| Ця стаття є сирим перекладом з іншої мови. Можливо, вона створена за допомогою машинного перекладу або перекладачем, який недостатньо володіє обома мовами. (квітень 2011) |
Хав'єр Адельмар Санетті (ісп. Javier Adelmar Zanetti, нар. 10 серпня 1973, Буенос-Айрес, Аргентина) — аргентинський футболіст, насамперед відомий виступами за клуб Серії A «Інтернаціонале» та збірну Аргентини. Часто зустрічається також варіант вимови Дзанетті, відповідно до транскрипції з італійської мови, однак рідною мовою Хав'єра є іспанська, хоча він має італійське коріння.
| Санетті в Харкові 2014 року | ||
| Особисті дані | ||
|---|---|---|
| Повне ім'я | Хав'єр Санетті Адельмар | |
| Народження | 10 серпня 1973 (50 років) | |
| Буенос-Айрес, Аргентина | ||
| Зріст | 178 см | |
| Вага | 75 кг | |
| Прізвисько | Pupi | |
| Громадянство | Аргентина | |
| Позиція | Захисник | |
| Інформація про клуб | ||
| Поточний клуб | завершив кар'єру | |
| Номер | 4 | |
| Професіональні клуби* | ||
| Роки | Клуб | Ігри (голи) |
| 1992—1993 1993—1995 1995—2014 | «Тальєрес» «Банфілд» «Інтер» | 33 (1) 66 (4) 615 (12) |
| Національна збірна** | ||
| Роки | Збірна | Ігри (голи) |
| 1994—2011 | Аргентина | 145 (5) |
| Звання, нагороди | ||
| Нагороди | Ambrogino d'orod | |
| * Ігри та голи за професіональні клуби | ||
| ** Інформацію про ігри та голи за національну збірну | ||
Хав'єр Санетті у Вікісховищі |
Хав'єр Санетті грав за «Інтер» з 1995 року, капітаном став в 1999 році. Відомий своєю універсальністю, має великий досвід як на лівому і правому фланзі, зігравши на обох флангах, як захисник, а також нападник. На міжнародному рівні найобмеженіший гравець в історії аргентинського національної збірної і взяв участь у 1996 році в олімпійських іграх і в двох чемпіонатах світу в 1998 і 2002 роках.
Відомий як «Пупі» в Аргентині, Санетті народився в Буенос-Айресі, підбираючи прізвисько «Il Trattore» (трактор). Останнім часом він грав як правий півзахисник. 4-річна смуга посухи, закінчилась коли він забив 5 листопада 2006 року. У збірній, він відразу може перемикатися між захисту і нападу легко.
Санетті виграв п'ять серій А за «Інтер», заробивши прізвисько «Il Capitano» (капітан) серед вболівальників та ЗМІ після вступу капітана в «Інтері». Він є рекордсменом за весь час виступу в італійський серії А, зігравши 714 офіційних матчів за клуб.
Санетті відзначається також за його благодійну діяльність, управління фондом в інтересах знедолених дітей в Аргентині. Він був названий послом проект "Села SOS Children's в Аргентині за версією ФІФА, а в 2005 році, він отримав Ambrogino d'Oro нагороду від ратуші Мілану за його соціальні ініціативи.
Раннє життя Редагувати
Хав'єр Санетті Адельмар народився в Буенос-Айресі і виріс в акваторії в районі Док Суб. Він об'єднав роботу і навчання, допомагаючи його батькові каменяреві і працював в продуктовому магазині свого двоюрідного брата, не забуваючи свою пристрасть до футболу. Він почав грати у футбол на полі в передмісті.
Клубна кар'єра Редагувати
«Тальєрес» Редагувати
Після того, як Санетті не вдалося влаштуватися в молодіжну академію «Індепендьенте», він підписав контракт з «Тальєрес» (Ремедіос-де-Ескалада) (друга команда поділ на той момент), але переїхав в 1993 році до аргентинського клубу першого дивізіону «Банфілд».
«Банфілд» Редагувати
20-річний Санетті дебютував у «Банфілді» 12 вересня 1993 року в домашньому матчі проти «Рівер Плейт». Він забив свій перший гол через 17 днів проти «Ньюеллс Олд Бойз» в матчі, який закінчився 1-1. Його видатні виступи за «Банфілд» завоювали популярність. Гіганти першого дивізіону «Рівер Плейт» і «Бока Хуніорс» запрошували його до своїх лав, але Дзанетті вирішив залишитися ще на рік у клубі. У 1995 році разом зі співітчизником Себастьяном Рамберттом перейшов в «Інтернаціонале» з Італії, ставши першим в історії купівель власника команди Массімо Моратті.
«Інтернаціонале» Редагувати
Дебютував за «Інтер» 27 серпня 1995 проти «Віченци» в Мілані.
У 2010 році Санетті став першим гравцем, капітан італійського клубу високих частот скудетто, Кубок Італії і Кубок європейських чемпіонів.
Добрі якості Дзанетті здобули йому повагу на полі та поза ним. Його іноді критикують за те, що занадто тихий на полі, але він робить свою роботу, будучи одним з найбільш послідовних, надійних і перевірених гравців «Інтера». Бути частиною команди за останні 13 сезонів і з 700 виступів, в наш час[коли?] він є другим гравцем команди, і другим у загальному заліку за Бергомі (758).
З приходом Майкона на початку сезону 2006-07, Дзанетті був переведений з правої задньої позиції в півзахисті на позицію лівого захисника. Він закінчив 4-річну смугу посухи, коли забив 5 листопада 2006 в домашньому матчі проти «Асколі», раніше забивав 6 листопада 2002 року в виїзному матчі проти «Емполі». 27 вересня 2006 проти мюнхенської «Баварії» Дзанетті зіграв свій п'ятисотий професійний матч за «Інтер» і 22 листопада 2006 року, він з'явився у своєму сотому матчі УЄФА.
Станом на 2010, Дзанетті не отримав жодної червоної картки за понад одинадцять років. В останній раз він був вилучений 17 лютого 1999 року в матчі Кубка Італії проти «Парми».
За час перебування Дзанетті в клубі «Інтер», було змінено 16 різних тренерів. Його нинішній контракт з «Інтернаціонале» працює до 2013 року після того, як він продовжив свій контракт до літа 2010 року. «Інтер» дуже багато значить для мене, каже Дзанетті:
Хоча Дзанетті частіше класифікується як захисник, він грав у півзахисті протягом більшої частини першої половини сезону 2008-09. За останні кілька тижнів жовтня 2008 року, з португальським тренером Жозе Моурінью через травми ключових півзахисників Естебан Камбьяссо і Саллі Мунтарі, він був переведений знову у півзахист на матчі проти «Генуї» і «Фіорентини». З тих пір, Моурінью поставив його в півзахист.
2009-10 сезон почався добре для Дзанетті за «Інтер», особливо після 4-0 обмолоту суперника у міланському дербі. 17 жовтня у матчі проти «Генуї», він почав контратаку, яка призвела до другого гола «Інтера».
У семисоту появу Хав'єра Санетті в складі "Інтера" клуб виграв Лігу Чемпіонів УЄФА сезону 2009/2010.
Завершив ігрову кар'єру після сезону 2013/2014.
26 квітня 2015 року "Інтернаціонале" офіційно вивів з обігу футболку з №4 на спині на знак поваги до багаторічного капітана клубу.
Міжнародна кар'єра Редагувати
Дзанетті дебютував у збірній Аргентини 16 листопада 1994 проти Чилі під керівництвом тренера Даніеля Пассарелли. З тих пір він представляв свою країну в 1998 і 2002 роках на чемпіонатах світу з футболу. Він також був частиною команди, яка виграла срібну медаль на літніх Олімпійських іграх 1996 в Атланті, США.
Дзанетті грав за аргентинську збірну в чемпіонаті світу 2002 року. Однак, вони зайняли третє місце в своїй групі, незважаючи на перемогу в матчі відкриття.
Дзанетті відзначив свій 100-й матч, допомагаючи Аргентині виграти у 2005 році Кубок Конфедерацій півфіналі над Мексикою.
З новим тренером Альфіо Базіле, Дзанетті відкрив товариський матч проти Франції 7 лютого 2007. У тому ж році, Дзанетті був віце-капітан аргентинської збірної в Кубку Америки 2007 року, раніше з'явився в 1995, 1999 і 2004 року видання турніру.
У квітні 2007 року, Дзанетті був представлений до Національної премії Джузеппе Пріско. Так як відставка Айяла, Дзанетті був даний капітанську пов'язку. У кваліфікації Кубка світу матчі проти Болівії 17 листопада 2007, він став самим обмежений гравцем в історії Аргентини.
Дзанетті залишився регулярним при новому тренері Дієго Марадона. Незважаючи на свій героїзм у Лізі чемпіонів, Марадоні не вдалося викликати Дзанетті, цей крок зазнав жорсткої критики з футболу експерти не лише з Південної Америки, але і Європи.
Голи за збірну Редагувати
| # | Дата | Місце проведення | Суперник | Рахунок | Результат | Гра |
|---|---|---|---|---|---|---|
| 1 | 22 червня 1995 | Мендоса, Аргентина | Словаччина | 1–0 | Перемога | Товариська зустріч |
| 2 | 14 травня 1998 | Ла Плата, Аргентина | Боснія і Герцеговина | 5–0 | Перемога | Товариська зустріч |
| 3 | 30 червня 1998 | Сент-Етьєн, Франція | Франція | 2 – 2 (4–3) | Перемога | Чемпіонат світу з футболу 1998 |
| 4 | 8 червня 2003 | Осака, Японія | Японія | 4–1 | Перемога | Товариська зустріч |
| 5 | 9 жовтня 2004 | Буенос Айрес, Аргентина | Уругвай | 4–2 | Перемога | ЧС-2006 кваліфікаційний відбір |
Клубна статистика Редагувати
| Клуб | Сезон | Чемпіонат | Кубок | Континентальні турніри1 | Інші турніри2 | Разом | |||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Ігри | Голи | Ігри | Голи | Ігри | Голи | Ігри | Голи | Ігри | Голи | ||
| «Тальєрес» | 1992–93 | 33 | 1 | - | - | - | - | - | - | 33 | 1 |
| «Банфілд» | 1993–94 | 37 | 1 | - | - | - | - | - | - | 37 | 1 |
| 1994–95 | 29 | 3 | - | - | - | - | - | - | 29 | 3 | |
| «Інтернаціонале» | 1995–96 | 32 | 2 | 5 | 0 | 2 | 0 | - | - | 39 | 2 |
| 1996–97 | 33 | 3 | 5 | 1 | 12 | 0 | - | - | 50 | 4 | |
| 1997–98 | 28 | 0 | 4 | 0 | 9 | 2 | - | - | 41 | 2 | |
| 1998–99 | 34 | 3 | 5 | 0 | 9 | 1 | 2 | 0 | 50 | 4 | |
| 1999–00 | 34 | 1 | 8 | 1 | - | - | 1 | 0 | 43 | 2 | |
| 2000–01 | 29 | 0 | 1 | 0 | 4 | 0 | - | - | 34 | 0 | |
| 2001–02 | 33 | 0 | 1 | 1 | 10 | 1 | - | - | 44 | 2 | |
| 2002–03 | 34 | 1 | 1 | 0 | 18 | 0 | - | - | 53 | 1 | |
| 2003–04 | 34 | 0 | 5 | 0 | 12 | 0 | - | - | 51 | 0 | |
| 2004–05 | 35 | 0 | 3 | 0 | 11 | 0 | - | - | 49 | 0 | |
| 2005–06 | 25 | 0 | 5 | 0 | 8 | 0 | 1 | 0 | 39 | 0 | |
| 2006–07 | 37 | 1 | 4 | 0 | 8 | 0 | 1 | 0 | 50 | 1 | |
| 2007–08 | 38 | 1 | 4 | 0 | 8 | 0 | 1 | 0 | 51 | 1 | |
| 2008–09 | 38 | 0 | 4 | 0 | 8 | 0 | 1 | 0 | 51 | 0 | |
| 2009–10 | 37 | 0 | 4 | 0 | 13 | 0 | 1 | 0 | 55 | 0 | |
| 2010–11 | 35 | 0 | 5 | 0 | 8 | 1 | 4 | 1 | 52 | 2 | |
| Кар'єра в «Інтернаціонале» | 536 | 12 | 64 | 3 | 140 | 5 | 10 | 1 | 753 | 21 | |
| Всього | 635 | 17 | 64 | 3 | 140 | 5 | 10 | 1 | 852 | 26 |
1Континентальні турніри включають Лігу Чемпіонів УЄФА і Лігу Європи УЄФА / Кубок УЄФА
2Інші турніри включають плей-оф Серії A (1998–99, 1999–00), Суперкубок Італії та Клубного чемпіонату світу з футболу
Досягнення Редагувати
У складі збірної Аргентини Редагувати
- Переможець Панамериканських ігор: 1995
- Срібний призер Олімпійських ігор в Атланті: 1996
- Фіналіст Кубка Америки: 2004, 2007
- Фіналіст Кубка конфедерацій: 2005
Клубні Редагувати
- «Інтер»
- Переможець Ліги чемпіонів УЄФА: 2009/2010
- Володар Суперкубка УЄФА: 2010
- Володар Кубка УЄФА: 1997/98
- Чемпіон Італії (5): 2005-06, 2006-07, 2007-08, 2008-09, 2009-10
- Володар Кубка Італії (4): 2004-05, 2005-06, 2009-10, 2010-11
- Володар Суперкубка Італії (4): 2005, 2006, 2008, 2010
- Переможець Ліги чемпіонів УЄФА: 2009-10
- Переможець Клубного чемпіонату світу з футболу: 2010
Приватні Редагувати
- У липні 2010 року голосуванням журналістів отримав премію імені Гаетано Ширеа, яка вручається футболістам старшим 30 років, чия кар'єра може бути названа «зразковою» .
- 20 жовтня 2010, забивши гол «Тоттенхему», став найстаршим гравцем, який забив гол в Лізі Чемпіонів УЄФА.
Примітки Редагувати
- Olympedia — 2006.
- Серія-А.ру // «Зразковий футболіст» [ 20 березня 2012 у Wayback Machine.] //27.07.2010 (рос.)
- Дзанетті став найстаршим футболістом, який забив гол у Лізі чемпіонів - Футбол - Sports.ru [ 25 грудня 2010 у Wayback Machine.] (рос.)
Джерела Редагувати
- Офіційний вебсайт [ 7 квітня 2011 у Wayback Machine.] (ісп.)
- Профіль футболіста на сайті soccerway.com (англ.) (нім.)
| Це незавершена стаття про футболіста. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |