www.wikidata.uk-ua.nina.az

Веї античне місто Веї лат Veji італ Veio стародавнє прикордонне місто етрусків на північ від Риму прибл 16 км що було ро

Веї (античне місто)

Веї (лат. Veji, італ. Veio) — стародавнє прикордонне місто етрусків на північ від Риму (прибл. 16 км), що було розташоване на Кремері — притоці Тибра.

Веї

Колони з Вейї, які за часів папи Григорія XVI привезені у Рим. (Палаццо Ведекінд)
42°01′26″ пн. ш. 12°24′05″ сх. д. / 42.02388888891677254° пн. ш. 12.401388888916777375° сх. д. / 42.02388888891677254; 12.401388888916777375Координати: 42°01′26″ пн. ш. 12°24′05″ сх. д. / 42.02388888891677254° пн. ш. 12.401388888916777375° сх. д. / 42.02388888891677254; 12.401388888916777375
Країна  Італія
Розташування Рим
Тип стародавнє містоd і місце розкопок
Веї
Веї (Італія)
 Медіафайли у Вікісховищі

Існувало з часу Віланової культури, як важливий центр Середньої Італії. За легендою його заснував син Нептуна Алез. З V століття до н. е. римляни систематично вели війни проти міста Веї, що закінчилися руйнуванням міста у 396 до н. е армією римського полководця Камілла. До руйнування римлянами був найбільшим містом Європи з населенням близько 350 тис. осіб. Пізніше місто було відновлено імператором Августом.

Розпочаті у XIX ст. розкопки розкрили акрополь з залишками фортечних стін і будинками, храм VI ст. до н. е., великий басейн, чудові етруські скульптури Аполлона і Гермеса, безліч поховань.

У наші дні це місце є захищеною територією, частиною парку Вейо, заснованого регіональною владою Лаціо в 1997 році. Знаходиться на Ізола Фарнезе, в комуні Рим. Багато інших об'єктів, пов'язаних із містом-державою Вей, знаходяться у Формелло, на півночі.

Хроніка міста Редагувати

  • 8 століття до н. е. — перше поселення етрусків
  • 650 до н. е. — перші храмові споруди міста
  • 474 до н. е. — перша війна з Римом
  • 438—425 до н. е. — друга війна з Римом
  • 428 до н. е. — смерть Ларса Толмуніуса, царя Веї
  • 406 до н. е. — початок третьої війни та облоги римлянами
  • 396 до н. е. — зруйнування міста
  • 1 ст. до н. е. — відбудова міста за Октавіана Августа
  • 5 ст. н. е. — остаточне зруйнування міста.

Розташування Редагувати

Околиці Вейї в 450 р. до н.е

Місто Веї Редагувати

Місто Веї розташоване в основному на туфовому плато площею 190 га

Веї завдяки близькості до Тибру і його торговим шляхам до внутрішніх районів, якою була Фламінієва дорога, закріпила його розвиток та процвітання, але також поставили його в конкуренцію з Римом за владою над Лацієм.

Храм Юнони був найбільшим і найшанованішим у місті Веї.

Найбільш помітною пам'яткою є святилище Мінерви з 7 ст.до н. е., воно розташоване біля важливого маршруту недалеко від міста (у сучасному Портоначчо). Святилище було одним із найстаріших і найшанованіших в Етрурії, виділяючись розкішними різноколірними керамічними прикрасами, багато з яких сьогодні можна побачити на віллі Джулія. Святилище включало і храм Аполлона близько 510 р. до н. е., в який знаходився Аполлон Вейський (нині в Національному етруському музеї).

Найбільш разючі термальні ванни та площа, побудовані за Октавіана Августа, були частково розкопані в останні роки.

Велика кількість багатих курганів і камерних гробниць було знайдено. Найвідомішим є Гротта Кампана, відкрита в 1843 році, камерна гробниця з найдавнішими відомими етруськими фресками.

Історія Редагувати

Розташування Веї

Рання історія Редагувати

Найраніші докази заселення за демографічним аналізом, включно з цвинтарями, датуються з 10 століття до н. е., в епоху пізньої бронзи.. Малі поселення були розкидані на ширшій території, ніж плато. Населення плато в Веї було стабільним і становило близько 1000 осіб.. У 9 столітті до н. е., ранньому залізному віці (культура Вілланова), знахідки розташовані на плато, але, як видається, пов'язані з незалежними поселеннями, кожне з яких має своє кладовище. Заселення плавно збільшувалося у 8-му (залишок Віллановану) та 7-му (період орієнталізації) ст. до н. е. через конурбацію поселень, коли місто почало розвиватися та набуло міського вигляду з міськими кварталами, розташованими навколо центральної площі, яка містила цистерну з водою. Ці докази показують те, що місто Веї було сформовано у своїй класичній формі у 7 столітті до н. е. населенням, можливо, етрусками, які вперше у 10 столітті до н. е. поселилися там.

Конфлікт з Римом Редагувати

Аполлон Вейський, датований приблизно 510 р. до н. е., у музеї Вілла Джулія в Римі

Історія Веї, як і всіх інших італійських міст в перших століттях, ненадійна. За словами Лівія (написаними 700 років потому), Фідени і Веї зазнали поразки у війні з Римом під час правління міфічного першого царя Риму Ромула, у 8 столітті до н. е. Найвідомішим королем Веїв був Ларс Толумній, який спровокував війну з Римом у 438 році до н. е.. Сусідня римська колонія Фідени стала проти Риму і об'єдналася з Веї. Рим оголосив війну Веям і відправив Луція Сергія з армією, яка виграла битву, але втрати римлян були настільки високі, що було оголошено надзвичайний стан. Наступна запекла боротьба з веянамми в 437 р. до н. е., підкріплена контингентом з міста Фалерії була нерішучою, поки трибун Авл Корнелій Косс не скинув Толумнія з коня і не вбив його своїм списом.

У 396 до н. е. місто зруйноване і пограбоване армією римського полководця Камілла, жителі поневолені, а володіння Вей оголошені громадською землею (лат. ager publicus).

Подальша історія Редагувати

Завоювання Веї мало суттєві наслідки для Риму. Його територія розширилася внаслідок створення чотирьох нових триб, що значно збільшило фонд громадської землі та дозволило перейти до широкомасштабної роздачі її римським громадянам. Також римляни отримали доступ до каменоломень, будівельний матеріал з яких, починаючи з IV століття до н. е. використовувався (поряд із місцевими породами каменю) для міського будівництва та зведення оборонних стін (так званий Сервіїв мур).

З того часу це місце було порожнім, до Юлія Цезаря, який оселив тут своїх ветеранів. Веї були відновлені тільки за Октавіана Августа (згідно із Светонієм, тут знаходився маєток Лівії Друзілли, останньої дружини Августа), при Тіберії Веї отримали права муніципії. Остання звістка про місто сягає IV століття н.е.

Примітки Редагувати

  1. Consumption and Society in North Etruria During the Archaic and Classical Periods: The World of Lars Porsenna Веї (античне місто) на «Google Books»
  2. New People's Cyclopedia of Universal Knowledge Веї (античне місто) на «Google Books»
  3. Global History of Architecture Веї (античне місто) на «Google Books»
  4. Encyclopaedia Веї (античне місто) на «Google Books»
  5. . Nature, History and Archaeology in the Heart of Rome. Архів оригіналу за 13 січня 2012. Процитовано 14 січня 2012. 
  6. ↑ Bernardinetti, Alessandra; Santis, Anna de; Drago, Luciana (1997). Burials as Evidence for Proto-Urban Development in Southern Etruria: the Case of Veii. У Andersen, Helle Damgaard. Urbanization in the Mediterranean in the 9th to 6th centuries BC (вид. illustrated). Copenhagen: Museum Tusculanum Press. с. 317–342. ISBN 978-87-7289-412-6. 
  7. Plutarch: Camillus
  8. Livy, Ab urbe condita, 1:14-15
  9. Livy, iv. 17
  10. . geohyst.hrono.info. Архів оригіналу за 14 грудня 2021. Процитовано 14 грудня 2021. 
  11. Вейи // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Veyi lat Veji ital Veio starodavnye prikordonne misto etruskiv na pivnich vid Rimu pribl 16 km sho bulo roztashovane na Kremeri pritoci Tibra VeyiKoloni z Vejyi yaki za chasiv papi Grigoriya XVI privezeni u Rim Palacco Vedekind 42 01 26 pn sh 12 24 05 sh d 42 02388888891677254 pn sh 12 401388888916777375 sh d 42 02388888891677254 12 401388888916777375 Koordinati 42 01 26 pn sh 12 24 05 sh d 42 02388888891677254 pn sh 12 401388888916777375 sh d 42 02388888891677254 12 401388888916777375Krayina ItaliyaRoztashuvannya RimTip starodavnye mistod i misce rozkopokVeyiVeyi Italiya Mediafajli u VikishovishiIsnuvalo z chasu Vilanovoyi kulturi yak vazhlivij centr Serednoyi Italiyi Za legendoyu jogo zasnuvav sin Neptuna Alez Z V stolittya do n e rimlyani sistematichno veli vijni proti mista Veyi sho zakinchilisya rujnuvannyam mista u 396 do n e armiyeyu rimskogo polkovodcya Kamilla Do rujnuvannya rimlyanami buv najbilshim mistom Yevropi z naselennyam blizko 350 tis osib 1 2 3 4 Piznishe misto bulo vidnovleno imperatorom Avgustom Rozpochati u XIX st rozkopki rozkrili akropol z zalishkami fortechnih stin i budinkami hram VI st do n e velikij basejn chudovi etruski skulpturi Apollona i Germesa bezlich pohovan U nashi dni ce misce ye zahishenoyu teritoriyeyu chastinoyu parku Vejo zasnovanogo regionalnoyu vladoyu Lacio v 1997 roci 5 Znahoditsya na Izola Farneze v komuni Rim Bagato inshih ob yektiv pov yazanih iz mistom derzhavoyu Vej znahodyatsya u Formello na pivnochi Zmist 1 Hronika mista 2 Roztashuvannya 2 1 Misto Veyi 3 Istoriya 3 1 Rannya istoriya 3 2 Konflikt z Rimom 3 3 Podalsha istoriya 4 Primitki 5 PosilannyaHronika mista Redaguvati8 stolittya do n e pershe poselennya etruskiv 650 do n e pershi hramovi sporudi mista 474 do n e persha vijna z Rimom 438 425 do n e druga vijna z Rimom 428 do n e smert Larsa Tolmuniusa carya Veyi 406 do n e pochatok tretoyi vijni ta oblogi rimlyanami 396 do n e zrujnuvannya mista 1 st do n e vidbudova mista za Oktaviana Avgusta 5 st n e ostatochne zrujnuvannya mista Roztashuvannya Redaguvati nbsp Okolici Vejyi v 450 r do n eMisto Veyi Redaguvati Misto Veyi roztashovane v osnovnomu na tufovomu plato plosheyu 190 ga 6 Veyi zavdyaki blizkosti do Tibru i jogo torgovim shlyaham do vnutrishnih rajoniv yakoyu bula Flaminiyeva doroga zakripila jogo rozvitok ta procvitannya ale takozh postavili jogo v konkurenciyu z Rimom za vladoyu nad Laciyem Hram Yunoni buv najbilshim i najshanovanishim u misti Veyi 7 Najbilsh pomitnoyu pam yatkoyu ye svyatilishe Minervi z 7 st do n e vono roztashovane bilya vazhlivogo marshrutu nedaleko vid mista u suchasnomu Portonachcho Svyatilishe bulo odnim iz najstarishih i najshanovanishih v Etruriyi vidilyayuchis rozkishnimi riznokolirnimi keramichnimi prikrasami bagato z yakih sogodni mozhna pobachiti na villi Dzhuliya Svyatilishe vklyuchalo i hram Apollona blizko 510 r do n e v yakij znahodivsya Apollon Vejskij nini v Nacionalnomu etruskomu muzeyi Najbilsh razyuchi termalni vanni ta plosha pobudovani za Oktaviana Avgusta buli chastkovo rozkopani v ostanni roki Velika kilkist bagatih kurganiv i kamernih grobnic bulo znajdeno Najvidomishim ye Grotta Kampana vidkrita v 1843 roci kamerna grobnicya z najdavnishimi vidomimi etruskimi freskami Istoriya Redaguvati nbsp Roztashuvannya VeyiRannya istoriya Redaguvati Najranishi dokazi zaselennya za demografichnim analizom vklyuchno z cvintaryami datuyutsya z 10 stolittya do n e v epohu piznoyi bronzi 6 Mali poselennya buli rozkidani na shirshij teritoriyi nizh plato Naselennya plato v Veyi bulo stabilnim i stanovilo blizko 1000 osib 6 U 9 stolitti do n e rannomu zaliznomu vici kultura Villanova znahidki roztashovani na plato ale yak vidayetsya pov yazani z nezalezhnimi poselennyami kozhne z yakih maye svoye kladovishe Zaselennya plavno zbilshuvalosya u 8 mu zalishok Villanovanu ta 7 mu period oriyentalizaciyi st do n e cherez konurbaciyu poselen koli misto pochalo rozvivatisya ta nabulo miskogo viglyadu z miskimi kvartalami roztashovanimi navkolo centralnoyi ploshi yaka mistila cisternu z vodoyu Ci dokazi pokazuyut te sho misto Veyi bulo sformovano u svoyij klasichnij formi u 7 stolitti do n e naselennyam mozhlivo etruskami yaki vpershe u 10 stolitti do n e poselilisya tam Konflikt z Rimom Redaguvati nbsp Apollon Vejskij datovanij priblizno 510 r do n e u muzeyi Villa Dzhuliya v RimiIstoriya Veyi yak i vsih inshih italijskih mist v pershih stolittyah nenadijna Za slovami Liviya napisanimi 700 rokiv potomu Fideni i Veyi zaznali porazki u vijni z Rimom pid chas pravlinnya mifichnogo pershogo carya Rimu Romula u 8 stolitti do n e 8 Najvidomishim korolem Veyiv buv Lars Tolumnij yakij sprovokuvav vijnu z Rimom u 438 roci do n e 9 Susidnya rimska koloniya Fideni stala proti Rimu i ob yednalasya z Veyi Rim ogolosiv vijnu Veyam i vidpraviv Luciya Sergiya z armiyeyu yaka vigrala bitvu ale vtrati rimlyan buli nastilki visoki sho bulo ogolosheno nadzvichajnij stan Nastupna zapekla borotba z veyanammi v 437 r do n e pidkriplena kontingentom z mista Faleriyi bula nerishuchoyu poki tribun Avl Kornelij Koss ne skinuv Tolumniya z konya i ne vbiv jogo svoyim spisom U 396 do n e misto zrujnovane i pograbovane armiyeyu rimskogo polkovodcya Kamilla zhiteli ponevoleni a volodinnya Vej ogolosheni gromadskoyu zemleyu lat ager publicus Podalsha istoriya Redaguvati Zavoyuvannya Veyi malo suttyevi naslidki dlya Rimu Jogo teritoriya rozshirilasya vnaslidok stvorennya chotiroh novih trib sho znachno zbilshilo fond gromadskoyi zemli ta dozvolilo perejti do shirokomasshtabnoyi rozdachi yiyi rimskim gromadyanam Takozh rimlyani otrimali dostup do kamenolomen budivelnij material z yakih pochinayuchi z IV stolittya do n e vikoristovuvavsya poryad iz miscevimi porodami kamenyu dlya miskogo budivnictva ta zvedennya oboronnih stin tak zvanij Serviyiv mur 10 Z togo chasu ce misce bulo porozhnim do Yuliya Cezarya yakij oseliv tut svoyih veteraniv Veyi buli vidnovleni tilki za Oktaviana Avgusta zgidno iz Svetoniyem tut znahodivsya mayetok Liviyi Druzilli ostannoyi druzhini Avgusta pri Tiberiyi Veyi otrimali prava municipiyi Ostannya zvistka pro misto syagaye IV stolittya n e 11 Primitki Redaguvati Consumption and Society in North Etruria During the Archaic and Classical Periods The World of Lars Porsenna Veyi antichne misto na Google Books New People s Cyclopedia of Universal Knowledge Veyi antichne misto na Google Books Global History of Architecture Veyi antichne misto na Google Books Encyclopaedia Veyi antichne misto na Google Books Parco di Veio Nature History and Archaeology in the Heart of Rome Arhiv originalu za 13 sichnya 2012 Procitovano 14 sichnya 2012 a b v Bernardinetti Alessandra Santis Anna de Drago Luciana 1997 Burials as Evidence for Proto Urban Development in Southern Etruria the Case of Veii U Andersen Helle Damgaard Urbanization in the Mediterranean in the 9th to 6th centuries BC vid illustrated Copenhagen Museum Tusculanum Press s 317 342 ISBN 978 87 7289 412 6 Plutarch Camillus Livy Ab urbe condita 1 14 15 Livy iv 17 Veji RIE 2016 Istoricheskaya geografiya geohyst hrono info Arhiv originalu za 14 grudnya 2021 Procitovano 14 grudnya 2021 Veji Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona v 86 t 82 t i 4 dop t SPb 1890 1907 ros doref Posilannya RedaguvatiVeyi na penelope uchicago edu angl Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Veyi antichne misto amp oldid 40554919