Фортеця Колувере (ест. Koluvere linnus нім. Schloss Lode) — середньовічна естонська фортеця, що була зведена дворянським родом Лоде наприкінці ХІІІ століття. Найдавніші її частини — це, вочевидь, струнка чотирикутна башта і стіни кастелю.
| Фортеця Колувере | |
|---|---|
| | |
| Головний вхід до замку | |
| 58°54′20″ пн. ш. 24°06′15″ сх. д. / 58.905602° пн. ш. 24.104237° сх. д.Координати: 58°54′20″ пн. ш. 24°06′15″ сх. д. / 58.905602° пн. ш. 24.104237° сх. д. | |
| Тип | замок |
| Статус спадщини | пам'ятка архітектури Естоніїd |
| Країна | Естонія |
| Розташування | Ляене-Нігулаd |
| Архітектурний стиль | Неоготичний |
| Будівництво | XIII століття |
| Стан | Збережений |
| Сайт | koluvereloss.com |
| Фортеця Колувере (Естонія) | |
| Фортеця Колувере у Вікісховищі |
Історія Редагувати
Фортеця була зведена дворянським родом Лоде наприкінці ХІІІ століття. В 1439 році фортеця перейшла у володіння Сааре-Ляенеського єпископства і була перебудована в будинок конвента з внутрішнім двориком. В XVI століття було збудовано округлу орудійну башту. Фортеця розташована на штучному річковому острові — у рови, що її оточують, були спрямовані води річки Лійви.
Під час Лівонської війни під фортецею відбувалися жорстокі битви між німцями, шведами, данцями, росіянами і місцевими селянами. Фортеця не зазнала суттєвих ушкоджень, вона збереглася у початковому вигляді донині.
Подарована в 1646 році шведською королевою Христиною дворянському роду фон Левенів, колишня фортеця відродилася як панський будинок. В 1771 році маєток Колувере перейшов у володіння Григорія Орлова, який звів будинок в стилі рококо.
В 1783 році замок придбала російська імператриця Катерина ІІ з метою відправити сюди у заслання молоду вюртенбергську принцесу Августу-Кароліну. Миза Колувере, збудована як фортеця, якнайкраще підходила для цієї мети, але опальна принцеса через два роки померла при загадкових обставинах.
В 1797 році Колувере придбали фон Буксгевдени. Після пожежі в 1840 році замок було відновлено в неоготичному стилі зі стрілчастими пройомами. Під час революції 1905 році повстанці знов спалили замок до стін, після чого він був відновлений в більш-менш попередньому вигляді.
У замку, експропрійованому у Буксгевденів, з 1924 року містився виховний заклад, а з 1963 року — лікарня для душевно хворих. В 60-х роках XX століття були відновлені висока покрівля башт, а заразом середньовічний вигляд замка.
З 2001 році, після переїзду будинку пристарілих до нового приміщення, замок порожніє. З часів мизи збереглися деякі підручні будівлі, великий парк і два прикрашених обелісками кам'яних мости — один через річку Лійви, а другий — через рів, що оперізує замок.
Див. також Редагувати
Джерела Редагувати
- Прауст Вальдо. Эстония. Красивейшие мызы, замки и крепости. — 2006. — 64 с.
Примітки Редагувати
- ↑ Національний реєстр пам'яток культури Естонії — 1994.
Посилання Редагувати
- http://www.koluvere.com/ [ 29 січня 2011 у Wayback Machine.]
- Koluvere loss otsib kosilast
- Koluvere loss võib hävida
- Koluvere loss ootab ostjat [ 13 жовтня 2003 у Wayback Machine.]
- Maavalitsus müüb keskaegse Koluvere lossi[недоступне посилання з липня 2019]
- Koluvere loss leidis ostja [ 30 листопада 2009 у Wayback Machine.]
- Koluvere lossist võib saada viie tärniga vanadekodu
- Koluvere lossi uus omanik ei tee kiireid plaane.
- Koluvere lossis käivad arheoloogilised kaevamised[недоступне посилання з липня 2019]
- Koluvere lossi ehitus võib aastateks venima jääda
- Koluvere lossi uus katus valmib sügiseks