www.wikidata.uk-ua.nina.az

Фріновський Михайло Петрович Фрино вський Миха йло Петро вич 26 січня 7 лютого 1898 18980207 4 лютого 1940 діяч радянськ

Фріновський Михайло Петрович

Фрино́вський Миха́йло Петро́вич (26 січня [7 лютого] 1898(18980207) — 4 лютого 1940) — діяч радянських органів держбезпеки, командарм першого рангу (1938). член ЦВК СРСР 7-го скликання, депутат Верховної Ради СРСР 1-го скликання. Один з безпосередніх організаторів «Великого терору».

Михайло Петрович Фриновський
Михайло Петрович Фриновський
2-й народний комісар військово-Морського Флоту СРСР
Прем'єр-міністр: Молотов В'ячеслав Михайлович
Попередник: Петро Олександрович Смирнов
Наступник: Кузнецов Микола Герасимович
Попередник: Мір Багіров
Наступник: Олексій Сергійович Агрба
 
Народження: 26 січня (7 лютого) 1898(1898-02-07)
м. Наровчат Пензенська губернія
Смерть: 4 лютого 1940(1940-02-04) (41 рік)
Москва
Країна: Російська імперія і СРСР
Освіта: Курси удосконалення вищого командного складу РККА
Партія: ВКП (б) з 1918 року.
 
Військова служба
Приналежність:  СРСР
Рід військ: НКВД
Звання:  Командарм першого рангу
Автограф:
Нагороди:

 Медіафайли у Вікісховищі

Дитинство та юність Редагувати

За офіційною біографією, Михайло Фріновський народився на початку 1898 року в місті (нині село) Наровчат Пензенської губернії. За даними архівів — 25 січня 1900 року. Один із восьми дітей у сім'ї викладача російської мови Петра Фриновського. Мати — Ольга Семенівна Желєзникова, дворянка. До Першої світової війни вчився в духовному училищі.

У січні 1916 року вступив до кавалерії, служив у чині унтер-офіцера. У січні-серпні 1916 року дезертирував. Був пов'язаний з анархістами, брав участь у вбивстві генерал-майора М. А. Бема.

З березня 1917 року Фріновський працював рахівником-бухгалтером військового госпіталю. Учасник липневого повстання 1917 року в Москві. У вересні того ж року вступив у Червону гвардію в Хамовниках (Москва), командував групою червоногвардійців, брав участь в штурмі Кремля, був важко поранений. Аж до лютого 1918 року — на лікуванні в Лефортовському госпіталі.

Революція та кар'єра в органах держбезпеки Редагувати

У березні-липні 1918 року працював помічником доглядача Ходинської лікарні. Вступив в РКП (б), працював у партійному осередку та місцевкомі Ходинському лікарні. У липні 1918 року записався в Червону армію, служив командиром ескадрону, начальником Особливого відділу 1-ї Кінної армії.

1919 року після важкого поранення переведений на профспілкову роботу, а потім в органи ВЧК. У другій половині 1919 року служив помічником начальника активної частини Особливого відділу Московської ЧК. Брав участь в найважливіших операціях ЧК — розгромі анархістів, ліквідації анархістських та повстанських загонів в Україні і т. д.

З грудня 1919 по квітень 1920 року служив в особливому відділі Південного фронту. 1920 року був начальником активної частини особливого відділу Південно-Західного фронту, заступником начальника Особливого відділу 1-ї Кінної армії. В 1921—1922 роках — заступник начальника Особливого відділу, заступник начальника оперативного загону Всеукраїнської ЧК.

В 1922—1923 роках Фріновський — начальник загальноадміністративної частини та секретар Київського відділу ДПУ (з 23 червня 1923 — начальник повпредства ОДПУ по Південному Сходу).

У листопаді 1923 року його переводять на Північний Кавказ на посаду начальника Особливого відділу Північно-Кавказького військового округу. З березня 1924 року Фріновський — перший заступник повпреда ОДПУ по Північному Кавказу. У 1925 року — начальник прикордонної охорони Чорноморського узбережжя Північно-Кавказького краю, з січня 1926 року — перший заступник повпреда та начальник військ ОДПУ.

8 липня 1927 року був переведений до Москви на посаду помічника начальника Особливого відділу військового округу. У 1927 року він закінчив курси вищого командного складу при Військової академії РСЧА імені Фрунзе. З 28 листопада 1928 по 1 вересня 1930 року був командиром та комісаром дивізії особливого призначення імені Ф. Е. Дзержинського при колегії ОДПУ СРСР.

1 вересня 1930 року Фріновський отримує підвищення та призначається на посаду голови ДПУ Азербайджану. Був одним з організаторів розкуркулення в Азербайджані. 8 квітня 1933 року став начальником Головного керування прикордонної охорони ОДПУ СРСР, в яка якість керував операцією НКВС по придушенню повстання в Сіньцзяні. 10 липня 1934 року був призначений начальником Головного керування прикордонної та внутрішньої охорони НКВД СРСР.

Великий терор Редагувати

Після падіння Г. Г. Ягоди та призначення главою НКВС Єжова Миколи Івановича Фріновського призначили заступником наркома внутрішніх справ СРСР (16 жовтня 1936 р.), а потім — першим заступником наркома внутрішніх справ СРСР (15 квітня 1937 р.).

З 15 квітня 1937 р. по 9 червня 1938 р. Фріновський очолює Головне управління державної безпеки, а з 28 березня 1938 р. — Управління державної безпеки НКВС СРСР. З 1937 року депутат Верховної Ради СРСР. Один із найближчих співробітників Єжова та головних організаторів Великого терору. Один із головних організаторів репресій в РККА, брав безпосередню участь в організації Московських процесів.

Падіння та загибель Редагувати

8 вересня 1938 року був призначений наркомом Військово-Морського Флоту СРСР.

6 квітня 1939 року знятий з усіх посад та заарештований за звинуваченням в «організації троцькістсько-фашистської змови в НКВС» (у чому зізнався). Утримувався в Сухановській особливій ​​в'язниці. 4 лютого 1940 року Військовою колегією Верховного Суду СРСР засуджений до смертної кари. Тіло кремоване в Донському монастирі.

Реабілітований не був.

12 квітня 1939 року арештована і 3 лютого 1940 року розстріляна його дружина — Ніна Степанівна Фріновська за звинуваченням у приховуванні злочинної контрреволюційної діяльності ворогів народу. Реабілітована.

12 квітня 1939 року заарештований і 22 січня 1940 року розстріляний його син — 17-річний учень 10-го класу Олег Михайлович Фріновський за звинуваченням в участі в контрреволюційній молодіжній групі. Реабілітований.

Нагороди Редагувати

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 24 січня 1941 року позбавлений державних нагород та військового звання.

Сім'я Редагувати

  • Брат - Фріновський Георгій Петрович (1908-1942) - з січня 1937 виконував посаду начальника штабу, з 7 жовтня 1937 командир 225 конвойного полку; керував конвоюванням ув'язнених Соловецького табору особливого призначення до місць розстрілу, майора держбезпеки.
  • Дружина - Фріновська Ніна Степанівна (1903, Рязань - 3 лютого 1940) - російська, безпартійна, освіта вища, аспірантка Інституту історії Академії наук СРСР. Заарештовано 12 квітня 1939 року. 2 лютого 1940 року за звинуваченням у «приховуванні злочинної контрреволюційної діяльності ворогів народу» (тобто власних чоловіка та сина) Військовою колегією Верховного суду СРСР засуджено до страти. Розстріляно 3 лютого 1940 року. Реабілітована Пленумом Верховного Суду СРСР 12 січня 1966 року.
  • Син - Фріновський Олег Михайлович (1922, Харків - 21 січня 1940, Москва) - член ВЛКСМ, освіта незакінчена середня, учень 10-го класу 2-ї московської спеціальної артилерійської школи. Заарештовано 12 квітня 1939 року. 21 січня 1940 року за звинуваченням у участі в «контрреволюційній молодіжній групі» засуджений Військовою колегією Верховного суду СРСР до страти. Розстріляний того ж дня. Реабілітований Пленумом Верховного Суду СРСР 12 січня 1966 року.

У Москві Фріновський займав 9-кімнатну квартиру (Кропоткінська вулиця, будинок 31, кв. 77), в яку після його арешту вселилася родина високопоставленого співробітника НКВС Веніаміна Гульста.

Література Редагувати

  • Державна влада СРСР. Вищі органи влади та керування та їх керівники. 1923—1991 гг. Історико-біографічний довідник./Сост. В. І. Івкін. Москва, 1999. — ISBN 5-8243-0014-3

Примітки Редагувати

  1. Рейфілд, «Сталін і його підручні», гл. 2 [ 17 грудня 2013 у Wayback Machine.]
  2. . Архів оригіналу за 20 січня 2013. Процитовано 3 грудня 2012. 
  3. Нех В. Ф. Спеціальна операція НКВС в Сіньцзяні [ 10 серпня 2020 у Wayback Machine.]
  4. . Архів оригіналу за 7 серпня 2019. Процитовано 21 лютого 2022. 
  5. . Архів оригіналу за 21 лютого 2022. Процитовано 21 лютого 2022. 
  6. . Архів оригіналу за 21 лютого 2022. Процитовано 21 лютого 2022. 
  7. А. Колесниченко «Пьяный Вася, секреты Черчиля и золотой „Вальтер“». — АиФ № 31, 2-8 августа 2017, с. 36-37

Посилання Редагувати

  • Александр Волков, Командарм Фриновский. Без права на реабилитацию [ 16 серпня 2016 у Wayback Machine.] (18.05.2013) (рос.)
  • Н. В. Петров, К. В. Скоркін. «Хто керував НКВД. 1934 — 1941». Архів оригіналу за 16 жовтня 2012. Процитовано 4 вересня 2012. 
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Frino vskij Miha jlo Petro vich 26 sichnya 7 lyutogo 1898 18980207 4 lyutogo 1940 diyach radyanskih organiv derzhbezpeki komandarm pershogo rangu 1938 chlen CVK SRSR 7 go sklikannya deputat Verhovnoyi Radi SRSR 1 go sklikannya Odin z bezposerednih organizatoriv Velikogo teroru Mihajlo Petrovich FrinovskijMihajlo Petrovich Frinovskij2 j narodnij komisar vijskovo Morskogo Flotu SRSRPrem yer ministr Molotov V yacheslav MihajlovichPoperednik Petro Oleksandrovich SmirnovNastupnik Kuznecov Mikola GerasimovichPoperednik Mir BagirovNastupnik Oleksij Sergijovich Agrba Narodzhennya 26 sichnya 7 lyutogo 1898 1898 02 07 m Narovchat Penzenska guberniyaSmert 4 lyutogo 1940 1940 02 04 41 rik MoskvaKrayina Rosijska imperiya i SRSROsvita Kursi udoskonalennya vishogo komandnogo skladu RKKAPartiya VKP b z 1918 roku Vijskova sluzhbaPrinalezhnist SRSRRid vijsk NKVDZvannya Komandarm pershogo ranguAvtograf Nagorodi Mediafajli u Vikishovishi Zmist 1 Ditinstvo ta yunist 2 Revolyuciya ta kar yera v organah derzhbezpeki 3 Velikij teror 4 Padinnya ta zagibel 5 Nagorodi 6 Sim ya 7 Literatura 8 Primitki 9 PosilannyaDitinstvo ta yunist RedaguvatiZa oficijnoyu biografiyeyu Mihajlo Frinovskij narodivsya na pochatku 1898 roku v misti nini selo Narovchat Penzenskoyi guberniyi Za danimi arhiviv 25 sichnya 1900 roku Odin iz vosmi ditej u sim yi vikladacha rosijskoyi movi Petra Frinovskogo Mati Olga Semenivna Zhelyeznikova dvoryanka Do Pershoyi svitovoyi vijni vchivsya v duhovnomu uchilishi U sichni 1916 roku vstupiv do kavaleriyi sluzhiv u chini unter oficera 1 U sichni serpni 1916 roku dezertiruvav Buv pov yazanij z anarhistami brav uchast u vbivstvi general majora M A Bema 2 Z bereznya 1917 roku Frinovskij pracyuvav rahivnikom buhgalterom vijskovogo gospitalyu Uchasnik lipnevogo povstannya 1917 roku v Moskvi U veresni togo zh roku vstupiv u Chervonu gvardiyu v Hamovnikah Moskva komanduvav grupoyu chervonogvardijciv brav uchast v shturmi Kremlya buv vazhko poranenij Azh do lyutogo 1918 roku na likuvanni v Lefortovskomu gospitali Revolyuciya ta kar yera v organah derzhbezpeki RedaguvatiU berezni lipni 1918 roku pracyuvav pomichnikom doglyadacha Hodinskoyi likarni Vstupiv v RKP b pracyuvav u partijnomu oseredku ta miscevkomi Hodinskomu likarni U lipni 1918 roku zapisavsya v Chervonu armiyu sluzhiv komandirom eskadronu nachalnikom Osoblivogo viddilu 1 yi Kinnoyi armiyi 1919 roku pislya vazhkogo poranennya perevedenij na profspilkovu robotu a potim v organi VChK U drugij polovini 1919 roku sluzhiv pomichnikom nachalnika aktivnoyi chastini Osoblivogo viddilu Moskovskoyi ChK Brav uchast v najvazhlivishih operaciyah ChK rozgromi anarhistiv likvidaciyi anarhistskih ta povstanskih zagoniv v Ukrayini i t d Z grudnya 1919 po kviten 1920 roku sluzhiv v osoblivomu viddili Pivdennogo frontu 1920 roku buv nachalnikom aktivnoyi chastini osoblivogo viddilu Pivdenno Zahidnogo frontu zastupnikom nachalnika Osoblivogo viddilu 1 yi Kinnoyi armiyi V 1921 1922 rokah zastupnik nachalnika Osoblivogo viddilu zastupnik nachalnika operativnogo zagonu Vseukrayinskoyi ChK V 1922 1923 rokah Frinovskij nachalnik zagalnoadministrativnoyi chastini ta sekretar Kiyivskogo viddilu DPU z 23 chervnya 1923 nachalnik povpredstva ODPU po Pivdennomu Shodu U listopadi 1923 roku jogo perevodyat na Pivnichnij Kavkaz na posadu nachalnika Osoblivogo viddilu Pivnichno Kavkazkogo vijskovogo okrugu Z bereznya 1924 roku Frinovskij pershij zastupnik povpreda ODPU po Pivnichnomu Kavkazu U 1925 roku nachalnik prikordonnoyi ohoroni Chornomorskogo uzberezhzhya Pivnichno Kavkazkogo krayu z sichnya 1926 roku pershij zastupnik povpreda ta nachalnik vijsk ODPU 8 lipnya 1927 roku buv perevedenij do Moskvi na posadu pomichnika nachalnika Osoblivogo viddilu vijskovogo okrugu U 1927 roku vin zakinchiv kursi vishogo komandnogo skladu pri Vijskovoyi akademiyi RSChA imeni Frunze Z 28 listopada 1928 po 1 veresnya 1930 roku buv komandirom ta komisarom diviziyi osoblivogo priznachennya imeni F E Dzerzhinskogo pri kolegiyi ODPU SRSR 1 veresnya 1930 roku Frinovskij otrimuye pidvishennya ta priznachayetsya na posadu golovi DPU Azerbajdzhanu Buv odnim z organizatoriv rozkurkulennya v Azerbajdzhani 8 kvitnya 1933 roku stav nachalnikom Golovnogo keruvannya prikordonnoyi ohoroni ODPU SRSR v yaka yakist keruvav operaciyeyu NKVS po pridushennyu povstannya v Sinczyani 3 10 lipnya 1934 roku buv priznachenij nachalnikom Golovnogo keruvannya prikordonnoyi ta vnutrishnoyi ohoroni NKVD SRSR Velikij teror RedaguvatiPislya padinnya G G Yagodi ta priznachennya glavoyu NKVS Yezhova Mikoli Ivanovicha Frinovskogo priznachili zastupnikom narkoma vnutrishnih sprav SRSR 16 zhovtnya 1936 r a potim pershim zastupnikom narkoma vnutrishnih sprav SRSR 15 kvitnya 1937 r Z 15 kvitnya 1937 r po 9 chervnya 1938 r Frinovskij ocholyuye Golovne upravlinnya derzhavnoyi bezpeki a z 28 bereznya 1938 r Upravlinnya derzhavnoyi bezpeki NKVS SRSR Z 1937 roku deputat Verhovnoyi Radi SRSR Odin iz najblizhchih spivrobitnikiv Yezhova ta golovnih organizatoriv Velikogo teroru Odin iz golovnih organizatoriv represij v RKKA brav bezposerednyu uchast v organizaciyi Moskovskih procesiv Padinnya ta zagibel Redaguvati8 veresnya 1938 roku buv priznachenij narkomom Vijskovo Morskogo Flotu SRSR 6 kvitnya 1939 roku znyatij z usih posad ta zaareshtovanij za zvinuvachennyam v organizaciyi trockistsko fashistskoyi zmovi v NKVS u chomu ziznavsya Utrimuvavsya v Suhanovskij osoblivij v yaznici 4 lyutogo 1940 roku Vijskovoyu kolegiyeyu Verhovnogo Sudu SRSR zasudzhenij do smertnoyi kari Tilo kremovane v Donskomu monastiri Reabilitovanij ne buv 12 kvitnya 1939 roku areshtovana i 3 lyutogo 1940 roku rozstrilyana jogo druzhina Nina Stepanivna Frinovska za zvinuvachennyam u prihovuvanni zlochinnoyi kontrrevolyucijnoyi diyalnosti vorogiv narodu Reabilitovana 12 kvitnya 1939 roku zaareshtovanij i 22 sichnya 1940 roku rozstrilyanij jogo sin 17 richnij uchen 10 go klasu Oleg Mihajlovich Frinovskij za zvinuvachennyam v uchasti v kontrrevolyucijnij molodizhnij grupi Reabilitovanij Nagorodi RedaguvatiOrden Lenina 14 02 1936 tri ordena Chervonogo Prapora 1924 20 12 1932 3 02 1935 Orden Chervonoyi Zirki 22 07 1937 medal HH rokiv RSChA 22 02 1938 Orden Chervonogo Prapora Mongolskoyi Narodnoyi Respubliki 25 10 1937 Orden Trudovogo Chervonogo Prapora Azerbajdzhanskoyi RSR 4 03 1931 Orden Trudovogo Chervonogo Prapora ZRFSR 7 03 1932 Nagrudnij znak Pochesnij pracivnik VChK OGPU V 1925 Nagrudnij znak Pochesnij pracivnik VChK OGPU XV 26 05 1933 Ukazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi SRSR vid 24 sichnya 1941 roku pozbavlenij derzhavnih nagorod ta vijskovogo zvannya Sim ya RedaguvatiBrat Frinovskij Georgij Petrovich 1908 1942 z sichnya 1937 vikonuvav posadu nachalnika shtabu z 7 zhovtnya 1937 komandir 225 konvojnogo polku keruvav konvoyuvannyam uv yaznenih Soloveckogo taboru osoblivogo priznachennya do misc rozstrilu majora derzhbezpeki 4 Druzhina Frinovska Nina Stepanivna 1903 Ryazan 3 lyutogo 1940 rosijska bezpartijna osvita visha aspirantka Institutu istoriyi Akademiyi nauk SRSR Zaareshtovano 12 kvitnya 1939 roku 2 lyutogo 1940 roku za zvinuvachennyam u prihovuvanni zlochinnoyi kontrrevolyucijnoyi diyalnosti vorogiv narodu tobto vlasnih cholovika ta sina Vijskovoyu kolegiyeyu Verhovnogo sudu SRSR zasudzheno do strati Rozstrilyano 3 lyutogo 1940 roku Reabilitovana Plenumom Verhovnogo Sudu SRSR 12 sichnya 1966 roku 5 Sin Frinovskij Oleg Mihajlovich 1922 Harkiv 21 sichnya 1940 Moskva chlen VLKSM osvita nezakinchena serednya uchen 10 go klasu 2 yi moskovskoyi specialnoyi artilerijskoyi shkoli Zaareshtovano 12 kvitnya 1939 roku 21 sichnya 1940 roku za zvinuvachennyam u uchasti v kontrrevolyucijnij molodizhnij grupi zasudzhenij Vijskovoyu kolegiyeyu Verhovnogo sudu SRSR do strati Rozstrilyanij togo zh dnya Reabilitovanij Plenumom Verhovnogo Sudu SRSR 12 sichnya 1966 roku 6 U Moskvi Frinovskij zajmav 9 kimnatnu kvartiru Kropotkinska vulicya budinok 31 kv 77 v yaku pislya jogo areshtu vselilasya rodina visokopostavlenogo spivrobitnika NKVS Veniamina Gulsta 7 Literatura RedaguvatiDerzhavna vlada SRSR Vishi organi vladi ta keruvannya ta yih kerivniki 1923 1991 gg Istoriko biografichnij dovidnik Sost V I Ivkin Moskva 1999 ISBN 5 8243 0014 3Primitki Redaguvati Rejfild Stalin i jogo pidruchni gl 2 Arhivovano 17 grudnya 2013 u Wayback Machine Mihajlo Petrovich Frinovskij Arhiv originalu za 20 sichnya 2013 Procitovano 3 grudnya 2012 Neh V F Specialna operaciya NKVS v Sinczyani Arhivovano 10 serpnya 2020 u Wayback Machine Frinovskij Georgij Petrovich Arhiv originalu za 7 serpnya 2019 Procitovano 21 lyutogo 2022 Storinka na sajti zhertv represij Arhiv originalu za 21 lyutogo 2022 Procitovano 21 lyutogo 2022 Storinka na sajti zhertv represij Arhiv originalu za 21 lyutogo 2022 Procitovano 21 lyutogo 2022 A Kolesnichenko Pyanyj Vasya sekrety Cherchilya i zolotoj Valter AiF 31 2 8 avgusta 2017 s 36 37Posilannya RedaguvatiAleksandr Volkov Komandarm Frinovskij Bez prava na reabilitaciyu Arhivovano 16 serpnya 2016 u Wayback Machine 18 05 2013 ros N V Petrov K V Skorkin Hto keruvav NKVD 1934 1941 Arhiv originalu za 16 zhovtnya 2012 Procitovano 4 veresnya 2012 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Frinovskij Mihajlo Petrovich amp oldid 35122741