Фабії (рід)

Фабії — один з найзнатніших та давніших патриціанських родів Стародавнього Риму. Вважали своїм предком Геркулеса.

Статуя Квінта Фабія Максима Кункатора. Мармур. Відень. 1773—1780 р.р.

Історія

Свою назву дістали від різновиду квасолі. Це свідчить, що Фабії походять з сільської місцини й спочатку займалися переважно землеробством. Вони жили десь біля Риму — в Асколі або Рудії. Спочатку опікувалися Луперкаліями.

У сенаті вони очолювати консервативну партію. Були досить впливовими. На них орієнтувалися давньоримські роди Атіліїв, Манліїв, Ліциніїв, Отациліїв, Фульвіїв, Маніліїв, Огульніїв, Летаріїв.

Представники роду багато разів займали провідні магистратури у Стародавньому Римі — були 66 разів консулами, багаторазово диктаторами. Найбільший вплив мали у V—II ст. до н. е.

Особливо рід відзначився під час війни з етруським містом Вейї. Під час бою на річці Кремера загинуло 300 Фабіїв. Гілками (когномен) роду Фабіїв були Максими, Вібулани, Амбусти, Дорсуони, Піктори, Бутеони.

Найвідоміші представники

• Квінт Фабій Амбуст, консул 412 року до н. е., першим в роді отримав когномен Амбуст (з латині — «Горілий»).
• Квінт Фабій Максим Рулійський, консул 322, 310, 308, 297 років до н. е., диктатор 325 року до н. е., принцепс сенату, переможець етрусків, самнітів, умбрів у 322 та 295 роках до н. е.
• Нумерій Фабій Бутеон, консул 247 року до н. е.
• Марк Фабій Бутеон, консул 245 року до н. е
• Квінт Фабій Максим Кунктатор, консул 233, 228, 215, 214, 209 роки до н. е., диктатор 221, 217 років до н. е., цензор 230 року до н. е., принцепс сенату.
• Квінт Фабій Лабеон, консул 183 року до н. е., отримав тріумф у 189 року до н. е., відомий юрист, займався просвітою.
• Квінт Фабій Бутеон, претор 181 року до н. е.
• Квінт Фабій Максим Алоброзький, консул 121 року до н. е., переможець алоброгів, арвенів, рутенів, цензор 108 року до н. е.
• Квінт Фабій Максим, консул-суффект 45 року до н. е., легат Гая Юлія Цезаря.
• Марк Фабій Африкан, консул 10 року до н. е.
• Павло Фабій Персік, консул 34 року н. е.
• Квінт Фабій Піктор, відомий давньоримський історик III століття до н. е.

Див. також

• Квінт Фабій

Джерела

• Marcus Tullius Cicero, De Natura Deorum, iii. 32, Tusculanae Quaestiones, iii. 28, Cato Maior de Senectute, 4, Epistulae ad Familiares, iv. 6. (лат.)
• Karl Wilhelm Göttling, Geschichte der Römische Staatsverfassung (1840), pp. 109, 194. (нім.)
• Françoise Wycke-Lecocq, " La gens Fabia à l'époque républicaine: de la légende à l'histoire. Recherches sur la représentation littéraire d'une grande famille patricienne romaine " (thèse de Doctorat de 3° cycle, La Sorbonne — Paris IV, 1986, dir. Jean Beaujeu). (фр.)

Посилання

• Фабії // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.