Павло́ Фа́́бій Пе́рсік (1 рік до н. е. — 54 рік н. е.) — політичний діяч Римської імперії, консул 34 року.
| Павло Фабій Персік | |
|---|---|
| Народився | 1 до н. е. |
| Помер | 54 |
| Країна | Стародавній Рим |
| Діяльність | політик, військовослужбовець |
| Суспільний стан | патрицій |
| Посада | консул і давньоримський сенатор[d] |
| Батько | Павло Фабій Максим |
| Мати | Марція |
| Брати, сестри | Фабія Нумантіна |
Життєпис Редагувати
Походив з патриціанського роду Фабіїв. Син Павла Фабія Максима, консула 11 року до н. е., та Марції. У 15 році був кооптований до колегії арвальських братів на місце свого батька. У 25 році призначений квестором імператора Тиберія. У 34 році його обрали консулом разом з Луцієм Вітеллієм. На цій посаді організував святкування на честь другого десятиліття правління імператора Тиберія. У 42 або 43 році Персік увійшов до складу колегії понтифіків та августалів. У цей же час обійняв посаду куратора гирла та берегів Тибру. З 44 до 45 року як проконсул керував провінцією Азія. Тут видав едикт стосовно регулювання культу Артеміди в Ефесі та інших релігійних питань.
Імператор Клавдій називав Персіка своїм другом. Сенека стверджував, що своєю кар'єрою Персік зобов'язаний лише знатності та подвигам предків, звинуватив його в аморальному способі життя.
Родина Редагувати
- Фабій Персік Астурік
- Фабій Нумантін, жрець 63 року.
Джерела Редагувати
- Sen. De benef. II 21, 5; IV 30
- Frontin. De Aq. 102.
- Syme, R., Augustan Aristocracy (1989), p. 416.