www.wikidata.uk-ua.nina.az

Поселення Уч Баш розташоване в Південно Західному Криму Севастопольська міськрада на плато на лівому березі р Чорна при

Поселення Уч-Баш

Поселення Уч-Баш розташоване в Південно-Західному Криму (Севастопольська міськрада) на плато на лівому березі р. Чорна, при її гирлі, займає площу близько 11 га. Нині — пам'ятка національного значення (№ 270011-Н), входить до складу Національного заповідника «Херсонес Таврійський».

Історія дослідження ред.

Перша назва — Чортове городище, під яким пам'ятку було відкрито розвідками Л. М. Соловйова на початку 1920-х рр. У 1942 р. Уч-Баш постраждав від підриву складів з боєприпасами, відомих як Інкерманські штольні або Шампани в ході відступу радянської армії. Археологічні дослідження проводилися в 1920-х рр. (Л. М. Соловйов, Севастопольський музей краєзнавства), 1952—1954 рр. (С. Ф. Стржелецький, Державний Херсонеський музей) і 2006—2013 рр. (Е. А. Кравченко, Інститут археології НАН України та Національний заповідник «Херсонес Таврійський»).

Укріплене поселення Уч-Баш і поселення округи ред.

Пам'ятка являє собою багатошарове укріплене поселення, що датується кінцем ХІІ — зламом VIII/VII ст. до н. е. і атрибутує кизил-кобинську культуру дотаврських і початку таврського етапів. У перевідкладених нижніх шарах зустрічається матеріал кам'яної доби. Верхні шари поселення перекриті середньовічним шаром із залишками монастиря, матеріал датується VII—XIV ст. Середньовічний шар перекритий послідовно нашарованими горизонтами Кримської війни 1853—1856 рр. і Другої світової війни. Господарська діяльність жителів Уч-Баша сформувала округу, представлену синхронними пам'ятками Інкерманської і Кара-Кобинської долин і їх схилів. Можливо, що цієї агломерації входили і поселення ранніх етапів кизил-кобинської культури Балаклавської долини і схилів Балаклавської бухти. Поселення засноване у фіналі бронзової доби наприкінці ХІІ ст. до н. е., ранні його горизонти синхронні пізнім пам'яткам білозерської культури і раннім пам'яткам фракійського гальштату, є найбільш раннім вивченим поселенням кизил-кобинської культури. Рання фортифікація Уч-Баша відкрита на найвужчій ділянці мису Інкерманський зуб, перекриваючи його між обривами. Споруди представлені ровом із залишками обвалування і в'їздом. Наприкінці Х — на початку ІХ ст. до н. е. поселення згорає, в шар пожежі випадають предмети озброєння і кінського спорядження, аналогічні черногорівським старожитностям степу, маркуючи кінець старшого дотаврського періоду. У наступному молодшому дотаврскому періоді Уч-Баш одним їх перших в Північному Причорномор'ї отримав технологію виготовлення заліза. Період пов'язаний з функціонуванням залізоробної майстерні, що працювала на місцевій руді. Матеріальна культура і соціальна структура цього періоду в цілому показує якісний скачок. В кінці періоду мис з поселенням спішно перекривається новими кам'яними фортифікаційними стінами, ймовірно, зводиться вежа біля в'їзду та бойова площадка в центральній піднесеній частині. Житлова частина поселення в обох дотаврскіх періодах розташовувалася вздовж обриву природного мису. Розкопками відкриті наземні каркасно-глинобитні житлові споруди, господарські споруди та виробнича споруда каркасно-стовпової конструкції. У середині 8-го століття укріплене поселення гине в пожежі, пов'язаній з набігом кочівників. На місцях штурму в шар випадає цілий ряд предметів озброєння і кінської збруї, що мають аналогії в новочеркаських комплексах. Господарська діяльність у дотаврські періоди відображає всі напрямки виробництва і промислів фіналу епохи бронзи — розвинене землеробство, тваринництво, мисливство та збиральництво, бронзоливарне, металообробне і косторізне виробництва, обробка рогу, каменя, дерева, прядіння і ткацтво. Для сполучення з округою використовувалися як водні (ранні), так і сухопутні (із появою в регіоні степових кочовиків близько ІХ ст. до н. е.) шляхи. Через якийсь проміжок часу життя на поселенні поновлюється, однак ані фортифікаційних споруд, ані слідів стаціонарних будівель на поселенні не зафіксовано. Це нове поселення, хоч і має окремі традиційні риси в матеріальній культурі, що зв'язують його з попереднім, але в основному показує традиційно інший господарський лад. На цей час припадає початок масового використання залізних речей. Культура представлена речами початку таврську періоду кизил-кобинської культури. З чим пов'язано припинення життєдіяльності на поселенні в кінці 8-го-початку 7-го ст. до н. е. достеменно не відомо. Можливо, населення переселилося з плато в Інкерманську долину, заснувавши неукріплені поселення. Світогляд цього населення вивчений недостатньо для узагальнень, проте наразі можна говорити про можливі нові культи на поселені. поява яких пов'язана із початком доби заліза і виробництвом заліза зокрема.

Могильник Уч-Баш ред.

Могильник кам'яних скринь Уч-Баш не відноситься до одноіменного поселення і датується пізнішим часом — близько VI—IV ст. до н.е. Матеріал, конструкції і поховальний обряд могильника атрибутують кизил-кобинську культуру таврського періоду ІІ (античного) етапу. Могильник був класичною грядою із кам'яних скринь в огорожах. В кожній скрині було поховано від одного до п'яти небіжчиків, антропологічні визначення показали, що це сімейні усипальниці (чоловік, жінка, діти різного віку). На археологічних картах місце розташування могильника вказано невірно — він знаходився на крайньому мисі Сапун-гори над Чортовою балкою. Ймовірно, відноситься до одного із синхронних кизил-кобинських поселень на протилежному березі р. Чорна. На момент початку весни 2014 року могильник повністю зруйнований плантажем і терасуванням 1960-х років.

Середньовічний монастир ред.

У часи середньовіччя на плато виникає християнський скіт або монастир. Кераміка з цих шарів датується VII—XIV ст. до н. е., що, загалом, співпадає із функціонуванням на протилежному березі річки Чорна фортеці Каламіта, яка пов'язується із державою кримських готів Феодоро. Не виключено, що скіт або монастир на Чортовому городищі був продовженням монастиря Софія, відомого в скелі під Зеленими висотами на протилежному від Уч-Баша схилі Каменноломенного яру. На плато Уч-Баша (Чортова городища) було розкопано залишки середньовічного храму, на площі поселення Уч-Баш окрім перекриваючого середньовічного шару також зафіксовані залишки господарських приміщень середньовічного часу, крупні фрагменти піфосів. В природній скелі плато Чортова городища досліджено декілька гротів, перетворених на келії у давнину. На протилежному боці Чортової балки, що відділяє Уч-Баш (Чортове городище) від висот Сапун-гори досліджено двокамерну монашеську келію із водозбірнею на скелі над нею і графіті.

Використання поселення Уч-Баш і Інкерманських штолень ред.

На момент початку весни 2014 року на Уч-Баші проводились рятівні археологічні дослідження по державній програмі знешкодження вибухонебезпечних речовин [ 2 липня 2020 у Wayback Machine.], що лишилися з часу ІІ Світової війни [ 1 липня 2020 у Wayback Machine.]. Пам'ятка перебувала у задовільному стані, але потребувала укріплення зруйнованих Інкерманських штолень. Ділянка планувалася під музеєфікацію і створення археологічного парку зі скансеном [ 5 серпня 2020 у Wayback Machine.]. Планувалося експонування реконструкції планування і фортифікації давнього городища, створення меморіального комплексу пам'яті жертв інкерманської трагедії після підриву штолень, в вичищених і укріплених штольнях — музею рятувальних операцій МНС України.

Джерела ред.

  1. Kravčenko, Evelina Antonivna, 1975- (2011). Kyzyl-kobynsʹka kulʹtura u Zachidnomu Krymu. Kyiv: Volynski Starožytnosti. ISBN 978-966-02-5745-0. OCLC 812195873. 
  2. Постанова Кабінету Міністрів України «Про занесення об'єктів культурної спадщини національного значення до Державного реєстру нерухомих пам'яток України» від 03.09.2009 № 928
  3. Кацур Н. П. Археологічна карта Інкерманської долини, У: Археологічні пам'ятки УРСР, т. 13, 1963. — С. 3—12
  4. Савеля, О. Я., Кравченко, Э. А., Лысенко, Р. В.,Филипенко, А. В. і Шевченко, Д. А. 2009. Результаты исследований поселения Уч-Баш в 2006—2008 гг., АДУ за 2008 р., 261—263.
  5. ↑ Кравченко, Э. А., Лысенко, Р. В., Савеля, О. Я. і Шевченко, Д. А. 2010. Краткие результаты работ Инкерманского отряда САЭ в г. Севастополе, АДУ за 2009 р., 238—240.
  6. Кравченко, Э. А., Разумов, С. Н. і Овчинников, Э. В. 2012. Раскопки на поселении Уч-Баш, АДУ за 2011 р., 58 — 61.
  7. Кравченко, Э. А. 2014. Розкопки на поселении Уч-Баш в 2013 г., АДУ за 2013 р.
  8. Кравченко, Э.А. (ред.), Горбаненко, С.А., Горобец, Л.В., Кройтор, Р.В., Разумов, С.Н. и Сергеева, М.С. (2016). От бронзы к железу: хозяйство жителей Инкерманской долины (російською). Київ: Національна Академія наук України. с. 318 с. ISBN 978-966-02-7802-8. 
  9. Лесков, О. М., Кравченко, Е. А. (ред.), Гошко, Т. Ю. (2019). Могильник білозерської культури біля с. Широке. (українською). Львів, Винники: Майдан. с. 206 с. ISBN 978-966-372-712-7. 
  10. Кравченко, Э. А. Раннее железо в Северном Причерноморье и поселение Уч-Баш: технология и традиция, Российский археологический ежегодник, 2013, № 3. — С. 258—288
  11. Кравченко, Э. А. Кто сжег Уч-Баш?, Revista Arheologica, SN, nob. X, nr.1-2, 2014.— P. 49—71
  12. Кравченко, Е. А. 2020. Про один тип знаків на кераміці Уч-Баша, Археологія і давня історія України, 1 (34), 13-21
  13. Kravčenko, Evelina Antonivna, 1975- (2011). Kyzyl-kobynsʹka kulʹtura u Zachidnomu Krymu. Kyiv: Volynsʹki Starožytnosti. ISBN 978-966-02-5745-0. OCLC 812195873. 
  14. Отчет о работе Гераклейской экспедиции Херсонесского музея за 1954 г. Архів НЗХТ, спр. 709 (Жеребцов Е. Н. Отчет о раскопках могильника раннетаврского поселения Уч-Баш в 1953—1954 гг.). Робочий матеріал — дивитися спр. 1306.
  15. Стржелецкий С. Ф. Отчет о раскопках ранне- таврского поселения Уч-Баш X—VIII вв. до н. э. — Севастополь, 1952 г. Архів НЗ «Херсонес Таврійський», спр. 680/І—ІІІ.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Poselennya Uch Bash roztashovane v Pivdenno Zahidnomu Krimu Sevastopolska miskrada na plato na livomu berezi r Chorna pri yiyi girli zajmaye ploshu blizko 11 ga 1 Nini pam yatka nacionalnogo znachennya 270011 N 2 vhodit do skladu Nacionalnogo zapovidnika Hersones Tavrijskij Zmist 1 Istoriya doslidzhennya 2 Ukriplene poselennya Uch Bash i poselennya okrugi 3 Mogilnik Uch Bash 4 Serednovichnij monastir 5 Vikoristannya poselennya Uch Bash i Inkermanskih shtolen 6 DzherelaIstoriya doslidzhennya red Persha nazva Chortove gorodishe pid yakim pam yatku bulo vidkrito rozvidkami L M Solovjova na pochatku 1920 h rr U 1942 r Uch Bash postrazhdav vid pidrivu skladiv z boyepripasami vidomih yak Inkermanski shtolni abo Shampani v hodi vidstupu radyanskoyi armiyi Arheologichni doslidzhennya provodilisya v 1920 h rr L M Solovjov Sevastopolskij muzej krayeznavstva 1952 1954 rr S F Strzheleckij Derzhavnij Hersoneskij muzej 3 i 2006 2013 rr E A Kravchenko Institut arheologiyi NAN Ukrayini ta Nacionalnij zapovidnik Hersones Tavrijskij 4 5 6 7 Ukriplene poselennya Uch Bash i poselennya okrugi red Pam yatka yavlyaye soboyu bagatosharove ukriplene poselennya sho datuyetsya kincem HII zlamom VIII VII st do n e i atributuye kizil kobinsku kulturu dotavrskih i pochatku tavrskogo etapiv U perevidkladenih nizhnih sharah zustrichayetsya material kam yanoyi dobi Verhni shari poselennya perekriti serednovichnim sharom iz zalishkami monastirya material datuyetsya VII XIV st Serednovichnij shar perekritij poslidovno nasharovanimi gorizontami Krimskoyi vijni 1853 1856 rr i Drugoyi svitovoyi vijni Gospodarska diyalnist zhiteliv Uch Basha sformuvala okrugu predstavlenu sinhronnimi pam yatkami Inkermanskoyi i Kara Kobinskoyi dolin i yih shiliv Mozhlivo sho ciyeyi aglomeraciyi vhodili i poselennya rannih etapiv kizil kobinskoyi kulturi Balaklavskoyi dolini i shiliv Balaklavskoyi buhti 8 Poselennya zasnovane u finali bronzovoyi dobi naprikinci HII st do n e ranni jogo gorizonti sinhronni piznim pam yatkam bilozerskoyi kulturi 9 i rannim pam yatkam frakijskogo galshtatu ye najbilsh rannim vivchenim poselennyam kizil kobinskoyi kulturi Rannya fortifikaciya Uch Basha vidkrita na najvuzhchij dilyanci misu Inkermanskij zub perekrivayuchi jogo mizh obrivami Sporudi predstavleni rovom iz zalishkami obvaluvannya i v yizdom Naprikinci H na pochatku IH st do n e poselennya zgoraye v shar pozhezhi vipadayut predmeti ozbroyennya i kinskogo sporyadzhennya analogichni chernogorivskim starozhitnostyam stepu markuyuchi kinec starshogo dotavrskogo periodu U nastupnomu molodshomu dotavrskomu periodi Uch Bash odnim yih pershih v Pivnichnomu Prichornomor yi otrimav tehnologiyu vigotovlennya zaliza 10 Period pov yazanij z funkcionuvannyam zalizorobnoyi majsterni sho pracyuvala na miscevij rudi Materialna kultura i socialna struktura cogo periodu v cilomu pokazuye yakisnij skachok V kinci periodu mis z poselennyam spishno perekrivayetsya novimi kam yanimi fortifikacijnimi stinami jmovirno zvoditsya vezha bilya v yizdu ta bojova ploshadka v centralnij pidnesenij chastini Zhitlova chastina poselennya v oboh dotavrskih periodah roztashovuvalasya vzdovzh obrivu prirodnogo misu Rozkopkami vidkriti nazemni karkasno glinobitni zhitlovi sporudi gospodarski sporudi ta virobnicha sporuda karkasno stovpovoyi konstrukciyi U seredini 8 go stolittya ukriplene poselennya gine v pozhezhi pov yazanij z nabigom kochivnikiv Na miscyah shturmu v shar vipadaye cilij ryad predmetiv ozbroyennya i kinskoyi zbruyi sho mayut analogiyi v novocherkaskih kompleksah 11 Gospodarska diyalnist u dotavrski periodi vidobrazhaye vsi napryamki virobnictva i promisliv finalu epohi bronzi rozvinene zemlerobstvo tvarinnictvo mislivstvo ta zbiralnictvo bronzolivarne metaloobrobne i kostorizne virobnictva obrobka rogu kamenya dereva pryadinnya i tkactvo Dlya spoluchennya z okrugoyu vikoristovuvalisya yak vodni ranni tak i suhoputni iz poyavoyu v regioni stepovih kochovikiv blizko IH st do n e shlyahi Cherez yakijs promizhok chasu zhittya na poselenni ponovlyuyetsya odnak ani fortifikacijnih sporud ani slidiv stacionarnih budivel na poselenni ne zafiksovano Ce nove poselennya hoch i maye okremi tradicijni risi v materialnij kulturi sho zv yazuyut jogo z poperednim ale v osnovnomu pokazuye tradicijno inshij gospodarskij lad Na cej chas pripadaye pochatok masovogo vikoristannya zaliznih rechej Kultura predstavlena rechami pochatku tavrsku periodu kizil kobinskoyi kulturi Z chim pov yazano pripinennya zhittyediyalnosti na poselenni v kinci 8 go pochatku 7 go st do n e dostemenno ne vidomo Mozhlivo naselennya pereselilosya z plato v Inkermansku dolinu zasnuvavshi neukripleni poselennya Svitoglyad cogo naselennya vivchenij nedostatno dlya uzagalnen prote narazi mozhna govoriti pro mozhlivi novi kulti na poseleni poyava yakih pov yazana iz pochatkom dobi zaliza i virobnictvom zaliza zokrema 12 Mogilnik Uch Bash red Mogilnik kam yanih skrin Uch Bash ne vidnositsya do odnoimennogo poselennya i datuyetsya piznishim chasom blizko VI IV st do n e 13 Material konstrukciyi i pohovalnij obryad mogilnika atributuyut kizil kobinsku kulturu tavrskogo periodu II antichnogo etapu Mogilnik buv klasichnoyu gryadoyu iz kam yanih skrin v ogorozhah V kozhnij skrini bulo pohovano vid odnogo do p yati nebizhchikiv antropologichni viznachennya pokazali sho ce simejni usipalnici cholovik zhinka diti riznogo viku Na arheologichnih kartah misce roztashuvannya mogilnika vkazano nevirno vin znahodivsya na krajnomu misi Sapun gori nad Chortovoyu balkoyu 14 Jmovirno vidnositsya do odnogo iz sinhronnih kizil kobinskih poselen na protilezhnomu berezi r Chorna Na moment pochatku vesni 2014 roku mogilnik povnistyu zrujnovanij plantazhem i terasuvannyam 1960 h rokiv Serednovichnij monastir red U chasi serednovichchya na plato vinikaye hristiyanskij skit abo monastir Keramika z cih shariv datuyetsya VII XIV st do n e 15 sho zagalom spivpadaye iz funkcionuvannyam na protilezhnomu berezi richki Chorna forteci Kalamita yaka pov yazuyetsya iz derzhavoyu krimskih gotiv Feodoro Ne viklyucheno sho skit abo monastir na Chortovomu gorodishi buv prodovzhennyam monastirya Sofiya vidomogo v skeli pid Zelenimi visotami na protilezhnomu vid Uch Basha shili Kamennolomennogo yaru Na plato Uch Basha Chortova gorodisha bulo rozkopano zalishki serednovichnogo hramu na ploshi poselennya Uch Bash okrim perekrivayuchogo serednovichnogo sharu takozh zafiksovani zalishki gospodarskih primishen serednovichnogo chasu krupni fragmenti pifosiv V prirodnij skeli plato Chortova gorodisha doslidzheno dekilka grotiv peretvorenih na keliyi u davninu Na protilezhnomu boci Chortovoyi balki sho viddilyaye Uch Bash Chortove gorodishe vid visot Sapun gori doslidzheno dvokamernu monashesku keliyu iz vodozbirneyu na skeli nad neyu i grafiti 5 Vikoristannya poselennya Uch Bash i Inkermanskih shtolen red Na moment pochatku vesni 2014 roku na Uch Bashi provodilis ryativni arheologichni doslidzhennya po derzhavnij programi zneshkodzhennya vibuhonebezpechnih rechovin Arhivovano 2 lipnya 2020 u Wayback Machine sho lishilisya z chasu II Svitovoyi vijni Arhivovano 1 lipnya 2020 u Wayback Machine Pam yatka perebuvala u zadovilnomu stani ale potrebuvala ukriplennya zrujnovanih Inkermanskih shtolen Dilyanka planuvalasya pid muzeyefikaciyu i stvorennya arheologichnogo parku zi skansenom Arhivovano 5 serpnya 2020 u Wayback Machine Planuvalosya eksponuvannya rekonstrukciyi planuvannya i fortifikaciyi davnogo gorodisha stvorennya memorialnogo kompleksu pam yati zhertv inkermanskoyi tragediyi pislya pidrivu shtolen v vichishenih i ukriplenih shtolnyah muzeyu ryatuvalnih operacij MNS Ukrayini Dzherela red Kravcenko Evelina Antonivna 1975 2011 Kyzyl kobynsʹka kulʹtura u Zachidnomu Krymu Kyiv Volynski Starozytnosti ISBN 978 966 02 5745 0 OCLC 812195873 Postanova Kabinetu Ministriv Ukrayini Pro zanesennya ob yektiv kulturnoyi spadshini nacionalnogo znachennya do Derzhavnogo reyestru neruhomih pam yatok Ukrayini vid 03 09 2009 928 Kacur N P Arheologichna karta Inkermanskoyi dolini U Arheologichni pam yatki URSR t 13 1963 S 3 12 Savelya O Ya Kravchenko E A Lysenko R V Filipenko A V i Shevchenko D A 2009 Rezultaty issledovanij poseleniya Uch Bash v 2006 2008 gg ADU za 2008 r 261 263 a b Kravchenko E A Lysenko R V Savelya O Ya i Shevchenko D A 2010 Kratkie rezultaty rabot Inkermanskogo otryada SAE v g Sevastopole ADU za 2009 r 238 240 Kravchenko E A Razumov S N i Ovchinnikov E V 2012 Raskopki na poselenii Uch Bash ADU za 2011 r 58 61 Kravchenko E A 2014 Rozkopki na poselenii Uch Bash v 2013 g ADU za 2013 r Kravchenko E A red Gorbanenko S A Gorobec L V Krojtor R V Razumov S N i Sergeeva M S 2016 Ot bronzy k zhelezu hozyajstvo zhitelej Inkermanskoj doliny rosijskoyu Kiyiv Nacionalna Akademiya nauk Ukrayini s 318 s ISBN 978 966 02 7802 8 Leskov O M Kravchenko E A red Goshko T Yu 2019 Mogilnik bilozerskoyi kulturi bilya s Shiroke ukrayinskoyu Lviv Vinniki Majdan s 206 s ISBN 978 966 372 712 7 Kravchenko E A Rannee zhelezo v Severnom Prichernomore i poselenie Uch Bash tehnologiya i tradiciya Rossijskij arheologicheskij ezhegodnik 2013 3 S 258 288 Kravchenko E A Kto szheg Uch Bash Revista Arheologica SN nob X nr 1 2 2014 P 49 71 Kravchenko E A 2020 Pro odin tip znakiv na keramici Uch Basha Arheologiya i davnya istoriya Ukrayini 1 34 13 21 Kravcenko Evelina Antonivna 1975 2011 Kyzyl kobynsʹka kulʹtura u Zachidnomu Krymu Kyiv Volynsʹki Starozytnosti ISBN 978 966 02 5745 0 OCLC 812195873 Otchet o rabote Geraklejskoj ekspedicii Hersonesskogo muzeya za 1954 g Arhiv NZHT spr 709 Zherebcov E N Otchet o raskopkah mogilnika rannetavrskogo poseleniya Uch Bash v 1953 1954 gg Robochij material divitisya spr 1306 Strzheleckij S F Otchet o raskopkah ranne tavrskogo poseleniya Uch Bash X VIII vv do n e Sevastopol 1952 g Arhiv NZ Hersones Tavrijskij spr 680 I III Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Poselennya Uch Bash amp oldid 40377542