Ілля́ Бори́сович Фети́сов (рос. Илья Борисович Фетисов; нар. 25 вересня 1977, м. Єкатеринбург) — український фольклорист, музикант, журналіст, громадський діяч, співкерівник ансамблю українського автентичного співу «Божичі».
| Ілля Борисович Фетисов | |
|---|---|
| Илья Борисович Фетисов | |
| | |
| Народився | 25 вересня 1977 (46 років) Свердловськ, РРФСР, СРСР |
| Діяльність | співак, музикант, громадський діяч |
| Головував | «Божичі» |
Життєпис ред.
З 1986 року проживає в Україні. Закінчив Львівське державне музичне училища ім. С.П. Людкевича (1996), Національну музичну академію України ім. П.І. Чайковського (2001).
7 січня 1999 року разом з учасниками колядного гурту, став засновником фольклорного гурту «Божичі». Одним з основних напрямків діяльності ансамблю стало наукове дослідження сіл України з метою запису зразків автентичного фольклору. Ілля Фетисов, за участю решти учасників, з 1999 організовував байдаркові фольклорні експедиції річками України. За цей час було досліджено села вздовж річок: Десна, Псел, Рось, Вовча, Самара, Ворскла, Оріль, Південний Буг, Айдар, Сіверський Донець, Бик, на території десяти областей України: Київської, Полтавської, Сумської, Чернігівської, Дніпропетровської, Донецької, Харківської, Хмельницької, Вінницької, Луганської, а також Курської області у РФ.
Іншою метою цих експедицій було пропагування українського фольклору серед молоді: близько 200 учасників з різних міст України, більшість з яких — не фольклористи, набули досвіду зустрічей з живою, автентичною піснею.
У 2001 році Ілля Фетисов створив і очолив Всеукраїнську асоціацію молодих дослідників фольклору. Ця організація у 2004 та 2005 роках була співорганізатором етно-фестивалю Олега Скрипки «Країна Мрій». Щорічний захід асоціації «Школа традиційного народного мистецтва ім. Василя Могура», що проводився у с. Космач Косівського р-ну Івано-Франківської обл. з 2002 року у 2006 році був відзначений Міністерством у справах сім'ї, молоді та спорту як «найкращий захід у галузі національно-патріотичного виховання молоді».
З 2019 року цей захід проходить як "Літня фольклорна школа ансамблю "Божичі" у селі Космач".
У 2005 році Ілля Фетисов, спільно з учасниками гурту «Буття», створив на базі Національного центру народної культури «Музей Івана Гончара» перший в Україні клуб автентичного народного танцю, який отримав назву «Школа традиційного народного танцю» (зараз - "Школа танців ансамблю "Божичі").
У 2013 році наказом Міністра культури України Ілля Фетисов був призначений на посаду заступника Голови Експертної ради з питань нематеріальної культурної спадщини Міністерства культури України (на громадських засадах). У січні 2017 року обраний Головою Експертної ради з питань нематеріальної культурної спадщини при Міністерстві культури України. У січні 2020 року обраний Головою Експертної ради з питань нематеріальної культурної спадщини при Міністерстві культури та інформаційної політики України. У 2017-2019 роках був заступником Голови Комітету з присудження премії Міністерства культури за збереження та охорону нематеріальної культурної спадщини.
Ілля Фетисов є сертифікованим міжнародним фасилітатором (тренером) ЮНЕСКО з Конвенції про охорону нематеріальної культурної спадщини. Протягом 2012–2016 років працював фасилітатором ЮНЕСКО у країнах Центральної Азії (Казахстан, Киргизстан, Таджикистан). Є автором номінації України до Списку ЮНЕСКО нематеріальної культурної спадщини, що потребує термінової охорони "Козацькі пісні Дніпропетровщини" (включено до відповідного списку у 2016 році) та співатором номінаційного досьє на елемент нематеріальної культурної спадщини України "Орьнек - кримськотатарський орнамент та знання про нього", який включено ЮНЕСКО до Репрезентативного списку нематеріальної культурної спадщини людства ЮНЕСКО у 2021 році.
У 2015-2017 роках Ілля Фетисов був науковим керівником української частини проекту "Поліфонія" угорського музиканта, композитора та фольклориста Міклоша Бота (Both Miklós), а у 2018 році увійшов до складу команди, яка розробляла структуру та наповнювала найбільший онлайн архів українського пісенного фольклору polyphonyproject.com, створений в рамках проекту "Поліфонія", що реалізовувався за фінансової підтримки програми ЄС "Креативна Європа" та Українського культурного фонду.
У 2021 році Ілля Фетисов був творчим керівником кримськотатарського культурологічного проекту "Емєль" громадської організації "Алєм", що здійснювався за підтримки Українського культурного фонду. Для цього проекту ним були написані 9 поетичних переспівів кримськотатарських народних пісень українською мовою, перекладачами яких виступили Зулейха Кадрі-заде та голова громадської організації "Алєм" Есма Аджієва.
Протягом 2022-2023 років у співпраці з Есмою Аджієвою, яка виступила в якості перекладача та консультанта, створив 14 поетичних переспівів кримськотатарських народних пісень українською мовою для музичного проекту (альбому) української співачки Джамали (Jamala) QIRIM.
Політична діяльність ред.
Ілля Фетисов був членом Комуністичної партії України, працював журналістом у газеті «Комуніст». 11 січня 2015 року на сторінці «Божичів» у Фейсбуку від імені Іллі Фетисова з'явилось повідомлення про те, що на той час він вже не є ані працівником цієї газети, ані членом КПУ.
Особисте життя ред.
Ілля Фетисов одружений, виховує доньку.
Захоплення: філософія, журналістика, танці, гармоніка.
Життєве кредо: «Треба бути оригінальним, але завжди залишатися самим собою».
Відзнаки ред.
Нагороджений численними дипломами та подяками, лауреат премії молодих митців «Старт»(2003).
Наукова діяльність ред.
Ілля Фетисов є автором наукових робіт, присвяченим особливостям народного інструментального музикування. Шляхом експериментального дослідження І. Фетисову вдалося встановити, що всупереч положенням класичної теорії музики, в українській народній інструментальній музиці ритмічна організація характеризується періодичною нерівністю. Наприклад, у грі автентичного барабанщика з Київщини було виявлене явище стискання та розтискання часу у музичних фрагментах розміром 8 чвертей, в яких реальний час нотних тривалостей 4-ї та наступної 1-ї (тобто, 5-ї) чверті був постійно меншим у порівнянні із аналогічними тривалостями на краях таких фрагментів - 1-ї та 8-ї чверті (це нагадує поступове прискорення на початку і заповільнення до початкового темпу в кінці таких фрагментів).
Разом із доктором фізико-математичних наук В.А. Максимюком продемонстрував явище зв'язку між гучністю та тривалістю звуків під час виконання музичного твору. Було виявлене явище реагування мозку музиканта на гучність звуку, що відображалося у несвідомій однонаправленій зміні його тривалості в залежності від зміни його гучності під час музичної гри. Проведені І.Фетисовим експерименти показали, що сприйняття характеру народної музики слухачем залежить від кількості звуків, в яких тривалість іде слідом за гучністю. Що більшою є кількість звуків, в яких тривалість слідує за гучністю - то меншим є відчуття руху в музиці. Що більше музикант вміє контролювати тривалість звуків, оперуючи при цьому гучністю - то більшим видається рух у музиці слухачу.
наукові статті ред.
- Фетисов І. "Періодична нерівність" як маркер автентичної народної музики [Електронний ресурс] / І. Фетисов // Українське мистецтвознавство: матеріали, дослідження, рецензії. - 2017. - Вип. 17. - С. 100-109. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ukrmyst_2017_17_11
- Фетисов І. Леонід Марчук – скрипаль з Волинського Полісся [Електронний ресурс] / І. Фетисов // Українське мистецтвознавство: матеріали, дослідження, рецензії. - 2018. - Вип. 18. - С. 73-81.
- Максимюк В., Фетисов І. Дослідження інтенсивності та тривалості звуків ритмічного супроводу на барабані награвання "Український гопак" [Електронний ресурс] / В. Максимюк, І. Фетисов // Студії мистецтвознавчі. - 2019. - Число 1. - С. 7-18.
- V. A. Maksimyuk, E. A. Sushchenko, and I. B. Fetisov, “Technique of strain-gauge measurement of the dynamic characteristics of percussion music,” Int. Appl. Mech., 56, No. 2, 186–191 (2020).
- I.I. Anik’ev, V. A. Maksymyuk, E. O. Sushchenko, and I. B. Fetysov, “Measuring dynamic pressure in shock tube and musical instruments with WIKA A-10 sensor”, International Applied Mechanics, Vol. 57, No. 5, 568-577 (September, 2021).
Примітки ред.
- Українська традиція продовжує жити попри війну - KyivPost - Ukraine's Global Voice. KyivPost. 17 червня 2022. Процитовано 20 червня 2022.
- UNESCO - Global network of facilitators. ich.unesco.org (англ.). Процитовано 20 червня 2022.
- polyphony. www.polyphonyproject.com. Процитовано 3 травня 2023.
- Наталія Сумська - Dereler şuma-şuma | Шумить в ущелині вода (кримськотатарська народна пісня) (uk-UA). Процитовано 3 травня 2023.
- . Архів оригіналу за 12 січня 2015. Процитовано 14 лютого 2012.
- Концерт Божичів намагалися зірвати. — 2015. — 10.01.
Посилання ред.
- .
- Сайт ансамблю «Божичі» [ 23 січня 2010 у Wayback Machine.].
- Статті Фетисова в газеті «Комуніст».
- Толерантність чи аморальність?. Богдан Логвиненко. Український тиждень. 10.02.2012.