www.wikidata.uk-ua.nina.az

Ехінокактус Echinocactus рід з родини Кактусових Ареал південний захід США і північ Мексики Echinocactus platyacanthus т

Ехінокактус

Ехінокактус (Echinocactus) — рід з родини Кактусових. Ареал — південний захід США і північ Мексики.

Ехінокактус
Echinocactus platyacanthus — типовий вид
Біологічна класифікація
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Евдикоти (Eudicots)
Порядок: Гвоздикоцвіті (Caryophyllales)
Родина: Кактусові (Cactaceae)
Підродина: Cactoideae
Триба: Cacteae
Рід: Ехінокактус (Echinocactus)
Link & Otto, 1827
Типовий вид
Echinocactus platyacanthus
Link & Otto, 1827
Види

6, див. текст

Вікісховище: Echinocactus

Історія роду ред.

Першоопис роду 1827 р. було зроблено Г. Лінком і Ф. Отто. Назва походить від лат. echinatus — колючий і утворилася тоді, коли більшість кулястих кактусів відносили до ехінокактусів, а кактуси з циліндричною формою стебла — до цереусів або ехіноцереусів.

Характеристика роду ред.

Рід включає близько десятка видів найбільших з відомих кулястих і циліндричних кактусів. Стебла яскраво-зелені, гладенькі, блискучі, в природі досягають 3 м заввишки і 1,5 м в діаметрі. Ребра численні, прямі, чітко виражені. Великі ареоли, у верхівки майже зливаються між собою і утворюють суцільний повстяний покрив. Колючки нечисленні, бурштиново-жовті, товсті, 2-7 см завдовжки, у більшості видів дуже потужні та жорсткі. У природі цвітуть тільки старі рослини, в кімнатних умовах ехінокактуси, як правило, не зацвітають. Квіти жовті або темно-рожеві, дзвіночкоподібні, невеликі, 2-5 см в діаметрі, з вузькими, ланцетоподібними пелюстками, розташовуються навколо верхівки стебла. У природі запилюються комахами або дрібними птахами. Квіткова трубка коротка, опушена, з лусочками. Плоди сухі, розтріскуються.

Ареал та природні умови росту ред.

Південний захід США і північ Мексики. Зростають на глинисто-вапняних ґрунтах переважно в пустельних місцевостях, у підніжжі та на схилах скель, в ущелинах, де майже немає іншої рослинності. Ще недавно можна було зустріти великі групи 200-400-літніх ехінокактусів, в наш час[коли?] важко знайти навіть поодинокі такі екземпляри. Тільки в Ель-Пасо (Техас) при проведенні будівельних робіт було знищено понад 500 цих цінних рослин.

Echinocactus grusonii

Вирощування ред.

В культурних умовах єдиною проблемою при вирощуванні ехінокактусів є забезпечення місця для дорослих рослин. При інтенсивному сонячному освітленні, постійному припливі свіжого повітря і нормальному рівні поливу в період вегетації ехінокактуси ростуть порівняно швидко, але дочекатися їх цвітіння — завдання не з легких. Більшість видів добре розвиваються в субстраті, що складається на 40% з рівних частин листової й дернової землі, 30% суміші грубозернистого піску з гравієм, до 10% — вапняних складових, решта — наповнювачі. Для так званих «малих» ехінокактусів (E. horizonthalonius, E. parryi, E. xeranthemoides) до субстрату додають до 20% від обсягу гравійні складові і скорочують кількість поливів. Взимку дорослі рослини утримують в сухому стані при температурі 6-10 С.

Розмноження ред.

Розмножуються ехінокактуси насінням. Розвиток сіянців можна прискорити їх щепленням з наступним укоріненням підрослих рослин. «Пеньки», які лишилися, є матеріалом для вегетативного розмноження, оскільки охоче утворюють відростки.

Деякі види ред.

  • Echinocactus grusonii
  • Echinocactus horizonthalonius
    • Echinocactus horizonthalonius var. horizonthalonius
    • Echinocactus horizonthalonius var. nicholii
  • Echinocactus platyacanthus
  • Echinocactus polycephalus
    • Echinocactus polycephalus var. polycephalus
    • Echinocactus polycephalus var. xeranthemoides
  • Echinocactus texensis

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. Echinocactus в базі даних «Tropicos» Міссурійського ботанічного саду (англ.)

Джерела ред.

Посилання ред.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Ehinokaktus Echinocactus rid z rodini Kaktusovih Areal pivdennij zahid SShA i pivnich Meksiki EhinokaktusEchinocactus platyacanthus tipovij vidBiologichna klasifikaciyaCarstvo Roslini Plantae Klada Sudinni roslini Tracheophyta Klada Pokritonasinni Angiosperms Klada Evdikoti Eudicots Poryadok Gvozdikocviti Caryophyllales Rodina Kaktusovi Cactaceae Pidrodina CactoideaeTriba CacteaeRid Ehinokaktus Echinocactus Link amp Otto 1827Tipovij vidEchinocactus platyacanthus 1 Link amp Otto 1827Vidi6 div tekstVikishovishe Echinocactus Zmist 1 Istoriya rodu 2 Harakteristika rodu 3 Areal ta prirodni umovi rostu 4 Viroshuvannya 5 Rozmnozhennya 6 Deyaki vidi 7 Div takozh 8 Primitki 9 Dzherela 10 PosilannyaIstoriya rodu red Pershoopis rodu 1827 r bulo zrobleno G Linkom i F Otto Nazva pohodit vid lat echinatus kolyuchij i utvorilasya todi koli bilshist kulyastih kaktusiv vidnosili do ehinokaktusiv a kaktusi z cilindrichnoyu formoyu stebla do cereusiv abo ehinocereusiv Harakteristika rodu red Rid vklyuchaye blizko desyatka vidiv najbilshih z vidomih kulyastih i cilindrichnih kaktusiv Stebla yaskravo zeleni gladenki bliskuchi v prirodi dosyagayut 3 m zavvishki i 1 5 m v diametri Rebra chislenni pryami chitko virazheni Veliki areoli u verhivki majzhe zlivayutsya mizh soboyu i utvoryuyut sucilnij povstyanij pokriv Kolyuchki nechislenni burshtinovo zhovti tovsti 2 7 sm zavdovzhki u bilshosti vidiv duzhe potuzhni ta zhorstki U prirodi cvitut tilki stari roslini v kimnatnih umovah ehinokaktusi yak pravilo ne zacvitayut Kviti zhovti abo temno rozhevi dzvinochkopodibni neveliki 2 5 sm v diametri z vuzkimi lancetopodibnimi pelyustkami roztashovuyutsya navkolo verhivki stebla U prirodi zapilyuyutsya komahami abo dribnimi ptahami Kvitkova trubka korotka opushena z lusochkami Plodi suhi roztriskuyutsya Areal ta prirodni umovi rostu red Pivdennij zahid SShA i pivnich Meksiki Zrostayut na glinisto vapnyanih gruntah perevazhno v pustelnih miscevostyah u pidnizhzhi ta na shilah skel v ushelinah de majzhe nemaye inshoyi roslinnosti She nedavno mozhna bulo zustriti veliki grupi 200 400 litnih ehinokaktusiv v nash chas koli vazhko znajti navit poodinoki taki ekzemplyari Tilki v El Paso Tehas pri provedenni budivelnih robit bulo znisheno ponad 500 cih cinnih roslin nbsp Echinocactus grusoniiViroshuvannya red V kulturnih umovah yedinoyu problemoyu pri viroshuvanni ehinokaktusiv ye zabezpechennya miscya dlya doroslih roslin Pri intensivnomu sonyachnomu osvitlenni postijnomu priplivi svizhogo povitrya i normalnomu rivni polivu v period vegetaciyi ehinokaktusi rostut porivnyano shvidko ale dochekatisya yih cvitinnya zavdannya ne z legkih Bilshist vidiv dobre rozvivayutsya v substrati sho skladayetsya na 40 z rivnih chastin listovoyi j dernovoyi zemli 30 sumishi grubozernistogo pisku z graviyem do 10 vapnyanih skladovih reshta napovnyuvachi Dlya tak zvanih malih ehinokaktusiv E horizonthalonius E parryi E xeranthemoides do substratu dodayut do 20 vid obsyagu gravijni skladovi i skorochuyut kilkist poliviv Vzimku dorosli roslini utrimuyut v suhomu stani pri temperaturi 6 10 S Rozmnozhennya red Rozmnozhuyutsya ehinokaktusi nasinnyam Rozvitok siyanciv mozhna priskoriti yih sheplennyam z nastupnim ukorinennyam pidroslih roslin Penki yaki lishilisya ye materialom dlya vegetativnogo rozmnozhennya oskilki ohoche utvoryuyut vidrostki Deyaki vidi red Echinocactus grusonii Echinocactus horizonthalonius Echinocactus horizonthalonius var horizonthalonius Echinocactus horizonthalonius var nicholii Echinocactus platyacanthus Echinocactus polycephalus Echinocactus polycephalus var polycephalus Echinocactus polycephalus var xeranthemoides Echinocactus texensisDiv takozh red Sistematika kaktusovihPrimitki red Echinocactus v bazi danih Tropicos Missurijskogo botanichnogo sadu angl Dzherela red Nechitajlo V A Kucheryava L F Botanika Vishi roslini Kiyiv Fitosociocentr 2001 S 226 500 prim ISBN 966 7459 80 2 Ukrayinskij sajt pro kaktusi i kaktusistiv Arhivovano 11 kvitnya 2011 u Wayback Machine O V Ilyashenko i dr Kaktusy Doneck Skif 2003 Niko Vermyolen Kaktusy Per s angl L R Ermakovoj M Izdatelskij Dom Kladez 1998 144 s s il ISBN 5 85292 021 5Posilannya red Ehinokaktus Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 Cactofili fotografiyi kaktusiv Arhivovano 25 chervnya 2011 u Wayback Machine http www theplantlist org browse A Cactaceae Echinocactus Arhivovano 24 sichnya 2019 u Wayback Machine Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Ehinokaktus amp oldid 39751518