www.wikidata.uk-ua.nina.az

Френсіс Віллард Френсіс Елізабет Керолайн Віллард англ Frances Elizabeth Caroline Willard 1839 1898 американська суфражи

Френсіс Віллард

Френсіс Елізабет Керолайн Віллард (англ. Frances Elizabeth Caroline Willard; 1839–1898) — американська суфражистка, політична діячка, соціальна реформаторка, ораторка та освітянка. У 1874 році співзаснувала Жіночий християнський союз тверезості (WCTU) і була його президенткою з 1879 року до своєї смерті. Френсіс Віллард завдяки своїй діяльності з правозахисту стала відомою, шанованою і визнаною політикинею. До 1890 року вона була найвідомішою жінкою в США, порівнянною з Елеонорою Рузвельт у 1930-х.

Френсіс Віллард
Народилася 28 вересня 1839(1839-09-28)[…]
Черчвілл, Монро, Нью-Йорк, США[5]
Померла 17 лютого 1898(1898-02-17) (58 років)
Нью-Йорк, Нью-Йорк, США
·грип
Поховання
Rosehill Cemeteryd : 

Країна  США
Діяльність суфражистка, письменниця, temperance worker, лекторка
Alma mater Milwaukee-Downer Colleged
Знання мов англійська
Заклад Північно-Західний університет
Членство Жіночий християнський союз тверезості
Magnum opus A Woman of the Centuryd
Конфесія конгрегаціоналізм[d]
Батько Josiah Willardd
Нагороди

Біографія ред.

Френсіс Віллард була дочкою бізнесмена Черчвіля Йосії Флінта Вілларда та його дружини Мері Томпсон Гілл Віллард, вчительки за фахом. Її брат Олівер був на 5 років старший. Коли Френсіс було два, сім'я переїхала в Оберлін, штат Огайо. Її сестра Мері народилася в 1842 році, в рік переїзду. У 1848 році сім'я переїхала в Джейнсвілл, штат Вісконсін, де батько працював на фермі. Спочатку Френсіс навчала її мати. Пізніше, у 1853 році, коли маленька сільська школа, збудована її батьком, була закінчена, вона відвідувала її. У 1857 році вона вступила до жіночого коледжу в Мілуокі.

У 1858 році, коли їй було 18, сім'я знову переїхала, цього разу до Еванстона, штат Іллінойс. Через рік, у 1859 році, вона закінчила Північно-Західний жіночий коледж, а потім почала навчання на вчительку. Вона викладала в Еванстоні кілька років і подорожувала світом протягом 3 років з 1868 по 1870 рік зі своєю подругою Кейт Джексон. Повернувшись до США,, вона була призначена ректоркою Еванстонського коледжу для жінок у 1871 році. Коли коледж був включений до Північно-Західного університету в 1873 році, вона отримала посаду декана у жіночому коледжі та стала професором англійської мови та мистецтв. Після суперечок з президентом університету Чарльзом Генрі Фаулером, з яким вона була заручена в 1861 році, вона залишила роботу в 1874 році.

Діяльність ред.

Після завершення викладацької роботи Віллард почала брати в русі поміркованості, у боротьбі за права жінок і за соціальне та справедливе суспільство.

Влітку 1874 року вона вирушила до Східного узбережжя і взяла участь у численних кампаніях руху за поміркованість, що тільки зародився. Коли вона повернулася до Еванстона, її запросили очолити чиказьке відділення руху. Вже в листопаді 1874 року вона взяла участь в установчому з'їзді Жіночого християнського союзу стриманості в Клівленді, штат Огайо, і відразу була обрана секретаркою-кореспонденткою. Вона змінила свою посаду завдяки відданості справі, щоб стати рятівним колом організації.

Як талановита ораторка, Віллард виступала у виборчих кампаніях, з талантом письменниці створювала брошури та листівки, своїм умінням надихати людей організовувала кампанії. Вона швидко налагодила більше контактів з жінками, ніж будь-яка інша членкиня організації. Коли її нарешті обрали президенткою WCTU у 1879 році, WCTU вже виросла до найбільшої жіночої організації в країні з 27 000 учасниць.

Під керівництвом Френсіс Віллард WCTU проводила кампанію за виборче право для жінок і 8-годинний робочий день, очолила рух за поміркованість, підтримувала рух дитячих садків, виступала за реформу пенітенціарних установ, виступала за установи для дітей з обмеженими можливостями та проводила кампанію за федеральну допомогу в освіті та професійному навчанні. Вона сповідувала християнський соціалізм, приєдналася до організації Лицарі праці в боротьбі за 8-годинний робочий день і організувала кампанію Партії заборони проти продажу алкоголю в 1882 році.

WCTU, яку Френсіс Віллард очолювала до своєї смерті в 1898 році, під її керівництвом стала найбільшою політичною та найефективнішою жіночою організацією свого часу з понад 150 000 учасниць.

Френсіс Віллард померла під час підготовки до поїздки до Англії 17 лютого 1898 року в нью-йоркському готелі від наслідків анемії та грипу.

У 1905 році вона була посмертно нагороджена за свої заслуги, а її скульптура — робота Гелен Фарнсворт Мірс — була введена в Національний зал скульптур у Вашингтоні. Її бюст був включений до Зали слави великих американців у Нью-Йорку в 1910 році.

Примітки ред.

  1. ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  2. Encyclopædia Britannica
    d:Track:Q5375741
  3. SNAC — 2010.
    d:Track:Q29861311
  4. Blain V., Grundy I., Clements P. The Feminist Companion to Literature in English: Women Writers from the Middle Ages to the Present — 1990. — P. 1168.
    d:Track:Q47119734d:Track:Q18328141d:Track:Q47119724d:Track:Q47119715
  5. ↑ https://en.wikisource.org/wiki/Woman_of_the_Century/Frances_Elizabeth_Willard
  6. Бібліотека Конгресу — 1800.
    d:Track:Q131454
  7. Store norske leksikon — 1978. — ISSN 2464-1480
    d:Track:Q746368
  8. GeneaStar
    d:Track:Q98769076d:Track:Q3100478
  9. Find a Grave — 1996.
    d:Track:Q63056
  10. Geni.com — 2006.
    d:Track:Q2621214

Посилання ред.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Frensis Elizabet Kerolajn Villard angl Frances Elizabeth Caroline Willard 1839 1898 amerikanska sufrazhistka politichna diyachka socialna reformatorka oratorka ta osvityanka U 1874 roci spivzasnuvala Zhinochij hristiyanskij soyuz tverezosti WCTU i bula jogo prezidentkoyu z 1879 roku do svoyeyi smerti Frensis Villard zavdyaki svoyij diyalnosti z pravozahistu stala vidomoyu shanovanoyu i viznanoyu politikineyu Do 1890 roku vona bula najvidomishoyu zhinkoyu v SShA porivnyannoyu z Eleonoroyu Ruzvelt u 1930 h Frensis VillardNarodilasya 28 veresnya 1839 1839 09 28 1 2 Cherchvill Monro Nyu Jork SShA 4 5 Pomerla 17 lyutogo 1898 1898 02 17 6 7 8 58 rokiv Nyu Jork Nyu Jork SShA gripPohovannya Rosehill Cemeteryd 9 Krayina SShADiyalnist sufrazhistka pismennicya temperance worker lektorkaAlma mater Milwaukee Downer CollegedZnannya mov anglijska 1 Zaklad Pivnichno Zahidnij universitetChlenstvo Zhinochij hristiyanskij soyuz tverezostiMagnum opus A Woman of the CenturydKonfesiya kongregacionalizm d Batko Josiah Willardd 10 Nagorodi Nacionalna zala slavi zhinok 2000 Mediafajli u Vikishovishi Zmist 1 Biografiya 2 Diyalnist 3 Primitki 4 PosilannyaBiografiya red Frensis Villard bula dochkoyu biznesmena Cherchvilya Josiyi Flinta Villarda ta jogo druzhini Meri Tompson Gill Villard vchitelki za fahom Yiyi brat Oliver buv na 5 rokiv starshij Koli Frensis bulo dva sim ya pereyihala v Oberlin shtat Ogajo Yiyi sestra Meri narodilasya v 1842 roci v rik pereyizdu U 1848 roci sim ya pereyihala v Dzhejnsvill shtat Viskonsin de batko pracyuvav na fermi Spochatku Frensis navchala yiyi mati Piznishe u 1853 roci koli malenka silska shkola zbudovana yiyi batkom bula zakinchena vona vidviduvala yiyi U 1857 roci vona vstupila do zhinochogo koledzhu v Miluoki U 1858 roci koli yij bulo 18 sim ya znovu pereyihala cogo razu do Evanstona shtat Illinojs Cherez rik u 1859 roci vona zakinchila Pivnichno Zahidnij zhinochij koledzh a potim pochala navchannya na vchitelku Vona vikladala v Evanstoni kilka rokiv i podorozhuvala svitom protyagom 3 rokiv z 1868 po 1870 rik zi svoyeyu podrugoyu Kejt Dzhekson Povernuvshis do SShA vona bula priznachena rektorkoyu Evanstonskogo koledzhu dlya zhinok u 1871 roci Koli koledzh buv vklyuchenij do Pivnichno Zahidnogo universitetu v 1873 roci vona otrimala posadu dekana u zhinochomu koledzhi ta stala profesorom anglijskoyi movi ta mistectv Pislya superechok z prezidentom universitetu Charlzom Genri Faulerom z yakim vona bula zaruchena v 1861 roci vona zalishila robotu v 1874 roci Diyalnist red Pislya zavershennya vikladackoyi roboti Villard pochala brati v rusi pomirkovanosti u borotbi za prava zhinok i za socialne ta spravedlive suspilstvo Vlitku 1874 roku vona virushila do Shidnogo uzberezhzhya i vzyala uchast u chislennih kampaniyah ruhu za pomirkovanist sho tilki zarodivsya Koli vona povernulasya do Evanstona yiyi zaprosili ocholiti chikazke viddilennya ruhu Vzhe v listopadi 1874 roku vona vzyala uchast v ustanovchomu z yizdi Zhinochogo hristiyanskogo soyuzu strimanosti v Klivlendi shtat Ogajo i vidrazu bula obrana sekretarkoyu korespondentkoyu Vona zminila svoyu posadu zavdyaki viddanosti spravi shob stati ryativnim kolom organizaciyi Yak talanovita oratorka Villard vistupala u viborchih kampaniyah z talantom pismennici stvoryuvala broshuri ta listivki svoyim uminnyam nadihati lyudej organizovuvala kampaniyi Vona shvidko nalagodila bilshe kontaktiv z zhinkami nizh bud yaka insha chlenkinya organizaciyi Koli yiyi nareshti obrali prezidentkoyu WCTU u 1879 roci WCTU vzhe virosla do najbilshoyi zhinochoyi organizaciyi v krayini z 27 000 uchasnic Pid kerivnictvom Frensis Villard WCTU provodila kampaniyu za viborche pravo dlya zhinok i 8 godinnij robochij den ocholila ruh za pomirkovanist pidtrimuvala ruh dityachih sadkiv vistupala za reformu penitenciarnih ustanov vistupala za ustanovi dlya ditej z obmezhenimi mozhlivostyami ta provodila kampaniyu za federalnu dopomogu v osviti ta profesijnomu navchanni Vona spoviduvala hristiyanskij socializm priyednalasya do organizaciyi Licari praci v borotbi za 8 godinnij robochij den i organizuvala kampaniyu Partiyi zaboroni proti prodazhu alkogolyu v 1882 roci WCTU yaku Frensis Villard ocholyuvala do svoyeyi smerti v 1898 roci pid yiyi kerivnictvom stala najbilshoyu politichnoyu ta najefektivnishoyu zhinochoyu organizaciyeyu svogo chasu z ponad 150 000 uchasnic Frensis Villard pomerla pid chas pidgotovki do poyizdki do Angliyi 17 lyutogo 1898 roku v nyu jorkskomu goteli vid naslidkiv anemiyi ta gripu U 1905 roci vona bula posmertno nagorodzhena za svoyi zaslugi a yiyi skulptura robota Gelen Farnsvort Mirs bula vvedena v Nacionalnij zal skulptur u Vashingtoni Yiyi byust buv vklyuchenij do Zali slavi velikih amerikanciv u Nyu Jorku v 1910 roci Primitki red a b Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Encyclopaedia Britannica d Track Q5375741 SNAC 2010 d Track Q29861311 Blain V Grundy I Clements P The Feminist Companion to Literature in English Women Writers from the Middle Ages to the Present 1990 P 1168 d Track Q47119734d Track Q18328141d Track Q47119724d Track Q47119715 https en wikisource org wiki Woman of the Century Frances Elizabeth Willard Biblioteka Kongresu 1800 d Track Q131454 Store norske leksikon 1978 ISSN 2464 1480 d Track Q746368 GeneaStar d Track Q98769076d Track Q3100478 Find a Grave 1996 d Track Q63056 Geni com 2006 d Track Q2621214Posilannya red Bibliografiya Frensis Villard Nimecka nacionalna biblioteka Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Frensis Villard amp oldid 39783242