www.wikidata.uk-ua.nina.az

Фута Торо імамат імамат Фута Торо1776 1861 Фута Торо історичні кордони на картіСтолиця Ан ям ҐодоМови фульфульдеРелігії

Фута-Торо (імамат)

імамат Фута-Торо

1776 – 1861 ↓
Фута-Торо: історичні кордони на карті
Столиця Ан'ям-Ґодо
Мови фульфульде
Релігії іслам
Форма правління теократія
альмамі Абдул-Кадір Кане
Історія
 - Засновано 1776
 - Ліквідовано 1861

Фута Торо (1776—1861) — теократична держава на Заході Африки, що утворилася внаслідок занепаду імперії Футо Торо. Намагалася підкорити сусідні держави, проте не досягла значного успіху. Напочатку XIX ст. починається поступовий занепад, що зрештою призвів до поділу держави 1861 року між Францією та новоутвореною Імперією тукулерів.

Історія Редагувати

На початку XVIII ст. імперія Фута Торо опинилася у кризі: почалася боротьба за владу всередині, поступово відпадають залежні держави, почався розпад самої імперії. 1769 року Сулейман Баал, очільник групи тоорбе (стану духовенства), що набув значної ваги, повстав проти сатігі (імператора) Суле Буубу. Боротьба мала запеклий характер й завершилася лише 1776 року поваленням сатігі Бубакара.

Сулейман Баал оголосив про утворення імамату Фута-Торо. Проте через стан здоров'я, передав владу учню Абдул-Кадіру Кане. Останній розпочав активну загарбницьку політику, до середині 1780-х років підкоривши емірати Трарза і Бракна на північному заході, які визнали зверхність імамату. Але 1794 року зазнав нищівної поразки від коаліції держав Кайор і Ваало.

Після смерті Абдул Карима Кане у 1810-х роках починається ослаблення Фута-Торо. Також це збіглося з відновленням французької активності в басейні річки Сенегал. Відбувається посилення місцевих вождів, поглиблюється боротьба за владу між кланами торобе (духівництва). Виборний характер очільника держави призвів зрештою до утворення коаліцій місцевої знаті і торобе, що висували кожен свого претендента. Часто вибори переростали у тривалу війну за трон. Альмамі панували переважно від декількох місяців до максимум 3 років. Найбільше обіймав трон Юсуф Сіре Лі — 13 разів, також багато разів отримували титул альмамі Біран Ібраа Ваан, Мамаду Біран Ваан.

Разом з тим зовнішня активність імамату не припинялася до початку 1840-х років. Основними напрямами були походи проти емірату Трарза, втручання у справи емірату Бракна, держав Ваало, Волоф і Кайор.

У середині XIX ст. фактично розпався на 3 частини: в центральній зберігав владу альмамі, що спирався на 18 вождів; на заході імамату (область Торо) фактично незалежним став місцевий вождь, що прийняв титул лам-торо; на сході (в Фута-Дамга) перебував самостійний володар з титулом лам-дамга.

У цей час почалося утворення Імперії тукулерів, яка після перемог над державами Бамбара в Каарті і Сегу на сході, звернула увагу на ослаблений імамат Фута-Торо. Спочатку вдалося підкорити Фута-Дамгу. Втім війська тукулерів стикнулися з французькими загонами, що на той час підкорили державу Ваало. 1860 року після успішних кампаній Франція затвердила владу в імаматі. Втім лише 1861 року його ліквідувала.

Проте до 1890 року існували невеличкі утворення на чолі з Абдул Бакаром Кане, імамом Боссеї, і Самбою Умахані, лам-торо в області Торо. також французи регулярно змінювали номінальних альмамі.

Устрій Редагувати

На чолі стояв альмамі (імам), що мав вищу політичну, духовну, судову владу. Водночас він спирався на велику раду, що складалася з торобе і вождів племен (джаггорде). Альмамі обирався серед членів родів Лі з Джааби (Ндіаби) і Ваан з Мбумби. Згодом вага торобе і джаггорде значно посилилася, а влада альмамі дедалі більше обмежувалася великою радою, зрештою ставши церемоніальною.

Альмамі Редагувати

Економіка Редагувати

Основу становили землеробство, рибальство і скотарство. Тут культивували пшоно, рис, різні фрукти та овочі.

Також була розвинена посередницька торгівля гуміарабіком, індиго, бавовняними тканинами. Значний прибуток на початку мали загарбницькі походи та сплата данини залежними державами. Значний удар завдало заборона Великою Британією і Францією работоргівлі.

Релігія Редагувати

Відбувається масштабна ісламізація населення, переслідування прихильників традиційних вірувань, насамперед анімізму. затверджується як головна конфесія суннізм.

Джерела Редагувати

  • Hanson, John H. (1996). Migration, Jihad, and Muslim Authority in West Africa: The Futanke Colonies in Karta. Indiana University Press. p. 75. ISBN 978-0-253-33088-8
  • Gomez, Michael A. (2002-07-04). Pragmatism in the Age of Jihad: The Precolonial State of Bundu. Cambridge University Press. ISBN 978-0-521-52847-4
  • Klein, Martin A. (2005). «Futa-Tooro: Early Nineteenth Century». Encyclopedia of African History. 1. Fitzroy Dearborn. p. 541. ISBN 978-1-57958-245-6
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
imamat Futa Toro1776 1861 Futa Toro istorichni kordoni na kartiStolicya An yam GodoMovi fulfuldeReligiyi islamForma pravlinnya teokratiyaalmami Abdul Kadir KaneIstoriya Zasnovano 1776 Likvidovano 1861Poperednik NastupnikImperiya Futa Toro Imperiya tukulerivFrancuzka Zahidna AfrikaFuta Toro 1776 1861 teokratichna derzhava na Zahodi Afriki sho utvorilasya vnaslidok zanepadu imperiyi Futo Toro Namagalasya pidkoriti susidni derzhavi prote ne dosyagla znachnogo uspihu Napochatku XIX st pochinayetsya postupovij zanepad sho zreshtoyu prizviv do podilu derzhavi 1861 roku mizh Franciyeyu ta novoutvorenoyu Imperiyeyu tukuleriv Zmist 1 Istoriya 2 Ustrij 2 1 Almami 3 Ekonomika 4 Religiya 5 DzherelaIstoriya RedaguvatiNa pochatku XVIII st imperiya Futa Toro opinilasya u krizi pochalasya borotba za vladu vseredini postupovo vidpadayut zalezhni derzhavi pochavsya rozpad samoyi imperiyi 1769 roku Sulejman Baal ochilnik grupi toorbe stanu duhovenstva sho nabuv znachnoyi vagi povstav proti satigi imperatora Sule Buubu Borotba mala zapeklij harakter j zavershilasya lishe 1776 roku povalennyam satigi Bubakara Sulejman Baal ogolosiv pro utvorennya imamatu Futa Toro Prote cherez stan zdorov ya peredav vladu uchnyu Abdul Kadiru Kane Ostannij rozpochav aktivnu zagarbnicku politiku do seredini 1780 h rokiv pidkorivshi emirati Trarza i Brakna na pivnichnomu zahodi yaki viznali zverhnist imamatu Ale 1794 roku zaznav nishivnoyi porazki vid koaliciyi derzhav Kajor i Vaalo Pislya smerti Abdul Karima Kane u 1810 h rokah pochinayetsya oslablennya Futa Toro Takozh ce zbiglosya z vidnovlennyam francuzkoyi aktivnosti v basejni richki Senegal Vidbuvayetsya posilennya miscevih vozhdiv pogliblyuyetsya borotba za vladu mizh klanami torobe duhivnictva Vibornij harakter ochilnika derzhavi prizviv zreshtoyu do utvorennya koalicij miscevoyi znati i torobe sho visuvali kozhen svogo pretendenta Chasto vibori pererostali u trivalu vijnu za tron Almami panuvali perevazhno vid dekilkoh misyaciv do maksimum 3 rokiv Najbilshe obijmav tron Yusuf Sire Li 13 raziv takozh bagato raziv otrimuvali titul almami Biran Ibraa Vaan Mamadu Biran Vaan Razom z tim zovnishnya aktivnist imamatu ne pripinyalasya do pochatku 1840 h rokiv Osnovnimi napryamami buli pohodi proti emiratu Trarza vtruchannya u spravi emiratu Brakna derzhav Vaalo Volof i Kajor U seredini XIX st faktichno rozpavsya na 3 chastini v centralnij zberigav vladu almami sho spiravsya na 18 vozhdiv na zahodi imamatu oblast Toro faktichno nezalezhnim stav miscevij vozhd sho prijnyav titul lam toro na shodi v Futa Damga perebuvav samostijnij volodar z titulom lam damga U cej chas pochalosya utvorennya Imperiyi tukuleriv yaka pislya peremog nad derzhavami Bambara v Kaarti i Segu na shodi zvernula uvagu na oslablenij imamat Futa Toro Spochatku vdalosya pidkoriti Futa Damgu Vtim vijska tukuleriv stiknulisya z francuzkimi zagonami sho na toj chas pidkorili derzhavu Vaalo 1860 roku pislya uspishnih kampanij Franciya zatverdila vladu v imamati Vtim lishe 1861 roku jogo likviduvala Prote do 1890 roku isnuvali nevelichki utvorennya na choli z Abdul Bakarom Kane imamom Bosseyi i Samboyu Umahani lam toro v oblasti Toro takozh francuzi regulyarno zminyuvali nominalnih almami Ustrij RedaguvatiNa choli stoyav almami imam sho mav vishu politichnu duhovnu sudovu vladu Vodnochas vin spiravsya na veliku radu sho skladalasya z torobe i vozhdiv plemen dzhaggorde Almami obiravsya sered chleniv rodiv Li z Dzhaabi Ndiabi i Vaan z Mbumbi Zgodom vaga torobe i dzhaggorde znachno posililasya a vlada almami dedali bilshe obmezhuvalasya velikoyu radoyu zreshtoyu stavshi ceremonialnoyu Almami Redaguvati Abdul Kadir Kane 1776 1806 Muhtar 1806 1807 Hamad Lamin Baal 1807 1808 Yusuf Sire Li 1808 1810 vpershe Bukar Lamin Baal 1810 1812 Yusuf Sire Li 1813 1814 vdruge Ali Ibraa Vaan 1815 1816 Yusuf Sire Li 1816 vtretye Sire Amadu Li 1816 1817 vpershe Yusuf Sire Li 1817 vchetverte Biran Ibraa Vaan 1817 vpershe Tafsir Mamadu 1817 Yusuf Sire Li 1817 1819 vp yate Biran Ibraa Vaan 1819 1821 vdruge Yusuf Sire Li 1821 1822 vshoste Bukar Modibo Kan 1822 1823 Yusuf Sire Li 1823 1825 vsome Sir Hasan Lamin Ture 1825 1826 Yusuf Sire Li 1826 vosmij raz Al Fakih Ibraa Dzhaatara 1826 1827 Yusuf Sire Li 1827 udev yate Mamadu Vaan 1827 1829 Yusuf Sire Li 1829 1831 vdesyate Biran Ibraa Vaan 1831 1832 vtretye Mamudu Sire Dzha 1832 Amadu Baaba Li 1832 1833 vpershe Sire Amadu Li 1833 vdruge Yusuf Sire Li 1833 vodinadcyate Biran Ibraa Vaan 1833 vchetverte Yusuf Sire Li 1833 1834 vdvanadcyate Biran Ibraa Vaan 1834 1835 vp yate Yusuf Sire Li 1835 vtrinadcyate Biran Ibraa Vaan 1835 1836 vshoste Baabali Li 1836 1837 vpershe Amadu Baaba Li 1837 1838 vdruge Baabali Li 1838 1841 vdruge Mamadu Biran Vaan 1841 1843 vpershe Mamadu Mamudu Dzha 1843 Mamadu Biran Vaan 1843 1844 vdruge Baabali Li 1844 1847 vtretye Mamadu Biran Vaan 1847 1848 vtretye Sibavejhi Li 1848 vpershe Mamadu Biran Vaan 1849 1850 vchetverte Alfa Sajr Vaan 1850 1851 Sibavejhi Li 1851 vdruge Mamadu Biran Vaan 1851 1852 vp yate Amadu Hamat Si 1852 1853 vpershe Raasin Mamudu N yak 1853 1854 vpershe Mamadu Biran Vaan 1854 1856 vshoste Raasin Mamudu N yak 1856 vdruge Amadu Hamat Si 1856 vdruge Mamadu Biran Vaan 1856 1861 vsomeEkonomika RedaguvatiOsnovu stanovili zemlerobstvo ribalstvo i skotarstvo Tut kultivuvali pshono ris rizni frukti ta ovochi Takozh bula rozvinena poserednicka torgivlya gumiarabikom indigo bavovnyanimi tkaninami Znachnij pributok na pochatku mali zagarbnicki pohodi ta splata danini zalezhnimi derzhavami Znachnij udar zavdalo zaborona Velikoyu Britaniyeyu i Franciyeyu rabotorgivli Religiya RedaguvatiVidbuvayetsya masshtabna islamizaciya naselennya peresliduvannya prihilnikiv tradicijnih viruvan nasampered animizmu zatverdzhuyetsya yak golovna konfesiya sunnizm Dzherela RedaguvatiHanson John H 1996 Migration Jihad and Muslim Authority in West Africa The Futanke Colonies in Karta Indiana University Press p 75 ISBN 978 0 253 33088 8 Gomez Michael A 2002 07 04 Pragmatism in the Age of Jihad The Precolonial State of Bundu Cambridge University Press ISBN 978 0 521 52847 4 Klein Martin A 2005 Futa Tooro Early Nineteenth Century Encyclopedia of African History 1 Fitzroy Dearborn p 541 ISBN 978 1 57958 245 6 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Futa Toro imamat amp oldid 30993695