www.wikidata.uk-ua.nina.az

Хазяйка Мідної гори рос Хозяйка Медной горы також Малахітниця рос Малахитница Кам яна дівка рос Каменная девка персонаж

Хазяйка Мідної гори

Хазяйка Мідної гори (рос. Хозяйка Медной горы), також Малахітниця (рос. Малахитница), Кам'яна дівка (рос. Каменная девка) ― персонаж легенд уральських гірників, міфічний образ духа-господарки Уральських гір, Гумешевського рудника («Мідної гори»), вигаданий письменником П.П. Бажовим і відомий завдяки його збірці казок «Малахітова скринька». Гірський дух та дух-хранитель цінних мінералів.

Хазяйка Мідної гори
рос. Хозяйка Медной горы
А. Федотова. «Хазяйка Мідної гори і Тетянка». Поштова марка Росії
Творець: П.П. Бажов
Твори: Малахітова скринькаd
Стать: жіноча
Прізвисько: Малахітниця, Кам'яна дівка
Рід занять: дух-охоронець мінералів
Прототип: духи гір, рудників і скарбів
 Медіафайли у Вікісховищі

У фольклорі уявлялася прекрасною дівчиною у сукні із «шовкового малахіта» або ящіркою із короною, що відображено на гербі Полевського міського округу та клеймі полевської міді. У фольклорі інколи асоціюється із дівкою Азовкою.

Образ ред.

Хазяйка Мідної горы на поштових марках (дві лівіх ілюстрації). Росія, 2004 рік

Хазяйка Мідної гори постає в образі надзвичайно вродливої зеленоокої жінки з косою та стрічками із тонкої міді, що подзвонює, у сукні з «шовкового малахіта», а інколи й у вигляді ящірки в короні. У сказах Хазяйка двічі сама себе називає «кам'яною», а Степан, головний герой, каже, що її «рука, чуєш-бо, гаряча, ніби жива».

Зовнішність Хазяйки представлена антропоморфною, нульовоморфною та гібридною іпостасями. Вона являється в образах:

  • незвичайної прекрасної дівчини. Бажов описував її так:

    Дівка невеликого зросту… Із себе ладна…Коса сизо-чорна і не як у наших дівок теліпається, а наче до спини прилипла. На кінці стрічки чи червоні, чи то зелені. Скрізь світліють і тонко так дзвонять, наче листова мідь.

    Гельгардт зауважує, що даний образ виник через асоціацію із зламом малахіта чи відкритим виходом вуглекислої міді (колір, форма).. Одяг у Хазяйки із особливого матеріалу («каміння, а на погляд як шовк, хоч рукою гладь»), відливає чи то міддю, чи то алмазним пилом. «Її краса і багатство — краса дорогоцінних каменів та металів рудника», а також ознака інфернальності.
  • «Погань» з тілом ящірки та головою людини. Вже сама назва позначає Хазяйку як «нечисте», надприродне створіння.

    «Замість рук-ніг — лапи у неї зелені стали, хвіст висунувся, по хребтині до половини смуга чорна, а голова людська».

  • Невидимий дух, що проявляється акустично. Голос Малахітниці дуже дзвінкий. Вона розмовляє людською мовою, проте її мовлення частіше нерозбірливе та навмисно глузливе.

    «Белькоче що, а по-якому — невідомо, і з ким говорить — не видно. Тільки посміхом все. Весело, бач, їй».

Поведінка ред.

Хазяйка Мідної гори є володаркою земних багатств та хранителькою таємниць прекрасного і секретів високої майстерності. Вважалася покровителькою рудокопів.

Вона неприязно ставиться до начальства та усіляким барським прислужникам, а допомагає лише сміливим та свободолюбивим робітникам. Вона самостійно розпоряджується земними багатствами, напр., за власним бажанням може допустити або не допустити розробку, може «увести багатство» або навпаки подарувати його за допомогою ящірок, які ій служать. Також вона має буру кішку, яка ходить під поверхнею землі та інколи виставляє назовні свої вогняні вуха.

Очевидно, Хазяйка полюбила Степана та одарувала власною красою його доньку Тетянку.

Фольклорна основа персонажа ред.

Казки, у яких згадувалась Хазяйка Мідної гори, були придумані П.П. Бажовим у ході створенні збірки «Дореволюційний фольклор на Уралі», коли укладач збірки В.П. Бірюков сказав, що «ніде не може знайти робітничого фольклору». Казки вийшли із приміткою, що вони засновані на усних переказах, які Бажов чув у дитинстві від гірників у 1892—1895 роках. Дитинство Бажова проходило у містечку Сисерть, де його батько працював майстром на місцевому металургічному заводі; пізніше їх родина переїхала на Полевський мідеплавильний завод, де Бажов вперше почув фольклорні перекази від старого шахтаря Василя Олексійовича Хмєлініна (дідуся Слишка), який працював сторожем на дров'яних складах та переказував дітям старі оповідки. «Мідна гора» — неофіційна назва Гумешевського мідного рудника (від стар. «гуменце» — невисокий пологий пагорб).

Образ відноситься до розряду вузьколокалізованих. Опитані у ході фольклорної експедиції 1981 року мешканці Полевської області не чули про Хазяйку, натомість знали про неї лише із казок Бажова. У той же час є ті, хто знав про Малахітницю з усних джерел. Вони відмічали її приналежність «Мідній горі», у самому Полевському — як «Хазяйку» містоутворюючого Гумешевського мідного рудника, відкритого у 1702 році. У XVIII столітті Гумешевський рудник став всесвітньо відомим через те, що став основним постачальником зеленого поділочного каменю — малахіта (карбонату міді) — та був найбільшим на той час родовищем мідних руд на Середньому Уралі, проте до середини ХХ століття було випрацюване.

Образ Хазяйки Мідної гори унікальний. Така думка висловлюється багатьма фольклористами, зокрема Лазарєвим, Гельгардтом, Блажесом.

Про походження персонажа «Хазяйка Мідної гори» існують наступні гіпотези:

  • Дух місцевості;
  • Оповідки про різних духів гір, рудників та скарбів;
  • Бажов під час аналізу оповідок зазначає, що Хазяйка інколи асоціюється із персонажем дівка-Азовка — духом місцевості та привидом горы Азов, розташованої у приблизно 10 км від рудника. А інколи Азовку не асоціюють із Хазяйкою Мідної гори напряму, а вважають, що вона підкоряється Хазяйці. Азовку пов'язують із скарбом, схованим у печері Азов-гори — кажуть, у ньому зберігається золото розбійників або «старих людей» (чуді або язичників-вогулів) — і з родовищем золота, яке існувало колись у низинах гори. Адже Хазяйку іноді пов'язували з мідними рудами. Хоча їх обох інколи називали «малахітницями»;
  • На думку Ф. В. Плесовського, образ персонажа близький до образу Матері-землі у міфології комі-пермяків та комі-зирян;
  • М. П. Нікуліна відмічає зв'язок Хазяйки зі світом мертвих та царством неживої матерії;
  • В. П. Кругляшова вбачає джерело у персонажі Рудна (Залізна, Залізиста) матка;
  • Змінений народною свідомість образ богині Венеры. Венера була богинею острова Кипр, що мав великі поклади міді та був свого часу «мідним» центром усього Средиземноморья, тому її символ «♀» — «дзеркало Венери» — став алхімічним символом цього металу. У 1735 році В. М. Татищев створив бренд Полевського мідеплавильного заводу з цим символом, ним до 1759 року таврувалася полівська мідь. На сучасному гербі міста Полевський зображено цей символ та золоту ящірку на зеленій «кам'яній квітці», яка уособлює Хазяйку Мідної гори.

Інтерпретації ред.

У ході аналізу образу Хазяйки з точку зору психоаналізу, М.Н. Липовецький доходить висновку про поєднання у ньому ероса і танатоса із домінуванням останнього. Він також звертає увагу на епізоди, пов'язані із супротивом владі та символічною кастрацією. «Хазяйка Мідної Гори стає зловісним двійником та антагоністом патріархальної Батьківщини-Матері».

У сказі «Кам'яна квітка» (1936) із Хазяйкою Мідної гори зустрічається майстер Данило, якому вона допомагає розкрити свій талант. Р.Р. Гельгардт вбачає у його сюжеті аналогію із новелою Е.Т.А. Гофмана «Фалунські рудники» (1819).

Екранізації образу ред.

  • «Кам'яна квітка» (1946) — фільм; у ролі Тамара Макарова;
  • «Кам'яна квітка» (1954) — балет С. С. Прокоф'єва;
  • «Скази уральських гір» (1968) — документально-художнійй фільм про творчість П.Бажова, створений до 90-річчя письменника; у ролі Н. Климова;
  • «Мідної гори хазяйка» (1975), «Малахітова скринька» (1976), «Кам'яна квітка» (1977) — лялькові мультфільми режисера О. Ніколаєвського;
  • «Степанова пам'ятка» (1976) — фільм-казка за мотивами казок «Малахітова скринька», «Кам'яна квітка», «Мідної гори хазяйка» та «Гірський майстер» кіностудії Ленфільм; у ролі Л. Чекурова;
  • «Гірський майстер» (1978) — за мотивами сказу «Кам'яна квітка» киностудії Союзмультфільм;
  • «Таємна сила» (2002) — художній фільм за мотивами сказів П.Бажова; у ролі Тетяна Лютаєва;
  • «Книга Майстрів» (2009) — фентезійний фільм, перший російський фільм Disney; у ролі Ірина Апексімова.

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. ↑ Левкиевская, 2004, с. 247.
  2. ↑ Безрукова, 2000.
  3. Липовецкий, 2014, с. 217.
  4. ↑ Бажов, 1952, часть IV.
  5. ↑ Швабауэр, 2002, с. 148—149.
  6. ↑ Бажов, 1952, том 1, сказы.
  7. Швабауэр, 2002, с. 148-149, із посиланням на Гельгардт, 1961, с. 177.
  8. Швабауэр, 2002, с. 148-149, із посиланням на Гельгардт, 1961, с. 183.
  9. ↑ Блажес, 1983, с. 9.
  10. Скопина К. Мастер, кудесник: Послесловие [ 1 листопада 2020 у Wayback Machine.]. / Клара Скопина // Бажов П. П. Малахитовая шкатулка./ П. П. Бажов; составитель и автор послесловия Клара Скопина; художник Геннадий Самойлов. — М.: Издательство «Республика», 1992. — 304с
  11. Бобрихин А. А. Вклад П. П. Бажова в формирование уральской идентичности // Новое слово в науке: перспективы развития. — 2015. — № 2 (4). — С. 46—48.
  12. Бажов, 1952, часть VI.
  13. Бажов, 1952, Объяснение отдельных слов, понятий и выражений, встречающихся в сказах.
  14. ↑ Швабауэр, 2002, с. 145.
  15. Гельгардт, 1961, с. 225.
  16. Швабауэр, 2002.
  17. Гельгардт, 1961.
  18. Ефимова, 1993.
  19. Бажов, 1952, том 1, примечание Л. И. Скорино к сказу «Медной горы Хозяйка».
  20. Бажов П. П. Дорогое имячко // Дореволюционный фольклор на Урале. — Свердловск : Свердлгиз, 1936.
  21. Шаблон:Книга:Россия. Полное географическое описание нашего отечества
  22. Блажес, 1983, с. 9—10.
  23. ↑ Швабауэр, 2002, с. 146—148.
  24. Перфильев А. В. Герб и символы Полевского // Полевской край: Историко-краеведческий сборник. — Уралтрейд, 1998. — Т. 1, № 3. — (Уральское краеведение). — ISBN 5-85383-129-1.
  25. Официальные символы [ 15 жовтня 2016 у Wayback Machine.], на сайте Администрации Полевского городского округа
  26. Липовецкий, 2014, с. 212–230.
  27. Гельгардт Р. Р. Стиль сказов Бажова: очерки. — Пермское книжное изд-во, 1958. — С. 207—209.

Література ред.

Посилання ред.

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Хазяйка Мідної гори
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Hazyajka Midnoyi gori ros Hozyajka Mednoj gory takozh Malahitnicya ros Malahitnica Kam yana divka ros Kamennaya devka personazh legend uralskih girnikiv 1 mifichnij obraz duha gospodarki Uralskih gir 2 Gumeshevskogo rudnika Midnoyi gori vigadanij pismennikom P P Bazhovim i vidomij zavdyaki jogo zbirci kazok Malahitova skrinka Girskij duh ta duh hranitel cinnih mineraliv Hazyajka Midnoyi goriros Hozyajka Mednoj goryA Fedotova Hazyajka Midnoyi gori i Tetyanka Poshtova marka RosiyiTvorec P P BazhovTvori Malahitova skrinkadStat zhinochaPrizvisko Malahitnicya Kam yana divkaRid zanyat duh ohoronec mineralivPrototip duhi gir rudnikiv i skarbiv Mediafajli u VikishovishiU folklori uyavlyalasya prekrasnoyu divchinoyu u sukni iz shovkovogo malahita abo yashirkoyu iz koronoyu sho vidobrazheno na gerbi Polevskogo miskogo okrugu ta klejmi polevskoyi midi U folklori inkoli asociyuyetsya iz divkoyu Azovkoyu Zmist 1 Obraz 2 Povedinka 3 Folklorna osnova personazha 4 Interpretaciyi 5 Ekranizaciyi obrazu 6 Div takozh 7 Primitki 8 Literatura 9 PosilannyaObraz red nbsp Hazyajka Midnoyi gory na poshtovih markah dvi livih ilyustraciyi Rosiya 2004 rikHazyajka Midnoyi gori postaye v obrazi nadzvichajno vrodlivoyi zelenookoyi zhinki z kosoyu ta strichkami iz tonkoyi midi sho podzvonyuye u sukni z shovkovogo malahita 2 a inkoli j u viglyadi yashirki v koroni 3 4 U skazah Hazyajka dvichi sama sebe nazivaye kam yanoyu a Stepan golovnij geroj kazhe sho yiyi ruka chuyesh bo garyacha nibi zhiva Zovnishnist Hazyajki predstavlena antropomorfnoyu nulovomorfnoyu ta gibridnoyu ipostasyami 5 Vona yavlyayetsya v obrazah nezvichajnoyi prekrasnoyi divchini Bazhov opisuvav yiyi tak Divka nevelikogo zrostu Iz sebe ladna Kosa sizo chorna i ne yak u nashih divok telipayetsya a nache do spini prilipla Na kinci strichki chi chervoni chi to zeleni Skriz svitliyut i tonko tak dzvonyat nache listova mid 6 Gelgardt zauvazhuye sho danij obraz vinik cherez asociaciyu iz zlamom malahita chi vidkritim vihodom vuglekisloyi midi kolir forma 7 Odyag u Hazyajki iz osoblivogo materialu kaminnya a na poglyad yak shovk hoch rukoyu glad 6 vidlivaye chi to middyu chi to almaznim pilom Yiyi krasa i bagatstvo krasa dorogocinnih kameniv ta metaliv rudnika a takozh oznaka infernalnosti 8 Pogan z tilom yashirki ta golovoyu lyudini Vzhe sama nazva poznachaye Hazyajku yak nechiste nadprirodne stvorinnya Zamist ruk nig lapi u neyi zeleni stali hvist visunuvsya po hrebtini do polovini smuga chorna a golova lyudska 6 Nevidimij duh sho proyavlyayetsya akustichno Golos Malahitnici duzhe dzvinkij 6 Vona rozmovlyaye lyudskoyu movoyu prote yiyi movlennya chastishe nerozbirlive ta navmisno gluzlive 5 Belkoche sho a po yakomu nevidomo i z kim govorit ne vidno Tilki posmihom vse Veselo bach yij 6 Povedinka red Hazyajka Midnoyi gori ye volodarkoyu zemnih bagatstv ta hranitelkoyu tayemnic prekrasnogo i sekretiv visokoyi majsternosti 9 Vvazhalasya pokrovitelkoyu rudokopiv 1 Vona nepriyazno stavitsya do nachalstva ta usilyakim barskim prisluzhnikam a dopomagaye lishe smilivim ta svobodolyubivim robitnikam Vona samostijno rozporyadzhuyetsya zemnimi bagatstvami napr za vlasnim bazhannyam mozhe dopustiti abo ne dopustiti rozrobku mozhe uvesti bagatstvo abo navpaki podaruvati jogo za dopomogoyu yashirok yaki ij sluzhat Takozh vona maye buru kishku yaka hodit pid poverhneyu zemli ta inkoli vistavlyaye nazovni svoyi vognyani vuha 4 Ochevidno Hazyajka polyubila Stepana ta odaruvala vlasnoyu krasoyu jogo donku Tetyanku 10 Folklorna osnova personazha red Kazki u yakih zgaduvalas Hazyajka Midnoyi gori buli pridumani P P Bazhovim u hodi stvorenni zbirki Dorevolyucijnij folklor na Urali koli ukladach zbirki V P Biryukov skazav sho nide ne mozhe znajti robitnichogo folkloru Kazki vijshli iz primitkoyu sho voni zasnovani na usnih perekazah yaki Bazhov chuv u ditinstvi vid girnikiv u 1892 1895 rokah 11 Ditinstvo Bazhova prohodilo u mistechku Sisert de jogo batko pracyuvav majstrom na miscevomu metalurgichnomu zavodi piznishe yih rodina pereyihala na Polevskij mideplavilnij zavod de Bazhov vpershe pochuv folklorni perekazi vid starogo shahtarya Vasilya Oleksijovicha Hmyelinina didusya Slishka yakij pracyuvav storozhem na drov yanih skladah ta perekazuvav dityam stari opovidki 12 Midna gora neoficijna nazva Gumeshevskogo midnogo rudnika vid star gumence nevisokij pologij pagorb 13 Obraz vidnositsya do rozryadu vuzkolokalizovanih 14 15 Opitani u hodi folklornoyi ekspediciyi 1981 roku meshkanci Polevskoyi oblasti ne chuli pro Hazyajku natomist znali pro neyi lishe iz kazok Bazhova U toj zhe chas ye ti hto znav pro Malahitnicyu z usnih dzherel Voni vidmichali yiyi prinalezhnist Midnij gori u samomu Polevskomu yak Hazyajku mistoutvoryuyuchogo Gumeshevskogo midnogo rudnika vidkritogo u 1702 roci 9 14 U XVIII stolitti Gumeshevskij rudnik stav vsesvitno vidomim cherez te sho stav osnovnim postachalnikom zelenogo podilochnogo kamenyu malahita karbonatu midi ta buv najbilshim na toj chas rodovishem midnih rud na Serednomu Urali prote do seredini HH stolittya bulo vipracyuvane Obraz Hazyajki Midnoyi gori unikalnij Taka dumka vislovlyuyetsya bagatma folkloristami zokrema Lazaryevim Gelgardtom Blazhesom 14 Pro pohodzhennya personazha Hazyajka Midnoyi gori isnuyut nastupni gipotezi Duh miscevosti Opovidki pro riznih duhiv gir rudnikiv ta skarbiv 16 17 18 19 Bazhov pid chas analizu opovidok zaznachaye sho Hazyajka inkoli asociyuyetsya iz personazhem divka Azovka duhom miscevosti ta prividom gory Azov roztashovanoyi u priblizno 10 km vid rudnika A inkoli Azovku ne asociyuyut iz Hazyajkoyu Midnoyi gori napryamu a vvazhayut sho vona pidkoryayetsya Hazyajci Azovku pov yazuyut iz skarbom shovanim u pecheri Azov gori kazhut u nomu zberigayetsya zoloto rozbijnikiv abo starih lyudej chudi abo yazichnikiv voguliv 20 i z rodovishem zolota yake isnuvalo kolis u nizinah gori 21 Adzhe Hazyajku inodi pov yazuvali z midnimi rudami Hocha yih oboh inkoli nazivali malahitnicyami 4 22 Na dumku F V Plesovskogo obraz personazha blizkij do obrazu Materi zemli u mifologiyi komi permyakiv ta komi ziryan 23 M P Nikulina vidmichaye zv yazok Hazyajki zi svitom mertvih ta carstvom nezhivoyi materiyi 23 V P Kruglyashova vbachaye dzherelo u personazhi Rudna Zalizna Zalizista matka 23 Zminenij narodnoyu svidomist obraz bogini Venery Venera bula bogineyu ostrova Kipr sho mav veliki pokladi midi ta buv svogo chasu midnim centrom usogo Sredizemnomorya tomu yiyi simvol dzerkalo Veneri stav alhimichnim simvolom cogo metalu U 1735 roci V M Tatishev stvoriv brend Polevskogo mideplavilnogo zavodu z cim simvolom nim do 1759 roku tavruvalasya polivska mid Na suchasnomu gerbi mista Polevskij zobrazheno cej simvol ta zolotu yashirku na zelenij kam yanij kvitci yaka uosoblyuye Hazyajku Midnoyi gori 24 25 nbsp Na gerbi Polevskogo Hazyajka Midnoyi gori zobrazhena yak zolota yashirka na zelenij kam yanij kvitci nbsp Caricya yashirka na staromu gerbi mista Sverdlovsk Ekaterinburg 1973 nbsp Caricya yashirka na staromu gerbi mista Sisert 1982 nbsp Skulpturne vikonannya v malahiti nbsp Skulpturne vikonannya v seleniti v ekspoziciyi Muzeyu istoriyi kameneriznogo mistectva v YekaterinburziInterpretaciyi red U hodi analizu obrazu Hazyajki z tochku zoru psihoanalizu M N Lipoveckij dohodit visnovku pro poyednannya u nomu erosa i tanatosa iz dominuvannyam ostannogo Vin takozh zvertaye uvagu na epizodi pov yazani iz suprotivom vladi ta simvolichnoyu kastraciyeyu Hazyajka Midnoyi Gori staye zlovisnim dvijnikom ta antagonistom patriarhalnoyi Batkivshini Materi 26 U skazi Kam yana kvitka 1936 iz Hazyajkoyu Midnoyi gori zustrichayetsya majster Danilo yakomu vona dopomagaye rozkriti svij talant R R Gelgardt vbachaye u jogo syuzheti analogiyu iz noveloyu E T A Gofmana Falunski rudniki 1819 27 Ekranizaciyi obrazu red Kam yana kvitka 1946 film u roli Tamara Makarova Kam yana kvitka 1954 balet S S Prokof yeva Skazi uralskih gir 1968 dokumentalno hudozhnijj film pro tvorchist P Bazhova stvorenij do 90 richchya pismennika u roli N Klimova Midnoyi gori hazyajka 1975 Malahitova skrinka 1976 Kam yana kvitka 1977 lyalkovi multfilmi rezhisera O Nikolayevskogo Stepanova pam yatka 1976 film kazka za motivami kazok Malahitova skrinka Kam yana kvitka Midnoyi gori hazyajka ta Girskij majster kinostudiyi Lenfilm u roli L Chekurova Girskij majster 1978 za motivami skazu Kam yana kvitka kinostudiyi Soyuzmultfilm Tayemna sila 2002 hudozhnij film za motivami skaziv P Bazhova u roli Tetyana Lyutayeva Kniga Majstriv 2009 fentezijnij film pershij rosijskij film Disney u roli Irina Apeksimova Div takozh red Skarbnik ShubinPrimitki red a b Levkievskaya 2004 s 247 a b Bezrukova 2000 Lipoveckij 2014 s 217 a b v Bazhov 1952 chast IV a b Shvabauer 2002 s 148 149 a b v g d Bazhov 1952 tom 1 skazy Shvabauer 2002 s 148 149 iz posilannyam na Gelgardt 1961 s 177 Shvabauer 2002 s 148 149 iz posilannyam na Gelgardt 1961 s 183 a b Blazhes 1983 s 9 Skopina K Master kudesnik Posleslovie Arhivovano 1 listopada 2020 u Wayback Machine Klara Skopina Bazhov P P Malahitovaya shkatulka P P Bazhov sostavitel i avtor poslesloviya Klara Skopina hudozhnik Gennadij Samojlov M Izdatelstvo Respublika 1992 304s Bobrihin A A Vklad P P Bazhova v formirovanie uralskoj identichnosti Novoe slovo v nauke perspektivy razvitiya 2015 2 4 S 46 48 Bazhov 1952 chast VI Bazhov 1952 Obyasnenie otdelnyh slov ponyatij i vyrazhenij vstrechayushihsya v skazah a b v Shvabauer 2002 s 145 Gelgardt 1961 s 225 Shvabauer 2002 Gelgardt 1961 Efimova 1993 Bazhov 1952 tom 1 primechanie L I Skorino k skazu Mednoj gory Hozyajka Bazhov P P Dorogoe imyachko Dorevolyucionnyj folklor na Urale Sverdlovsk Sverdlgiz 1936 Shablon Kniga Rossiya Polnoe geograficheskoe opisanie nashego otechestva Blazhes 1983 s 9 10 a b v Shvabauer 2002 s 146 148 Perfilev A V Gerb i simvoly Polevskogo Polevskoj kraj Istoriko kraevedcheskij sbornik Uraltrejd 1998 T 1 3 Uralskoe kraevedenie ISBN 5 85383 129 1 Oficialnye simvoly Arhivovano 15 zhovtnya 2016 u Wayback Machine na sajte Administracii Polevskogo gorodskogo okruga Lipoveckij 2014 s 212 230 Gelgardt R R Stil skazov Bazhova ocherki Permskoe knizhnoe izd vo 1958 S 207 209 Literatura red Bazhov P P Bazhov P P Sochineniya Pod obsh red V A Bazhovoj A A Surkova E A Permyaka Vstup statya sostavlenie i prim L I Skorino M 1952 T 2 Bezrukova V S Hozyajka mednoj gory Osnovy duhovnoj kultury enciklopedicheskij slovar pedagoga Ekaterinburg UGPPU 2000 Blazhes V V Bazhov i rabochij folklor Uchebnoe posobie po speckursu dlya studentov filologicheskogo fakulteta Sverdlovsk Uralskij gos un t im A M Gorkogo 1982 104 s Blazhes V V Rabochie predaniya rodiny P P Bazhova Folklor Urala Vyp 7 Bytovanie folklora v sovremennosti na materiale ekspedicij 60 80 godov Sverdlovsk Ural gos un t 1983 S 5 22 Gelgardt R R Fantasticheskie obrazy gornyackih skazok i legend k tipologicheskoj harakteristike starogo rabochego folklora Russkij folklor Materialy i issledovaniya M L Izdatelstvo Akademii nauk SSSR 1961 T 6 S 193 226 Efimova E S Bylinki v skazah P P Bazhova Vestnik Chelyabinskogo gosudarstvennogo universiteta 1993 T 2 vip 1 Levkievskaya E E Gora Slavyanskie drevnosti Etnolingvisticheskij slovar T 1 S 520 521 Levkievskaya E E Metally Slavyanskie drevnosti Etnolingvisticheskij slovar T 3 S 245 248 Lipoveckij M N Zloveshee v skazah Bazhova Quaestio Rossica Ekaterinburg 2014 2 S 212 230 Arhivovano z dzherela 25 listopada 2015 Sedoj Ural Vek XVIII sost predisl i komment A Orlova R Pihoi M Molodaya gvardiya 1983 448 s Istoriya Otechestva v romanah povestyah dokumentah Vek XVIII Shvabauer N A Tipologiya fantasticheskih personazhej v folklore gornorabochih Zapadnoj Evropy i Rossii Dissertaciya nauch ruk V V Blazhes 2002 S 145 155 Skazochnaya enciklopediya Nataliya Budur M OLMA PRESS 2005 S 285 5000 prim ISBN 5 224 04818 4 Posilannya red Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Hazyajka Midnoyi goriBazhov P P Mednoj gory hozyajka Arhivovano 26 kvitnya 2021 u Wayback Machine Statuya Hozyajki Mednoj gory u shahty Yuzhnaya Berezovskogo rudnika Arhivovano 7 travnya 2021 u Wayback Machine Drevnie korni uralskih skazov Arhivovano 26 kvitnya 2021 u Wayback Machine Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Hazyajka Midnoyi gori amp oldid 35128234