www.wikidata.uk-ua.nina.az

Луперкалії Луперка лії лат Lupercalia від lupus вовк свято на честь бога Фавна в його значенні Луперка що його встановил

Луперкалії

Луперка́лії (лат. Lupercalia від lupus — «вовк») — свято на честь бога Фавна в його значенні Луперка, що його встановили, за переказом, Ромул і Рем. Воно відзначалося з 13 по 15 лютого, кульмінація ж припадала на 15 число. Під час Луперкалій приносили в жертву цапів та кіз. Також жертвою був солоний пиріг, який готували Весталки. При офіруванні жерці-луперки доторкалися скривавленими ножами до чола двох юнаків, які стояли біля жертовника, потім стирали плями крові вовною, вимоченою в молоці, після чого вони повинні були сміятися. Далі відбувався жертовний бенкет, після якого із шкур забитих тварин жерці вирізали паски і, повністю голими або ж надягнувши фартухи, виготовлені з цих шкур, виходили з храму. Вони починали бігати навколо Палатинського пагорба проти годинникової стрілки і всіх, кого зустрічали, вдаряли пасками. Одружені жінки охоче дозволяли себе стьобати, вважаючи, що це лікує їх від безпліддя або допоможе у пологах.. Паски луперкалій називались фебруа, звідси назва місяця фебруарій — лютий[джерело?].

Луперкалії
Ким святкується язичниками
Засновано 750-ті до н. е.
Початок 750-ті до н. е.
Закінчення 496
Дата 15 лютого
Пов'язаний з День святого Валентина
 Луперкалії у Вікісховищі

Історія Редагувати

За словами самих римлян, Луперкалії запровадив легендарний герой Евандер, що прийшов з області у центрі Пелопонесського півострова під назвою Аркадія. Таким чином він відновив релігійне свято своєї Батьківщини. Також цьому чоловіку приписували принесення грецького пантеону богів, законів, а також алфавіту до Італії, де він заснував місто Палланцій, на місці, де у майбутньому стоятиме Рим, за 60 років до Троянської війни. Цю історію також підтверджують такі грецькі вчені, як Діонісій Галікарнаський та Плутарх у своїх творах.

Луперкалії мають деякі спільні елементи з фаліскським культом Хірпі Сорані («вовки Сорана», від сабінського hirpus «вовк»), який практикувався на горі Соратте.

Описи свята Луперкалій 44 року до н.е. свідчать про те, що воно безперервно святкувалося з моменту свого створення. Наприклад, під час Луперкалій Марк Антоній запропонував золоту корону Юлію Цезарю, але він публічно відмовився від коронації. Печера Луперкаль була відновлена ​​або перебудована Августом, і, як припускають, вона ідентична гроту, виявленому в 2007 році на глибині 15м нижче залишків резиденції Августа. Але вчені виявили, що це не Луперкаль, а німфей. Ot Ще одним свідченням довгої історії свята є згадки про фестиваль Луперкалій, відзначений у календарі 354 року разом із традиційними та християнськими святами.

Незважаючи на заборону в 391 році всіх нехристиянських культів і свят, Луперкалії були одним з останніх, скасованих церквою. У листі папи Геласія I повідомляється, що в Римі під час його понтифікату (період між 492 і 496 роками) все ще проводилися Луперкалії, хоча до цього часу населення вважалося, принаймні номінально, християнським. У 495 році Геласій написав цей лист до Андромаха, принцепса Сената, в якому дорікав йому за участь християн у святі. Також він виступав за те, щоб скасувати свято за допомогою сили, але сенат запротестував, сказавши, що Луперкалії важливі для покращення добробуту та безпеки населення Риму. Після цього Геласію довелося відступити

Достовірно не відомо, чи зміг Геласій скасувати Луперкалії того року, або що він, чи будь-який інший прелат, замінив їх на свято Очищення Пресвятої Діви Марії. Літературна асоціація між Луперкаліями та романтичними елементами всім відомого свята День святого Валентина сходить до англійського поета Джеффрі Чосера та поетичних традицій, куртуазного кохання.

Складові частини Редагувати

Місце проведення свята Редагувати

Обряди проводилися у печері Луперкаль та Палатинському пагорбі, які були центральними місцями в міфі про заснування Риму. Біля печери стояло святилище, присвячене богині годування грудьми на ім'я Руміна, а також дика фіга, до якої Ромул і Рем були відведені богом річки Тибр, якого звали Тиберін; деякі римські джерела називають дике фігове дерево caprificus, буквально «козяча фіга».

Луперки Редагувати

У Луперкалій були власні жерці, їх називали Луперки («брати вовка»), заснування братства та створення його обрядів приписували або герою аркадської культури Евандеру, або Ромулу та Рему. Луперки були молодими людьми, як правило, у віці від 20 до 40 років. Вони об'єдналися у дві релігійні колегії по дванадцять членів на основі походження: квінктіліани (названі на честь роду Quinctia) і фабіани (названі на честь роду Fabia ). Кожну колегію очолював магістр. На основі деяких уривків Лівія. зазвичай вважалося, що луперки Фабіані походили з Квіріналу, а Квінціалі — з Палатину, але це заперечує Дюмезіль, для якого недостатньо підстав робити такий висновок. Також тому, що обряди Луперкалій тісно пов’язані лише з Палатинським пагорбом, а не з Квіріналом.

У 44 році до нашої ери на честь Юлія Цезаря було засновано третій коледж, Юліанський. Його першим магістром був Марк Антоній. Колегія Юліані була розпущена, або припинила свою дію після вбивства Юлія Цезаря, і не була відновлена ​​в ході реформ його наступника Октавіана Августа. У республіканську епоху Луперків обирали серед молодих патриціїв, але від Августа і далі це вважалося недоречним, і тому під час Римської імперії лише молоді чоловіки, що належали до еквітів, брали участь у святі.

У мистецтві Редагувати

Література Редагувати

Вірш номер 18 книги III Од (Carmina) латинського лірика та сатирика Горація описує Луперкалії та є гімном Фавну. Автор просить Фавна про благословення для його худоби і його поля, бо коли Фавн поруч, то все поле радіє.

У трагедії «Юлій Цезар» Вільям Шекспір ​​починає розмову про луперкалії. Марк Антоній, глава луперків, званих юліанами, третього ордену, створеного на честь Цезаря, отримує від нього вказівку зблизитись з його четвертою дружиною Кальпурнією під час Луперкаліїв в надії, що вона зможе завагітніти.



Примітки Редагувати

  1. T. P. Wiseman (1995). "The God of the Lupercal". The Journal of Roman Studies. 85: 1. doi:10.1017/S0075435800074724.
  2. . Архів оригіналу за 20 лютого 2021. Процитовано 26 лютого 2014. 
  3. Лакус Курцій • Римські старожитності Діонісія — книга I, розділи 72–90 , su penelope.uchicago.edu. Перевірено URL-адресу 15 лютого 2022 р .
  4. Плутарх,Життя Ромула, 21, 4.
  5. ↑ Mika Rissanen, The Hirpi Sorani and the Wolf Cults of Central Italy, su academia.edu.
  6. Крістіан Мейєр (пер. Девід Маклінток), Caesar , Basic Books, Нью-Йорк, 1995, стор.477.
  7. Vuković, Krešimir (жовтень 2018). «Топографія Луперкаліїв». Документи Британської школи в Римі. 86: 37–60. doi: 10.1017/S0068246217000381 . JSTOR26579503. ProQuest2117060930.
  8. Calendar of Philocalus, tertullian.org
  9. Gelasius Pope I. Adversus Andromachum senatorem et caeteros Romanos qui Lupercalia secundum morem pristinum colenda constituunt
  10. Gelasius, Epistle to Andromachus , цитується в Green (1931), p. 65.
  11. Green, William M. (1931). "The Lupercalia in the Fifth Century". Classical Philology. 26 (1): 60–69. doi:10.1086/361308. JSTOR 264682. S2CID 161431650.
  12. Henry Ansgar Kelly (1986), in "Chaucer and the Cult of Saint Valentine" (Leiden: Brill), pp. 58-63
  13. Michael Matthew Kaylor (2006), Secretd Desires: The Major Uranians: Hopkins, Pater and Wilde (електронне видання), Університет Масарика (перевидано в електронному форматі), стор. примітка 2 на сторінці 235, ISBN 978-80-210-4126-4
  14. Livy, Ab urbe condita 1.5
  15. Vuković, Krešimir (October 2018). "The topography of the Lupercalia". Papers of the British School at Rome. 86: 37–60. doi:10.1017/S0068246217000381. JSTOR 26579503. ProQuest 2117060930.
  16. Vuković, Krešimir. "Roman Myth and Ritual: the Groups of Luperci and Epigraphic Evidence". Epigraphica. 78: 43–52.
  17. Livy. History of Rome , V, 46, 2 ( Sacrificium erat statum in Quirinali colle genti Fabiae , i.e. "The Fabian people traditionally celebrated a sacrifice on the Quirinal hill") and V, 52, 3 ( Caius Fabius...sollemne Fabiae gentis in colle Quirinali obiit , i.e. "Caius Fabio went to perform the rite of the Fabia people on the Quirinal hill)
  18. Vuković, Krešimir. "Roman Myth and Ritual: the Groups of Luperci and Epigraphic Evidence". Epigraphica. 78: 43–52.


Література Редагувати

  • Словник античної міфології. — К.: Наукова думка, 1985. — 236 сторінок.
  • Heinzgerd Brakmann: Lupercalia. In: Reallexikon für Antike und Christentum. Band 23, Hiersemann, Stuttgart 2010, ISBN 978-3-7772-1013-1, Sp. 702–709
  • A. M. Franklin, The Lupercalia (doctoral dissertation, 1921, 102pp.)
  • Green, William M. (January 1931). "The Lupercalia in the Fifth Century". Classical Philology. 26 (1): 60–69. doi:10.1086/361308. S2CID 161431650. Retrieved 2008-01-26.
  • Renato Del Ponte, La religione dei Romani, Milano, Rusconi, 1992, ISBN 88-18-88029-2.
  • Georges Dumézil, La religione romana arcaica, Milano, RCS Libri, 2001, ISBN 88-17-86637-7.
  • Andrea Carandini, Remo e Romolo. Dai rioni dei Quiriti alla città dei Romani (775/750 - 700/675 a. C.), Torino, Einaudi, 2006, pp. 101-109.
  • North, John. Roman Religion. The Classical Association, 2000, pp. 47 online and 50 on the problems of interpreting evidence for the Lupercalia.
  • Rissanen, Mika (2012). "The 'Hirpi Sorani' and the Wolf Cults of Central Italy". Arctos (46): 115–135.
  • Beard, Mary; North, John; Price, Simon. Religions of Rome: A History. Cambridge University Press, 1998, vol. 1, limited preview online; search "Lupercalia".

Посилання Редагувати

Це незавершена стаття з міфології.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Luperka liyi lat Lupercalia vid lupus vovk svyato na chest boga Favna v jogo znachenni Luperka sho jogo vstanovili za perekazom Romul i Rem Vono vidznachalosya z 13 po 15 lyutogo kulminaciya zh pripadala na 15 chislo Pid chas Luperkalij prinosili v zhertvu capiv ta kiz Takozh zhertvoyu buv solonij pirig yakij gotuvali Vestalki 1 Pri ofiruvanni zherci luperki dotorkalisya skrivavlenimi nozhami do chola dvoh yunakiv yaki stoyali bilya zhertovnika potim stirali plyami krovi vovnoyu vimochenoyu v moloci pislya chogo voni povinni buli smiyatisya Dali vidbuvavsya zhertovnij benket pislya yakogo iz shkur zabitih tvarin zherci virizali paski i povnistyu golimi abo zh nadyagnuvshi fartuhi vigotovleni z cih shkur vihodili z hramu Voni pochinali bigati navkolo Palatinskogo pagorba proti godinnikovoyi strilki i vsih kogo zustrichali vdaryali paskami Odruzheni zhinki ohoche dozvolyali sebe stobati vvazhayuchi sho ce likuye yih vid bezpliddya abo dopomozhe u pologah 2 Paski luperkalij nazivalis februa zvidsi nazva misyacya februarij lyutij dzherelo LuperkaliyiKim svyatkuyetsya yazichnikamiZasnovano 750 ti do n e Pochatok 750 ti do n e Zakinchennya 496Data 15 lyutogoPov yazanij z Den svyatogo Valentina Luperkaliyi u Vikishovishi Zmist 1 Istoriya 2 Skladovi chastini 2 1 Misce provedennya svyata 2 2 Luperki 3 U mistectvi 3 1 Literatura 4 Primitki 5 Literatura 6 PosilannyaIstoriya RedaguvatiZa slovami samih rimlyan Luperkaliyi zaprovadiv legendarnij geroj Evander sho prijshov z oblasti u centri Peloponesskogo pivostrova pid nazvoyu Arkadiya Takim chinom vin vidnoviv religijne svyato svoyeyi Batkivshini Takozh comu choloviku pripisuvali prinesennya greckogo panteonu bogiv zakoniv a takozh alfavitu do Italiyi de vin zasnuvav misto Pallancij na misci de u majbutnomu stoyatime Rim za 60 rokiv do Troyanskoyi vijni Cyu istoriyu takozh pidtverdzhuyut taki grecki vcheni yak Dionisij Galikarnaskij 3 ta Plutarh 4 u svoyih tvorah Luperkaliyi mayut deyaki spilni elementi z faliskskim kultom Hirpi Sorani vovki Sorana vid sabinskogo hirpus vovk yakij praktikuvavsya na gori Soratte 5 Opisi svyata Luperkalij 44 roku do n e svidchat pro te sho vono bezperervno svyatkuvalosya z momentu svogo stvorennya Napriklad pid chas Luperkalij Mark Antonij zaproponuvav zolotu koronu Yuliyu Cezaryu ale vin publichno vidmovivsya vid koronaciyi 6 Pechera Luperkal bula vidnovlena abo perebudovana Avgustom i yak pripuskayut vona identichna grotu viyavlenomu v 2007 roci na glibini 15m nizhche zalishkiv rezidenciyi Avgusta Ale vcheni viyavili sho ce ne Luperkal a nimfej 7 Ot She odnim svidchennyam dovgoyi istoriyi svyata ye zgadki pro festival Luperkalij vidznachenij u kalendari 354 roku razom iz tradicijnimi ta hristiyanskimi svyatami 8 Nezvazhayuchi na zaboronu v 391 roci vsih nehristiyanskih kultiv i svyat Luperkaliyi buli odnim z ostannih skasovanih cerkvoyu U listi papi Gelasiya I 9 povidomlyayetsya sho v Rimi pid chas jogo pontifikatu period mizh 492 i 496 rokami vse she provodilisya Luperkaliyi hocha do cogo chasu naselennya vvazhalosya prinajmni nominalno hristiyanskim U 495 roci Gelasij napisav cej list do Andromaha princepsa Senata v yakomu dorikav jomu za uchast hristiyan u svyati Takozh vin vistupav za te shob skasuvati svyato za dopomogoyu sili ale senat zaprotestuvav skazavshi sho Luperkaliyi vazhlivi dlya pokrashennya dobrobutu ta bezpeki naselennya Rimu Pislya cogo Gelasiyu dovelosya vidstupiti 10 Dostovirno ne vidomo chi zmig Gelasij skasuvati Luperkaliyi togo roku abo sho vin chi bud yakij inshij prelat zaminiv yih na svyato Ochishennya Presvyatoyi Divi Mariyi 11 Literaturna asociaciya mizh Luperkaliyami ta romantichnimi elementami vsim vidomogo svyata Den svyatogo Valentina shodit do anglijskogo poeta Dzheffri Chosera 12 ta poetichnih tradicij kurtuaznogo kohannya 13 Skladovi chastini RedaguvatiMisce provedennya svyata Redaguvati Obryadi provodilisya u pecheri Luperkal ta Palatinskomu pagorbi yaki buli centralnimi miscyami v mifi pro zasnuvannya Rimu 14 Bilya pecheri stoyalo svyatilishe prisvyachene bogini goduvannya grudmi na im ya Rumina a takozh dika figa do yakoyi Romul i Rem buli vidvedeni bogom richki Tibr yakogo zvali Tiberin deyaki rimski dzherela nazivayut dike figove derevo caprificus bukvalno kozyacha figa 15 Luperki Redaguvati U Luperkalij buli vlasni zherci yih nazivali Luperki brati vovka zasnuvannya bratstva ta stvorennya jogo obryadiv pripisuvali abo geroyu arkadskoyi kulturi Evanderu abo Romulu ta Remu Luperki buli molodimi lyudmi yak pravilo u vici vid 20 do 40 rokiv Voni ob yednalisya u dvi religijni kolegiyi po dvanadcyat chleniv na osnovi pohodzhennya kvinktiliani nazvani na chest rodu Quinctia i fabiani nazvani na chest rodu Fabia Kozhnu kolegiyu ocholyuvav magistr 16 Na osnovi deyakih urivkiv Liviya 17 zazvichaj vvazhalosya sho luperki Fabiani pohodili z Kvirinalu a Kvinciali z Palatinu ale ce zaperechuye Dyumezil dlya yakogo nedostatno pidstav robiti takij visnovok Takozh tomu sho obryadi Luperkalij tisno pov yazani lishe z Palatinskim pagorbom a ne z Kvirinalom U 44 roci do nashoyi eri na chest Yuliya Cezarya bulo zasnovano tretij koledzh Yulianskij Jogo pershim magistrom buv Mark Antonij 18 Kolegiya Yuliani bula rozpushena abo pripinila svoyu diyu pislya vbivstva Yuliya Cezarya i ne bula vidnovlena v hodi reform jogo nastupnika Oktaviana Avgusta U respublikansku epohu Luperkiv obirali sered molodih patriciyiv ale vid Avgusta i dali ce vvazhalosya nedorechnim i tomu pid chas Rimskoyi imperiyi lishe molodi choloviki sho nalezhali do ekvitiv brali uchast u svyati U mistectvi RedaguvatiLiteratura Redaguvati Virsh nomer 18 knigi III Od Carmina latinskogo lirika ta satirika Goraciya opisuye Luperkaliyi ta ye gimnom Favnu Avtor prosit Favna pro blagoslovennya dlya jogo hudobi i jogo polya bo koli Favn poruch to vse pole radiye U tragediyi Yulij Cezar Vilyam Shekspir pochinaye rozmovu pro luperkaliyi Mark Antonij glava luperkiv zvanih yulianami tretogo ordenu stvorenogo na chest Cezarya otrimuye vid nogo vkazivku zblizitis z jogo chetvertoyu druzhinoyu Kalpurniyeyu pid chas Luperkaliyiv v nadiyi sho vona zmozhe zavagitniti Primitki Redaguvati T P Wiseman 1995 The God of the Lupercal The Journal of Roman Studies 85 1 doi 10 1017 S0075435800074724 The Lupercalia Smith s Dictionary 1875 Arhiv originalu za 20 lyutogo 2021 Procitovano 26 lyutogo 2014 Lakus Kurcij Rimski starozhitnosti Dionisiya kniga I rozdili 72 90 su penelope uchicago edu Perevireno URL adresu 15 lyutogo 2022 r Plutarh Zhittya Romula 21 4 Mika Rissanen The Hirpi Sorani and the Wolf Cults of Central Italy su academia edu Kristian Mejyer per Devid Maklintok Caesar Basic Books Nyu Jork 1995 stor 477 Vukovic Kresimir zhovten 2018 Topografiya Luperkaliyiv Dokumenti Britanskoyi shkoli v Rimi 86 37 60 doi 10 1017 S0068246217000381 JSTOR26579503 ProQuest2117060930 Calendar of Philocalus tertullian org Gelasius Pope I Adversus Andromachum senatorem et caeteros Romanos qui Lupercalia secundum morem pristinum colenda constituunt Gelasius Epistle to Andromachus cituyetsya v Green 1931 p 65 Green William M 1931 The Lupercalia in the Fifth Century Classical Philology 26 1 60 69 doi 10 1086 361308 JSTOR 264682 S2CID 161431650 Henry Ansgar Kelly 1986 in Chaucer and the Cult of Saint Valentine Leiden Brill pp 58 63 Michael Matthew Kaylor 2006 Secretd Desires The Major Uranians Hopkins Pater and Wilde elektronne vidannya Universitet Masarika perevidano v elektronnomu formati stor primitka 2 na storinci 235 ISBN 978 80 210 4126 4 Livy Ab urbe condita 1 5 Vukovic Kresimir October 2018 The topography of the Lupercalia Papers of the British School at Rome 86 37 60 doi 10 1017 S0068246217000381 JSTOR 26579503 ProQuest 2117060930 Vukovic Kresimir Roman Myth and Ritual the Groups of Luperci and Epigraphic Evidence Epigraphica 78 43 52 Livy History of Rome V 46 2 Sacrificium erat statum in Quirinali colle genti Fabiae i e The Fabian people traditionally celebrated a sacrifice on the Quirinal hill and V 52 3 Caius Fabius sollemne Fabiae gentis in colle Quirinali obiit i e Caius Fabio went to perform the rite of the Fabia people on the Quirinal hill Vukovic Kresimir Roman Myth and Ritual the Groups of Luperci and Epigraphic Evidence Epigraphica 78 43 52 Literatura RedaguvatiSlovnik antichnoyi mifologiyi K Naukova dumka 1985 236 storinok Heinzgerd Brakmann Lupercalia In Reallexikon fur Antike und Christentum Band 23 Hiersemann Stuttgart 2010 ISBN 978 3 7772 1013 1 Sp 702 709 A M Franklin The Lupercalia doctoral dissertation 1921 102pp Green William M January 1931 The Lupercalia in the Fifth Century Classical Philology 26 1 60 69 doi 10 1086 361308 S2CID 161431650 Retrieved 2008 01 26 Renato Del Ponte La religione dei Romani Milano Rusconi 1992 ISBN 88 18 88029 2 Georges Dumezil La religione romana arcaica Milano RCS Libri 2001 ISBN 88 17 86637 7 Andrea Carandini Remo e Romolo Dai rioni dei Quiriti alla citta dei Romani 775 750 700 675 a C Torino Einaudi 2006 pp 101 109 North John Roman Religion The Classical Association 2000 pp 47 online and 50 on the problems of interpreting evidence for the Lupercalia Rissanen Mika 2012 The Hirpi Sorani and the Wolf Cults of Central Italy Arctos 46 115 135 Beard Mary North John Price Simon Religions of Rome A History Cambridge University Press 1998 vol 1 limited preview online search Lupercalia Posilannya RedaguvatiLuperkaliyi Religijna politika starodavnih i serednovichnih derzhav Navch posibnik Omelchuk V V Lisnicha V M Kiyiv Personal 2011 S 568 nbsp Ce nezavershena stattya z mifologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Luperkaliyi amp oldid 39573117