www.wikidata.uk-ua.nina.az

Успенський Пречистенський собор Вільнюс Успенський Пречистенський кафедральний собор Пречистенський собор Митрополичий С

Успенський Пречистенський собор (Вільнюс)

Успенський Пречистенський кафедральний собор, Пречистенський собор, (Митрополичий, Спаський собор) — одна з найбільших та найстаріших церквов Вільнюса. З 1415 по 1795 (фактично до 1746) року виконував роль кафедри київських митрополитів

Успенський Пречистенський собор (Вільнюс)
Успенський Пречистенський собор (Вільнюс)
54°40′51″ пн. ш. 25°17′32″ сх. д. / 54.68083° пн. ш. 25.29222° сх. д. / 54.68083; 25.29222Координати: 54°40′51″ пн. ш. 25°17′32″ сх. д. / 54.68083° пн. ш. 25.29222° сх. д. / 54.68083; 25.29222
Тип споруди собор і православний храм
Розташування Литва, Вільнюс
Засновник князь Ольгерд
Початок будівництва 1346
Кінець будівництва 1348
Будівельна система цегла
Стиль готика (первісний), неороманський (сучасний)
Належність Російська православна церква (з 1838 р.)
Єпархія ̩̊Eparchy of Lithuania and Vilnad
Адреса м. Вільнюс, вул. Майроніо (Maironio),14
Епонім Богородиця
Вебсайт soborvilnius.lt
Успенський Пречистенський собор (Вільнюс) (Литва)
 Успенський Пречистенський собор у Вікісховищі

Заснування та рання історія Редагувати

Розміщена у соборі пам'ятна таблиця свідчить, що він був закладений 1346 року в часи правління великого литовського князя Ольгерда. Прийнято вважати, що місце обрав сам князь на площі біля свого палацу. За переказами церкву освятив володимирський єпископ Олексій Бяконт (згодом київський митрополит) у 1348 році. Популярний переказ говорить про будівництво храму київськими архітекторами за зразком київського Софійського собору, однак цей переказ не можна вважати цілком достовірним. Споруда у плані являла собою квадрат із сторонами по 36 метрів. Із східного боку до квадрата примикали три апсиди. Всередині простору розташовувались чотири колони, які імовірно підтримували конструкцію купола. Поступово за храмом закріпилось дві назви Успенський та Пречистенський.

Кафедральний собор Редагувати

Успенський Пречистенський собор на гравюрі Томаша Маковського
Бароковий краєвид собору після реконструкції митрополита Я.Смогоржевського
Вигляд споруди перебудованої під університетське приміщення
Пречистенський собор після відновлення за проектом А.Резанова та М.Чагіна

Вже протягом усього 14 ст. відбувався процес фактичного розділення київської митрополії на дві частини західну та східну. У 1415 році на соборі руських єпископів у Новогрудку було в черговий раз обрано паралельного київського митрополита для земель незалежних від Золотої Орди — Перемиська, Холмська, Володимирська, Луцька, Турівська, Чернігівська, Полоцька та Смоленська єпархії. Новообраний митрополит Григорій Цамблак переносить свою резиденцію до Вільна (Вільнюса) та перетворює Успенський Пречистенський храм у кафедральний собор київської митрополії. Після того як у 1435 році східні митрополити втратили титул київських та з 1448 року стали називатись московськими, віленський собор став єдиною кафедрою київських предстоятелів з титулом митрополитів «Київських, Галицьких та всієї Русі». 1495 року в соборі був рукоположений митрополит Макарій, що двома роками пізніше був убитий татарами та згодом причислений до лику святих у чині священномученика. 1507 рокув зв'язку з роботами із забивання паль та укріпленням берегів річки Вілейки, які проводили поруч із собором, обвалився купол храму, який відновили 1511 року коштом князя Костянтина Острозького.

1589 року собор відвідав константинопольський патріарх Єремія II. Разом із митрополитом манемвасійським Єрофеєм, єпископами димонитським Арсенієм, володимирським Мелетієм та львівським Гедеоном він висвятив тут нового митрополита Михайла Рогозу, який стояв біля витоків Берестейської унії та став першим унійним київським митрополитом. 1609 р. його наступник митрополит Іпатій Потій відслужив у соборі молебень за з'єднання церков та пом'янув ім'я Папи Римського під час богослужіння. Приблизно до того часу — рубежу 16-17 століть відноситься і одне з перших зображень споруди на гравюрі Томаша Маковського. Вона являє собою масивну будівлю в готичному стилі із трикутним фронтоном, що мало відрізняється від навколишніх римо-католицьких храмів. В середині 18 століття споруда сильно постраждала від пожежі, після якої богослужіння були перенесені до малої так званої «теплої» Спаської церкви з південного боку собору. Поступово руїни, а потім весь собор набули назви Спаського. В той же час резиденція київських (уніатських) митрополитів була перенесена до Радомишля. Фактичне функціонування Успенського Пречистенського храму як митрополичого собору припинилось. 1785 року митрополит Ясон (Смогожевський) відновив храм у формах бароко та переобладнав Спаську церкву під госпіталь, однак вже через десять років у 1795 уніатська митрополія була ліквідована владою Російської імперії, а споруду передали василіянському монастирю Святої Трійці.

Занепад Редагувати

Систематичні переслідування російською владою уніатської церкви та василіанського ордену зокрема привели до занепаду собору. У 1806 році споруда була продана за 3000 рублів військовому відомству яке влаштувало тут склад хліба, а двома роками пізніше у 1808 передана віленському університету та перетворена на анатомічний театр і ветеринарну клініку. Внаслідок перебудови та пристосування до нової функції будівля практично повністю втратила вигляд церковної споруди, а після закриття віленського університету була перетворена на кузню.

Відродження Редагувати

У 1864 році російська влада за погодженням із митрополитом литовським і віленським Йосифом, почала відновлення собору. За проектом А.Резанова та М.Чагіна було добудовано три бокові вежі, надбудована одна вціліла бокова вежа та влаштований металевий центральний купол наметового завершення. Попри очевидну багату готичну стилістику вцілілих оригінальних фрагментів собору, новий храм було вирішено у стриманій романській манері, а шатрові завершення веж та куполу зробили його нетиповим для візантійсько-руської традиції та несподівано візуально наблизили споруду до традицій вірменської та грузинської сакральної архітектури. Собор був наново освячений у 1868 році. Після реставрації 1998 року, будівля загалом зберегла отримане при відбудові 1864-68 стилістичне вирішення. З 1992 року включений до реєстру культурних цінностей Литви під № 1104.

Примітки Редагувати

  1. о. Федорів Ю. Історія Церкви в Україні. — Львів : Свічадо 2007. — С. .
  2. Скочиляс І. Собори київської митрополичої архиєпархії у Радомишлі. Матеріали конференції «Радомишль в історії української Церкви 1682—1840 роки»
  3. Vilniaus stačiatikių Dievo Motinos ėmimo į dangų soboras. Kultūros vertybių registras (лит.). Kultūros paveldo departamentas prie Kultūros ministerijos. Процитовано 13 грудня 2016. 

Джерела Редагувати

  • Добрянский Ф. Старая и Новая Вильна. Издание третье. — Вильна: Типография А. Г. Сыркина, 1904. — С. 121—170. (рос.)
  • Venclova T. Wilno. Przewodnik. — Vilnius : R. Paknio Leidykla, 2002. — ISBN 9986-830-47-8.

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Uspenskij Prechistenskij kafedralnij sobor Prechistenskij sobor Mitropolichij Spaskij sobor odna z najbilshih ta najstarishih cerkvov Vilnyusa Z 1415 po 1795 faktichno do 1746 roku vikonuvav rol kafedri kiyivskih mitropolitivUspenskij Prechistenskij sobor Vilnyus Uspenskij Prechistenskij sobor Vilnyus 54 40 51 pn sh 25 17 32 sh d 54 68083 pn sh 25 29222 sh d 54 68083 25 29222 Koordinati 54 40 51 pn sh 25 17 32 sh d 54 68083 pn sh 25 29222 sh d 54 68083 25 29222Tip sporudi sobor i pravoslavnij hramRoztashuvannya Litva VilnyusZasnovnik knyaz OlgerdPochatok budivnictva 1346Kinec budivnictva 1348Budivelna sistema ceglaStil gotika pervisnij neoromanskij suchasnij Nalezhnist Rosijska pravoslavna cerkva z 1838 r Yeparhiya Eparchy of Lithuania and VilnadAdresa m Vilnyus vul Majronio Maironio 14Eponim BogorodicyaVebsajt soborvilnius ltUspenskij Prechistenskij sobor Vilnyus Litva Uspenskij Prechistenskij sobor u Vikishovishi Zmist 1 Zasnuvannya ta rannya istoriya 2 Kafedralnij sobor 3 Zanepad 4 Vidrodzhennya 5 Primitki 6 Dzherela 7 PosilannyaZasnuvannya ta rannya istoriya RedaguvatiRozmishena u sobori pam yatna tablicya svidchit sho vin buv zakladenij 1346 roku v chasi pravlinnya velikogo litovskogo knyazya Olgerda Prijnyato vvazhati sho misce obrav sam knyaz na ploshi bilya svogo palacu Za perekazami cerkvu osvyativ volodimirskij yepiskop Oleksij Byakont zgodom kiyivskij mitropolit u 1348 roci Populyarnij perekaz govorit pro budivnictvo hramu kiyivskimi arhitektorami za zrazkom kiyivskogo Sofijskogo soboru odnak cej perekaz ne mozhna vvazhati cilkom dostovirnim Sporuda u plani yavlyala soboyu kvadrat iz storonami po 36 metriv Iz shidnogo boku do kvadrata primikali tri apsidi Vseredini prostoru roztashovuvalis chotiri koloni yaki imovirno pidtrimuvali konstrukciyu kupola Postupovo za hramom zakripilos dvi nazvi Uspenskij ta Prechistenskij Kafedralnij sobor Redaguvati nbsp Uspenskij Prechistenskij sobor na gravyuri Tomasha Makovskogo nbsp Barokovij krayevid soboru pislya rekonstrukciyi mitropolita Ya Smogorzhevskogo nbsp Viglyad sporudi perebudovanoyi pid universitetske primishennya nbsp Prechistenskij sobor pislya vidnovlennya za proektom A Rezanova ta M ChaginaVzhe protyagom usogo 14 st vidbuvavsya proces faktichnogo rozdilennya kiyivskoyi mitropoliyi na dvi chastini zahidnu ta shidnu U 1415 roci na sobori ruskih yepiskopiv u Novogrudku bulo v chergovij raz obrano paralelnogo kiyivskogo mitropolita dlya zemel nezalezhnih vid Zolotoyi Ordi Peremiska Holmska Volodimirska Lucka Turivska Chernigivska Polocka ta Smolenska yeparhiyi 1 Novoobranij mitropolit Grigorij Camblak perenosit svoyu rezidenciyu do Vilna Vilnyusa ta peretvoryuye Uspenskij Prechistenskij hram u kafedralnij sobor kiyivskoyi mitropoliyi Pislya togo yak u 1435 roci shidni mitropoliti vtratili titul kiyivskih ta z 1448 roku stali nazivatis moskovskimi vilenskij sobor stav yedinoyu kafedroyu kiyivskih predstoyateliv z titulom mitropolitiv Kiyivskih Galickih ta vsiyeyi Rusi 1495 roku v sobori buv rukopolozhenij mitropolit Makarij sho dvoma rokami piznishe buv ubitij tatarami ta zgodom prichislenij do liku svyatih u chini svyashennomuchenika 1507 rokuv zv yazku z robotami iz zabivannya pal ta ukriplennyam beregiv richki Vilejki yaki provodili poruch iz soborom obvalivsya kupol hramu yakij vidnovili 1511 roku koshtom knyazya Kostyantina Ostrozkogo 1589 roku sobor vidvidav konstantinopolskij patriarh Yeremiya II Razom iz mitropolitom manemvasijskim Yerofeyem yepiskopami dimonitskim Arseniyem volodimirskim Meletiyem ta lvivskim Gedeonom vin visvyativ tut novogo mitropolita Mihajla Rogozu yakij stoyav bilya vitokiv Berestejskoyi uniyi ta stav pershim unijnim kiyivskim mitropolitom 1609 r jogo nastupnik mitropolit Ipatij Potij vidsluzhiv u sobori moleben za z yednannya cerkov ta pom yanuv im ya Papi Rimskogo pid chas bogosluzhinnya Priblizno do togo chasu rubezhu 16 17 stolit vidnositsya i odne z pershih zobrazhen sporudi na gravyuri Tomasha Makovskogo Vona yavlyaye soboyu masivnu budivlyu v gotichnomu stili iz trikutnim frontonom sho malo vidriznyayetsya vid navkolishnih rimo katolickih hramiv V seredini 18 stolittya sporuda silno postrazhdala vid pozhezhi pislya yakoyi bogosluzhinnya buli pereneseni do maloyi tak zvanoyi teployi Spaskoyi cerkvi z pivdennogo boku soboru Postupovo ruyini a potim ves sobor nabuli nazvi Spaskogo V toj zhe chas rezidenciya kiyivskih uniatskih mitropolitiv bula perenesena do Radomishlya 2 Faktichne funkcionuvannya Uspenskogo Prechistenskogo hramu yak mitropolichogo soboru pripinilos 1785 roku mitropolit Yason Smogozhevskij vidnoviv hram u formah baroko ta pereobladnav Spasku cerkvu pid gospital odnak vzhe cherez desyat rokiv u 1795 uniatska mitropoliya bula likvidovana vladoyu Rosijskoyi imperiyi a sporudu peredali vasiliyanskomu monastiryu Svyatoyi Trijci Zanepad RedaguvatiSistematichni peresliduvannya rosijskoyu vladoyu uniatskoyi cerkvi ta vasilianskogo ordenu zokrema priveli do zanepadu soboru U 1806 roci sporuda bula prodana za 3000 rubliv vijskovomu vidomstvu yake vlashtuvalo tut sklad hliba a dvoma rokami piznishe u 1808 peredana vilenskomu universitetu ta peretvorena na anatomichnij teatr i veterinarnu kliniku Vnaslidok perebudovi ta pristosuvannya do novoyi funkciyi budivlya praktichno povnistyu vtratila viglyad cerkovnoyi sporudi a pislya zakrittya vilenskogo universitetu bula peretvorena na kuznyu Vidrodzhennya RedaguvatiU 1864 roci rosijska vlada za pogodzhennyam iz mitropolitom litovskim i vilenskim Josifom pochala vidnovlennya soboru Za proektom A Rezanova ta M Chagina bulo dobudovano tri bokovi vezhi nadbudovana odna vcilila bokova vezha ta vlashtovanij metalevij centralnij kupol nametovogo zavershennya Popri ochevidnu bagatu gotichnu stilistiku vcililih originalnih fragmentiv soboru novij hram bulo virisheno u strimanij romanskij maneri a shatrovi zavershennya vezh ta kupolu zrobili jogo netipovim dlya vizantijsko ruskoyi tradiciyi ta nespodivano vizualno nablizili sporudu do tradicij virmenskoyi ta gruzinskoyi sakralnoyi arhitekturi Sobor buv nanovo osvyachenij u 1868 roci Pislya restavraciyi 1998 roku budivlya zagalom zberegla otrimane pri vidbudovi 1864 68 stilistichne virishennya Z 1992 roku vklyuchenij do reyestru kulturnih cinnostej Litvi pid 1104 3 Primitki Redaguvati o Fedoriv Yu Istoriya Cerkvi v Ukrayini Lviv Svichado 2007 S Skochilyas I Sobori kiyivskoyi mitropolichoyi arhiyeparhiyi u Radomishli Materiali konferenciyi Radomishl v istoriyi ukrayinskoyi Cerkvi 1682 1840 roki Vilniaus staciatikiu Dievo Motinos emimo į dangu soboras Kulturos vertybiu registras lit Kulturos paveldo departamentas prie Kulturos ministerijos Procitovano 13 grudnya 2016 Dzherela RedaguvatiDobryanskij F Staraya i Novaya Vilna Izdanie trete Vilna Tipografiya A G Syrkina 1904 S 121 170 ros Venclova T Wilno Przewodnik Vilnius R Paknio Leidykla 2002 ISBN 9986 830 47 8 Posilannya RedaguvatiPrechistenskij sobor Fotografiyi na sajti Pam yatki VKL Vilnyuskij Prechistenskij Kafedralnij Sobor ros Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Uspenskij Prechistenskij sobor Vilnyus amp oldid 34995893