www.wikidata.uk-ua.nina.az

Фіногенов Павло Васильович Павло Васильович Фіногенов 28 лютого 1919 19190228 село Фоміно Новоржевського повіту Псковськ

Фіногенов Павло Васильович

Павло Васильович Фіногенов (28 лютого 1919(19190228), село Фоміно Новоржевського повіту Псковської губернії, тепер Бежаницького району Псковської області, Російська Федерація — 22 січня 2004, місто Москва) — радянський діяч, міністр оборонної промисловості СРСР. Член ЦК КПРС у 1981—1990 роках. Депутат Верховної Ради СРСР 5-го, 10—11-го скликань. Герой Соціалістичної Праці (15.01.1976).

Фіногенов Павло Васильович
Народився 28 лютого 1919(1919-02-28)
село Фоміно Новоржевського повіту Псковської губернії, тепер Бежаницького району Псковської області, Російська Федерація
Помер 22 січня 2004(2004-01-22) (84 роки)
Москва, Росія
Поховання Троєкуровське кладовище
Громадянство  СРСР,  Росія
Національність росіянин
Діяльність інженер-механік, політик
Знання мов російська
Членство ЦК КПРС
Посада депутат Верховної ради СРСР[d]
Партія КПРС
Нагороди


У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Фіногенов.

Життєпис ред.

Народився в селянській родині.

У 1936—1941 роках — студент Ленінградського військово-механічного інституту.

З липня 1941 року працював на заводі № 2 імені Кіркіжа в місті Коврові Владимирської області: змінний майстер, старший майстер (1941), заступник начальника, начальник цеху (1941—1946), начальник виробництва мотоциклів (1946—1948), начальник цеху (1948—1949), в.о. начальника виробництва № 5 (1949—1950), начальник цеху (1950—1953).

Член ВКП(б) з 1943 року.

У 1953 закінчив заочно Ленінградський військово-механічний інститут.

У 1953 році — в.о. головного інженера, у 1953—1954 роках — головний інженер — заступник директора, у 1954—1960 роках — директор заводу № 2 імені В. Дегтярьова міста Ковров Владимирської області.

У 1960—1963 роках — заступник голови Ради народного господарства (раднаргоспу) Владимирського економічного адміністративного району.

У 1963—1965 роках — начальник 6-го управління Державного комітету РМ СРСР з оборонної техніки.

У жовтні 1965 — 1973 року — заступник міністра, у 1973 — 29 січня 1979 року — 1-й заступник міністра оборонної промисловості СРСР.

Указом Президії Верховної Ради СРСР («закритим») від 15 січня 1976 року Фіногенову Павлу Васильовичу присвоєно звання Героя Соціалістичної Праці з врученням ордена Леніна і золотої медалі «Серп і Молот».

29 січня 1979 — 7 червня 1989 року — міністр оборонної промисловості СРСР.

З липня 1989 року — персональний пенсіонер союзного значення в Москві.

Помер 22 січня 2004 року. Похований в Москві на Троєкуровському цвинтарі.

Нагороди ред.

Примітки ред.

Джерела ред.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Pavlo Vasilovich Finogenov 28 lyutogo 1919 19190228 selo Fomino Novorzhevskogo povitu Pskovskoyi guberniyi teper Bezhanickogo rajonu Pskovskoyi oblasti Rosijska Federaciya 22 sichnya 2004 misto Moskva radyanskij diyach ministr oboronnoyi promislovosti SRSR Chlen CK KPRS u 1981 1990 rokah Deputat Verhovnoyi Radi SRSR 5 go 10 11 go sklikan Geroj Socialistichnoyi Praci 15 01 1976 Finogenov Pavlo VasilovichNarodivsya 28 lyutogo 1919 1919 02 28 selo Fomino Novorzhevskogo povitu Pskovskoyi guberniyi teper Bezhanickogo rajonu Pskovskoyi oblasti Rosijska FederaciyaPomer 22 sichnya 2004 2004 01 22 84 roki Moskva RosiyaPohovannya Troyekurovske kladovisheGromadyanstvo SRSR RosiyaNacionalnist rosiyaninDiyalnist inzhener mehanik politikZnannya mov rosijskaChlenstvo CK KPRSPosada deputat Verhovnoyi radi SRSR d Partiya KPRSNagorodiU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Finogenov Zmist 1 Zhittyepis 2 Nagorodi 3 Primitki 4 DzherelaZhittyepis red Narodivsya v selyanskij rodini U 1936 1941 rokah student Leningradskogo vijskovo mehanichnogo institutu Z lipnya 1941 roku pracyuvav na zavodi 2 imeni Kirkizha v misti Kovrovi Vladimirskoyi oblasti zminnij majster starshij majster 1941 zastupnik nachalnika nachalnik cehu 1941 1946 nachalnik virobnictva motocikliv 1946 1948 nachalnik cehu 1948 1949 v o nachalnika virobnictva 5 1949 1950 nachalnik cehu 1950 1953 Chlen VKP b z 1943 roku U 1953 zakinchiv zaochno Leningradskij vijskovo mehanichnij institut U 1953 roci v o golovnogo inzhenera u 1953 1954 rokah golovnij inzhener zastupnik direktora u 1954 1960 rokah direktor zavodu 2 imeni V Degtyarova mista Kovrov Vladimirskoyi oblasti U 1960 1963 rokah zastupnik golovi Radi narodnogo gospodarstva radnargospu Vladimirskogo ekonomichnogo administrativnogo rajonu U 1963 1965 rokah nachalnik 6 go upravlinnya Derzhavnogo komitetu RM SRSR z oboronnoyi tehniki U zhovtni 1965 1973 roku zastupnik ministra u 1973 29 sichnya 1979 roku 1 j zastupnik ministra oboronnoyi promislovosti SRSR Ukazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi SRSR zakritim vid 15 sichnya 1976 roku Finogenovu Pavlu Vasilovichu prisvoyeno zvannya Geroya Socialistichnoyi Praci z vruchennyam ordena Lenina i zolotoyi medali Serp i Molot 29 sichnya 1979 7 chervnya 1989 roku ministr oboronnoyi promislovosti SRSR Z lipnya 1989 roku personalnij pensioner soyuznogo znachennya v Moskvi Pomer 22 sichnya 2004 roku Pohovanij v Moskvi na Troyekurovskomu cvintari Nagorodi red Geroj Socialistichnoyi Praci 15 01 1976 dva ordeni Lenina 25 10 1971 15 01 1976 orden Zhovtnevoyi Revolyuciyi 10 03 1981 orden Trudovogo Chervonogo Prapora 28 07 1966 orden Chervonoyi Zirki 20 01 1944 orden Znak Poshani 6 03 1962 orden Za zaslugi pered Vitchiznoyu III st Rosijska Federaciya 22 10 1996 medali Leninska premiya 1982 dvi Derzhavni premiyi SRSR 1979 1989 Pochesnij gromadyanin mista Kovrov 1999 Primitki red Dzherela red Finogenov Pavel Vasilevich Arhivovano 14 lipnya 2020 u Wayback Machine ros Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Finogenov Pavlo Vasilovich amp oldid 35126352