Хава наґіла Ха ва наґі ла івр הבה נגילה одна з найпопулярніших і найвідоміших єврейських пісень написана у 1918 році зби

«Ха́ва наґі́ла» (івр. הבה נגילה‎) — одна з найпопулярніших і найвідоміших єврейських пісень, написана у 1918 році збирачем фольклору Авраамом Цві Ідельсоном на мелодію, яку він почув від хасидів з Буковини.

Історія походження ред.

«Хава наґіла», що на івриті в буквальному розумінні означає Радіймо, є адаптацією мелодії, яку Авраам Ідельсон почув і записав у 1915 році від хасидів, що приїхали до Палестини з міста Садгора. За словами Ідельсона, у 1918 році йому знадобилася народна пісня для свого хору, який виступав на святковому концерті. Його вибір пав на почуту мелодію, мотив якої він розділив на чотири частини, і написав для неї слова на івриті. Вважається, однак, що у народному середовищі мелодія “Хава наґіла” виникла в середині XIX століття.^{[джерело?]} Не виключено, що це сталося в єврейських містечках України. Мабуть, найкраще ілюструє ансамбль клезмерських музик полотно Яна Машковського “Маївка на Софіївці” з 1849 року. На ньому представленні околиці Львова, як тло, а на передньому плані — повна аналогія українських троїстих музик — скрипаль, цимбаліст і бубняр.

Пісня швидко стала популярною і через декілька років була вже відомою за кордоном, де її інколи називали палестинською. Спочатку мелодія пісні була дуже повільною, і своє сучасне звучання набула приблизно у 30-х роках.

Також існує інша версія походження пісні, за якою Ідельсон привласнив собі авторство слів, написаних у 1917 році одним з його учнів — Моше Натанзоном. Близькою за мелодією до “Хава наґіла” є й знаменита єврейська мелодія “Сім сорок”.^{[джерело?]} Її й тепер залюбки виконують музики на українських весіллях. Дослідник єврейської старовини Борис Дорфман вважає, що текст пісні було складено на честь прибуття поїзду “Одеса-Київ” ще до І Світової війни.^{[джерело?]}

Маївка на Софіївці

Текст пісні ред.

Хава наґіла

Інструментальна версія Хави Наґіли

При проблемах гляньте в довідку.

Зовнішні відеофайли
Хава наґіла в різному виконанні на YouTube:
	[1] Даліда (1959) [2] Ренат Ібрагімов (2000) [3] Лайла Кіннунен (1967) [4] Філіпп Кіркоров (2008) [5] Йосиф Кобзон (2007) [6] Рафаель [7] Хор Турецького [8] Rootwater [9] Анна Замаріна

Транскрипція	Іврит	Переклад
Хава наґіла	הבה נגילה	Радіймо
Хава наґіла	הבה נגילה	Радіймо
Хава наґіла ве-нісмеха	הבה נגילה ונשמחה	Радіймо і тріумфуймо
(повторити куплет два рази)
Хава неранена	הבה נרננה	Співаймо
Хава неранена	הבה נרננה	Співаймо
Хава неранена ве-нісмеха	הבה נרננה ונשמחה	Співаймо і тріумфуймо
(повторити куплет два рази)
Уру, уру ахім!	!עורו, עורו אחים	Пробудіться, пробудіться, браття!
Уру ахім бе-лев самеах	עורו אחים בלב שמח	Пробудіться браття з радісним серцем
(повторити чотири рази)
Уру ахім, уру ахім!	!עורו אחים, עורו אחים	Пробудіться, браття, пробудіться, браття!
Бе-лев самеах	בלב שמח	З радісним серцем

Цікавинки ред.

За легендою, пісня була складена для святкування входу англійських військ в Єрусалим у 1917 році, через що піднялась радість серед євреїв.

Примітки ред.

↑ Abraham Zvi Idelsohn. Jewish Music: In Its Historical Development. — P. xiv.

Джерела ред.

Abraham Zvi Idelsohn. Jewish Music: In Its Historical Development. — Canada : General Publishing Company, Ltd, 1992. — 535 p. — ISBN 0-486-27147-1. (англ.)

Борис Дорфман. Видання львівського товариства єврейської культури ім. Шолома Алейхема "Шофар" №3 (245) ст. 11
Фаїна Петрякова “Юдаїка в колекції Львівськго історичного музею”. Наукові записки Львівського історичного музею, Львів 1999. ст. 107

[:0-1] Abraham Zvi Idelsohn. Jewish Music: In Its Historical Development. — P. xiv.