya narechenoyi Shafigi Ahundovoj 3 11 Z pisnyami Zejnabi Hanlarovoyi vipusheno 38 plativok 16 Gromadske zhittya red 24 lyutogo 1985 roku Z Ya Hanlarova obrana po Mirbashirskomu okrugu 333 do Verhovnoyi Radi Azerbajdzhanskoyi RSR XI sklikannya stala chlenom Komisiyi z kulturi Verhovnoyi Radi 8 30 veresnya 1990 roku obrana deputatom Verhovnoyi Radi Azerbajdzhanskoyi RSR XII sklikannya vid Bakinskogo okrugu 266 17 12 listopada 1995 roku obrana do Milli Medzhlisu vid Terterskogo viborchogo okrugu 86 5 listopada 2000 roku vid Kobustan Hizi Siyazanskogo okrugu 62 6 listopada 2005 roku vid Kobustan Hizi Kubinskogo okrugu 50 7 listopada 2010 roku ta 1 listopada 2015 roku vid Kobustan Hizi Sumgaitskogo okrugu 50 Chlen Komisiyi z kulturi Milli Medzhlisu z 1995 roku do ninishnogo chasu Rodina red Batko Yah ya Aslan ogli Hanlarov 1890 1968 robochij na Bakinskih naftopromislah 18 Mati Peridzhagan Isa kizi Hanlarova domogospodarka Muzh Selim Babayev u shlyubi z 1975 roku pracyuvav na keruyuchih posadah u sistemi ribnogo gospodarstva 19 Diti Ramin 1975 ta Ramal 1978 Babayevi Filmografiya red 1970 Ritmi Apsheronu film koncert 20 1970 Zustrich na vesilli film koncert 1971 Koncertna programa film koncert 1979 Divak vokal 1981 Spivayucha zemlya 21 1981 Akordi dovgogo zhittya 21 1982 Zdrastuj Zejnab film koncert 1984 Vimoga vokal 1995 Gadzhi Arif 20 2000 Sheirin hazrisi neperekladayemo 2000 Ruka Aliyeva 2003 Ryativnik Film tretij 2007 Formula peremogi 2007 Ya ne vtomivsya Rovshan Bedzhat Nagorodi ta zvannya red Orden Gejdara Aliyeva 26 12 2016 za osoblivi zaslugi u rozvitku azerbajdzhanskoyi kulturi Orden Nezalezhnist Azerbajdzhan 26 12 2006 za veliki zaslugi u rozvitku azerbajdzhanskoyi muzikalnoyi kulturi Orden Druzhbi narodiv 26 12 1986 za zaslugi u rozvitku radyanskogo muzikalnogo mistectva 22 Orden Znak Poshani 02 07 1971 Narodna artistka SRSR 28 07 1980 za veliki dosyazhnennya u rozvitku radyanskogo muzikalnogo mistectva 23 Zasluzhena artistka Azerbajdzhanskoyi RSR 1967 Narodna artistka Azerbajdzhanskoyi RSR 1975 za veliki zaslugi u rozvitku azerbajdzhanskogo radyanskogo muzikalnogo ta vikonavchogo mistectva Narodna artistka Virmenskoyi RSR 15 03 1978 za zaslugi u rozvitku kulturnih vidnosin mizh Virmenskoyu ta Azerbajdzhanskoyu RSR ta visoku vikonavchu majsternist 24 Pochesnij diplom Prezidenta Azerbajdzhanskoj Respubliki 28 12 2011 za aktivnu propagandu azerbajdzhanskoyi muziki Derzhavna premiya Azerbajdzhanskoyi RSR 1987 za koncertni programi Pochesnij priz Zolotij disk Vsesoyuznoyi firmi gramplativok Melodiya 18 02 1986 za gramzapisi azerbajdzhanskih pisen ta pisen narodiv Shidu 6 Primitki red Komentari red Gajnatma perelivchate zvuchannya stvoryuvane shvidkim ta bagatokratnim cherguvannyam zvukiv Dzherela red Rahman zade 1985 s 9 10 Rahman zade 1985 s 15 a b Muzykalnaya enciklopediya 1982 Rahman zade 1985 s 17 Rahman zade 1985 s 20 a b v g d e zh ASE 1987 a b v Bajramova 2004 a b Odinnadcatyj sozyv 1986 a b Dzhafar zade 1978 Gasan zade 1980 a b Varzhapetyan 1977 Rahman zade 1985 s 42 56 63 65 76 78 Rahman zade 1985 s 50 51 Rahman zade 1985 s 55 Rahman zade 1985 s 44 Hanlarova Zejnab records su Procitovano 11 kvitnya 2018 CIK 1990 Rahman zade 1985 s 9 Rahman zade 1985 s 30 a b Kyazim zade 2003 a b Kyazim zade 2004 Vedomosti 1986 Vedomosti 1980 Rahman zade 1985 Literatura red Knigi red Hanlarova Zeјnәb Јәһјa gyzy Azәrbaјҹan Sovet Ensiklopediјasy Ch B Guliјev Baky Azәrbaјҹan Sovet Ensiklopediјasy 1987 T X ҹild Frost Shүshtәr S 51 Hanlarova Zejnab Yahya kyzy Muzykalnaya enciklopediya M 1982 T 6 S 960 Rahman zade Fazil Serdce upoennoe pesnej B Ishyg 1985 174 s Bajramova Alla Zhenshiny v muzykalnoj zhizni Azerbajdzhana B 2004 S 72 73 Deputaty Verhovnogo Soveta Azerbajdzhanskoj SSR Odinnadcatyj sozyv Baku Azerneshr 1986 Kyazim zade Ajdyn Azerbajdzhanskoe kino 1 katalog filmov 1898 2002 B 2003 Kyazim zade Ajdyn Nash Azerbajdzhanfilm 1923 2003 goda B 2004 Statti red Varzhapetyan V Nesmolkayushaya pesnya Ogonyok zhurnal 1977 6 yanvarya 10 Dzhafar zade Aziza Solnechnoe serdce Literaturnyj Azerbajdzhan 1978 S 66 68 Gasan zade Nariman Zvezda nashej pesni Kommunist B 1980 30 iyulya S 4 Informaciya Centralnogo Izbiratelnogo Komiteta po vyboram narodnyh deputatov Azerbajdzhanskoj SSR Kommunist B 1990 10 oktyabrya S 3 Dokumenti red Ukaz Prezidiuma Verhovnogo Soveta SSSR O nagrazhdenii tov Hanlarovoj Z Ya ordenom Druzhby narodov ot 26 dekabrya 1986 g Shablon Vedomosti VS SSSRVedomosti Verhovnogo Soveta SSSRShablon Vedomosti VS SSSR Ukaz Prezidiuma Verhovnogo Soveta SSSR O prisvoenii pochyotnogo zvaniya Narodnyj artist SSSR tov Hanlarovoj Z Ya ot 28 iyulya 1980 g Shablon Vedomosti VS SSSRVedomosti Verhovnogo Soveta SSSRShablon Vedomosti VS SSSR O nagrazhdenii Z Ya Hanlarovoj ordenom Gejdara Alieva Azerbajdzhanskaya Respublika Baku 2016 O nagrazhdenii Z Ya Hanlarovoj Pochyotnym diplomom Prezidenta Azerbajdzhanskoj Respubliiki Azerbajdzhanskaya Respublika Baku 2011 O nagrazhdenii Z Ya Hanlarovoj ordenom Nezavisimosti Azerbajdzhanskaya Respublika Baku 2006 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Hanlarova Zejnab Yah 27ya kizi amp oldid 39133731