Умберто Маскіо

Умберто Маскіо (італ. Humberto Maschio, нар. 10 лютого 1933, Авельянеда) — аргентинський і італійський футболіст, що грав на позиції атакувального півзахисника. По завершенні ігрової кар'єри — футбольний тренер.

Умберто Маскіо
Умберто Маскіо
Особисті дані
Повне ім'я	Умберто Діонісіо Маскіо Бонассі
Народження	10 лютого 1933(1933-02-10) (90 років)
	Авельянеда, Аргентина
Зріст	174 см
Вага	73 кг
Громадянство	Італія
Позиція	півзахисник
Юнацькі клуби
?	«Арсенал де Льявальоль»
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г) 1952 «Арсенал де Льявальоль» ? (?) 1953 «Кільмес»  ? (23) 1954–1957 «Расинг» (Авельянеда) 139 (44) 1957–1959 «Болонья» 43 (13) 1959–1962 «Аталанта» 80 (22) 1962–1963 «Інтернаціонале» 15 (4) 1963–1966 «Фіорентина» 52 (12) 1966–1968 «Расинг» (Авельянеда) 84 (13)
Національна збірна
Роки Збірна І (г) 1956–1957 Аргентина 12 (12) 1962 Італія 2 (0)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада 1968–1969 Аргентина 1971 «Расинг» (Авельянеда) 1972 Коста-Рика 1999–2000 «Расинг» (Авельянеда)
* Ігри та голи за професіональні клуби враховуються лише в національному чемпіонаті.
** Тільки на посаді головного тренера.
Умберто Маскіо у Вікісховищі

Чемпіон Італії. Володар Кубка Італії. Чемпіон Аргентини. Володар Кубка Мітропи. Володар Кубка Лібертадорес. Володар Міжконтинентального кубка. У складі збірної Аргентини — володар Кубка Америки. Згодом грав за національну збірну Італії, з якою був учасником чемпіонату світу 1962 року.

Клубна кар'єра

Народився 10 лютого 1933 року в місті Авельянеда. Вихованець футбольної школи клубу «Арсенал де Льявальоль». Дорослу футбольну кар'єру розпочав 1952 року в основній команді того ж клубу, в якій провів один сезон.

1953 року грав за «Кільмес», після чого перейшов до «Расинга» (Авельянеда), за який грав протягом 1954–1957 років, ставши ключовим гравцем команди.

У 1957 році перебрався до Італії, де став гравцем «Болоньї», за яку відіграв два сезони. Згодом протягом трьох сезонів грав за «Аталанту». Сезон 1962–63 провів в міланському «Інтернаціонале», у складі якого став чемпіоном Італії. Проте в «Інтері» Маскіо не мав постійного місця в основному складі, до того ж наставник міланської команди Еленіо Еррера використовував гравця на незвичній йому позиції в центрі півзахисту. Тож по завершенні сезону натуралізований на той час аргентинець перейшов до «Фіорентини», у складі якої провів три сезони, в останньому з яких майже не виходив на поле у складі команди, яка виграла Кубок Італії і Кубок Мітропи.

Завершив професійну ігрову кар'єру, повернувшись на батьківщину, в клубі «Расинг» (Авельянеда), у складі якого вже виступав раніше. Прийшов до команди 1966 року, захищав її кольори до припинення виступів на професійному рівні у 1968. За цей час додав до переліку своїх трофеїв титул володаря Кубка Лібертадорес, ставав володарем Міжконтинентального кубка.

Виступи за збірні

1956 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Аргентини. Протягом кар'єри в аргентинській національній команді, яка тривала усього 2 роки, провів у формі головної команди країни 14 матчів, забивши 12 голів. 1957 року допоміг аргентинцям стати чемпіонами Південної Америки.

Після вдалих виступів в Італії Маскіо, батько якого був вихідцем з цієї країни, 1962 року отримав виклик до збірної Італії, яка саме готувалася до чемпіонату світу 1962 року у Чилі. Провівши напередодні «мундіалю» лише одну товариську гру за «лазурових», був, утім, включений до заявки італійців на цей турнір. На чемпіонаті світу взяв участь лише в одній грі, скандальному програному матчі проти господарів турніру чилійців. Під час однієї з численних сутичок по ходу цієї гри Маскіо отримав удар в обличчя від Леонеля Санчеса, результатом якого став перелом носа. Після світової першості до лав збірної не викликався.

Кар'єра тренера

Розпочав тренерську кар'єру відразу ж по завершенні кар'єри гравця, 1969 року, очоливши на нетривалий час тренерський штаб збірної Аргентини. Згодом працював на клубному рівні, зокрема з «Расингом» (Авельянеда), а 1972 року також тренував збірну Коста-Рики.

Статистика виступів

Статистика клубних виступів в Італії

Сезон	Команда	Чемпіонат	Національний кубок	Континентальні кубки	Інші змагання	Усього
		Ліга	Ігор	Голів	Ліга	Ігор	Голів	Ліга	Ігор	Голів	Ліга	Ігор	Голів	Ігор	Голів
1957–58	«Болонья»	A	28	8	КІ	4	1	–	–	–	–	–	–	32	9
1958–59		A	15	5	КІ	1	0	–	–	–	–	–	–	16	5
Усього за «Болонью»	43	13		5	1		–	–		–	–	48	14
1959–60	«Аталанта»	A	29	7	КІ	1	2	–	–	–	КД	1	1	31	10
1960–61		A	24	4	КІ	1	1	–	–	–	КД	1	–	26	5
1961–62		A	27	11	КІ	–	–	–	–	–	КМ	–	–	27	11
Усього за «Аталанту»	80	22		2	3		–	–		2	1	84	26
1962–63	«Інтернаціонале»	A	15	4	КІ	2	2	–	–	–	–	–	–	17	6
1963–64	«Фіорентіна»	A	20	3	КІ	4	–	–	–	–	–	–	24	3
1964–65		A	30	8	КІ	–	–	КЯ	1	–	КМ	–	–	31	8
1965–66		A	2	1	КІ	2	2	КЯ	1	–	КМ	–	–	5	3
Усього за «Фіорентіну»	52	12		6	2		2	–		–	–	60	14
Усього в Італії	190	51		15	8		2	–		2	1	209	60

Статистика виступів за збірну Італії

 Статистика матчів і голів за збірну —  Італія

Дата	Місто	Господарі	Результат	Гості	Турнір	Голи	Примітки
05/05/1962	Флоренція	Італія	2 – 1	Франція	товариський матч	-
02/06/1962	Сантьяго	Чилі	2 – 0	Італія	ЧС 1962 - 1-й етап	-
Усього	Матчів	2	Голів	0

Титули і досягнення

• Чемпіон Італії (1):

• Володар Кубка Італії (1):

• Чемпіон Аргентини (1):

• Володар Кубка Мітропи (1):

• Володар Кубка Лібертадорес (1):

• Володар Міжконтинентального кубка (1):

• Переможець Панамериканських ігор (1):

• Чемпіон Південної Америки (1):

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Умберто Маскіо

• Статистика виступів на сайті national-football-teams.com (англ.)
• Статистика виступів за збірну на сайті Федерації футболу Італії. (італ.)
• Дані про гравця в «Енциклопедії футболу». (італ.)