? Ферокактус | ||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Ferocactus herrerae | ||||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||
| Echinocactus wislizeni Engelm., 1848 | ||||||||||||||||||||
| 81 вид (дивіться #Види) | ||||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||||
Ферокактус (Ferocactus Britton & Rose, 1922) — рід з родини кактусових.
Історія роду ред.
Перший представник роду Ferocactus recurvus, знайдений в 1753 році, був описаний Філіпом Міллером у «Словнику садівника» («The Gardener 's Dictionary») ще в 1759 році як Cactus recurvus Mill., але тільки в 1922 році Натаніель Бріттон і Джозеф Роуз вводять у ботанічну номенклатуру назву Ferocactus. Назва походить від слова «лат. ferox» — дикий, скажений і пов'язана з наявністю у більшості видів довгих і товстих колючок. Рід об'єднує близько 30 видів. Після ехінокактусів це найбільші кулясті й циліндричні кактуси. Стебла темно-зелені або синьо-зелені, до 4 м заввишки і 0,8 см в діаметрі, без бічних пагонів, з великими ребрами. Потужні колючки відрізняються своїми розмірами, формою, а також яскравим та різноманітним забарвленням. Ребра (13-40) чітко виражені, часто горбкуваті. Радіальні колючки (4-14) білуваті, жовті, світло-коричневі, голкоподібні або шилоподібні, зазвичай жорсткі, 2-4 см завдовжки. Центральні колючки (1-13) різноманітні за формою і забарвленням, прямі, шилоподібні, вигнуті або гачкуваті, круглі або плоскі, 3-7 см, а у деяких видів до 13 см завдовжки. У природі зацвітають лише дорослі рослини, в культурі закритих приміщень вони цвітуть рідко. Квітки рожеві, кремові, пурпурні, воронкоподібні, широко відкриті, до 7 см завдовжки й у діаметрі. Розкриваються по кілька десятків одночасно. Квіткова трубка коротка, густо вкрита лусочками. Плоди до 6 см завдовжки і 3 см в діаметрі, м'ясисті, з лусочками. Після видалення плодів на стеблі протягом тривалого часу залишаються сліди.
Ареал ред.
США (від Юти до Невади), Мексика і Гватемала. Виростають в передгір'ях, на відкритих схилах гір, а також у рівнинних напівпустельних областях на висоті 500-3000 м над рівнем моря. Деякі види зустрічаються навіть на дні глибоких каньйонів Великого Каньйону в США. На батьківщині знаходять саме широке господарське застосування. Очищені від колючок стебла використовують як висококалорійний корм для домашньої худоби і нерідко є єдиним джерелом вологи в пустелі. Верхівки окремих видів (Ferocactus acanthodes) постійно нахилені на південь і служать живим компасом. Пустотілі висушені стебла індіанці здавна використовують для зберігання їжі, а колючки — як шила чи рибальських гачків. Насіння є ласощами. Низку видів застосовують у виробництві солодощів і ароматичних речовин. У 20-30-ті роки, коли комерційні компанії налагодили виготовлення «кактусних солодощів», були спустошені багато місця зростання цих рослин.
Умови культивування ред.
Ферокактуси відрізняються повільним зростанням. В оранжерейнії культурі вимагають великої кількості сонячного світла і тепла, інакше в них утворюються слабкі, недостатньо розвинені колючки. У літній період полив обмежений. Зимове утримання сухе, при температурі 12-14 °С.Переохолодження і підвищену вологість повітря переносять погано. Ферокактуси рекомендується вирощувати в глинисто-дерновій ґрунтовій суміші, що містить 30-40 % гравію і цегляних крихт. рН близько 5,6. Присутність вапна в ґрунті ці рослини переносять погано. Розмножуються насінням. Вирощуються в основному як колекційні рослини.
Види ред.
- Ferocactus alamosanus
- Ferocactus chrysacanthus
- Ferocactus cylindraceus
- Ferocactus cylindraceus cylindraceus
- Ferocactus cylindraceus lecontei
- Ferocactus cylindraceus tortulispinus
- Ferocactus diguetii
- Ferocactus echidne
- Ferocactus emoryi
- Ferocactus emoryi emoryi
- Ferocactus emoryi rectispinus
- Ferocactus flavovirens
- Ferocactus fordii
- Ferocactus glaucescens
- Ferocactus gracilis
- Ferocactus gracilis coloratus
- Ferocactus gracilis gatesii
- Ferocactus gracilis gracilis
- Ferocactus haematacanthus
- Ferocactus hamatacanthus
- Ferocactus herrerae
- Ferocactus histrix
- Ferocactus horridus
- Ferocactus johnstonianus
- Ferocactus latispinus
- Ferocactus macrodiscus
- Ferocactus peninsulae
- Ferocactus pilosus
- Ferocactus pottsi
- Ferocactus reppenhagenii
- Ferocactus robustus
- Ferocactus santa-maria
- Ferocactus schwarzii
- Ferocactus stainesii
- Ferocactus townsendianus
- Ferocactus viridescens
- Ferocactus wislizeni
Див. також ред.
Примітки ред.
- Ferocactus в базі даних «Tropicos» Міссурійського ботанічного саду (англ.)
- Широбокова Д. Н., Нікітіна В. В., Гайдаржи М. М., Баглай К. М. Кактуси та інші сукулентні рослини. — К. : Українські пропілеї, 2003. — 110 с. — ISBN 966-7015-28-9.
Література ред.
- Широбокова Д. Н., Нікітіна В. В., Гайдаржи М. М., Баглай К. М. Кактуси та інші сукулентні рослини. — К. : Українські пропілеї, 2003. — 110 с. — ISBN 966-7015-28-9.
- Edward F. Anderson. «The Cactus Family». 776 р. ISBN 0 881924989 (англ.)
- Буренков А. А. Кактусы в гостях и дома, — Феникс, 2007 г., — 472 с. — ISBN 978-966-651-431-1 (рос.)
- Борисенко Т. И. Кактусы. Справочник, — Киев: Наукова думка, 1986 г., — 286 с., ил. (рос.)
Джерела ред.
- http://www.cactuskiev.com.ua/ [ 11 квітня 2011 у Wayback Machine.]
- О. В. Ильяшенко и др. Кактусы. Донецк, «Скиф», 2003. (рос.)
- Нико Вермёлен Кактусы Пер. с англ. Л. Р. Ермаковой. — М.: Издательский Дом «Кладезь», 1998. — 144 с. с ил. ISBN 5-85292-021-5 (рос.)
Посилання ред.
- Cactofili — фотографії кактусів [ 25 червня 2011 у Wayback Machine.]
- http://www.desert-tropicals.com/Plants/Cactaceae/Ferocactus.html [ 15 травня 2011 у Wayback Machine.]
- Germplasm Resources Information Network (англ.)
- Plantsystematics(англ.)